Р-1 (Індекс ГРАУ — 8А11, Кодова назва НАТО — SS-1 «Scunner») — перша радянська балістична ракета, створена під керівництвом головного конструктора Сергія Павловича Корольова. Була дещо вдосконаленою версією німецької ракети A4 конструкції Вернера фон Брауна, більше відомої як Фау-2. Виробник — НДІ-88, пізніше — дніпропетровський завод № 586. Перебувала на озброєнні у 1950—1952 р.р.
| Опис | |
|---|---|
| Призначення | балістична ракета малої дальності |
| Країна походження | СРСР |
| Кількість ступенів | 1 |
| Параметри | |
| Максимальна дальність стрільби, км | 270 |
| Стартова маса, т | 13,4 |
| Маса боєзаряду, кг | 785 |
| Паливо | етанол, рідкий кисень |
| Швидкість в момент відключення рушійної установки, м/с: | 1465 |
| Тяга рушійної установки на землі, тс | 27 (31) |
Як і німецький прототип, Р-1 була дуже недосконалою зброєю. До її недоліків належали невисока точність та низька загальна надійність системи (при високій вартості виготовлення та експлуатації). До того ж конструкція з невіддільною бойовою частиною часто руйнувалась при входженні у щільні шари атмосфери, взагалі не долітаючи до цілі. Усе це спричиняло скептичне ставлення частини військового командування до нового виду озброєння. Заступник С. П. Корольова академік Б. О. Черток у своїх мемуарах наводить висловлювання одного з генералів під час бенкету з нагоди завершення льотних випробувань:
Справжньою метою створення і виробництва Р-1 було становлення нової перспективної галузі — ракетобудування — і створення нового виду збройних сил — ракетних військ. З виробництва Р-1 почалась ракетобудівна діяльність майбутнього Південного машинобудівного заводу. Модифікації Р-1А, Р-1Б тощо стали також першими у Радянському Союзі ракетами, на які було встановлено наукову апаратуру для дослідження верхніх шарів атмосфери, започаткувавши, таким чином, виробництво метеорологічних та геофізичних ракет.
Модернізація Р-1 дала змогу створити ракету Р-2 з удвічі збільшеною дальністю і відокремлюваною боєголовкою.
Для ракети була створена мобільна пускова установка на основі трофейних німецьких установок Meillerwagen.
Цікавинки Редагувати
У своїй книзі "Корольов: факти і міфи" журналіст Я.Голованов згадує випадок, коли миші, рятуючись навесні з затоплених полів, знайшли притулок у сховищі ракет Р-1 і погризли ізоляцію ракетних електросистем, вивівши з ладу арсенал цілої ракетної частини. Після цього у конструкторську документацію було включено вимогу про неприпустимість застосування для електроізоляції їстівних матеріалів.
Посилання Редагувати
- Р-1 Енциклопедія астронавтики(англ.)
- Р-1 РКК Енергія(рос.)
- Lance Kokonos та Ian Ona Johnson, The Forgotten Rocketeers: German Scientists in the Soviet Union, 1945—1959
Примітки Редагувати
- Черток Б. Е.. Ракеты и люди — М.: 1999. — С. 227—228.
- SCUD. Советские мобильные комплексы баллистических ракет. Военные машины 37. 2000. с. 2,3.
- Ярослав Голованов. Королев: факты и мифы — М.: 1994. — С. 432—433.