Роберто Рівел(л)іно (порт. Роберто Rivellino 1 січня 1946, Сан-Паулу, Бразилія) — бразильський футболіст. Двоюрідний брат іншого відомого футболіста — Зе Сержіо.
| Особисті дані | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 1 січня 1946 (77 років) | ||||||||||||||
| Сан-Паулу, Бразилія | |||||||||||||||
| Зріст | 169 см | ||||||||||||||
| Вага | 73 кг | ||||||||||||||
| Громадянство | Бразилія | ||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||
| 1962—1965 | «Корінтіанс» | ||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||
Роберто Рівеліно у Вікісховищі |
Біографія ред.
Роберто Рівеліно був відомий завдяки надзвичайно потужному удару з лівої ноги, майстерними далекими штрафними ударами, чудовими довгими проходами, швидким мисленням і відмінною технікою. Він також винайшов футбольний фінт «Elastico», який використовується такими нині діючими гравцями, як Роналдіньо та Златаном Ібрагімовичем. До чемпіонату світу-1970 вважався найкращим запасним у світі через те, що в переповненій зірками збірній Бразилії для нього місце не завжди знаходилося.
Він був одним з найвитонченіших футболістів світу, і вважається багатьма фахівцями як четвертий найкращий бразильський футболіст після Пеле, Гаррінчі та Зіко, і як один з найкращих півзахисників в історії світового футболу. Також вважається одним з найкращих футболістів «Корінтіанса» і «Флуміненсе» в історії цих клубів.
Рівеліно почав кар'єру як гравець міні-футболу в клубі «Атлетіко Індіана» (Сан-Паулу). Після цього він продовжив кар'єру у великому футболі, підписавши контракт з «Корінтіансом», де отримав прізвисько «король парку». Після програшу «Палмейраса» чемпіонату штату Сан-Паулу 1974 року, Рівеліно покинув клуб, щоб приєднатися до «Флуміненсе» з Ріо-де-Жанейро. У новому клубі Роберто став ідолом, вигравши лігу Каріока в 1975 і 1976 роках. В кінці 1970-х Роберто відправився грати в Саудівську Аравію за «Аль-Гіляль», де в 1981 році завершив професійну кар'єру футболіста.
Після відходу з великого футболу Рівеліно почав кар'єру як футбольний коментатор і тренер (він був тренером національної збірної Японії).
Рівеліно був одним з гравців, названих Пеле в 2004 році в числі 125 найбільших нині живих футболістів.
Досягнення ред.
- Переможець Ліги Каріока: 1975, 1976, 1977
- Чемпіон Саудівської Аравії: 1979, 1980, 1981
- Володар кубка Саудівської Аравії: 1980
- Переможець Турніру Ріо — Сан-Паулу 1966
- Володар кубка Освальдо Круза: 1968, 1976
- Володар кубка Рока: 1971, 1976
- Володар «Срібного м'яча» (за версією журналу «Плакар»): 1971
Посилання ред.
- Роберто Рівеліно на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Динамит в ногах и лава в крови[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
- World Cup Champions Squads 1930 - 2018. rsssf.com (англ.). Процитовано 13 березня 2019.