www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ресурси і запаси корисних копалин обсяги корисних копалин Зміст 1 Основні визначення 2 Особливості національних класифік

Ресурси і запаси корисних копалин

Ресурси і запаси корисних копалин — обсяги корисних копалин.

Основні визначення Редагувати

Р е с у р с и корисних копалин — обсяги корисних копалин в родовищах, оцінені як можливі для видобутку і переробки на сучасному техніко-економічному рівні розробки родовищ даного виду мінеральної сировини.

З а п а с и корисних копалин — обсяги корисних копалин., виявлені і підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ корисних копалин.

Робочою групою з вугілля Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН розроблена, а ЄЕК і Комітетом з стійкої енергетики ООН 7–8 жовтня 1998 р. прийнято «Міжнародну рамочну класифікацію ООН запасів/ресурсів родовищ», яка розповсюджується на тверді горючі копалини та мінеральну сировину. ООН рекомендувала цю класифікацію для впровадження в країнах світу, які мають розвинену вугільну та гірничодобувну промисловість. Таким чином, ООН було запропоновано прийняти єдині світові критеріальні оцінки ресурсів і запасів корисних копалин.

Разом з тим, створення єдиної світової понятійної бази стосовно категорій «ресурси» і «запаси» к.к. в кінці ХХ ст. утруднювалося різними підходами до їх підрахунків у різних країнах. Це пояснює розбіжності різних джерел, які іноді досягають 100 % і більше. В колишньому СРСР та ін. соціалістичних країнах Державним балансом враховувалися запаси родовищ, кваліфіковані за ступенем їх розвіданості.

Особливості національних класифікацій Редагувати

СРСР. В оглядах, які видавала в 1983—1995 р. «ВНИИЗарубежгеология», оцінка ресурсів і запасів корисних копалин. закордонних країн і їх кореляція з запасами СРСР та країн СНД базувалася на узагальненій класифікаційній схемі, згідно з якою вважалося, що сума підтверджених і передбачених запасів твердих корисних копалин США, Канади, Австралії та ін. країн Заходу порівняна з сумою балансових запасів категорій А+В+С1 і С2 та частини прогнозних ресурсів категорії Р1, підтверджені запаси — з сумою балансових запасів категорії А+В+С1, а передбачувані — з сумою балансових запасів категорії С2 і частини прогнозних ресурсів категорії Р1.

Росія. Нова класифікація ресурсів і запасів в РФ, затверджена в 1997 р., зберегла попередні підходи до ранжування запасів за ступенем їх * вивченості (категорії А, В, С1 і С2), а також поділ запасів на балансові і забалансові, хоча принцип поділу вдосконалено — якщо раніше до балансових запасів відносили запаси «доцільні для освоєння», то зараз було затверджено принцип прямої вартісної цінності запасів, вимогою одержання прямого економічного ефекту в умовах конкурентного ринку.

В класифікації США запаси і ресурси включають тільки ту кількість корисних копалин, яка видобувається (може бути видобута). Співвідношення термінів з категоріями ресурсів і запасів СРСР, РФ та США для твердих корисних копалин, нафти та газу подано в додатках.

В У к р а ї н і за ступенем техніко-економічного вивчення запаси і ресурси корисних копалин поділяють на три групи:

  • п е р ш а г р у п а — запаси корисних копалин, на базі яких проведено детальну геолого-економічну оцінку ефективності їх промислового освоєння, матеріали якої, включаючи ТЕО постійних кондицій на мінеральну сировину, затверджені Державною комісією по запасах к.к. (ДКЗ);
  • д р у г а г р у п а — запаси корисних копалин, на базі яких проведено попередню геолого-економічну оцінку їх промислового значення, а матеріали техніко-економічної доповіді про доцільність подальшої розвідки родовища, включаючи обґрунтування тимчасових кондицій на мінеральну сировину, апробовані ДКЗ або замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт;
  • т р е т я г р у п а — запаси та ресурси корисних копалин, на базі яких проведено початкову геолого-економічну оцінку можливого промислового значення перспективної ділянки надр, а матеріали техніко-економічних міркувань про доцільність проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт, параметри попередніх кондицій на мінеральну сировину схвалені замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт.

