Річко́ва сі́тка (руслова́ сі́тка) — сукупність русел усіх водотоків на певній території; частина гідрографічної сітки.
По річковій сітці відбувається стік атмосферних опадів і площинний змив. Залежить від складної взаємодії фізико-географічних умов, що визначають величину та інтенсивність надходження води на земну поверхню, умови стоку, стійкість гірських порід до розмиву. Характеризується довжиною та коефіцієнтом густоти.
В Україні існує понад 71 тис. річок та водотоків (за деякими даними — 73 тис.), загальною довжиною 248 тис. км. З них понад 4 тис. річок мають довжину більше 10 км. Коефіцієнт густоти річкової сітки пересічно 0,25 км/км². Найрозвинутіша річкова сітка — в Карпатах, найменша — на півдні України. Між Дніпром та Сивашем поверхневих водотоків зовсім немає.
Див. також
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Річкові системи та їх будова [ 9 січня 2012 у Wayback Machine.]