| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| Роберт Пенн Воррен | |
|---|---|
| Robert Penn Warren | |
| Роберт Пенн Воррен. 1968 рік. | |
| Народився | 24 квітня 1905 Гатрі, штат Кентуккі, США |
| Помер | 15 вересня 1989 (84 роки) Стреттоні, штат Вермонт,США ·рак кістокd |
| Поховання | Вермонт |
| Громадянство | США |
| Місце проживання | Коннектикут Ферфілд Луїзіана Страттон |
| Діяльність | письменник, літературний критик, поет |
| Alma mater | Університет Вандербільта (1925), Університет Каліфорнії (Берклі) (1927), Єльський університет (1928), Університет Оксфорда (1930), Clarksville Senior High Schoold і Clarksville High Schoold |
| Мова творів | англійська |
| Жанр | поезія і роман |
| Magnum opus | Все королівське військо |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук, Фі Бета Каппа, Американська академія мистецтв та літератури і Fellowship of Southern Writersd |
| Мати | Anna Ruth Warrend |
| У шлюбі з | Eleanor Clarkd і Emma Brescia Gardnerd |
| Діти | Rosanna Warrend |
| Премії | Пулітцерівська премія 1947 року |
| Сайт: robertpennwarren.com | |
| | |
| Роберт Пенн Воррен у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Ро́берт Пенн Во́ррен (англ. Robert Penn Warren; 24 квітня 1905 — 15 вересня 1989) — американський письменник, літературний критик і поет. Представник південної літературної школи[en], один з фундаторів та активних учасників Південного відродження[en].
Молоді роки Редагувати
Народився 24 квітня 1905 року в місті Гатрі (штат Кентуккі). Роберт народився в заможній сім'ї, його батько Франклін був успішним банкіром, мати — Анна Рут Пенн — вчителькою в школі. Дідусі по материнській і батьківській лініях воювали на боці конфедератів під час громадянської війни в США. Вони часто розповідали хлопчикові історії про війну.
Воррен вирішив стати інженером і вступив до університету Вандербільта у Нешвіллі, штат Теннессі. Проте серце Роберта не лежало до техніки. Він став активним учасником літературного товариства, яке видавало свій журнал «Втікач», і захопився поезією.
Літературна діяльність Редагувати
У 1925 закінчив університет Вандербільта, після чого працював над дисертацією в Каліфорнійському і Єльському університетах і — як стипендіат Сесіла Родса — в Оксфордському університеті.
Зі складом творчого колективу поетів, які згуртувалися навколо журналу «The Fugitive» (1922—1925), сформував хвилю Південного відродження[en]. У роботах ф'юджитивістів почали складатися естетичні принципи південної поетичної традиції XX ст. 1940-50-е в своїх філософських, літературно-критичних роботах і підручниках вони розробляли принципи літературного аналізу, що отримали назву Нової критики.
Після повернення на Батьківщину Роберт одружився з Еммою Брешією, з котрою познайомився під час навчання в Каліфорнії, і влаштувався в коледж у Мемфісі викладачем англійської мови. Вже через рік він починає викладати в університеті Вандербільта, а через три роки Роберт перебрався до університету Луїзіани.
Паралельно з викладацькою діяльністю Воррен активно зайнявся літературною критикою, писав вірші й романи. Причому останні до пори до часу «в стіл». Перші два романи Воррена не були опубліковані, опубліковано було тільки третій — «Нічний вершник».
На початку 40-х кар'єра Воррена йшла вгору, він відчував себе молодим і перспективним автором, окрім того зіграв першорядну роль і в літературній критиці. Написані ним книги «Як розуміти поезію» (англ. Understanding Poetry, 1938) і «Як розуміти прозу» (англ. Understanding Fiction, 1943) — класичні зразки т.з. «нової критики».
