Російська музика має джерела в культурі племен, що населяли Русь, так само як і українська музика.
До XIX століття
Язичницькі обряди слов'ян включали заклинання, спів, гру на музичних інструментах (уже в 6 столітті були широко поширені гуслі). Сліди давніх язичницьких вірувань збереглися в календарно-обрядових і сімейно-обрядових піснях. Бойові пісні слов'янських дружин послужили основою героїчного руського епосу (розквіт в 10-11 століттях), що склалися згодом у цикли билин (старин).
Головними носіями фольклорної традиції й професійними музикантами на Русі довгий час були скоморохи. Їхній музичний інструментарій включав гуслі, труби, сопелі, бубни, гудки. Інший тип співака — Боян, що прославляв князя і його дружину. Із прийняттям християнства розвивається церковна музика, що на Русі прийняла традицію знаменного співу.
В 2-й половині 17 століття формуються нові музичні традиції, викликані зміною умов суспільного життя, а також релігійного світогляду. Одноголосний знаменний спів витісняється поширюваним з України багатоголосним партесним співом. Розповсюджується багатоголосна побутова пісня — псальма, кант. Реформи Петра I підготували ґрунт для ствердження в Росії нових форм музичного життя, запозичених у Західній Європі, спостерігається пожвавлення світського мистецтва.
У XVIII столітті в Росії виникають інструментальні капели у дворі, а також у маєтках вельмож, поміщиків, розвивається аматорське музикування. У 1730-х рр. створена придворна італійська опера (пізніше — також французька), в 1750-х рр. у Москві й Петербурзі з'явилися іноземні оперні антрепризи. Велике значення для розвитку російської музичної культури мала також діяльність вихованців Глухівської співацької школи, зокрема Дмитра Бортнянського, що з 1796 року працював керівником придворної капели.
На початку 19 століття в російській музиці проявилися , що породили інтерес до народно-епічних і казкових сюжетів. Найбільшим представником романтичного напрямку в російській опері вважається А. Н. Верстовський, автор опери «Аскольдова могила» (1835). Широке поширення одержав романс, тісно пов'язаний з російською поезією (особливо із творчістю А. С. Пушкіна). Серед майстрів пісенної лірики — А. А. Аляб'єв, А. Е. Варламов, А. Л. Гурільов.
XIX, початок XX століття
Принципово новий етап розвитку російської музики в XIX столітті пов'язаний із творчістю Глінки, який вважається основоположником російської композиторської школи і першим російським композитором світового рівня. Творчість Глінки стимулювала розвиток виконавського мистецтва та критичної думки в Росії. У творчості Даргомижського, молодшого сучасника й послідовника Глінки, знайшли втілення тенденції критичного реалізму 1840-60-х рр.
Суспільний підйом 1850-60-х рр. відбився й у музичній культурі: інтенсивнішим стає концертне життя, закладаються основи професійної музичної освіти. В 1859 з ініціативи А. Г. Рубінштейна й інших діячів засноване Російське музичне товариство в Петербурзі (його відділення — у Москві, 1860, і інших містах), відкриваються Петербурзька (1862) і Московська (1866) консерваторії. Демократичні ідеї 60-х років знайшли втілення у творчості групи композиторів, що одержала найменування «Могутня купка». Світовою класикою жанру стали також симфонії та опери Чайковського.
На початку XX століття в російській музиці знайшли втілення ідеї, пов'язані з революційним підйомом (зокрема, в операх «Кащей безсмертний» і «Золотий півник» Римського-Корсакова). Відбувається переакцентування ролі жанрів, виникає новий тип симфонічної поеми («Поема екстазу» й «Прометей» Скрябіна). Високі досягнення спостерігаються в області виконавського мистецтва, насамперед фортепіанного (творчість Скрябіна, Рахманінова).
СРСР
Жовтневий переворот 1917 року мав для музичної культури Росії серйозні та неоднозначні наслідки. Ряд провідних композиторів, (Рахманінов, Прокоф'єв та Стравінський) емігрували на Захід, зокрема Рахманінов вважав Жовтневу революцію «кінцем старої Росії» і вважав, що за ломкою старого устрою «мистецтва, як такого бути не може».
