Ришард Терлецький

Ришард Терлецький (пол. Ryszard Terlecki; нар. 2 вересня 1949 року, Краків) — польський історик, викладач, професор гуманітарних наук, журналіст та політик. Член Сейму 6-го, 7-го, 8-го та 9-го скликань, з 2015 року голова Парламентського клубу «Право і справедливість», віцемаршалек 8-го та 9-го скликання Сейму.

Ришард Терлецький
пол. Ryszard Terlecki
Народився	2 вересня 1949(1949-09-02) (74 роки) Краків, Краківське воєводство^[d], Польська Народна Республіка
Країна	Польська Народна Республіка  Республіка Польща
Діяльність	викладач університету, політик, історик, журналіст
Alma mater	Ягеллонський університет
Науковий ступінь	професор^[d] (22 січня 2002) і доктор габілітований (1 січня 1992)
Знання мов	польська
Заклад	Папський університет Івана Павла II у Кракові, Institute for the History of Science, Polish Academy of Sciences^d, Jesuit University of Philosophy and Education Ignatianum^d, Державний східноєвропейський вищий коледж у Перемишлі і Інститут національної пам'яті
Посада	заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європи^d і член Сейму Польщі^[d]
Партія	Право і справедливість
Батько	Ольгерд Терлецький^d
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 2 вересня 1949 року у Кракові.

Кар'єра викладача

У 1976 році закінчив історичний факультет в Ягеллонському університеті. У 1980 році здобув науковий ступінь доктора, а у 1992 році — габілітованого доктора. В 2002 році йому присвоєно вчене звання професора. Почав працювати викладачем в Інституті історії науки Польської академії наук. Був проректором філософсько-педагогічного коледжу Ігнатіанум. У 2003 році він також став викладачем Державної вищої школи Східної Європи в Перемишлі.

Був публіцистом, редактором та співробітником багатьох журналів, в тому числі співзасновник та головний редактор газети «Czas Krakowski».

З 2000 по 2006 рік був керівником Управління народної освіти в Краківському відділенні Інституту національної пам'яті, потім до 2007 року директором цього відділення. Також читав лекції в Папському університеті Івана Павла ІІ у Кракові.

Політична діяльність

У 1968 та 1970 роках його затримували за участь у студентських акціях протесту. З 1977 року співпрацював з Комітетом солідарності студентів, а потім з Комітетом оборони робітників. У 1980 році приєднався до «Солідарності».

На парламентських виборах 2007 року здобув депутатський мандат зі списку Права і справедливості, набравши 4246 голосів у краківському окрузі.

На парламентських виборах 2011, 2015 та 2019 роках був переобраний у парламент. Також обіймає посаду віцемаршалка Сейму.

Нагороди

• лицарський хрест Ордена Заслуг Угорщини (2017);
• орден «За заслуги» ІІ ступеня (Україна, 22 серпня 2020) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність;

Примітки

1. Nauka Polska
   d:Track:Q97032597
2. Wszyscy posłowie
3. . www.encysol.pl. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 9 листопада 2020. 
4. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej. VI kadencja. Przewodnik, Wydawnictwo Sejmowe, Warszawa 2008, s. 233—234.
5. . beta.upjp2.edu.pl. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 9 листопада 2020. 
6. . wybory2011.pkw.gov.pl. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 9 листопада 2020. 
7. . parlament2015.pkw.gov.pl. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 9 листопада 2020. 
8. . sejmsenat2019.pkw.gov.pl (пол.). Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 листопада 2020. 
9. Prezydent Węgier odznaczył Polaków. "Przyczynili się do realizacji wspólnych przedsięwzięć opartych na przyjaźni". PolskieRadio.pl. Процитовано 9 листопада 2020. 
10. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 9 листопада 2020.