Ратибор I

Ратибор I (нім. Ratibor I, пол. Racibor I; бл. 1110  — 7 травня 1156 р.) — князь Західної Померанії у 1135—1155/1156 роках.

Ратибор I
Народився	бл. 1110
Помер	1155/1156
Національність	поморянин
Діяльність	аристократ
Титул	князь Західної Поморянії
Термін	1135—1155/1156 роки
Попередник	Вартислав I
Наступник	Богуслав I Казимир I
Конфесія	католицтво
Рід	Грифичі
Батько	Святобор I
Родичі	Dunimysł^d
Брати, сестри	Вартіслав I
У шлюбі з	Прибіслава Ярославна
Діти	1 сина та 1 донька
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Грифичів. Син Святобора I, князя Поморянії. Народився близько 1110 року. Спочатку отримав від батька у володіння місто Каммін. Згодом мешкав у Данії, Швеції та Норвегії, ймовірно вимушений був залишити князівство під тиском старшого брата Вратислава I.

Князювання

У 1135 році після смерті брата повернувся до Західної Поморянії. З огляду на малий вік небожів захопив владу у князівстві та став її новим володарем. Того ж року спрямував свій флот на підтримку Віслава II, князя Рюгена, якого атакував данський флот. Ворогові було завдано поразки, в результаті чого вже в наступному році князівство Рюген здобуло незалежність. Того ж року Ратибор I здійснив похід проти столиці Данії — Роскілле, яке сплюндрував.

У серпні 1136 року вдерся до Сконе, яка на той час належало Данії, з метою послаблення Еріка II, короля Данії. 9 серпня того ж року у битві при Конунгахале (сучасне м. Кунгельв, Швеція) було завдано нищівної поразки данському війську. В подальшому з успіхом діяв проти данців, за що отримав прізвисько «Король моря».

Разом з тим багато уваги приділяв економічному розбудові свого князівства та підтримці католицької церкви. У 1140 році сприяв висвятленю першого поморянського єпископа Войцеха в Вологощі (Вольгасті).

У 1147 році під час Хрестового походу проти слов'ян домовився про припинення облоги Шеціна в обмін на християнізацію мешканців та навколишнього племені слов'ян. Ймовірно невдовзі Щецин перейшов під владу Ратибора I. У 1153 році разом з Адальбертом Померанським, єпископом Воліна, заснував абатство Штольпе.

Помер у 1155 або 1156 році, поховано у премонстранському монастирі Гробі (поблизу сучасного міста Узедом, ФРН). Владу успадкували його небожі Богуслав I та Казимир I.

Родина

Дружина — княжна Прибислава, донька володимир-волинського і дорогобузького князя Ярослава Святополчича, сина Великого князя Київського Святополка II Ізяславича (з династії Рюриковичів).

Діти:

• Маргарет (1142/1145-1197/1198), дружина Бернарда I Бадевіда, графв Рацебурга
• Святополк

Примітки

1. E. Rymar, Rodowód książąt pomorskich, ss. 105—109.(пол.)

Джерела

• Kozłowski K., Podralski J., Gryfici. Książęta Pomorza Zachodniego, Szczecin 1985, ISBN 83-03-00530-8.
• Lutz Mohr: Die Rache der Pommern. Über den Feldzug des Herzogs Ratibor I. wider Kungälv im Herzen Skandinaviens anno 1135 nach einer skandinavischen Quelle. In: Stier und Greif. Blätter zur Kultur- und Landesgeschichte in Mecklenburg-Vorpommern. Bd. 11, Schwerin 2001, S. 94–102.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ратибор I