Роберто Сенсіні Робе рто Не стор Сенсі ні ісп Roberto Néstor Sensini нар 12 жовтня 1966 Арройо Секо Санта Фе аргентинськ

Робе́рто Не́стор Сенсі́ні (ісп. Roberto Néstor Sensini, нар. 12 жовтня 1966, Арройо-Секо, Санта-Фе) — аргентинський футболіст, захисник та півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Роберто Сенсіні

Роберто Сенсіні

Особисті дані

Повне ім'я

Роберто Нестор Сенсіні

Народження

12 жовтня 1966 (57 років)

Арройо-Секо^[d], Росаріо^[d], Санта-Фе, Аргентина

Зріст

179 см

Вага

77 кг

Прізвисько

Дідусь (ісп. Boquita)

Громадянство

Аргентина

Позиція

захисник, півзахисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1986–1989	«Ньюеллс Олд Бойз»	74	(2)
1989–1993	«Удінезе»	149	(8)
1993–1999	«Парма»	156	(11)
1999–2000	«Лаціо»	24	(1)
2000–2002	«Парма»	35	(0)
2002–2006	«Удінезе»	91	(7)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1987–2000	Аргентина	59	(0)
1996	Аргентина (олім.)	5	(0)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
2006	«Удінезе»
2007–2008	«Естудьянтес»
2009–2011	«Ньюеллс Олд Бойз»
2012–2013	«Колон»
2014–2015	«Атлетіко Рафаела»
2020–2021	«Евертон» (Вінья-дель-Мар)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 4 січня 2022.

Роберто Сенсіні у Вікісховищі

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1986 року виступами за «Ньюеллс Олд Бойз», в якому провів три сезони, взявши участь у 74 матчах чемпіонату.

Протягом 1989—1993 років захищав кольори команди клубу «Удінезе».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Парма», до складу якого приєднався 1993 року. В першому ж сезоні разом з командою переміг у Суперкубку УЄФА, здолавши «Мілан» у двоматчевому протистоянні. Відіграв за пармську команду наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Парми», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії та став дворазовим володарем Кубка УЄФА.

З 1999 по 2000 рік недовго грав у складі «Лаціо», разом з яким додав до переліку своїх трофеїв титул чемпіона Італії, став володарем Кубка Італії, Суперкубка Італії та Суперкубка УЄФА після чого повернувся до «Парми», з якою знову став володарем Кубка Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Удінезе», у складі якого вже виступав раніше. Вдруге до «б'янконері» Нестор прийшов 2002 року і захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні 2006 року.

Виступи за збірну ред.

1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни 59 матчів.

У 1996 році брав участь в Олімпійських іграх, де Аргентина дійшла до фіналу, але поступилася збірній Нігерії.

У складі національної збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1989 року у Бразилії, на якому команда здобула бронзові нагороди, чемпіонату світу 1990 року в Італії, де разом з командою здобув «срібло», чемпіонату світу 1994 року у США та чемпіонату світу 1998 року у Франції,

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 10 лютого 2006 року, очоливши тренерський штаб клубу «Удінезе», проте вже 20 березня він подав у відставку і покинув клуб через провальні виступи команди.

В подальшому очолював команди клубів «Естудьянтес» та «Ньюеллс Олд Бойз».

21 лютого 2012 року очолив тренерський штаб команди «Колон». На початку 2013 року команда видала серію з восьми ігор без перемог, після якої головний тренер 16 березня 2013 подав у відставку.

Протягом 2014—2015 років тренував команду клубу «Атлетіко Рафаела».

У період з 2020 по 2021 рік очолював чилійський «Евертон».