В той же час із встановленням радянської влади починається нова епоха так званої радянської музики, що відрізнялася і тематикою і творчими методами. Нова тематика музики складалася вже в піснях Громадянської війни 1918—1920, потім у ряді опер (у тому числі Дешевова, Дзержинського), балетів («Червоний мак» Глієра, 1927), симфонічних та ораторіальних творів (ораторія «Путь Жовтня», написана кількома композиторами «Проколл», 1927). Епохальні зміни викликали до життя футуристичний та урбаністичний напрямок, в цій естетиці написані «Завод» Мосолова, ранні твори Шостаковича тощо. По всьому Радянському Союзу виникали нові творчі гуртки, відкривалися нові музичні театри та філармонії, зокрема в Росії — «Асоціація сучасної музики» та «асоціація пролетарських музикантів»
Проте вже з 1930-х років музика стає об'єктом ідеологічного тиску з боку комуністичної влади, що проголосила єдиним дозволеним методом мистецтва так званий соцреалізм, що вимагав «правдивого історично-конкретного зображення дійсності в її рев. розвитку», що мусило «сполучатися з завданням ідейної переробки і виховання трудящих у дусі соціалізму». Згідно з Постановою ЦК ВКП про перебудову літературно-художніх організацій (1932) різноманітні творчі гуртки були ліквідовані, а на їхньому місці постала Спілка композиторів СРСР. Композитори, що не додержувалися соцреалістичного методу, піддавалися суворій критиці та переслідуванням, що знайшло відображення у статті в газеті «Правда» «Сумбур замість музики» (1936), а пізніше — у Постанові ЦК ВКПб про оперу «Великая Дружба» Мураделі (1948).
Незважаючи на ідеологічний тиск, за радянської доби постало чимало музичних шедеврів, зокрема світове значення має творчість Шостаковича та Прокоф'єва, що повернувся в СРСР 1935 року, а також російських композиторів, що працювали в еміграції — Рахманінова та Стравінського.
У 1960-ті роки виниклий дисидентський рух торкнувся і музичної сфери. Ряд російських композиторів, зокрема Артем'єв, Шнітке, Губайдуліна, Е. Денісов засвоюють авангардні європейські композиторські техніки, у Москві працює експериментальна студія електронної музики з синтезатором АНС. Проте вже у другій половині 1970-х ці композитори зазнають критики, зокрема офіційному бойкоту в СРСР були піддані твори композиторів, що потрапили у т. зв. Хрєнніківську сімку.
В ці ж роки активно розвивається естрадна пісня. Серед композиторів-пісенників Рибніков, Пахмутова, Тухманов, Шаінський. Виникає бардівська пісня (Висоцький, Окуджава), пізніше — рок-музика («Машина времени», «Аквариум», «Наутилус Помпилиус», «Кино», «ДДТ» тощо)
Сучасність
Росія успадкувала від СРСР розгалужену систему освітніх та концертних музичних організацій, що знаходяться у веденні Міністерства культури Російської федерації. Серед провідних музичних закладів — Большой та Маріїнський оперні театри, консерваторії у Москві, Петербурзі, Ростові, Саратові та інших містах. В обласних центрах Російської федерації діють філармонії. Спадкоємцем Спілки композиторів СРСР стала Спілка композиторів Росії.
В Росія проводять ряд престижних міжнародних конкурсів та фестивалів, серед яких конкурс ім. Чайковського, фестивалі , та інші.
У популярній музиці знаковим явищем російської культури став російський шансон, що увібрав риси «блатних» пісень та мистецтва бардів. Поп-музиканти Росії здобувають успіху на міжнародному рівні, зокрема переможцем конкурсу Євробачення 2008 став російський співак Діма Білан.