Ресурси корисних копалин є кінцевим результатом геолого-геофізичних досліджень, геологознімальних та пошукових робіт і прогнозно-металогенічних досліджень. За ступенем геологічного вивчення і достовірності ресурси корисних копалин поділяються на перспективні і прогнозні.

Ресурси п е р с п е к т и в н і — обсяги корисних копалин кількісно оцінені за результатами всебічного геологічного вивчення в межах продуктивних площ, де є родовища корисних копалин. Перспективні ресурси враховують можливість відкриття нових родовищ того ж геолого-промислового типу на вивчених площах або ділянках і є основою для геолого-економічної оцінки проведення пошуків та пошуково-розвідувальних робіт.

Ресурси п р о г н о з н і — обсяги потенційних корисних копалин, які основані на позитивних геологічних передумовах перспективних площ, де родовища ще не відкриті. Прогнозні ресурси оцінюються категорією Р3, а перспективні — категоріями Р2 й Р1. Основою для оцінки ресурсів категорії Р3 є прогнозні карти необхідного масштабу (1:100 000 та менше) та подібність території прогнозу з аналогічними за геологічними особливостями площами, де вже відомі промислові родовища. Ресурси перспективні категорії Р2 визначають спроможність відкриття родовищ у межах рудних полів (площ), виявлених при геологознімальних роботах масштабу 1:50000 за загальними пошуками і визначаються наявністю проявів корисних копалин. Кількість і середня якість прогнозованих об'єктів визначаються за аналогією з відомими родовищами. Ресурси категорії Р2 є основою для постановки пошуково-оціночних робіт на об'єктах, відкритих при геологознімальних та пошукових роботах. Ресурси перспективні категорії Р1 є резервом для отримання приросту розвіданих балансових запасів у межах вже розвіданих родовищ. На основі цих ресурсів разом з запасами категорії С2 плануються геологорозвідувальні роботи для підготовки та експлуатації корисних копалин.

У нових районах та рудоносних полях до категорії Р1 відносять ресурси науково обґрунтованих прогнозних об'єктів за умови, якщо в межах прогнозного контуру хоча б по одній лінії у трьох точках виміряні потужність та якість рудного покладу. За підсумками визначеної суми запасів категорії С2 і перспективних ресурсів категорії Р1 виконується економічна оцінка можливого промислового значення досліджуваного родовища. Основою оцінки є карти, плани та розрізи з прогнозною характеристикою масштабу 1:10000 — 1:1000 (для великих об'єктів до 1:25000).

Україна уніфікувала свою національну класифікацію ресурсів і запасів к.к. згідно з рекомендаціями ООН. Згідно з Постановою КМ України від 05.05.1997 за № 432 ресурси і запаси к.к., що характеризуються певними рівнями промислового значення і ступенями техніко-економічного вивчення, розподіляють на класи, які ідентифікують за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду відповідно до таблиці.

Табл. Схема класифікації ресурсів і запасів корисних копалин державного фонду України, адаптована до Міжнародної Рамочної класифікації ООН (від 1998 р.)

Промислове значення Ступінь техніко-економічного вивчення Ступінь геологічного вивчення Код класу
1. Балансові запаси ГЕО-1*
ГЕО-2**
ГЕО-2 		Розвідані (доведені) запаси
Розвідані (доведені) запаси
Попередньо розвідані (ймовірні) запаси 		111
121
122
2. Умовно балансові та позабалансові запаси ГЕО-1
ГЕО-2
ГЕО-2 		Розвідані (доведені) запаси
Розвідані (доведені) запаси
Попередньо розвідані
(ймовірні) запаси 		211
221
222
3. Промислове значення не визначене ГЕО-3***
ГЕО-3
ГЕО-3 		Попередньо розвідані
(ймовірні) запаси
Перспективні ресурси
Прогнозні ресурси 		332
333
334
  • ГЕО-1 — детальна геолого-економічна оцінка; **ГЕО-2 — попередня геолого-економічна оцінка; ***ГЕО-3 — початкова геолого-економічна оцінка.

