Раду Віталійович Поклітару (нар. 22 березня 1972, Кишинів, МРСР) — хореограф-постановник, який працює в Україні та багатьох інших країнах світу, заслужений діяч мистецтв України (2017), лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2016), лауреат премії «Людина року» (2017), народний артист Молдови (2016), лауреат міжнародних конкурсів, засновник та головний балетмейстер Академічного театру «Київ Модерн-балет». Професор кафедри сучасної хореографії Київського національного університету культури і мистецтв.
Поклітару Раду Віталійович | |
---|---|
Народився | 22 березня 1972 (52 роки) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | хореограф |
Відомий завдяки | Засновник театру «Київ Модерн-балет» |
Нагороди | |
|
Життєпис
Ранній період
Раду Поклітару народився 22 березня 1972 року в місті Кишинів, у родині солістів балету Молдавського академічного театру опери та балету Людмили Недремської та Віталія Поклітару. Почав вивчати класичний танець у віці 4,5 років у студії при кишинівському Палаці піонерів. Навчався в Московському Академічному хореографічному училищі (1983—1984), Одеській балетній школі (1984), [ru] (1985).
У 1986 році вступив до Пермського державного хореографічного училища, яке закінчив у 1991 році по класу (спеціальність — артист балету). У 1991 році поступив на роботу до Великого театру опери та балету Білорусі. Танцівник яскраво вираженого характерного, акторського дарування.
У 1994 році вступив до Білоруської Академії музики на створене відділення хореографії. 21 квітня 1996 відбувся балетмейстерський дебют Раду Поклітару — на сцені Білоруського хореографічного коледжу прем'єра мініатюри «Точка перетину» на музику Арканджело Кореллі у виконанні Ольги Гайко та Олексія Овечкіна.
У 1999 році Раду Поклітару захистив диплом за спеціальностями: хореограф (по класу ), мистецтвознавець (по класу ) та викладач теорії хореографії. Дипломною виставою став «Поцілунок феї» Ігоря Стравінського на сцені Великого театру балету Республіки Білорусь.
Першу популярність принесли Раду Поклітару мініатюри, створені ним для танцівників, учасників міжнародних конкурсів артистів балету. Особливо плідним виявився творчий союз молодого хореографа із солістами Мінського музичного театру Юлією Дятко та Костянтином Кузнєцовим. Серед робіт, створених творчим тріо — мініатюри «Багатель» на музику Людвіга ван Бетховена, «Білоруська голосильна»», «Його музика» на музику Річі Блекмора, «Адажіо» на музику Петра Чайковського, «Імпровізація на тлі стіни, оповитої плющем» на музику Йоганна Себастьяна Баха, «Три грузинські пісні», «Баркарола» на музику Жака Оффенбаха, а також одноактні спектаклі «Миттєвості» за поезією Костянтина Бальмонта, «Світ не закінчується біля дверей дому» на музику Жоскена Депре та Густава Малера, «Видіння троянди» на музику Карла Вебера, «In pivo veritas» на ірландську народну музику та музику епохи Ренесансу.
У сезоні 2000—2001 працював головним балетмейстером Молдавської національної опери. Через зміну політичного керівництва країни, міністра культури Молдови та дирекції театру, хореограф був змушений піти з цієї посади.
З 2001 по 2006 рік — вільний художник. У цей період на сценах України, Білорусі, Латвії, Росії створює балети, які закріпили за Поклітару славу одного з головних провідників сучасного танцю та прогресивної балетної режисури на пострадянському просторі. «Картинки з виставки» на музику Модеста Мусоргського та «Весна священна» Ігоря Стравінського в Національній опері України ім. Т. Шевченка, «Сім смертних гріхів» Курта Вайля в Пермському театрі опери і балету, «Попелюшка» Сергія Прокоф'єва в Латвійській національній опері та чисельні інші масштабні творчі проєкти Раду Поклітару неодмінно ставали подіями, які одержували живий відгук глядачів та мистецької еліти. У творчому тандемі з англійським режисером поставив балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва у Большому театрі Росії (2003) — постановка викликала суспільний резонанс, бурхлива полеміка в пресі та кулуарах театру стали реакцією на появу нової, революційної версії знаменитого балету у репертуарі головного музичного театру Росії.
Історія «Київ Модерн-балет» розпочинається 19 грудня 2005 року прем'єрою вистави «Le forze del destino / Сила долі», створеної на замовлення «Фонду мистецтв Володимира Філіппова», в якій вже були задіяні основні творчі сили майбутнього театру — хореограф Раду Поклітару, сценограф , художниця з костюмів Ганна Іпатьева, художниця зі світла Олена Антохіна, звукорежисер Олександр Курій, асистент хореографа Анатолій Козлов та багато артистів, які згодом увійшли до складу постійної трупи. 18 липня 2006 року було зареєстровано ТОВ «Театр „Київ Модерн-балет“» на чолі з Раду Поклітару за підтримки мецената Володимира Філіппова. У результаті загальноукраїнського кастингу було відібрано 16 молодих танцівників. Наявність академічної балетної освіти не була необхідною умовою для прийняття до складу трупи (при цьому всі артисти були професіоналами сучасного танцю, розбиралися у класичному танці та вміли робити класичний урок).
Авторський проєкт «Київ Модерн-балет», «де репертуар та художні пріоритети ґрунтувалися б на неповторному стилі та баченні Раду Поклітару, де можна було б реалізувати творчі пошуки та сміливі ідеї молодих учнів, колег маестро, де відсутні канони та правила, але вітаються креатив та талант» 25 жовтня 2006 року на сцені Національного драматичного театру ім. Івана Франка представив прем'єру балету у двох серіях «Кармен. TV». За виставу «Кармен. TV» театр отримав дві премії «Київська пектораль» — у номінаціях «Краща вистава року» та «Найкраще пластичне вирішення вистави». Виконавиця ролі Кармен Ольга Кондакова отримала номінацію як «Найкраща виконавиця жіночої ролі».
Хореографічна мова Раду Поклітару — це складний синтез авторської пластики й класичного танцю. «Здається, що це мега-сучасний танець, але всередині його тіла живе скелет класичного танцю. Це єдина система координат, якою я вільно володію і на основі чого створюю свою мову, яка багатьом здається межею авангарду» — говорить про свою систему хореограф.
В умовах творчої свободи, разом із художниками Ганною Іпатьєвою та , Раду Поклітару за короткий термін створює різноманітний репертуар театру. Вже у 2008 році театр отримує театральну премію «Київську Пектораль» у номінації «Подія року» за сукупність яскравих прем'єр — «Веронський міф: Шекспірименти», «Болеро», «Дощ» та «Лускунчик». Виступ на фестивалях у Франції («Час любити», Біарріц), Молдові («Бієнале Е. Іонеско»), Таїланді («Фестиваль музики і танцю», Бангкок), Росії (програма «Маска плюс» фестивалю «Золота Маска» 2009 і 2010 роки, Москва та фестиваль «Нові горизонти» Маріїнський театр, Санкт-Петербург) говорять про визнання колективу міжнародною художньою спільнотою.
