Рибалочка чубань північний Megaceryle alcyon Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Т

?

Рибалочка-чубань

Рибалочка-чубань північний (Megaceryle alcyon)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сиворакшоподібні (Coraciiformes)
Родина:	Рибалочкові (Alcedinidae)
Підродина:	Строкаторибалоччині (Cerylinae)
Рід:	*Рибалочка-чубань (Megaceryle)* Kaup, 1848

Види

Синоніми

Ispida Swainson, 1837
Streptoceryle Bonaparte, 1854
Ichthynomus Cabanis & [F. Heine, Sr., 1860
Macroceryle Laubmann, 1924

Посилання

Вікісховище:	Megaceryle
Віківиди:	Megaceryle
ITIS:	178105
NCBI:	176941
Fossilworks:	129802

Рибалочка-чубань (Megaceryle) — рід сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae). Представники цього роду мешкають в Африці, Азії і Америці.

Кладограма

Megaceryle

	Megaceryle maxima

	Megaceryle lugubris

	Megaceryle torquata

	Megaceryle alcyon

Кладограма роду Megaceryle, побудована за результатами дослідження Andersen et al. (2017).

Опис ред.

Рибалочки-чубані — великі рибалочки, середня довжина яких становить 28-46 см, самці яких важать 138-398 г, а самиці 113-426 г. Африканські рибалочки-чубані є найбільшими представниками свої родини, хоча великі кукабари мають більшу вагу.

Верхня частина тіла у рибалочок-чубанів має темно-сіре або синювато-сіре забарвлення, у африканських і азійських рибалочок-чубанів вона сильно поцяткована білими плямами. Нижня частина тіла у них біла або руда, на грудях є контрастна темна смуга (у самців неотропічного рибалочки-чубаня вона відсутня). На голові у рибалочок-чубанів є помітний чуб. Забарвлення нижньої частини тіла у самців і самиць різниться.

Рибалочки-чубані живляться рибою, ракоподібними або амфібіями, іноді також водними комахами. Вони чатують на здобич, сидячи над водою, а коли її побачать, то швидко пірнають за нею, занурюючись з головою. Ці птахи гніздяться в горизонтальних тунелях, розташованих на березі або піщаній мілині. І самиці, і самиці риють нори, наситджують яйця і доглядають за пташенятами.

Таксономія ред.

Попередні уявлення про те, що рибалочки-чубані виникли в Новому Світі від спеціальзованого рибоїдного предка, який перетнув Берингову протоку і дав початок цьому роду і зеленим рибалочкам, а пізніше великочубий вид перетнув Атлантику і дав початок азійським і африканським рибалочкам-чубаням, ймовірно, є невірними. Наразі вважається, що цей рід походить зі Старого Світу, можливо, з Африки, і що предки північних і неотропічних рибалочок-чубанів перетинули океан і потрапили в Америку.

Рибалочок-чубанів раніше відносили до роду Ceryle разом зі строкатим рибалочкою, однак останній виявився генетично більш близьким до зелених рибалочок.

Види ред.

Виділяють чотири види:

Рибалочка-чубань азійський (Megaceryle lugubris)
Рибалочка-чубань африканський (Megaceryle maxima)
Рибалочка-чубань неотропічний (Megaceryle torquata)
Рибалочка-чубань північний (Megaceryle alcyon)

Етимологія ред.

Наукова назва роду Megaceryle походить від сполучення слова дав.-гр. μεγας — великий і наукової назви роду Строкатий рибалочка (Ceryle Boie, 1828).

Примітки ред.

Kaup, Johann Jakob (1848). Die Familie der Eisvögel (Alcedidae). Verhandlungen des Naturhistorischen Vereins für das Großherzogthum Hessen und Umgebung 2: 68. OCLC 183221382.
Peters, James Lee, ред. (1945). Check-list of Birds of the World. Volume 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 165.
W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 336, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.
Ch.L. Bonaparte. Conspectus systematis ornithologiæ. „Annales des Sciences Naturelles, Zoologie”. Quatrième Série. 1, s. 136, 1854.
J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 2: Schreivögel. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1859–1860, s. 150.
A. Laubmann. Conspectus generum avium Alcedinidarum. „Verhandlungen der Ornithologischen Gesellschaft in Bayern”. 16, 1924.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Kingfishers (Alcedinidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.alcedi1.01. [dostęp 2020-10-14]. (необхідна підписка)
Andersen, M.J.; McCullough, J.M.; Mauck III, W.M.; Smith, B.T.; Moyle, R.G. (2017). A phylogeny of kingfishers reveals an Indomalayan origin and elevated rates of diversification on oceanic islands. Journal of Biogeography: 1–13. doi:10.1111/jbi.13139.
C. H. Fry & Kathie Fry; illustrated by Alan Harris (2000). Kingfishers, Bee-eaters and Rollers. Princeton University Press. ISBN 0-691-04879-7.
Moyle, Robert G. (2006). A Molecular Phylogeny of Kingfishers (Alcedinidae) With Insights into Early Biogeographic History. The Auk 123 (2): 487–499. doi:10.1642/0004-8038(2006)123[487:AMPOKA]2.0.CO;2. Проігноровано невідомий параметр |hdl= (довідка)
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 грудня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 245. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Kaup, Johann Jakob (1848). Die Familie der Eisvögel (Alcedidae). Verhandlungen des Naturhistorischen Vereins für das Großherzogthum Hessen und Umgebung 2: 68. OCLC 183221382.

[2] Peters, James Lee, ред. (1945). Check-list of Birds of the World. Volume 5. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 165.

[Swainson-3] W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 336, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history.

[Bonaparte-4] Ch.L. Bonaparte. Conspectus systematis ornithologiæ. „Annales des Sciences Naturelles, Zoologie”. Quatrième Série. 1, s. 136, 1854.

[Cabanis&Heine-5] J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 2: Schreivögel. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1859–1860, s. 150.

[Laubmann-6] A. Laubmann. Conspectus generum avium Alcedinidarum. „Verhandlungen der Ornithologischen Gesellschaft in Bayern”. 16, 1924.

[7] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[Winkler&inni-8] D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Kingfishers (Alcedinidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.alcedi1.01. [dostęp 2020-10-14]. (необхідна підписка)

[9] Andersen, M.J.; McCullough, J.M.; Mauck III, W.M.; Smith, B.T.; Moyle, R.G. (2017). A phylogeny of kingfishers reveals an Indomalayan origin and elevated rates of diversification on oceanic islands. Journal of Biogeography: 1–13. doi:10.1111/jbi.13139.

[10] C. H. Fry & Kathie Fry; illustrated by Alan Harris (2000). Kingfishers, Bee-eaters and Rollers. Princeton University Press. ISBN 0-691-04879-7.

[11] Moyle, Robert G. (2006). A Molecular Phylogeny of Kingfishers (Alcedinidae) With Insights into Early Biogeographic History. The Auk 123 (2): 487–499. doi:10.1642/0004-8038(2006)123[487:AMPOKA]2.0.CO;2. Проігноровано невідомий параметр |hdl= (довідка)

[ioc-12] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Rollers, ground rollers, kingfishers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 грудня 2022.

[13] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 245. ISBN 978-1-4081-2501-4.