Нафтогазова галузь Редагувати

У нафтогазовій галузі використовується такий понятійний апарат ресурсів корисних копалин.

Ресурси нафти і горючих газів (англ. resources of oil and combustible natural gases, нім. Erdöl- und Brenngasressourcen f pl) — сума накопиченого видобутку детально розвіданих (категорії А, В, C1) i попередньо оцінених (категорія C2) запасів та перспективних (категорія C3) i прогнозних (категорії D1, D2) ресурсів.

Ресурси нафти, горючих газів, конденсату групи D (англ. resources of oil, combustible gases and condensate (D group), нім. Erdöl-Brenngas- und Kondensatressourcen f pl Gruppe D) — вагова кількість нафти і конденсату або об'ємна кількість газу на дату оцінки в можливих покладах регіонально продуктивних літолого-стратиграфічних комплексів на перспективних структурах і прогнозних територіях, зведені до поверхневих умов.

Ресурси вуглеводнів категорії C3 (англ. C3 category hydrocarbon resources, нім. Kohlenwasserstoff-Ressourcen f pl Kategorie C3) — в нафтогазовій галузі — ресурси вуглеводнів перспективних структур, пасток та інших об'єктів, які розміщені в нафтогазоносних районах, підготовлені до пошукового буріння й оконтурені перевіреними для даних районів методами геологічних та геофізичних досліджень, а також нових горизонтів, ще не розкритих бурінням у межах конкретного відкритого родовища, якщо продуктивність їх встановлена на інших родовищах району.

Ресурси вуглеводнів категорії D1, (англ. D1 category hydrocarbon resources, нім. Kohlenwasserstoff-Ressourcen f pl Kategorie D1)) — в нафтогазовій галузі — прогнозні ресурси вуглеводнів у літолого-стратиграфічних комплексах з промисловою нафтогазоносністю, що доведена в межах великих регіональних структур (першого порядку). Кількісна їх оцінка базується на результатах регіональних, геофізичних, геохімічних досліджень і на аналогії з вивченими родовищами в межах оцінюваного регіону. Ресурси категорії D1 пов'язують із пастками: а) що підготовлені до глибокого буріння і знаходяться в районах із ще невстановленою нафтогазоносністю (група повністю локалізованих прогнозних ресурсів категорії D1); б) виявленими за даними геологічних і геофізичних досліджень (група частково локалізованих прогнозних ресурсів категорії D1); в) що передбачаються на основі закономірностей розподілу пасток на суміжних, добре вивчених (еталонних) територіях (група нелокалізованих прогнозних ресурсів категорії D1).

Ресурси вуглеводнів категорії D2 (англ. D2 category hydrocarbon resources, нім. Kohlenwasserstoff-Ressourcen f pl Kategorie D2) — в нафтогазовій галузі — прогнозні ресурси вуглеводнів у літолого-стратиграфічних комплексах, промислова нафтогазоносність яких у межах великих регіональних структур (першого порядку) ще не доведена, а перспективи нафтогазоносності прогнозуються на основі комплексу геофізичних і геолого-геохімічних даних. Їх кількісна оцінка здійснюється за передбачуваними параметрами на основі загальних геологічних уявлень та аналогій з іншими, більш вивченими регіонами, де є розвідані родовища нафти і газу з покладами в оцінюваному комплексі. Ресурси категорії D2 пов'язують із пастками: а) що підготовлені до глибокого буріння в межах структур першого порядку із невстановленою нафтогазоносністю (група повністю локалізованих прогнозних ресурсів категорії D2); б) виявленими за даними геологічних і геофізичних досліджень у межах структур першого порядку з невстановленою нафтогазоносністю (група частково локалізованих прогнозних ресурсів категорії D2); в) що передбачаються в межах структур першого порядку з недоведеною нафтогазоносністю (група нелокалізованих прогнозних ресурсів категорії D2); г) що розміщені в межах структур першого порядку з доведеною нафтогазоносністю, але приурочені до нафтогазоносних комплексів, які занурені значно нижче глибин, досягнутих бурінням, або коли продуктивність нафтогазоперспективних комплексів ще не доведена (також група нелокалізованих прогнозних ресурсів категорії D2).

