Руфул (лат. Tribunus rufulus) — екстраординарна військова та політична посада у Стародавньому Римі. Руфул — це військовий трибун, який призначався особисто командиром військ або обирався солдатами у Римській армії на відміну від трибуна-коміціата (Tribunus comitiatus), якого обирали на коміціях. Це відбувалося лише у крайній потребі — під час важких та тривалих воєн. Найхарактернішою є посада для часів боротьби римлян за владу над Італією, галльських походів Гая Юлія Цезаря та громадянської війни між Октавіаном та Марком Антонієм. Також руфулів призначали у період ранньої імперії.
Найвідомішими з руфулів є:
- Тіт Манлій (майбутній Торкват), призначений батьком — диктатором Луцієм Манлієм Капітоліном Імперіосом й за згодою легіонерів у 363 році до н.
- Луцій Марцій, вершник, обраний легіонерами у 212 році до н. е. після розгрому римських військ карфагенянами в Іспанії. Воював з Гасдрубалом Баркой.
Джерела Редагувати
- Lintott, Andrew (1999). The Constitution of the Roman Republic. Oxford University Press. ISBN 0-19-926108-3.