Релігійна освіта — це діяльність, здійснювана професійно підготовленими особами (священнослужителями, релігійними педагогами), що покликана передавати віроповчальні доктрини, релігійний досвід, богослужбову практику, а також здійснювати підготовку педагогічних кадрів для системи релігійної освіти.
Релігійна освіта на теренах сучасної України ред.
Підстави права на релігійну освіту ред.
- громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії (ч. 1 ст. 4). Тим самим «будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії […] тягне за собою відповідальність, встановлену законом» (ч. 2 ст. 4).
- доступ до різних видів і рівнів освіти надається громадянам незалежно від їх ставлення до релігії (ч.1 ст.6). «Громадяни можуть навчатися релігійного віровчення та здобувати релігійну освіту індивідуально або разом з іншими».
Сучасний стан релігійної освіти в Україні ред.
- В Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича здійснюється підготовка богословів на двох освітньо-кваліфікаційних рівнях бакалавра та магістра, але спеціальності не ліцензовані. Відділення богослов'я ЧНУ чітко орієнтоване на задоволення потреб УПЦ КП, і те, що спеціальність не ліцензується, це є принципова позиція, бо, за словами завідувача богословського відділення протоієрея, кандидата богословських наук Миколи Щербаня, втілення МОНівських стандартів може призвести до втрати змісту богословської освіти.
- В Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського в Києві, який є філіалом Папського університету св. Томи Аквінського «Angelicum» (Рим), теологічну освіту надають світським особам. За італійською традицією, саме світським особам дають магістра релігійних наук, магістра ж теології може отримати лише духовна особа. Але слід відзначити, що спеціальність не є ліцензованою.
Державна освітня політика в галузі релігійної освіти ред.
- Постанова Кабінету Міністрів України № 787 від 27 серпня 2010 року відповідно до Ст. 12 Закону України «Про вищу освіту» затвердила список спеціальностей, за якими має здійснюватися підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра. Спеціальність «Богослов'я (теологія)» віднесена до галузі знань «Гуманітарні науки» і має шифр 7.02030103 (для спеціалістів) та 8.02030103 (для магістрів).
- Уряд розширив можливості напряму «богослов'я». Згідно постанови, здобуття диплому бакалавра за напрямом богослов'я (теологія) дозволяє у подальшому отримати фах за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра з присвоєнням кваліфікації вчителя. Умовою для цього є виконання психолого-педагогічної, методичної та практичної програми підготовки відповідно до галузевого стандарту педагогічної освіти.
- 24 вересня 2012 року в місті Києві відбулося підсумкове засідання законопроектної групи робочої комісії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з розробки правового механізму щодо визнання дипломів вищих духовних навчальних закладів релігійних організацій, дипломів про наукові ступені та атестатів про звання цих закладів та відповідних наукових установ:
- Розглянуто пропозиції та зауваження до проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо правового механізму визнання відповідних дипломів та атестатів вищих навчальних закладів і наукових установ релігійних організацій;
- Розроблено план дій громадської ради при Міністерстві освіти з ініціювання законодавчих актів, спрямованих на державне визнання дипломів духовних навчальних закладів.
- Було обговорено діяльність робочої групи МОН України з розроблення пропозицій щодо складових галузевого стандарту зі спеціальності «Богослов'я (Теологія)» (освітньо-кваліфікаційні рівні «бакалавр» і «магістр») та пропозицій щодо внесення доповнень до Класифікатора професій ДК 003-95 та первинних посад для подальшого працевлаштування випускників за вказаною спеціальністю зазначених освітньо-кваліфікаційних рівнів.
- Березень 2013 року — на базі Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова прийнято рішення створити аспірантуру та докторантуру зі спеціальності «Богослов'я» .
Досвід країн західної демократії ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
Джерела ред.
- Бабій М. Інкорпорація релігійного компонента в систему державної освіти України: стан, проблеми // Релігійна панорама. — К., 2003. — № 12 (40). — С. 49-53.
- Джарвис Д. Религия и религиоведение в государственных средних школах: современные подходы // Религия и право. — 2003. — № 1
- Друзенко А. Релігійна освіта в Німеччині та в Україні // Зарубіжна література. — 2001. — Січень. — С. 3.
- Єленський В. Релігійне навчання і виховання в законодавствах та освітніх системах західноєвропейських країн // Людина і світ. — 2001. — Грудень. — С. 32-36.
- Закович М. Про духовність і освіту // Людина і світ. — 2001. — Вересень. — С. 42-44.
- Кальниш Ю. Духовні школи в Україні: загальний огляд // Людина і світ. — 2001. — Квітень. — С. 32-37.
- Лагодич М. Місце та роль релігійної освіти у громадянському суспільстві // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. — Чернівці: Золоті литаври, 2004. — Вип. 203–204. — Філософія. — С. 131–135.
- Лузан П. Г. Історія педагогіки та освіти в Україні : навчальний посібник / Лузан П. Г., Васюк О. В. — К.:ДАКККіМ, 2010. — С. 246 //
- Рощина Л. Становлення і розвиток вищої богословської освіти УАПЦ (на матеріалах Колегії Патріарха Мстислава) // Історія релігій в Україні. Науковий збірник. Праці ХШ-Ї Міжнародної наукової конференції. Книга 1. — Львів: «Логос», 2003. — С. 477–481.
- Статистичні дані Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім"ї, молоді та спорту //
Посилання ред.
- До проблем релігійної освіти у світській державі [ 19 березня 2013 у Wayback Machine.]