Проблема вичерпання природних ресурсів Редагувати

Див. Проблема вичерпання природних ресурсів

Високі темпи приросту споживання природних ресурсів за останні роки і прогресуюче забруднення навколишнього природного середовища породили різні теорії щодо майбутнього забезпечення ними людей на Землі. Найпоширеніша на Заході теорія вичерпання природних ресурсів і настання природного голоду. Особливо це стосується невідновлюваних природних ресурсів — мінеральної сировини і палива. Для оцінки наростаючих диспропорцій між розвитком суспільства і природними ресурсами рядом дослідників наводяться дані про виснаження запасів мінеральної сировини, скорочення земель, що обробляються, і інших сільськогосподарських угідь, вирубку лісів, зростаючий дефіцит прісної води.

Широко відомі в цьому напрямі теорії, розроблені з ініціативи Римського клубу (неурядововий аналітичний центр, створений у 1970 р.), який ставить на меті розробку і обговорення перспективних проблем світового розвитку. За даними Д.Медоуза, відомі нині запаси корисних копалин будуть вичерпані протягом найближчих десятиріч.

За даними авторитетного міжнародного аналітичного центру, так званого «Римського клубу» (дослідження 2001 р.), поклади алюмінієвих руд будуть вичерпані за наступні 55 років, хрому — за 154, вугілля — за 150, міді — за 49, заліза — за 173, свинцю — за 64, нафти — за 50, природного газу — за 49 років . Причому термін вичерпання ресурсів був обчислений виходячи з припущення, що протягом наступних десятиліть розвідані ресурси зростуть в 5 разів у порівнянні з сучасними даними. Тобто будуть розвідані нові поклади, відкриті нові родовища, але, незважаючи, на це, час, коли вичерпаються запаси руд металів і паливно-енергетичних ресурсів, дуже близький — він співвимірний зміні від 2-3 до 5-6 поколінь.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Resursi i zapasi korisnih kopalin obsyagi korisnih kopalin Zmist 1 Osnovni viznachennya 2 Osoblivosti nacionalnih klasifikacij 3 Naftogazova galuz 4 Problema vicherpannya prirodnih resursiv 5 Div takozh 6 LiteraturaOsnovni viznachennya RedaguvatiR e s u r s i korisnih kopalin obsyagi korisnih kopalin v rodovishah ocineni yak mozhlivi dlya vidobutku i pererobki na suchasnomu tehniko ekonomichnomu rivni rozrobki rodovish danogo vidu mineralnoyi sirovini Z a p a s i korisnih kopalin obsyagi korisnih kopalin viyavleni i pidrahovani na misci zalyagannya za danimi geologichnogo vivchennya vidkritih identifikovanih rodovish korisnih kopalin Robochoyu grupoyu z vugillya Yevropejskoyi ekonomichnoyi komisiyi YeEK OON rozroblena a YeEK i Komitetom z stijkoyi energetiki OON 7 8 zhovtnya 1998 r prijnyato Mizhnarodnu ramochnu klasifikaciyu OON zapasiv resursiv rodovish yaka rozpovsyudzhuyetsya na tverdi goryuchi kopalini ta mineralnu sirovinu OON rekomenduvala cyu klasifikaciyu dlya vprovadzhennya v krayinah svitu yaki mayut rozvinenu vugilnu ta girnichodobuvnu promislovist Takim chinom OON bulo zaproponovano prijnyati yedini svitovi kriterialni ocinki resursiv i zapasiv korisnih kopalin Razom z tim stvorennya yedinoyi svitovoyi ponyatijnoyi bazi stosovno kategorij resursi i zapasi k k v kinci HH st utrudnyuvalosya riznimi pidhodami do yih pidrahunkiv u riznih krayinah Ce