Олександр Петрович Рудаков (11 вересня 1910, Пологи Олександрівського повіту Катеринославської губернії, тепер Запорізької області — 10 липня 1966, Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956—1962 роках. Член ЦК КПРС у 1962—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 роках. Член ЦК КПУ в 1952—1956 роках.
| Рудаков Олександр Петрович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 11 вересня 1910 Пологи Олександрівського повіту Катеринославської губернії |
| Помер | 10 липня 1966 (55 років) Москва |
| Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Alma mater | Ленінградський гірничий інститут |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в родині службовця. Закінчив сім класів неповної середньої школи на Петровському руднику Донбасу.
У 1925 році вступив до комсомолу. З 1927 року працював плакатистом Будинку культури, а з 1928 року — кріпильником, лебідчиком, забійником на шахтах № 1 та № 4—2 Петровського рудника Донбасу.
У 1930 році відряджений на навчання на робітничий факультет Ленінградського гірничого інституту. У 1932—1937 роках — студент Ленінградського гірничого інституту.
З 1936 року — на комсомольській роботі. У 1937 році закінчив Ленінградський гірничий інститут.
У січні 1938—1942 роках — інструктор, завідувач вугільно-рудного відділу ЦК КП(б)У, заступник завідувача відділу вугільної промисловості ЦК КП(б)У.
Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 роках був уповноваженим Військової Ради Південно-Західного фронту. У вересні 1942 — квітні 1944 року — інструктор Управління кадрів ЦК ВКП(б).
З травня 1944 року — заступник секретаря ЦК КП(б)У по вугільній промисловості, завідувач відділу вугільної промисловості ЦК КП(б)У. У 1948—1953 роках — завідувач відділу важкої промисловості ЦК КП(б)У. У 1953—1954 роках — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПУ.
З 1954 до 10 липня 1966 року — завідувач відділу важкої промисловості ЦК КПРС.
23 листопада 1962 — 10 липня 1966 року — секретар ЦК КПРС. 23 листопада 1962 — 16 листопада 1964 року — голова Бюро ЦК КПРС по промисловості і будівництву.
Нагороди ред.
Література ред.
- Депутаты Верховного Совета СССР 6-го созыва. — М., 1962.