Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Розенталь Микола Миколайович Розенталь 5 жовтня 1892 7 листопада

Розенталь Микола Миколайович

Розенталь Микола Миколайович
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Розенталь.

Микола Миколайович Розенталь (5 жовтня 1892 — 7 листопада 1960) — історик релігії, античник, медієвіст.

Розенталь Микола Миколайович
Народився5 жовтня 1892(1892-10-05)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер7 листопада 1960(1960-11-07) (68 років)
Москва, РРФСР, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
Країнаimage Російська імперія, image СРСР
Діяльністькласицист
Alma materС.-Петербурзький університет
ЗакладОдеський державний університет ім. І. І. Мечникова, Одеський педагогічний інститут ім. К. Д. Ушинського
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньДоктор історичних наук
ПартіяКонституційно-демократична партія

Біографія

М. М. Розенталь народився 5 жовтня 1892 року у Санкт.-Петербурзі в родині службовця.

Закінчив Тенішевське комерційне училище та у 1914 році історико-філологічний факультет С.-Петербурзького університету. Продовжив навчання в аспірантурі у професора [ru].

У 1914 - 1917 роках входив до партії кадетів, від якої обирався гласним Думи одного з районів Петрограду.

У 1922 році захистив магістерську дисертацію "Юліан Відступник". У 1924  році був затверджений Народним комісаріатом освіти у вченому званні професора кафедри всесвітньої історії університету. З 1927 року був доцентом, а з 1930 року — професором на кафедрі «Історія Заходу». Згодом викладав у Ленінградському інституті філософії, лінгвістики та історії.

До 1925 року працював викладачем у середніх школах, потім комвузах і вузах Ленінграду. З 1925 працював за сумісництвом в педагогічному інституті ім. О. І. Герцена.

В 1932-1933 навчальному році за розпорядженням Наркомпросу РРФСР працював професором у Новгородському державному учительському інституті. В 1934 році брав участь у створенні наукової бібліотеки Курського державного університету.

В 1934 році отримав звання «майстер-педагог» і Почесну грамоту на Всесоюзних змаганнях вищих шкіл.

Після відновлення історичного факультету Ленінградського університету був призначений завідувачем кафедри історії середніх віків, однак вже через півроку звільнений через арешти органами НКВС викладачів, зокрема, декана Г. Зайделя.

В березні 1935 разом із родиною засланий на 5 років до Казахстану, спочатку в м. Іргіз, а через чотири місяці переведений до м. Алма-Ати. Там, на посаді професора, викладав у Казахському державному педагогічному інституті ім. Абая та вчительському інституті м. Алма-Ати.

В лютому 1936 особливою нарадою при НКВС звільнений із заслання з позбавленням права проживання в Москві, Ленінграді і Києві.

Одеський період

Переїхав до Одеси. У 1936 –1954 роках  був професором історичних факультетів Одеського державного університету та Одеського педагогічного інституту. З вересня 1936 завідував кафедрою історії середніх віків. Після періоду «Великого терору» 1937–1938 років був відсторонений від завідування кафедрою, зазнав переслідувань, на кілька місяців позбавлений права викладати. У роки нацистської окупації Одеси перебував в евакуації у Байрам-Алі (Туркменська РСР).

Після повернення читав курси лекцій на історичному, юридичному, філологічному факультетах університету, керував підготовкою аспірантів. Володів багатьма іноземними мовами.

У 1945 році захистив у Московському університеті дисертацію "Соціальні засади язичницької реакції імператора Юліана" і здобув науковий ступінь доктора історичних наук.

В 1951–1954 викладав курс естетики студентам Одеської консерваторії ім. А. В. Нежданової, пропагував наукові знання, читав лекції вчителям, працівникам мистецтва, військовим.

Наприкінці 1940-х — початку 1950-х років зазнав переслідувань під час кампанії боротьби з «космополітизмом». У квітні 1949 за написання театральних і літературних рецензій був усунений із посади завідувача кафедри і викладача.

Після виходу на пенсію залишив Одесу.

Московський період

З 1954 року мешкав у Москві, продовжував наукові дослідження, викладав спецкурс у обласному педагогічному інституті ім. Н. К. Крупської.

Помер 7 листопада 1960 року.

Науковий доробок

В науці відомий як оригінальний дослідник проблем античності і середньовіччя.

В другій половині 1930-х років розробляв тему «Розвиток класових протиріч у франкському суспільстві V–VIII ст.». Опублікував кілька статей з історії Римської імперії в останній період її існування.