poyasnyuye rozbizhnosti riznih dzherel yaki inodi dosyagayut 100 i bilshe V kolishnomu SRSR ta in socialistichnih krayinah Derzhavnim balansom vrahovuvalisya zapasi rodovish kvalifikovani za stupenem yih rozvidanosti Osoblivosti nacionalnih klasifikacij RedaguvatiSRSR V oglyadah yaki vidavala v 1983 1995 r VNIIZarubezhgeologiya ocinka resursiv i zapasiv korisnih kopalin zakordonnih krayin i yih korelyaciya z zapasami SRSR ta krayin SND bazuvalasya na uzagalnenij klasifikacijnij shemi zgidno z yakoyu vvazhalosya sho suma pidtverdzhenih i peredbachenih zapasiv tverdih korisnih kopalin SShA Kanadi Avstraliyi ta in krayin Zahodu porivnyana z sumoyu balansovih zapasiv kategorij A V S1 i S2 ta chastini prognoznih resursiv kategoriyi R1 pidtverdzheni zapasi z sumoyu balansovih zapasiv kategoriyi A V S1 a peredbachuvani z sumoyu balansovih zapasiv kategoriyi S2 i chastini prognoznih resursiv kategoriyi R1 Rosiya Nova klasifikaciya resursiv i zapasiv v RF zatverdzhena v 1997 r zberegla poperedni pidhodi do ranzhuvannya zapasiv za stupenem yih vivchenosti kategoriyi A V S1 i S2 a takozh podil zapasiv na balansovi i zabalansovi hocha princip podilu vdoskonaleno yaksho ranishe do balansovih zapasiv vidnosili zapasi docilni dlya osvoyennya to zaraz bulo zatverdzheno princip pryamoyi vartisnoyi cinnosti zapasiv vimogoyu oderzhannya pryamogo ekonomichnogo efektu v umovah konkurentnogo rinku V klasifikaciyi SShA zapasi i resursi vklyuchayut tilki tu kilkist korisnih kopalin yaka vidobuvayetsya mozhe buti vidobuta Spivvidnoshennya terminiv z kategoriyami resursiv i zapasiv SRSR RF ta SShA dlya tverdih korisnih kopalin nafti ta gazu podano v dodatkah V U k r a yi n i za stupenem tehniko ekonomichnogo vivchennya zapasi i resursi korisnih kopalin podilyayut na tri grupi p e r sh a g r u p a zapasi korisnih kopalin na bazi yakih provedeno detalnu geologo ekonomichnu ocinku efektivnosti yih promislovogo osvoyennya materiali yakoyi vklyuchayuchi TEO postijnih kondicij na mineralnu sirovinu zatverdzheni Derzhavnoyu komisiyeyu po zapasah k k DKZ d r u g a g r u p a zapasi korisnih kopalin na bazi yakih provedeno poperednyu geologo ekonomichnu ocinku yih promislovogo znachennya a materiali tehniko ekonomichnoyi dopovidi pro docilnist podalshoyi rozvidki rodovisha vklyuchayuchi obgruntuvannya timchasovih kondicij na mineralnu sirovinu aprobovani DKZ abo zamovnikom investorom geologorozviduvalnih robit t r e t ya g r u p a zapasi ta resursi korisnih kopalin na bazi yakih provedeno pochatkovu geologo ekonomichnu ocinku mozhlivogo promislovogo znachennya perspektivnoyi dilyanki nadr a materiali tehniko ekonomichnih mirkuvan pro docilnist provedennya podalshih poshukovo rozviduvalnih robit parametri poperednih kondicij na mineralnu sirovinu shvaleni zamovnikom investorom geologorozviduvalnih robit Resursi korisnih kopalin ye kincevim rezultatom geologo geofizichnih doslidzhen geologoznimalnih ta poshukovih robit i prognozno metalogenichnih doslidzhen Za stupenem geologichnogo vivchennya i dostovirnosti resursi korisnih kopalin podilyayutsya na perspektivni i prognozni Resursi p e r s p e k t i v n i obsyagi korisnih kopalin kilkisno ocineni za rezultatami vsebichnogo geologichnogo vivchennya v mezhah produktivnih