Кризові роки важко відбилися на театрі, який став на межу повного закриття. У 2013 році з фінансових причин (вкрай низькі зарплати) 9 з 21 артистів трупи залишили колектив. На їх місце було набрано нових, й увесь репертуар довелося відновлювати майже відпочатку. Вистави колективу створюються завдячуючи меценатській підтримці. Балет «Жізель» — за допомоги Людмили Русаліної (засновниця холдингу «Петрус-Медіа»), у низці проектів допомагав Володимир Бородянський (тогочасний генеральний директор телеканалу «СТБ», керівник групи «StarLightMedia»), безпосередня участь бізнесмена Андрія Демидова дозволила створити «Лебедине озеро»).
До свого першого ювілею — десять років — театр «Київ Модерн-балет» підійшов із доробком у 13 одноактних та 5 повнометражних вистав, отриманими 5 преміями «Київська пектораль» та фестивалем балету під назвою «Літо в стилі модерн» на честь десятиріччя, який відбувся з 5 по 11 липня 2016 року в Одеському оперному театрі. Сам хореограф говорить про створення театру як про головну справу свого життя.
В репертуарі театру одна за одною з'явилися всі три балети великого балетного триптиха Петра Чайковського: 2007 року відбулася прем'єра «Лускунчика», 2013-го — «Лебединого озера». Завершив тріо «Спляча красуня», яку хореограф представив 2018-го року. Сам Поклітару, як танцівник, свого часу пройшов класичну версію «Сплячої красуні» від «маленьких пажів, танцював кавалерів, вовка з червоною шапочкою, дослужився до «Феї Карабос» і був безмежно щасливим, оскільки з самого дитинства був закоханий у цю музику».
Новітній час
З 2012 по 2013 рік Раду Поклітару — художній керівник Київського муніципального академічного театру опери й балету для дітей та юнацтва.
Робота не обмежується Києвом та Україною. Так, 2013 року у Воронезькому театрі опери та балету під час третього Платонівського фестивалю підготував та представив глядачам балетну мініатюру «Люди Платонова» на музику Фридерика Шопена. На запрошення [ru], головного режисера церемонії відкриття Зимових Олімпійські ігри 2014 року у Сочі, Раду Поклітару виступив постановником хореографічних композицій Церемонії відкриття зимових Олімпійських ігор 2014. Над проєктом працював разом із колишнім прем’єром балету Одеського оперного театру Андрієм Мусоріним та переможцем першого «Майдансу» Олександром Лещенком — у постановці брали участь 440 виконавців. Для церемонії відкриття було поставлено мінібалет «Перший бал Наташі Ростової» на збірну музику, в якому взяли участь нинішні та колишні зірки Большого та Маріїнського театрів Світлана Захарова, Володимир Васильєв, [ru], Олександр Петухов, [ru].
У 2016 році отримав престижну Національну премію України ім. Тараса Шевченка у галузі музичного мистецтва за серію робіт: балет-триптих «Перехрестя» (2012), балети «Лебедине озеро» (2013), «Жінки в ре мінорі» та «Довгий різдвяний обід» (2014). Того ж року Раду Поклітару отримав звання «Народний артист Молдови», а до Дня незалежності України 2017 року — звання Заслуженого діяча мистецтв України.
З 2018 року Раду Поклітару — головний балетмейстер комунального закладу «Театрально-видовищний заклад культури «Академічний театр «Київ Модерн-балет». А 24 березня 2018 став лауреатом XXII загальнонаціональної премії «Людина року-2017» у номінації «Діяч мистецтва року».
На сьогоднішній день хореограф є автором понад сорока одноактних та повнометражних вистав і танцювальних сцен в операх, поставлених на різних сценах, серед яких Національні театри Молдови, Латвії, Білорусі, Чехії, Сербії та України, Большой театр Росії, Російський камерний балет «Москва», Московський академічний музичний театр імені Станіславського і Немировича-Данченка.
З початком російського вторгнення в Україну 2022 року переформатував роботу колективу: від повного припинення першими місяцями, до поступового відновлення у дещо іншому форматі – додалися численні різноманітні європейські театри (Болгарія, Латвія, Чехія, Хорватія), участь артистів в європейських концертах тощо. Незмінним лишилися регулярні приїзди Поклітару до Києва на постановку нових вистав.
Кіно та телебачення
Зовнішні зображення | |
---|---|
Він вважається найкомпетентнішим членом журі телешоу «Танцюють всі» | |
Раду проводить репетицію | |
Раду з відомими хореографами | |
Постановка оригінального танцю |
На телебаченні Раду Поклітару з'являється як у якості гостя передач, так і у якості безпосереднього учасника. У 2011 році став членом журі 4-го сезону шоу «Танці з зірками» на , з 2012-го — член журі шоу «Танцюють всі!» на телеканалі «СТБ (співпраця тривала з п'ятого по дев'яті сезони), у 2015 році — член журі танцювального конкурсу «Танцюй!» на «Першому каналі». Відгуки про суддівство Поклітару знаходяться в категорії «суворий, але справедливий».
У проєкті «Танцюють всі!» Раду Поклітару суддівські обов'язки поєднував із підготовкою номерів для учасників. Як відмічали оглядачі, його постановки відрізнялися чітко вибудуваною драматургією, нестандартними рішеннями. Номери, поставлені Раду називали маленькими театральними шедеврами, народженими в телевізійному форматі. У четвертому сезоні проєкту такими шедеврами стали постановки для дуету Катерини Білявської та Родіона Фархшатова, Галини Пєхи та Анатолія Сачівка, Лідії Соклакової та Івана Дроздова.
Зіграв сам себе — камео — член журі танцювального телешоу — в художньому фільмі 2016 року режисерки Анни Матісон. До цього з'являвся у епізодичних ролях фільмів «Оповідь про хороброго витязя Фет-Фрумоса» (1977), за повістю «Вілліси» (1992).
У постановці Раду Поклітару вийшов головний танцювальний номер художнього фільму [ru]» режисерки Олени Хазанової, знятий за мотивами однойменного роману Діни Рубіної. Постановка зроблена на акторів Євгена Миронова та Чулпан Хаматову.