Джерела
- Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska muzika maye dzherela v kulturi plemen sho naselyali Rus tak samo yak i ukrayinska muzika Do XIX stolittyaYazichnicki obryadi slov yan vklyuchali zaklinannya spiv gru na muzichnih instrumentah uzhe v 6 stolitti buli shiroko poshireni gusli Slidi davnih yazichnickih viruvan zbereglisya v kalendarno obryadovih i simejno obryadovih pisnyah Bojovi pisni slov yanskih druzhin posluzhili osnovoyu geroyichnogo ruskogo eposu rozkvit v 10 11 stolittyah sho sklalisya zgodom u cikli bilin starin Golovnimi nosiyami folklornoyi tradiciyi j profesijnimi muzikantami na Rusi dovgij chas buli skomorohi Yihnij muzichnij instrumentarij vklyuchav gusli trubi sopeli bubni gudki Inshij tip spivaka Boyan sho proslavlyav knyazya i jogo druzhinu Iz prijnyattyam hristiyanstva rozvivayetsya cerkovna muzika sho na Rusi prijnyala tradiciyu znamennogo spivu V 2 j polovini 17 stolittya formuyutsya novi muzichni tradiciyi viklikani zminoyu umov suspilnogo zhittya a takozh religijnogo svitoglyadu Odnogolosnij znamennij spiv vitisnyayetsya poshiryuvanim z Ukrayini bagatogolosnim partesnim spivom Rozpovsyudzhuyetsya bagatogolosna pobutova pisnya psalma kant Reformi Petra I pidgotuvali grunt dlya stverdzhennya v Rosiyi novih form muzichnogo zhittya zapozichenih u Zahidnij Yevropi sposterigayetsya pozhvavlennya svitskogo mistectva U XVIII stolitti v Rosiyi vinikayut instrumentalni kapeli u dvori a takozh u mayetkah velmozh pomishikiv rozvivayetsya amatorske muzikuvannya U 1730 h rr stvorena pridvorna italijska opera piznishe takozh francuzka v 1750 h rr u Moskvi j Peterburzi z yavilisya inozemni operni antreprizi Velike znachennya dlya rozvitku rosijskoyi muzichnoyi kulturi mala takozh diyalnist vihovanciv Gluhivskoyi spivackoyi shkoli zokrema Dmitra Bortnyanskogo sho z 1796 roku pracyuvav kerivnikom pridvornoyi kapeli Na pochatku 19 stolittya v rosijskij muzici proyavilisya sho porodili interes do narodno epichnih i kazkovih syuzhetiv Najbilshim predstavnikom romantichnogo napryamku v rosijskij operi vvazhayetsya A N Verstovskij avtor operi Askoldova mogila 1835 Shiroke poshirennya oderzhav romans tisno pov yazanij z rosijskoyu poeziyeyu osoblivo iz tvorchistyu A S Pushkina Sered majstriv pisennoyi liriki A A Alyab yev A E Varlamov A L Gurilov XIX pochatok XX stolittyaPrincipovo novij etap rozvitku rosijskoyi muziki v XIX stolitti pov yazanij iz tvorchistyu Glinki yakij vvazhayetsya osnovopolozhnikom rosijskoyi kompozitorskoyi shkoli i pershim rosijskim kompozitorom svitovogo rivnya Tvorchist Glinki stimulyuvala rozvitok vikonavskogo mistectva ta kritichnoyi dumki v Rosiyi U tvorchosti Dargomizhskogo molodshogo suchasnika j poslidovnika Glinki znajshli vtilennya tendenciyi kritichnogo realizmu 1840 60 h rr Suspilnij pidjom 1850 60 h rr vidbivsya j u muzichnij kulturi intensivnishim staye koncertne zhittya zakladayutsya osnovi profesijnoyi muzichnoyi osviti V 1859 z iniciativi A G Rubinshtejna j inshih diyachiv zasnovane Rosijske muzichne tovaristvo v Peterburzi jogo viddilennya u Moskvi 1860 i inshih mistah vidkrivayutsya Peterburzka 1862 i Moskovska 1866 konservatoriyi Demokratichni ideyi 60 h rokiv znajshli vtilennya u tvorchosti grupi kompozitoriv sho oderzhala najmenuvannya Mogutnya kupka Svitovoyu klasikoyu zhanru stali takozh simfoniyi ta operi Chajkovskogo Na pochatku XX stolittya v rosijskij muzici znajshli vtilennya ideyi pov yazani z revolyucijnim pidjomom zokrema v operah Kashej bezsmertnij i Zolotij pivnik Rimskogo Korsakova Vidbuvayetsya pereakcentuvannya roli zhanriv vinikaye novij tip simfonichnoyi poemi Poema ekstazu j Prometej Skryabina Visoki dosyagnennya sposterigayutsya v oblasti vikonavskogo mistectva nasampered fortepiannogo tvorchist Skryabina Rahmaninova SRSRZhovtnevij