plosh de ye rodovisha korisnih kopalin Perspektivni resursi vrahovuyut mozhlivist vidkrittya novih rodovish togo zh geologo promislovogo tipu na vivchenih ploshah abo dilyankah i ye osnovoyu dlya geologo ekonomichnoyi ocinki provedennya poshukiv ta poshukovo rozviduvalnih robit Resursi p r o g n o z n i obsyagi potencijnih korisnih kopalin yaki osnovani na pozitivnih geologichnih peredumovah perspektivnih plosh de rodovisha she ne vidkriti Prognozni resursi ocinyuyutsya kategoriyeyu R3 a perspektivni kategoriyami R2 j R1 Osnovoyu dlya ocinki resursiv kategoriyi R3 ye prognozni karti neobhidnogo masshtabu 1 100 000 ta menshe ta podibnist teritoriyi prognozu z analogichnimi za geologichnimi osoblivostyami ploshami de vzhe vidomi promislovi rodovisha Resursi perspektivni kategoriyi R2 viznachayut spromozhnist vidkrittya rodovish u mezhah rudnih poliv plosh viyavlenih pri geologoznimalnih robotah masshtabu 1 50000 za zagalnimi poshukami i viznachayutsya nayavnistyu proyaviv korisnih kopalin Kilkist i serednya yakist prognozovanih ob yektiv viznachayutsya za analogiyeyu z vidomimi rodovishami Resursi kategoriyi R2 ye osnovoyu dlya postanovki poshukovo ocinochnih robit na ob yektah vidkritih pri geologoznimalnih ta poshukovih robotah Resursi perspektivni kategoriyi R1 ye rezervom dlya otrimannya prirostu rozvidanih balansovih zapasiv u mezhah vzhe rozvidanih rodovish Na osnovi cih resursiv razom z zapasami kategoriyi S2 planuyutsya geologorozviduvalni roboti dlya pidgotovki ta ekspluataciyi korisnih kopalin U novih rajonah ta rudonosnih polyah do kategoriyi R1 vidnosyat resursi naukovo obgruntovanih prognoznih ob yektiv za umovi yaksho v mezhah prognoznogo konturu hocha b po odnij liniyi u troh tochkah vimiryani potuzhnist ta yakist rudnogo pokladu Za pidsumkami viznachenoyi sumi zapasiv kategoriyi S2 i perspektivnih resursiv kategoriyi R1 vikonuyetsya ekonomichna ocinka mozhlivogo promislovogo znachennya doslidzhuvanogo rodovisha Osnovoyu ocinki ye karti plani ta rozrizi z prognoznoyu harakteristikoyu masshtabu 1 10000 1 1000 dlya velikih ob yektiv do 1 25000 Ukrayina unifikuvala svoyu nacionalnu klasifikaciyu resursiv i zapasiv k k zgidno z rekomendaciyami OON Zgidno z Postanovoyu KM Ukrayini vid 05 05 1997 za 432 resursi i zapasi k k sho harakterizuyutsya pevnimi rivnyami promislovogo znachennya i stupenyami tehniko ekonomichnogo vivchennya rozpodilyayut na klasi yaki identifikuyut za dopomogoyu mizhnarodnogo triporyadkovogo cifrovogo kodu vidpovidno do tablici Tabl Shema klasifikaciyi resursiv i zapasiv korisnih kopalin derzhavnogo fondu Ukrayini adaptovana do Mizhnarodnoyi Ramochnoyi klasifikaciyi OON vid 1998 r Promislove znachennya Stupin tehniko ekonomichnogo vivchennya Stupin geologichnogo vivchennya Kod klasu1 Balansovi zapasi GEO 1 GEO 2 GEO 2 Rozvidani dovedeni zapasiRozvidani dovedeni zapasiPoperedno rozvidani jmovirni zapasi 1111211222 Umovno balansovi ta pozabalansovi zapasi GEO 1GEO 2GEO 2 Rozvidani dovedeni zapasiRozvidani dovedeni zapasiPoperedno rozvidani jmovirni zapasi 2112212223 Promislove znachennya ne viznachene GEO 3 GEO 3GEO 3 Poperedno rozvidani jmovirni zapasiPerspektivni resursiPrognozni resursi 332333334GEO 1 detalna geologo ekonomichna ocinka