Проте в цей період у Воррена не склалося сімейне життя — його дружина Емма не могла мати дітей, і на початку 50-х вони розлучились. За рік Воррен одружився з Елеонорою Кларк.
У 1957 за книгу віршів «Обіцянки» (англ. Promises) йому присуджені премія «Національна книга» і Пулітцерівська премії. У подальших книгах, серед яких «Інакше кажучи» (англ. Or Else, 1974), «Поки що тут: вірші 1977—1980» (англ. Being Here: Poetry 1977—1980, 1980), «Підтвердження чуток: вірші 1979—1980» (англ. Rumor Verified: Poems 1979—1980, 1981), «Нові і вибрані вірші 1923—1985» (англ. New and Selected Poems 1923—1985, 1985), особистість представляється в складному взаємозв'язку з історією і часом.
Найвищим досягненням прози Воррена вважається роман «Все королівське військо» (англ. All the King's Men, 1946) — художнє дослідження кар'єри політика, прототипом якого був губернатор Луїзіани Х'юї Лонга. Роман нагороджений Пулітцерівською премією 1947.
Як публіцист Воррен особливо яскраво виявився в «Спадщині громадянської війни» (англ. Legacy of the Civil War, 1961), де піддав нещадному аналізу сучасні йому уявлення про «алібі» південців і «добродіяння» мешканців півночі.
У книзі «Демократія і поезія» (англ. Democracy and Poetry, 1975) Воррен відображає розчарування в сучасній культурі і пропонує як «чудову протиотруту» поезію. Серед численних знаків визнання заслуг Воррена — посада консультанта з поезії в Бібліотеці Конгресу (1944) і Боллінгенівська премія (1967).
У 1986 він став першим поетом-лауреатом США. Помер Воррен у Стреттоні (штат Вермонт) 15 вересня 1989 від раку кісток.
Бібліографія Редагувати
- Understanding Poetry (1938)
- At Heaven's Gate (1943)
- All the King's Men (1946)
- Promises: Poems (1954)
- Meet Me in the Green Glen (1971)
- Now and Then
- John Brown: The Making of a Martyr
- Thirty-six Poems
- Night Rider (1939) (first novel)
- Eleven Poems on the Same Theme
- Selected Poems, 1923 — 1943
- Blackberry Winter
- The Circus in the Attic (1968) (short story collection)
- World Enough and Time (1950)
- Brother to Dragons: A Tale in Verse and Voices (1953)
- Band of Angels (1955)
- Segregation: The Inner Conflict in the South
- Selected Essays
- The Cave (1959)
- Remember the Alamo! (1958)
- You, Emperors, and Others: Poems 1957—1960
- The Legacy of the Civil War
- Wilderness: A Tale of the Civil War (1961)
- Flood: A Romance of Our Time (1964)
- Who Speaks for the Negro? (1965)
- Selected Poems: New and Old 1923 — 1966
- Incarnations: Poems 1966 — 1968
- Christmas Gift 1937
- A Place to Come to (1977) (final novel)
- Brother to Dragons: A Tale in Verse and Vorces — A New Version (1979)
- Jefferson Davis Gets His Citizenship Back (1980)
- Rumor Verified: Poems 1979—1980 (1981)
Переклади українською Редагувати
- Роберт Пенн Воррен. Все королівське військо. Переклад з англійської: Володимир Митрофанов; післямова: Д. Затонський. Київ: Дніпро, 1986. 536 стор.
Примітки Редагувати
- ↑ http://hdl.handle.net/10079/fa/beinecke.warren
- ↑ https://www.gf.org/fellows/all-fellows/robert-penn-warren/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Geni.com — 2006.
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 211.
- Кизима М. П. «Южная» традиция в поэзии США ХХ века М; 1994
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роберт Пенн Воррен |
- Воррен, Роберт Пенн // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 319. — ISBN 966-692-578-8.
- Роберт Пенн Воррен. Біографія
- Robert Penn Warren on poets.org (англ.)