Постановки
Вистави
- Мінський музичний театр
- — балет на одну дію «Миттєвості» за поезією Костянтина Бальмонта
- — балет на одну дію «Світ не закінчується біля дверей дому» на музику Жоскена Депре і Густава Малера
- — балет на одну дію «La spectre de la rose» на музику Карла Марії фон Вебера
- — балет на одну дію «In pivo veritas» на та музику доби Ренесансу
- — балет на одну дію «Поцілунок феї» Ігоря Стравінського
- — балет на одну дію «Кармен» на музичну фантазію за мотивами опери Жоржа Бізе
- — балет на одну дію «Болеро» Моріса Равеля
- — балет на одну дію «Вальс» на музику Моріса Равеля
- — «Принцеса АТЕХ, або одкровення принцеси хозарської» моноопера Генадія Чобану (спільно з Петером Вуткареу)
- — балет на одну дію «Картинки з виставки» на музику сюїти Модеста Мусоргського
- — балет на одну дію «Весна священна» Ігоря Стравінського
- , 13 грудня — балет на дві дії «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва (спільно з [en])
- , 20 травня — балет на одну дію «Палата № 6» на музику Арво Пярта
- 2015, 11 березня — балет на дві дії «Гамлет» за мотивами п'єси Вільяма Шекспіра на музику 5 та 15 симфоній Дмитра Шостаковича (реж. , сценограф Нік Ормерод)
- Російський камерний балет «Москва»
- , 7 червня — балет на одну дію «День народження Отелло» на музику Сергія Прокоф'єва
- , 27 листопада — «Сім смертних гріхів» балет зі співом Курта Вайля
- , 27 травня — балет на дві дії «Попелюшка» Сергія Прокоф'єва
- , 22 вересня — балет на дві дії «Попелюшка» на музику
- 2023 — балет «Вій» за мотивами повісті Миколи Гоголя
- 2015, 30 грудня — балет на одну дію «Симфония у трьох рухах» на музику Ігоря Стравінського
- 2023, листопад — балет «Хвилі» на музику Йоганна Себастьяна Баха та українських народних пісень
- Інші
- — «Quo Vadis?» на музику Софії Губайдуліної та на молдавську народну музику (Білоруський хореографічний коледж)
- — «Жінки в ре-мінорі» на музику Йоганна Себастьяна Баха (Одеське училище мистецтв і культури ім. К. Данькевича)
- — «Кармен» Родіона Щедріна — Жорж Бізе (Одеське училище мистецтв і культури ім. К. Данькевича)
- — «Кантата» на музику Йоганна Себастьяна Баха (Пермське державне хореографічне училище)
- 2009, 20 січня — «Двоє на гойдалці» на музику Йоганна Себастьяна Баха та Чавели Варгас (Гала-концерт «Ігор Колб та друзі» на сцені центру «Бункамура», м. Токіо, Японія)
- Академічний театр «Київ Модерн-балет»
- , 19 грудня — «Le forze del destino / Сила долі» — опера-балет
- , 25 жовтня — балет на дві серії «Кармен. TV» на музику Жоржа Бізе
- , 25 січня — балет на дві дії «Ромео і Джульєтта» (Шекспірименти) на музику Петра Чайковського, Георга Генделя та доби Ренесансу за творами Вільяма Шекспіра
- 2007, 3 жовтня — балет на одну дію «Дощ» на музику Йоганна Себастьяна Баха та народів світу
- 2007, 3 жовтня — балет на одну дію «Болеро» Моріса Равеля
- 2007, 30 грудня — балет на дві дії «Лускунчик» Петра Чайковського
- 2008, 18 червня — балет на одну дію «Underground» на музику Петеріса Васкса
- 2008, 24 листопада — балет на одну дію «Палата №6» на музику Арво Пярта
- 2009, 30 жовтня — балет на одну дію «Двоє на гойдалці» на музику Йоганна Себастьяна Баха та Чавели Варгас за мотивами [en][en]
- , 24 та 26 червня — балет на одну дію «Квартет-а-тет» на музику Ада Мааса
- 2010 — дивертисмент сучасної хореографії «Con tutti i strumenti»
- 2011, 25 травня — балет на одну дію «In pivo veritas» на [en] та музику доби Ренесансу
- 2012, 18 травня — балет–триптих «Перехрестя» на музику Мирослава Скорика (копродукція з Національною оперою України ім. Тараса Шевченка)
- 2012, 13 жовтня — балет на одну дію «Геревень» на музику Володимира Ніколаєва (копродукція з Пермским театром опери і балету ім. П.Чайковського)
- 2013, 22 червня — балет на дві дії «Лебедине озеро» Петра Чайковського
- 2014, 18 та 19 червня — балет на одну дію «Жінки у ре мінорі» на музику Йоганна Себастьяна Баха
- 2014, 29 та 30 грудня — балет на одну дію «Довгий різдвяний обід» на музику Антоніо Вівальді за мотивами [en]Торнтона Вайлдера
- 2016, 9 та 10 квітня — балет на дві дії «Жізель» Адольфа Адана
- 2017, 25 та 26 квітня — балет на одну дію «Вгору по річці» на музику за мотивами оповідання «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» Френсіса Скотта Фіцджеральда
- 2018, 22 та 23 травня — балет на дві дії «Спляча красуня» Петра Чайковського за мотивами казки [en]
- 2019, 20 червня — балет на дві дії «Вій» за мотивами повісті Миколи Гоголя
- 2020, 21 жовтня — балет на дві дії «Маленький принц» на музику Вольфганга Моцарта та українських колискових у виконанні Марії Пилипчак за мотивами твору Антуана Сент-Екзюпері
- 2021, 27 січня — балет на одну дію «Дев’ять побачень» на музику Фридерика Шопена
- 2021, 13 жовтня — балет на дві дії «Пікова дама» на музику Петра Чайковського (Друга і Шоста симфонії)
- 2023, 19 березня — балет на одну дію «Завтра» на музику Фридерика Шопена
- 2023, 21 жовтня — балет на одну дію «ДискримиНАЦІЯ» на музику Георга Генделя та Валентина Сильвестрова
Хореографічні мініатюри
- «Точка перетину» на музику Арканджело Кореллі (1996)
- «Прелюдія і фуга» на музику Йоганна Себастьяна Баха (1996)
- «Легенда про флейту Пана» на музику Георге Замфіра (1996)
- «Дзеркало» на музику Фридерика Шопена (1996)
- «Сициліана» на музику Габрієля Форе (1996)
- «Вальс у тисячу тактів» на музику Жака Бреля (1996)
- «Три грації» на музику Фридерика Шопена (1996)
- «Багатель» на музику Людвіга ван Бетховена (1997)
- «Нічні квіти» на музику Клода Дебюссі (1998)
- «Білоруська голосильна» на музику вокального гурту «Камерата» (1998)
- «Стара платівка» на пісню у виконанні Маріо Ланца (1998)
- «Його музика» на музику Річі Блекмора (1998)
- «Дрібничка» на музику Боббі Макферріна (1998)
- «Прокидання» на музику Моріса Равеля (1998)
- «Іспанська арієтта» на музику Х. Канно (1999)
- «Лакрімоза» на музику Вольфганга Амадея Моцарта (1999)
- «Мюзетт» на музику Боббі Макферріна (2000)
- «Адажіо» на музику Петра Чайковського (2000)
- «Два романси» на музику Михайла Глінки (2000)
- «Імпровізація на фоні стіни, оповитої плющем» на музику Йоганна Себастьяна Баха (2000)
- «Три грузинські пісні» на народне грузинське вокальне багатоголосся (2001)
- «Відчаливша Русь» на музику Георгія Свірідова (2001)