GEO 2 poperednya geologo ekonomichna ocinka GEO 3 pochatkova geologo ekonomichna ocinka Naftogazova galuz RedaguvatiU naftogazovij galuzi vikoristovuyetsya takij ponyatijnij aparat resursiv korisnih kopalin Resursi nafti i goryuchih gaziv angl resources of oil and combustible natural gases nim Erdol und Brenngasressourcen f pl suma nakopichenogo vidobutku detalno rozvidanih kategoriyi A V C1 i poperedno ocinenih kategoriya C2 zapasiv ta perspektivnih kategoriya C3 i prognoznih kategoriyi D1 D2 resursiv Resursi nafti goryuchih gaziv kondensatu grupi D angl resources of oil combustible gases and condensate D group nim Erdol Brenngas und Kondensatressourcen f pl Gruppe D vagova kilkist nafti i kondensatu abo ob yemna kilkist gazu na datu ocinki v mozhlivih pokladah regionalno produktivnih litologo stratigrafichnih kompleksiv na perspektivnih strukturah i prognoznih teritoriyah zvedeni do poverhnevih umov Resursi vuglevodniv kategoriyi C3 angl C3 category hydrocarbon resources nim Kohlenwasserstoff Ressourcen f pl Kategorie C3 v naftogazovij galuzi resursi vuglevodniv perspektivnih struktur pastok ta inshih ob yektiv yaki rozmisheni v naftogazonosnih rajonah pidgotovleni do poshukovogo burinnya j okontureni perevirenimi dlya danih rajoniv metodami geologichnih ta geofizichnih doslidzhen a takozh novih gorizontiv she ne rozkritih burinnyam u mezhah konkretnogo vidkritogo rodovisha yaksho produktivnist yih vstanovlena na inshih rodovishah rajonu Resursi vuglevodniv kategoriyi D1 angl D1 category hydrocarbon resources nim Kohlenwasserstoff Ressourcen f pl Kategorie D1 v naftogazovij galuzi prognozni resursi vuglevodniv u litologo stratigrafichnih kompleksah z promislovoyu naftogazonosnistyu sho dovedena v mezhah velikih regionalnih struktur pershogo poryadku Kilkisna yih ocinka bazuyetsya na rezultatah regionalnih geofizichnih geohimichnih doslidzhen i na analogiyi z vivchenimi rodovishami v mezhah ocinyuvanogo regionu Resursi kategoriyi D1 pov yazuyut iz pastkami a sho pidgotovleni do glibokogo burinnya i znahodyatsya v rajonah iz she nevstanovlenoyu naftogazonosnistyu grupa povnistyu lokalizovanih prognoznih resursiv kategoriyi D1 b viyavlenimi za danimi geologichnih i geofizichnih doslidzhen grupa chastkovo lokalizovanih prognoznih resursiv kategoriyi D1 v sho peredbachayutsya na osnovi zakonomirnostej rozpodilu pastok na sumizhnih dobre vivchenih etalonnih teritoriyah grupa nelokalizovanih prognoznih resursiv kategoriyi D1 Resursi vuglevodniv kategoriyi D2 angl D2 category hydrocarbon resources nim Kohlenwasserstoff Ressourcen f pl Kategorie D2 v naftogazovij galuzi prognozni resursi vuglevodniv u litologo stratigrafichnih kompleksah promislova naftogazonosnist yakih u mezhah velikih regionalnih struktur pershogo poryadku she ne dovedena a perspektivi naftogazonosnosti prognozuyutsya na osnovi kompleksu geofizichnih i geologo geohimichnih danih Yih kilkisna ocinka zdijsnyuyetsya za peredbachuvanimi parametrami na osnovi zagalnih geologichnih uyavlen ta analogij z inshimi bilsh vivchenimi regionami de ye rozvidani rodovisha nafti i gazu z pokladami v ocinyuvanomu kompleksi Resursi kategoriyi D2 pov yazuyut iz pastkami a sho pidgotovleni do glibokogo burinnya v mezhah struktur