Визнаний лектор, знавець історії культури середньовіччя та Ренесансу, зокрема творчості У. Шекспіра, історії християнства. Автор низки спецкурсів по цих темах. Досліджував діяльність імператора Юліана та пов'язані з цим соціальні та релігійних питання.

Автор багатьох праць з історії християнства, середніх віків і початку нового часу, багато з яких і зараз не втратили наукової актуальності.

Низка праць вченого, зокрема, монографії «Історія Англії у висвітленні У.Шекспіра», «Ян Гус і гуситство» та інші так і не були видані.

Праці

  • Юлиан Отступник. Трагедия религиозной личности. — Пг., 1923;
  • Западно-европейское средневековье. Ч. 1. Раннее средневековье. — Л., 1924;
  • Западно-европейское средневековье. Ч. 2. Позднее средневековье. — Л., 1925;
  • Томас Мюнцер. — М.-Л., 1925; Исторический путь Запада: Ист.-беллетрист. сб. — Л., 1926;
  • Рождение современной Европы: Ист.-беллетрист. сб. — Л., 1926;
  • История Европы в эпоху торгового капитализма. - Л.: Прибой, 1927. - 224 с.
  • Монархия и феодализм во Франции после смерти Ришелье. (К вопросу об отмене политического завещания Людовика ХІІІ) // Ученые записки РАНИОНа. — М., 1928. — Т. 6;
  • Маркс и буржуазная историческая наука о западноевропейском обществе в период феодализма // Известия Государственной академии истории материальной культуры. — М.-Л., 1934. — Вып. 84;
  • Социальные основы языческой реакции императора Юлиана. — Автореф. докт. дисс. // Изв. АН СССР. Сер. истории и философии. — 1945. — Вып. 5;
  • Социально-политические воззрения языческой интеллигенции поздней Римской империи // Сб. научн. раб. ист. ф-та Одесского гос. ун-та. — Т. II. — Одесса, 1947;
  • Римская империя и христианская церковь после Константина/ Н. Н. Розенталь.// Наукові записки Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського. - Т. VIII. - Одеса, 1947. - С. 107 - 144.
  • Из истории православия, католицизма и протестантизма. — М., 1957;
  • Материал и методические указания к лекции на тему «Основные направления в христианской религии». — М., 1957;
  • Жанна д'Арк. Народная героиня Франции. — М., 1958;
  • Христианство, его происхождение и сущность. — М., 1960;
  • Религиозно-политическая идеология Зосима // Древний мир. Сборник статей в честь акад. В. В. Струве. — М., 1962.