- «Чокирлія» на молдавську народну музику (2001)
- «Некласична варіація» на музику Людвіга Мінкуса (2001)
- «Три старовинних танці епохи Ренесансу» на музику доби Ренесансу (2002)
- «Люб-off» на музику Вольфганга Амадея Моцарта (2002)
- «Мазурка» на музику Фридерика Шопена (2002)
- «Три румунські пісні» на румунську народну музику (2002)
- «Марлен» на пісню у виконанні Марлен Дітріх (2003)
- «Російська» на музику Петра Чайковського (2003)
- «Весілля» на музику Горана Бреговича (2003)
- «Екзерсис» на музику J mix (2003)
- «Люлі» на музику гурту «Іван Купала» (2003)
- «Ми на човнику катались» на [en] (2003)
- «Лебідь» на музику Каміля Сен-Санса (2004)
- «Провінційні танці» на музику Фридерика Шопена — А. Глазунова (2004)
- «Ми танцюємо Перголезі» на музику Джованні Перголезі (2008)
- «Віки кохання» на музику Антоніо Вівальді (2009)
- «Баркаролла» на музику Жака Оффенбаха (2009)
- «Con tutti instrumenti» на музику Антоніо Сальєрі (2010)
- «Сліпі» на музику Фридерика Шопена (2011)
- «Хочеш» на музику Земфіри (2011)
- «Сарабанда» на музику Георга Генделя (2012) (присвячена Катерині Максимовій)
- «Не зрікаються люблячи» на музику Марка Мінкова (2012)
- «Юнона і Авось» на музику Олексія Рибникова (2012)
- «Орфей ф Єврідіика» на музику Адажіо Альбіноні (2012)
- «Біда» на музику Володимира Висоцького (2012)
- «Голос» на музику Альфредо Каталані (2013)
- «Деталі взаємовідносин» на музику Йоганна Себастьяна Баха (2017) (присвячена )
- «Весна. Літо. Осінь. Зима» на музику А.Раскатова (2018)
Фільмографія
Рік | Назва | Роль | Примітка | |
---|---|---|---|---|
1977 | «Оповідь про хороброго витязя Фет-Фрумоса» | хлопчик | Реж. [en] та Микола Ісінеску, к/с «Молдова-фільм» | |
1992 | Гена Дьомін (у титрах — Поклітар) | Реж. Юхим Резніков, [ru], «Гранат-фільм» | ||
2015 | [ru]» | Реж. Олена Хазанова, ТОВ «Студія Третій Рим» Раду Поклітару — хореограф фільма | ||
2016 | [ru]» | камео — член журі танцювального телешоу | Реж. Анна Матісон, «Кінокомпанія Сергія Безрукова» |
Професійна та громадська діяльність
- Член журі міжнародного конкурсу молодих артистів балету «Фуете Артека»
- Постійний член міжнародного журі конкурсу артистів балету «Арабеск» (Перм) з 2002 року
- 2011 — Член журі міжнародного конкурсу артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря (Донецьк, Україна)
- 2011 — Професор кафедри сучасної хореографії Київського національного університету культури і мистецтв
- Член журі міжнародного конкурсу артистів балету у Варні (2016 та 2018 роки)
- У минулому член журі та голова журі Міжнародного фестивалю сучасної хореографії у Вітебську (IFMC)
Визнання та нагороди
- 1999 — Міжнародний конкурс ім. Олега Дановского (Румунія) — найкращий номер сучасної хореографії
- 1999 — Міжнародний фестиваль «Music of the World» (Італія) — найкращий одноактний балет
- 1999 — Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря (Україна) — III премія у конкурсі хореографів та спеціальний приз від журналу «Мир искусства» («Quo Vadis?» на музику Софії Губайдуліної)
- 2000 — Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів (м. Варна, Болгарія) — I премія за найкращу сучасну хореографію
- 2000 — Міжнародний фестиваль сучасної хореографії (м. Вітебськ, Білорусь) — спеціальна премія за найкращу хореографію
- 2000 — Міжнародний конкурс артистів балету «Арабески» (Росія) — премія за найкращий номер сучасної хореографії
- 2001 — Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів (м. Москва, Росія) — 1 премія конкурсу хореографів
- 2001 — Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів імені Сержа Лифаря (Україна) — I премія у конкурсі хореографів
- 2002 — Театральна премія «Київська пектораль» (Україна) — найкраща музична вистава (балет «Весна священна» Ігоря Стравінського), найкраща робота балетмейстера
- 2007 — Лауреат премії в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» сезону 2006/07 в номінаціях «Найкраща драматична вистава» та «Найкраще пластичне вирішення вистави» (балет «Кармен. TV» на музику Жоржа Бізе)
- 2008 — Лауреат премії в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» сезону 2007/08 в номінації «Подія року» (вистави театру «Київ Модерн-балет» у хореографії Раду Поклітару: «Болеро» Моріса Равеля; «Дощ» на музику Йоганна Себастьяна Баха; «Веронський міф: Шекспірименти» на музику Георга Генделя, Петра Чайковського та доби Ренесансу; «Лускунчик» П. Чайковського)
- 2008 — Міжнародний конкурс артистів балету та хореографів (м. Варна, Болгарія) — I премія за найкращу сучасну хореографію
- 2010 — Міжнародний конкурс артистів балету «Арабески» (Росія) — премія за найкращий номер сучасної хореографії
- 2013 — Лауреат премії в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» сезону 2012/13 в номінації «Найкраща музична вистава» (балет-триптих «Перехрестя» на музику Мирослава Скорика)
- 2014 — Театральна премія «Київська пектораль» (Україна) — найкраща вистава та найкраща робота балетмейстера (балет «Лебедине озеро» на музику Петра Чайковського)
- 2016, березень — Лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка у номінації «Музичне мистецтво» (балети «Лебедине озеро», «Жінки в ре мінорі», «Довгий різдвяний обід» та балет-триптих «Перехрестя»)
- 2016, 13 вересня — Народний артист Молдови — за заслуги у розвитку хореографічного мистецтва, внесок у зміцнення міжкультурних відносин і високу професійну майстерність
- 2017, 24 серпня — Заслужений діяч мистецтв України — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові досягнення та високий професіоналізм
- 2017 — Міжнародний конкурс класичної та сучасної хореографії «The International Ballet and Contemporary Dance Competition» Domenico Modugno (м. Лечче, Італія) — найкраща робота балетмейстера «Танцюємо Перголезі»
- 2018, 24 березня — Лауреат XXII загальнонаціональної премії «Людина року-2017» у номінації «Діяч мистецтва року»
- 2020 — Лауреат премії в галузі театрального мистецтва «Київська пектораль» в номінації «Найкраще пластичне вирішення вистави» (балет «Вій» )
- 2023, 11 жовтня — лауреат премії «Найкращий хореограф» в рамках музичної церемонії «Gala Exсеlеntei Muzikale – 2023» (Молдова)
Література
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 14 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 15 листопада 2021.