pershogo poryadku iz nevstanovlenoyu naftogazonosnistyu grupa povnistyu lokalizovanih prognoznih resursiv kategoriyi D2 b viyavlenimi za danimi geologichnih i geofizichnih doslidzhen u mezhah struktur pershogo poryadku z nevstanovlenoyu naftogazonosnistyu grupa chastkovo lokalizovanih prognoznih resursiv kategoriyi D2 v sho peredbachayutsya v mezhah struktur pershogo poryadku z nedovedenoyu naftogazonosnistyu grupa nelokalizovanih prognoznih resursiv kategoriyi D2 g sho rozmisheni v mezhah struktur pershogo poryadku z dovedenoyu naftogazonosnistyu ale priurocheni do naftogazonosnih kompleksiv yaki zanureni znachno nizhche glibin dosyagnutih burinnyam abo koli produktivnist naftogazoperspektivnih kompleksiv she ne dovedena takozh grupa nelokalizovanih prognoznih resursiv kategoriyi D2 Problema vicherpannya prirodnih resursiv RedaguvatiDiv Problema vicherpannya prirodnih resursivVisoki tempi prirostu spozhivannya prirodnih resursiv za ostanni roki i progresuyuche zabrudnennya navkolishnogo prirodnogo seredovisha porodili rizni teoriyi shodo majbutnogo zabezpechennya nimi lyudej na Zemli Najposhirenisha na Zahodi teoriya vicherpannya prirodnih resursiv i nastannya prirodnogo golodu Osoblivo ce stosuyetsya nevidnovlyuvanih prirodnih resursiv mineralnoyi sirovini i paliva Dlya ocinki narostayuchih disproporcij mizh rozvitkom suspilstva i prirodnimi resursami ryadom doslidnikiv navodyatsya dani pro visnazhennya zapasiv mineralnoyi sirovini skorochennya zemel sho obroblyayutsya i inshih silskogospodarskih ugid virubku lisiv zrostayuchij deficit prisnoyi vodi Shiroko vidomi v comu napryami teoriyi rozrobleni z iniciativi Rimskogo klubu neuryadovovij analitichnij centr stvorenij u 1970 r yakij stavit na meti rozrobku i obgovorennya perspektivnih problem svitovogo rozvitku Za danimi D Medouza vidomi nini zapasi korisnih kopalin budut vicherpani protyagom najblizhchih desyatirich Za danimi avtoritetnogo mizhnarodnogo analitichnogo centru tak zvanogo Rimskogo klubu doslidzhennya 2001 r pokladi alyuminiyevih rud budut vicherpani za nastupni 55 rokiv hromu za 154 vugillya za 150 midi za 49 zaliza za 173 svincyu za 64 nafti za 50 prirodnogo gazu za 49 rokiv Prichomu termin vicherpannya resursiv buv obchislenij vihodyachi z pripushennya sho protyagom nastupnih desyatilit rozvidani resursi zrostut v 5 raziv u porivnyanni z suchasnimi danimi Tobto budut rozvidani novi pokladi vidkriti novi rodovisha ale nezvazhayuchi na ce chas koli vicherpayutsya zapasi rud metaliv i palivno energetichnih resursiv duzhe blizkij vin spivvimirnij zmini vid 2 3 do 5 6 pokolin Div takozh RedaguvatiKorisni kopalini Prirodno resursnij potencial Proklyattya resursiv Rozvidani zapasi korisnoyi kopaliniLiteratura RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Instrukciya iz zastosuvannya klasifikaciyi zapasiv i resursiv korisnih kopalin derzhavnogo fondu nadr do geologo ekonomichnogo vivchennya resursiv perspektivnih dilyanok ta zapasiv rodovish nafti i gazu Zatv DKZ Ukrayini 10 07 98 K 1998 45 s U S Geological Survey 2020 Mineral commodity summaries 2020 U S Geological Survey 200 p https doi org 10 3133 mcs2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Resursi i zapasi korisnih kopalin amp oldid 37805286