Джерела та література

  • Н. Н. Розенталь — доктор исторических наук // Большевистское знамя. — 1945. — 13 ноября;
  • Николай Николаевич Розенталь/И. В. Завьялова, З. В. Першина.// Видные ученые Одессы. По воспоминаниям учеников и сотрудников. — Одесса, 1992. — Вып. 2. — С. 82-85;
  • Кадрова ситуація на історичному факультеті Одеського державного університету в 1930-х роках /Е. П. Петровський. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. − К., 2004. — Вип. 13. — С. 260–273;
  • Розенталь Микола Миколайович/ І. В. Нємченко// Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 4: Р — Я. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 32 — 33. ()
  • Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 57.
  • Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Історія та сучасність (1865–2015) / кол. авт. ; гол. ред. І. М. Коваль. — Одеса : ОНУ, 2015. — С. 583 - 584. ( )
  • Науковці Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Вип. 1. — Одеса: ПНПУ, 2019. — С. 69 - 70. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/3475/1/Науковці%20ПНПУ%20-%201.doc.pdf [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Rozental Mikola Mikolajovich Rozental 5 zhovtnya 1892 7 listopada 1960 istorik religiyi antichnik mediyevist Rozental Mikola MikolajovichNarodivsya5 zhovtnya 1892 1892 10 05 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer7 listopada 1960 1960 11 07 68 rokiv Moskva RRFSR SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistklasicistAlma materS Peterburzkij universitetZakladOdeskij derzhavnij universitet im I I Mechnikova Odeskij pedagogichnij institut im K D UshinskogoPosadaprofesorVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinDoktor istorichnih naukPartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaBiografiyaM M Rozental narodivsya 5 zhovtnya 1892 roku u Sankt Peterburzi v rodini sluzhbovcya Zakinchiv Tenishevske komercijne uchilishe ta u 1914 roci istoriko filologichnij fakultet S Peterburzkogo universitetu Prodovzhiv navchannya v aspiranturi u profesora ru U 1914 1917 rokah vhodiv do partiyi kadetiv vid yakoyi obiravsya glasnim Dumi odnogo z rajoniv Petrogradu U 1922 roci zahistiv magistersku disertaciyu Yulian Vidstupnik U 1924 roci buv zatverdzhenij Narodnim komisariatom osviti u vchenomu zvanni profesora kafedri vsesvitnoyi istoriyi universitetu Z 1927 roku buv docentom a z 1930 roku profesorom na kafedri Istoriya Zahodu Zgodom vikladav u Leningradskomu instituti filosofiyi lingvistiki ta istoriyi Do 1925 roku pracyuvav vikladachem u serednih shkolah potim komvuzah i vuzah Leningradu Z 1925 pracyuvav za sumisnictvom v pedagogichnomu instituti im O I Gercena V 1932 1933 navchalnomu roci za rozporyadzhennyam Narkomprosu RRFSR pracyuvav profesorom u Novgorodskomu derzhavnomu uchitelskomu instituti V 1934 roci brav uchast u stvorenni naukovoyi biblioteki Kurskogo derzhavnogo universitetu V 1934 roci otrimav zvannya majster pedagog i Pochesnu gramotu na Vsesoyuznih zmagannyah vishih shkil Pislya vidnovlennya istorichnogo fakultetu Leningradskogo universitetu buv priznachenij zaviduvachem kafedri istoriyi serednih vikiv odnak vzhe cherez pivroku zvilnenij cherez areshti organami NKVS vikladachiv zokrema dekana G Zajdelya V berezni 1935 razom iz rodinoyu zaslanij na 5 rokiv do Kazahstanu spochatku v m Irgiz a cherez chotiri misyaci perevedenij do m Alma Ati Tam na posadi profesora vikladav u Kazahskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti im Abaya ta vchitelskomu instituti m Alma Ati V lyutomu 1936 osoblivoyu naradoyu pri NKVS zvilnenij iz zaslannya z pozbavlennyam prava prozhivannya v Moskvi Leningradi i Kiyevi Odeskij period Pereyihav do Odesi U 1936 1954 rokah buv profesorom istorichnih fakultetiv Odeskogo derzhavnogo universitetu ta Odeskogo pedagogichnogo institutu Z veresnya 1936 zaviduvav kafedroyu istoriyi serednih vikiv Pislya periodu Velikogo teroru 1937 1938 rokiv buv vidstoronenij vid zaviduvannya kafedroyu zaznav peresliduvan na kilka misyaciv pozbavlenij prava vikladati U roki nacistskoyi okupaciyi Odesi perebuvav v evakuaciyi u Bajram Ali Turkmenska RSR Pislya povernennya chitav kursi lekcij na istorichnomu yuridichnomu filologichnomu fakultetah universitetu keruvav pidgotovkoyu aspirantiv Volodiv bagatma inozemnimi movami U 1945 roci zahistiv u Moskovskomu universiteti disertaciyu Socialni zasadi yazichnickoyi reakciyi imperatora Yuliana i zdobuv naukovij stupin doktora istorichnih nauk V 