- Раду Поклітару в ранковій програмі Апостроф.TV (укр.). «Апостроф TV». 5 жовтня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- Чому відомий хореограф Раду Поклітару залишився без роботи (укр.). «Життя відомих людей» на каналі . 4 березня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
- Charlotte HIGGINS (19 липня 2004). (англ.). «The Guardian». Архів оригіналу за 30 червня 2008. Процитовано 17 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- Катерина МАШЕВСЬКА (13 березня 2017). (укр.). Ж-л «Бізнес». Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- (7 червня 2018). (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- (рос.). «Live Lovelook» — блог Анастасии Манаенковой. 12 серпня 2016. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- (рос.). «Delo.ua». 27 березня 2007. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- (укр.). «Teatre.com.ua». 10 квітня 2008. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- Олександр ЧЕПАЛОВ (24 квітня 2009). (укр.). «Дзеркало тижня» №15. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- Олег ВЕРГЕЛІС, Катерина КОНСТАНТИНОВА (23 квітня 2010). (укр.). «Дзеркало тижня» №16. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- Ліліана ФЕСЕНКО (13 березня 2016). (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- 2014 Sochi Olympic Opening Ceremony на YouTube
- Олена ФЕДОРЕНКО (9 лютого 2014). (рос.). Г-та «Культура». Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- (укр.). «BBC». 3 березня 2016. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- Наталія КРЯЖ (13 липня 2023). Раду Поклітару: «Я створюю свій світ, бо більше нічого не вмію робити» (укр.). «Kyiv Daily». Процитовано 15 липня 2023.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- Анна РОМАНЕНКО (3 листопада 2011). (укр.). «0432». Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- Юлия МЯСОЕДОВА (4 червня 2015). (рос.). Ivona. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- Елена ФЕДОРЕНКО (3 березня 2015). (укр.). Г-та «Культура». Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 15 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- Олена ВАРВАРИЧ (18 жовтня 2006). (укр.). Г-та «День» №178. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- Олег ВЕРГЕЛІС (23 березня 2018). (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 2019-1-02.
- (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 9 квітня 2019. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 2019-4-9.
- Софія ЗІНОВ'ЄВА (18 листопада 2020). (укр.). «Факти (ICTV)». Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 19 листопада 2020.
- Марія КАТАЄВА (22 липня 2021). (укр.). «Вечірній Київ». Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 2021-7-23.
- Даша КАШПЕРСЬКА (19 жовтня 2021). (укр.). . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Костянтин РИЛЬОВ (31 жовтня 2021). (укр.). Ж-л «Фокус». Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 2021-11-7.
- Тетяна ПОЛІЩУК (21 березня 2023). «Наше завтра буде кращим, ніж сьогодні». Раду Поклітару, відомий хореограф представив у Києві свою нову постановку (укр.). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 21 березня 2023.
- «ДискриміНАЦІЯ». Чесно про важливе (укр.). «Театрально-концертний Київ». 27 вересня 2023. Процитовано 27 вересня 2023.
- «Синдром Петрушки». Чёрно-белый танец: Чулпан Хаматова и Евгений Миронов на YouTube
- Дмитро ДЕСЯТЕРИК (21 жовтня 1999). (укр.). Г-та «День» №195. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- Руслана КАНЮКИ (28 березня 2007). (укр.). Г-та «День». Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 24 грудня 2021.
- Вікторія КОТЕНОК (8 квітня 2013). (укр.). «Nota bene» — авторський блог про театр і мистецтво. Архів оригіналу за 14 листопада 2021. Процитовано 14 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- (укр.). Г-та «Лівий берег». 3 квітня 2020. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- (рос.). «The TEAtru». 31 травня 2012. Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.
Посилання
- Поклітару Раду Віталійович у соцмережі «Facebook»
- Поклітару Раду Віталійович у соцмережі «Instagram»
- Поклітару Раду Віталійович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 294-295
- Раду Поклітару на сайті «Київ Модерн-балет» [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Раду Поклітару на порталі «Театральна риболовля» [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radu Vitalijovich Poklitaru nar 22 bereznya 1972 Kishiniv MRSR horeograf postanovnik yakij pracyuye v Ukrayini ta bagatoh inshih krayinah svitu zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 2017 laureat Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im Tarasa Shevchenka 2016 laureat premiyi Lyudina roku 2017 narodnij artist Moldovi 2016 laureat mizhnarodnih konkursiv zasnovnik ta golovnij baletmejster Akademichnogo teatru Kiyiv Modern balet Profesor kafedri suchasnoyi horeografiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv Poklitaru Radu VitalijovichNarodivsya 22 bereznya 1972 1972 03 22 52 roki Kishiniv Moldavska RSR SRSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist horeografVidomij zavdyaki Zasnovnik teatru Kiyiv Modern balet Nagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRannij period Radu Poklitaru narodivsya 22 bereznya 1972 roku v misti Kishiniv u rodini solistiv baletu Moldavskogo akademichnogo teatru operi ta baletu Lyudmili Nedremskoyi ta Vitaliya Poklitaru Pochav vivchati klasichnij tanec u vici 4 5 rokiv u studiyi pri kishinivskomu Palaci pioneriv Navchavsya v Moskovskomu Akademichnomu horeografichnomu uchilishi 1983 1984 Odeskij baletnij shkoli 1984 ru 1985 U 1986 