perevorot 1917 roku mav dlya muzichnoyi kulturi Rosiyi serjozni ta neodnoznachni naslidki Ryad providnih kompozitoriv Rahmaninov Prokof yev ta Stravinskij emigruvali na Zahid zokrema Rahmaninov vvazhav Zhovtnevu revolyuciyu kincem staroyi Rosiyi i vvazhav sho za lomkoyu starogo ustroyu mistectva yak takogo buti ne mozhe V toj zhe chas iz vstanovlennyam radyanskoyi vladi pochinayetsya nova epoha tak zvanoyi radyanskoyi muziki sho vidriznyalasya i tematikoyu i tvorchimi metodami Nova tematika muziki skladalasya vzhe v pisnyah Gromadyanskoyi vijni 1918 1920 potim u ryadi oper u tomu chisli Deshevova Dzerzhinskogo baletiv Chervonij mak Gliyera 1927 simfonichnih ta oratorialnih tvoriv oratoriya Put Zhovtnya napisana kilkoma kompozitorami Prokoll 1927 Epohalni zmini viklikali do zhittya futuristichnij ta urbanistichnij napryamok v cij estetici napisani Zavod Mosolova ranni tvori Shostakovicha tosho Po vsomu Radyanskomu Soyuzu vinikali novi tvorchi gurtki vidkrivalisya novi muzichni teatri ta filarmoniyi zokrema v Rosiyi Asociaciya suchasnoyi muziki ta asociaciya proletarskih muzikantiv Prote vzhe z 1930 h rokiv muzika staye ob yektom ideologichnogo tisku z boku komunistichnoyi vladi sho progolosila yedinim dozvolenim metodom mistectva tak zvanij socrealizm sho vimagav pravdivogo istorichno konkretnogo zobrazhennya dijsnosti v yiyi rev rozvitku sho musilo spoluchatisya z zavdannyam idejnoyi pererobki i vihovannya trudyashih u dusi socializmu Zgidno z Postanovoyu CK VKP pro perebudovu literaturno hudozhnih organizacij 1932 riznomanitni tvorchi gurtki buli likvidovani a na yihnomu misci postala Spilka kompozitoriv SRSR Kompozitori sho ne doderzhuvalisya socrealistichnogo metodu piddavalisya suvorij kritici ta peresliduvannyam sho znajshlo vidobrazhennya u statti v gazeti Pravda Sumbur zamist muziki 1936 a piznishe u Postanovi CK VKPb pro operu Velikaya Druzhba Muradeli 1948 Nezvazhayuchi na ideologichnij tisk za radyanskoyi dobi postalo chimalo muzichnih shedevriv zokrema svitove znachennya maye tvorchist Shostakovicha ta Prokof yeva sho povernuvsya v SRSR 1935 roku a takozh rosijskih kompozitoriv sho pracyuvali v emigraciyi Rahmaninova ta Stravinskogo U 1960 ti roki viniklij disidentskij ruh torknuvsya i muzichnoyi sferi Ryad rosijskih kompozitoriv zokrema Artem yev Shnitke Gubajdulina E Denisov zasvoyuyut avangardni yevropejski kompozitorski tehniki u Moskvi pracyuye eksperimentalna studiya elektronnoyi muziki z sintezatorom ANS Prote vzhe u drugij polovini 1970 h ci kompozitori zaznayut kritiki zokrema oficijnomu bojkotu v SRSR buli piddani tvori kompozitoriv sho potrapili u t zv Hryennikivsku simku V ci zh roki aktivno rozvivayetsya estradna pisnya Sered kompozitoriv pisennikiv Ribnikov Pahmutova Tuhmanov Shainskij Vinikaye bardivska pisnya Visockij Okudzhava piznishe rok muzika Mashina vremeni Akvarium Nautilus Pompilius Kino DDT tosho SuchasnistRosiya uspadkuvala vid SRSR rozgaluzhenu sistemu osvitnih ta koncertnih muzichnih organizacij sho znahodyatsya u vedenni Ministerstva kulturi Rosijskoyi federaciyi Sered providnih muzichnih zakladiv Bolshoj ta Mariyinskij operni teatri konservatoriyi u Moskvi Peterburzi Rostovi Saratovi ta inshih mistah V oblasnih centrah Rosijskoyi federaciyi diyut filarmoniyi Spadkoyemcem Spilki kompozitoriv SRSR stala Spilka kompozitoriv Rosiyi V Rosiya provodyat ryad prestizhnih mizhnarodnih konkursiv ta festivaliv sered yakih konkurs im Chajkovskogo festivali ta inshi U populyarnij muzici znakovim yavishem rosijskoyi kulturi stav rosijskij shanson sho uvibrav risi blatnih pisen ta mistectva bardiv Pop muzikanti Rosiyi zdobuvayut uspihu na mizhnarodnomu rivni zokrema peremozhcem konkursu Yevrobachennya 2008 stav rosijskij spivak Dima Bilan DzherelaMuzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990