1951 1954 vikladav kurs estetiki studentam Odeskoyi konservatoriyi im A V Nezhdanovoyi propaguvav naukovi znannya chitav lekciyi vchitelyam pracivnikam mistectva vijskovim Naprikinci 1940 h pochatku 1950 h rokiv zaznav peresliduvan pid chas kampaniyi borotbi z kosmopolitizmom U kvitni 1949 za napisannya teatralnih i literaturnih recenzij buv usunenij iz posadi zaviduvacha kafedri i vikladacha Pislya vihodu na pensiyu zalishiv Odesu Moskovskij period Z 1954 roku meshkav u Moskvi prodovzhuvav naukovi doslidzhennya vikladav speckurs u oblasnomu pedagogichnomu instituti im N K Krupskoyi Pomer 7 listopada 1960 roku Naukovij dorobokV nauci vidomij yak originalnij doslidnik problem antichnosti i serednovichchya V drugij polovini 1930 h rokiv rozroblyav temu Rozvitok klasovih protirich u frankskomu suspilstvi V VIII st Opublikuvav kilka statej z istoriyi Rimskoyi imperiyi v ostannij period yiyi isnuvannya Viznanij lektor znavec istoriyi kulturi serednovichchya ta Renesansu zokrema tvorchosti U Shekspira istoriyi hristiyanstva Avtor nizki speckursiv po cih temah Doslidzhuvav diyalnist imperatora Yuliana ta pov yazani z cim socialni ta religijnih pitannya Avtor bagatoh prac z istoriyi hristiyanstva serednih vikiv i pochatku novogo chasu bagato z yakih i zaraz ne vtratili naukovoyi aktualnosti Nizka prac vchenogo zokrema monografiyi Istoriya Angliyi u visvitlenni U Shekspira Yan Gus i gusitstvo ta inshi tak i ne buli vidani Praci Yulian Otstupnik Tragediya religioznoj lichnosti Pg 1923 Zapadno evropejskoe srednevekove Ch 1 Rannee srednevekove L 1924 Zapadno evropejskoe srednevekove Ch 2 Pozdnee srednevekove L 1925 Tomas Myuncer M L 1925 Istoricheskij put Zapada Ist belletrist sb L 1926 Rozhdenie sovremennoj Evropy Ist belletrist sb L 1926 Istoriya Evropy v epohu torgovogo kapitalizma L Priboj 1927 224 s Monarhiya i feodalizm vo Francii posle smerti Rishele K voprosu ob otmene politicheskogo zaveshaniya Lyudovika HIII Uchenye zapiski RANIONa M 1928 T 6 Marks i burzhuaznaya istoricheskaya nauka o zapadnoevropejskom obshestve v period feodalizma Izvestiya Gosudarstvennoj akademii istorii materialnoj kultury M L 1934 Vyp 84 Socialnye osnovy yazycheskoj reakcii imperatora Yuliana Avtoref dokt diss Izv AN SSSR Ser istorii i filosofii 1945 Vyp 5 Socialno politicheskie vozzreniya yazycheskoj intelligencii pozdnej Rimskoj imperii Sb nauchn rab ist f ta Odesskogo gos un ta T II Odessa 1947 Rimskaya imperiya i hristianskaya cerkov posle Konstantina N N Rozental Naukovi zapiski Odeskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im K D Ushinskogo T VIII Odesa 1947 S 107 144 Iz istorii pravoslaviya katolicizma i protestantizma M 1957 Material i metodicheskie ukazaniya k lekcii na temu Osnovnye napravleniya v hristianskoj religii M 1957 Zhanna d Ark Narodnaya geroinya Francii M 1958 Hristianstvo ego proishozhdenie i sushnost M 1960 Religiozno politicheskaya ideologiya Zosima Drevnij mir Sbornik statej v chest akad V V Struve M 1962 Dzherela ta literaturaN N Rozental doktor istoricheskih nauk Bolshevistskoe znamya 1945 13 noyabrya Nikolaj Nikolaevich Rozental I V Zavyalova Z V Pershina Vidnye uchenye Odessy Po vospominaniyam uchenikov i sotrudnikov Odessa 1992 Vyp 2 S 82 85 Kadrova situaciya na istorichnomu fakulteti Odeskogo derzhavnogo universitetu v 1930 h rokah E P Petrovskij Problemi istoriyi Ukrayini Fakti sudzhennya poshuki K 2004 Vip 13 S 260 273 Rozental Mikola Mikolajovich I V Nyemchenko Profesori Odeskogo Novorosijskogo universitetu Biografichnij slovnik T 4 R Ya 2 e vid dop Vidp red V A Smintina Odesa Astroprint 2005 S 32 33 Pivdennoukrayinskij derzhavnij pedagogichnij universitet im K D Ushinskogo Istorichnij postup Suchasnist Majbutnye O Ya Chebikin I A Boldiryev ta in Odesa 2007 S 57 Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Istoriya ta suchasnist 1865 2015 kol avt gol red I M Koval Odesa ONU 2015 S 583 584 Naukovci Pivdennoukrayinskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni K D Ushinskogo Biografichnij slovnik V M Bukach Vip 1 Odesa PNPU 2019 S 69 70 http dspace pdpu edu ua bitstream 123456789 3475 1 Naukovci 20PNPU 20 201 doc pdf 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Posilannya Biografika SPbU https bioslovhist spbu ru person 1396 rozental nikolay nikolayevich html 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Sudba profesora N N Rozentalya https cyberleninka ru article n sudba professora n n rozentalya 1892 1960

Дата публікації:
Топ