Рябікін Борис Олександрович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рябікін 19 серпня 1925 19250819 Росія 13 ж

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рябікін.

Рябікін Борис Олександрович (* 19 серпня 1925(19250819), Росія — † 13 жовтня 2000, Одеса) — радянський режисер музичних театрів. Заслужений діяч мистецтв Казахстану і РРФСР. Працював головним режисером Київського театру оперети (1961–1970, 1990–1991), головним режисером Одеського оперного театру (1996–2000).

Рябікін Борис Олександрович

Народився	19 серпня 1925(1925-08-19)
Помер	13 жовтня 2000(2000-10-13) (75 років) Одеса
Громадянство	Україна
Діяльність	режисер музичних театрів
Відомий завдяки	головний режисер Одеського оперного театру
Alma mater	ГІТІС, Харківський державний театральний інститут
Діти	Рябікін Павло Борисович
Нагороди	Заслужений діяч мистецтв Казахстану і РРФСР

Життєпис Редагувати

Борис Рябікін розпочав режисерську освіту у 1946 в ГІТІСі на оперно-режисерському факультеті (керівник Л. В. Баратов^[ru]), продовжив навчання на факультеті оперної режисури Ленінградської консерваторії, потім на режисерському факультеті Харківського театрального інституту.

Після здобуття освіти працював у музичних театрах Самари, Києва, Севастополя, Одеси, Алма-Ати. Поставив понад 150 спектаклів.

1958–1961 — головний режисер Севастопольського драматичного театру.

1961–1970, 1990–1991 — головний режисер Київського театру оперети.

1970–1977 і 1992–1996 — головний режисер Самарського академічного театру опери і балету.

1978 — головний режисер Алма-Атинського театру опери і балету.

1996–2000 — головний режисер Одеського оперного театру.

Після його смерті 13 жовтня 2000 Одеський оперний театр довгих 13 років залишався без головного режисера.

Режисерські роботи Редагувати

«Похідний марш, або за годину до світанку» О. Галича (1958, Севастопольський драмтеатр)
«На світанку» О. Сандлера (1965, 1966)
«Біла акація» І. Дунаєвського (1966)
«Дон Паскуале» Г. Доніцетті (1970)
«Дон Жуан» В. Моцарта (1970)
«Брати Ульянови» Ю. Мейтуса (1971)
«Гроза» В. Пушкова (1972)
«Аїда» Дж. Верді (1974)
«Князь Ігор» О. Бородіна (1972 і 1985)
«А в серці світить Русь» за творами Г. Свиридова (1992)
«Черевички» П. Чайковського (1993)
«Гамлет» С. Слонімського (1993)
«Сервілія» М. Римського-Корсакова (1994)
«Маріца» І. Кальмана (Одеський театр музкомедії)
«Принцеса цирку» І. Кальмана (Одеський театр музкомедії)
«Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні (Одеський театр опери і балету)

Примітки Редагувати

В Симоновской гостиной Дома актера прошел вечер памяти Бориса Рябикина [ 2015-06-15 у Wayback Machine.](рос.)
Театральный календарь. Юбилеи: люди, даты, события(рос.)
Рябикин Борис Александрович. И мастера, и молодежь: к открытию гастролей алма-атинского каз. театра оперы и балета им. Абая в столице. — Московский комсомолец, 1978, 1 июня.(рос.)
Одесские новости, № 80(рос.)
Головний режисер Одеської опери
Александр Галич. Полная биография / Михаил Аронов. — Москва, Новое литературное обозрение, 2015 — с. 268(рос.)

Посилання Редагувати

Борис Александрович Рябикин / С. П. Хумарьян // История в портретах. — Самара: Офорт, 2006. — С. 208–213 — ISBN 5-473-00160-2(рос.)
Историко-культурная энциклопедия Самарского края: Персоналии. М-См / Ред.-сост. Н. Д. Курдина. — Самара, 1995.- с. 293(рос.)
Сцена — живий організм, який лікує і дає наснагу(спогади Тамари Тимошко)

[1] В Симоновской гостиной Дома актера прошел вечер памяти Бориса Рябикина [ 2015-06-15 у Wayback Machine.](рос.)

[2] Театральный календарь. Юбилеи: люди, даты, события(рос.)

[3] Рябикин Борис Александрович. И мастера, и молодежь: к открытию гастролей алма-атинского каз. театра оперы и балета им. Абая в столице. — Московский комсомолец, 1978, 1 июня.(рос.)

[4] Одесские новости, № 80(рос.)

[5] Головний режисер Одеської опери

[6] Александр Галич. Полная биография / Михаил Аронов. — Москва, Новое литературное обозрение, 2015 — с. 268(рос.)