roci vstupiv do Permskogo derzhavnogo horeografichnogo uchilisha yake zakinchiv u 1991 roci po klasu specialnist artist baletu U 1991 roci postupiv na robotu do Velikogo teatru operi ta baletu Bilorusi Tancivnik yaskravo virazhenogo harakternogo aktorskogo daruvannya U 1994 roci vstupiv do Biloruskoyi Akademiyi muziki na stvorene viddilennya horeografiyi 21 kvitnya 1996 vidbuvsya baletmejsterskij debyut Radu Poklitaru na sceni Biloruskogo horeografichnogo koledzhu prem yera miniatyuri Tochka peretinu na muziku Arkandzhelo Korelli u vikonanni Olgi Gajko ta Oleksiya Ovechkina U 1999 roci Radu Poklitaru zahistiv diplom za specialnostyami horeograf po klasu mistectvoznavec po klasu ta vikladach teoriyi horeografiyi Diplomnoyu vistavoyu stav Pocilunok feyi Igorya Stravinskogo na sceni Velikogo teatru baletu Respubliki Bilorus Baletmejster Radu Poklitaru Pershu populyarnist prinesli Radu Poklitaru miniatyuri stvoreni nim dlya tancivnikiv uchasnikiv mizhnarodnih konkursiv artistiv baletu Osoblivo plidnim viyavivsya tvorchij soyuz molodogo horeografa iz solistami Minskogo muzichnogo teatru Yuliyeyu Dyatko ta Kostyantinom Kuznyecovim Sered robit stvorenih tvorchim trio miniatyuri Bagatel na muziku Lyudviga van Bethovena Biloruska golosilna Jogo muzika na muziku Richi Blekmora Adazhio na muziku Petra Chajkovskogo Improvizaciya na tli stini opovitoyi plyushem na muziku Joganna Sebastyana Baha Tri gruzinski pisni Barkarola na muziku Zhaka Offenbaha a takozh odnoaktni spektakli Mittyevosti za poeziyeyu Kostyantina Balmonta Svit ne zakinchuyetsya bilya dverej domu na muziku Zhoskena Depre ta Gustava Malera Vidinnya troyandi na muziku Karla Vebera In pivo veritas na irlandsku narodnu muziku ta muziku epohi Renesansu U sezoni 2000 2001 pracyuvav golovnim baletmejsterom Moldavskoyi nacionalnoyi operi Cherez zminu politichnogo kerivnictva krayini ministra kulturi Moldovi ta direkciyi teatru horeograf buv zmushenij piti z ciyeyi posadi Z 2001 po 2006 rik vilnij hudozhnik U cej period na scenah Ukrayini Bilorusi Latviyi Rosiyi stvoryuye baleti yaki zakripili za Poklitaru slavu odnogo z golovnih providnikiv suchasnogo tancyu ta progresivnoyi baletnoyi rezhisuri na postradyanskomu prostori Kartinki z vistavki na muziku Modesta Musorgskogo ta Vesna svyashenna Igorya Stravinskogo v Nacionalnij operi Ukrayini im T Shevchenka Sim smertnih grihiv Kurta Vajlya v Permskomu teatri operi i baletu Popelyushka Sergiya Prokof yeva v Latvijskij nacionalnij operi ta chiselni inshi masshtabni tvorchi proyekti Radu Poklitaru neodminno stavali podiyami yaki oderzhuvali zhivij vidguk glyadachiv ta misteckoyi eliti U tvorchomu tandemi z anglijskim rezhiserom postaviv balet Romeo i Dzhulyetta Sergiya Prokof yeva u Bolshomu teatri Rosiyi 2003 postanovka viklikala suspilnij rezonans burhliva polemika v presi ta kuluarah teatru stali reakciyeyu na poyavu novoyi revolyucijnoyi versiyi znamenitogo baletu u repertuari golovnogo muzichnogo teatru Rosiyi Kiyiv Modern balet Istoriya Kiyiv Modern balet rozpochinayetsya 19 grudnya 2005 roku prem yeroyu vistavi Le forze del destino Sila doli stvorenoyi na zamovlennya Fondu mistectv Volodimira Filippova v yakij vzhe buli zadiyani osnovni tvorchi sili majbutnogo teatru horeograf Radu Poklitaru scenograf hudozhnicya z kostyumiv Ganna Ipateva hudozhnicya zi svitla Olena Antohina zvukorezhiser Oleksandr Kurij asistent horeografa Anatolij Kozlov ta bagato artistiv yaki zgodom uvijshli do skladu postijnoyi trupi 18 lipnya 2006 roku bulo zareyestrovano TOV Teatr Kiyiv Modern balet na choli z Radu Poklitaru za pidtrimki mecenata Volodimira Filippova U rezultati zagalnoukrayinskogo kastingu bulo vidibrano 16 molodih tancivnikiv Nayavnist akademichnoyi baletnoyi osviti ne bula neobhidnoyu umovoyu dlya prijnyattya do skladu trupi pri comu vsi artisti buli profesionalami suchasnogo tancyu rozbiralisya u klasichnomu tanci ta vmili robiti klasichnij urok Scena z baletu Karmen TV Avtorskij proyekt Kiyiv Modern balet de repertuar ta hudozhni prioriteti gruntuvalisya b na nepovtornomu stili ta bachenni Radu Poklitaru de mozhna bulo b realizuvati tvorchi poshuki ta smilivi ideyi molodih uchniv koleg maestro de vidsutni kanoni ta pravila ale vitayutsya kreativ ta talant 25 zhovtnya 2006 roku na sceni Nacionalnogo dramatichnogo teatru im Ivana Franka predstaviv prem yeru baletu u dvoh seriyah Karmen TV Za vistavu Karmen TV teatr otrimav dvi premiyi Kiyivska pektoral u nominaciyah Krasha vistava roku ta Najkrashe plastichne virishennya vistavi Vikonavicya roli Karmen Olga Kondakova otrimala nominaciyu yak Najkrasha vikonavicya zhinochoyi roli Horeografichna mova Radu Poklitaru ce skladnij sintez avtorskoyi plastiki j klasichnogo tancyu Zdayetsya sho ce mega suchasnij tanec ale vseredini jogo tila zhive skelet klasichnogo tancyu Ce yedina sistema koordinat yakoyu ya vilno volodiyu i na osnovi chogo stvoryuyu svoyu movu yaka bagatom zdayetsya mezheyu avangardu govorit pro svoyu sistemu horeograf V umovah tvorchoyi svobodi razom iz hudozhnikami Gannoyu Ipatyevoyu ta Radu Poklitaru za korotkij termin stvoryuye riznomanitnij repertuar teatru Vzhe u 2008 roci teatr otrimuye teatralnu premiyu Kiyivsku Pektoral u nominaciyi Podiya roku za sukupnist yaskravih prem yer Veronskij mif Shekspirimenti Bolero Dosh ta Luskunchik Vistup na festivalyah u Franciyi Chas lyubiti Biarric Moldovi Biyenale E Ionesko Tayilandi Festival muziki i tancyu Bangkok Rosiyi programa Maska plyus festivalyu Zolota Maska 2009 i 2010 roki Moskva ta festival Novi gorizonti Mariyinskij teatr Sankt Peterburg govoryat pro viznannya kolektivu mizhnarodnoyu hudozhnoyu spilnotoyu Radu Poklitaru v repeticijnomu zali Krizovi roki vazhko vidbilisya na teatri yakij stav na mezhu povnogo zakrittya U 2013 roci z finansovih prichin vkraj nizki zarplati 9 z 21 artistiv trupi zalishili kolektiv Na yih misce bulo nabrano novih j uves repertuar dovelosya vidnovlyuvati majzhe vidpochatku Vistavi kolektivu stvoryuyutsya zavdyachuyuchi mecenatskij pidtrimci Balet Zhizel za dopomogi Lyudmili Rusalinoyi zasnovnicya holdingu Petrus Media u nizci proektiv dopomagav Volodimir Borodyanskij togochasnij generalnij direktor telekanalu STB kerivnik grupi StarLightMedia bezposerednya uchast biznesmena Andriya Demidova dozvolila stvoriti Lebedine ozero Do svogo pershogo yuvileyu desyat rokiv teatr Kiyiv Modern balet pidijshov iz dorobkom u 13 odnoaktnih ta 5 povnometrazhnih vistav otrimanimi 5 premiyami Kiyivska pektoral ta festivalem baletu pid nazvoyu Lito v stili modern na chest desyatirichchya yakij vidbuvsya z 5 po 11 lipnya 2016 roku v Odeskomu opernomu teatri Sam horeograf govorit pro stvorennya teatru yak pro golovnu spravu svogo zhittya V repertuari teatru odna za odnoyu z yavilisya vsi tri baleti velikogo baletnogo triptiha Petra Chajkovskogo 2007 roku vidbulasya prem yera Luskunchika 2013 go Lebedinogo ozera Zavershiv trio Splyacha krasunya yaku horeograf predstaviv 2018 go roku Sam Poklitaru yak tancivnik svogo chasu projshov klasichnu versiyu Splyachoyi krasuni vid malenkih pazhiv tancyuvav kavaleriv vovka z chervonoyu shapochkoyu dosluzhivsya do Feyi Karabos i buv bezmezhno shaslivim oskilki z samogo ditinstva buv zakohanij u cyu muziku Novitnij chas Z 2012 po 2013 rik Radu Poklitaru hudozhnij kerivnik Kiyivskogo municipalnogo akademichnogo teatru operi j baletu dlya ditej ta yunactva Prezident Ukrayini Petro Poroshenko razom iz laureatami Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im Tarasa Shevchenka 2016 roku hudozhnik Mihajlo Gujda artistka Anzhelina Shvachka publicist Levko Luk yanenko baletmejster Radu Poklitaru Robota ne obmezhuyetsya Kiyevom ta Ukrayinoyu Tak 2013 roku u Voronezkomu teatri operi ta baletu pid chas tretogo Platonivskogo festivalyu pidgotuvav ta predstaviv glyadacham baletnu miniatyuru Lyudi Platonova na muziku Friderika Shopena Na zaproshennya ru golovnogo rezhisera ceremoniyi vidkrittya Zimovih Olimpijski igri 2014 roku u Sochi Radu Poklitaru vistupiv postanovnikom horeografichnih kompozicij Ceremoniyi vidkrittya zimovih Olimpijskih igor 2014 Nad proyektom pracyuvav razom iz kolishnim prem yerom baletu Odeskogo opernogo teatru Andriyem Musorinim ta peremozhcem pershogo Majdansu Oleksandrom Leshenkom u postanovci brali uchast 440 vikonavciv Dlya ceremoniyi vidkrittya bulo postavleno minibalet Pershij bal Natashi Rostovoyi na zbirnu muziku v yakomu vzyali uchast ninishni ta kolishni zirki Bolshogo ta Mariyinskogo teatriv Svitlana Zaharova Volodimir Vasilyev ru Oleksandr Petuhov ru U 2016 roci otrimav prestizhnu Nacionalnu premiyu Ukrayini im Tarasa Shevchenka u galuzi muzichnogo mistectva za seriyu robit balet triptih Perehrestya 2012 baleti Lebedine ozero 2013 Zhinki v re minori ta Dovgij rizdvyanij obid 2014 Togo zh roku Radu Poklitaru otrimav zvannya Narodnij artist Moldovi a do Dnya nezalezhnosti Ukrayini 2017 roku zvannya Zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayini Z 2018 roku Radu Poklitaru golovnij baletmejster komunalnogo zakladu Teatralno vidovishnij zaklad kulturi Akademichnij teatr Kiyiv Modern balet A 24 bereznya 2018 stav laureatom XXII zagalnonacionalnoyi premiyi Lyudina roku 2017 u nominaciyi Diyach mistectva roku Na sogodnishnij den horeograf ye avtorom ponad soroka odnoaktnih ta povnometrazhnih vistav i tancyuvalnih scen v operah postavlenih na riznih scenah sered yakih Nacionalni teatri Moldovi Latviyi Bilorusi Chehiyi Serbiyi ta Ukrayini Bolshoj teatr Rosiyi Rosijskij kamernij balet Moskva Moskovskij akademichnij muzichnij teatr imeni Stanislavskogo i Nemirovicha Danchenka Z pochatkom rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku pereformatuvav robotu kolektivu vid povnogo pripinennya pershimi misyacyami do postupovogo vidnovlennya u desho inshomu formati dodalisya chislenni riznomanitni yevropejski teatri Bolgariya Latviya Chehiya Horvatiya uchast artistiv v yevropejskih koncertah tosho Nezminnim lishilisya regulyarni priyizdi Poklitaru do Kiyeva na postanovku novih vistav Kino ta telebachennya Zovnishni zobrazhennyaVin vvazhayetsya najkompetentnishim chlenom zhuri teleshou Tancyuyut vsi Radu provodit repeticiyuRadu z vidomimi horeografamiPostanovka originalnogo tancyu Na telebachenni Radu Poklitaru z yavlyayetsya yak u yakosti gostya peredach tak i u yakosti bezposerednogo uchasnika U 2011 roci stav chlenom zhuri 4 go sezonu shou Tanci z zirkami na 1 1 z 2012 go chlen zhuri shou Tancyuyut vsi na telekanali STB spivpracya trivala z p yatogo po dev yati sezoni u 2015 roci chlen zhuri tancyuvalnogo konkursu Tancyuj na Pershomu kanali Vidguki pro suddivstvo Poklitaru znahodyatsya v kategoriyi suvorij ale spravedlivij U proyekti Tancyuyut vsi Radu Poklitaru suddivski obov yazki poyednuvav iz pidgotovkoyu nomeriv dlya uchasnikiv Yak vidmichali oglyadachi jogo postanovki vidriznyalisya chitko vibuduvanoyu dramaturgiyeyu nestandartnimi rishennyami Nomeri postavleni Radu nazivali malenkimi teatralnimi shedevrami narodzhenimi v televizijnomu formati U chetvertomu sezoni proyektu takimi shedevrami stali postanovki dlya duetu Katerini Bilyavskoyi ta Rodiona Farhshatova Galini Pyehi ta Anatoliya Sachivka Lidiyi Soklakovoyi ta Ivana Drozdova Zigrav sam sebe kameo chlen zhuri tancyuvalnogo teleshou v hudozhnomu filmi 2016 roku rezhiserki Anni Matison Do cogo z yavlyavsya u epizodichnih rolyah filmiv Opovid pro horobrogo vityazya Fet Frumosa 1977 za povistyu Villisi 1992 U postanovci Radu Poklitaru vijshov golovnij tancyuvalnij nomer hudozhnogo filmu ru rezhiserki Oleni Hazanovoyi znyatij za motivami odnojmennogo romanu Dini Rubinoyi Postanovka zroblena na aktoriv Yevgena Mironova ta Chulpan Hamatovu PostanovkiVistavi Minskij muzichnij teatr1998 balet na odnu diyu Mittyevosti za poeziyeyu Kostyantina Balmonta 1999 balet na odnu diyu Svit ne zakinchuyetsya bilya dverej domu na muziku Zhoskena Depre i Gustava Malera balet na odnu diyu La spectre de la rose na muziku Karla Mariyi fon Vebera balet na odnu diyu In pivo veritas na ta muziku dobi RenesansuNacionalnij akademichnij Velikij teatr operi ta baletu Respubliki Bilorus1999 balet na odnu diyu Pocilunok feyi Igorya StravinskogoNacionalnij teatr operi ta baletu Respubliki Moldova balet na odnu diyu Karmen na muzichnu fantaziyu za motivami operi Zhorzha Bize balet na odnu diyu Bolero Morisa Ravelya balet na odnu diyu Vals na muziku Morisa Ravelya Princesa ATEH abo odkrovennya princesi hozarskoyi monoopera Genadiya Chobanu spilno z Peterom Vutkareu Nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka balet na odnu diyu Kartinki z vistavki na muziku syuyiti Modesta Musorgskogo balet na odnu diyu Vesna svyashenna Igorya StravinskogoBolshoj teatr Rosiyi 13 grudnya balet na dvi diyi Romeo i Dzhulyetta Sergiya Prokof yeva spilno z en 20 travnya balet na odnu diyu Palata 6 na muziku Arvo Pyarta 2015 11 bereznya balet na dvi diyi Gamlet za motivami p yesi Vilyama Shekspira na muziku 5 ta 15 simfonij Dmitra Shostakovicha rezh scenograf Nik Ormerod Rosijskij kamernij balet Moskva 7 chervnya balet na odnu diyu Den narodzhennya Otello na muziku Sergiya Prokof yevaPermskij akademichnij teatr operi ta baletu imeni P I Chajkovskogo 27 listopada Sim smertnih grihiv balet zi spivom Kurta VajlyaLatvijska nacionalna opera 27 travnya balet na dvi diyi Popelyushka Sergiya Prokof yeva 22 veresnya balet na dvi diyi Popelyushka na muziku 2023 balet Vij za motivami povisti Mikoli GogolyaMariyinskij teatr2015 30 grudnya balet na odnu diyu Simfoniya u troh ruhah na muziku Igorya StravinskogoNacionalnij teatr Brno Chehiya 2023 listopad balet Hvili na muziku Joganna Sebastyana Baha ta ukrayinskih narodnih pisenInshi1999 Quo Vadis na muziku Sofiyi Gubajdulinoyi ta na moldavsku narodnu muziku Biloruskij horeografichnij koledzh Zhinki v re minori na muziku Joganna Sebastyana Baha Odeske uchilishe mistectv i kulturi im K Dankevicha Karmen Rodiona Shedrina Zhorzh Bize Odeske uchilishe mistectv i kulturi im K Dankevicha Kantata na muziku Joganna Sebastyana Baha Permske derzhavne horeografichne uchilishe 2009 20 sichnya Dvoye na gojdalci na muziku Joganna Sebastyana Baha ta Chaveli Vargas Gala koncert Igor Kolb ta druzi na sceni centru Bunkamura m Tokio Yaponiya Akademichnij teatr Kiyiv Modern balet Scena z baletu Bolero Scena z baletu Zhinki u re minori Scena z baletu Pikova dama 19 grudnya Le forze del destino Sila doli opera balet 25 zhovtnya balet na dvi seriyi Karmen TV na muziku Zhorzha Bize 25 sichnya balet na dvi diyi Romeo i Dzhulyetta Shekspirimenti na muziku Petra Chajkovskogo Georga Gendelya ta dobi Renesansu za tvorami Vilyama Shekspira 2007 3 zhovtnya balet na odnu diyu Dosh na muziku Joganna Sebastyana Baha ta narodiv svitu 2007 3 zhovtnya balet na odnu diyu Bolero Morisa Ravelya 2007 30 grudnya balet na dvi diyi Luskunchik Petra Chajkovskogo 2008 18 chervnya balet na odnu diyu Underground na muziku Peterisa Vasksa 2008 24 listopada balet na odnu diyu Palata 6 na muziku Arvo Pyarta 2009 30 zhovtnya balet na odnu diyu Dvoye na gojdalci na muziku Joganna Sebastyana Baha ta Chaveli Vargas za motivami en en 24 ta 26 chervnya balet na odnu diyu Kvartet a tet na muziku Ada Maasa 2010 divertisment suchasnoyi horeografiyi Con tutti i strumenti 2011 25 travnya balet na odnu diyu In pivo veritas na en ta muziku dobi Renesansu 2012 18 travnya balet triptih Perehrestya na muziku Miroslava Skorika koprodukciya z Nacionalnoyu operoyu Ukrayini im Tarasa Shevchenka 2012 13 zhovtnya balet na odnu diyu Gereven na muziku Volodimira Nikolayeva koprodukciya z Permskim teatrom operi i baletu im P Chajkovskogo 2013 22 chervnya balet na dvi diyi Lebedine ozero Petra Chajkovskogo 2014 18 ta 19 chervnya balet na odnu diyu Zhinki u re minori na muziku Joganna Sebastyana Baha 2014 29 ta 30 grudnya balet na odnu diyu Dovgij rizdvyanij obid na muziku Antonio Vivaldi za motivami en Torntona Vajldera 2016 9 ta 10 kvitnya balet na dvi diyi Zhizel Adolfa Adana 2017 25 ta 26 kvitnya balet na odnu diyu Vgoru po richci na muziku za motivami opovidannya Zagadkova istoriya Bendzhamina Battona Frensisa Skotta Ficdzheralda 2018 22 ta 23 travnya balet na dvi diyi Splyacha krasunya Petra Chajkovskogo za motivami kazki en 2019 20 chervnya balet na dvi diyi Vij za motivami povisti Mikoli Gogolya 2020 21 zhovtnya balet na dvi diyi Malenkij princ na muziku Volfganga Mocarta ta ukrayinskih koliskovih u vikonanni Mariyi Pilipchak za motivami tvoru Antuana Sent Ekzyuperi 2021 27 sichnya balet na odnu diyu Dev yat pobachen na muziku Friderika Shopena 2021 13 zhovtnya balet na dvi diyi Pikova dama na muziku Petra Chajkovskogo Druga i Shosta simfoniyi 2023 19 bereznya balet na odnu diyu Zavtra na muziku Friderika Shopena 2023 21 zhovtnya balet na odnu diyu DiskrimiNACIYa na muziku Georga Gendelya ta Valentina SilvestrovaHoreografichni miniatyuri Tochka peretinu na muziku Arkandzhelo Korelli 1996 Prelyudiya i fuga na muziku Joganna Sebastyana Baha 1996 Legenda pro flejtu Pana na muziku George Zamfira 1996 Dzerkalo na muziku Friderika Shopena 1996 Siciliana na muziku Gabriyelya Fore 1996 Vals u tisyachu taktiv na muziku Zhaka Brelya 1996 Tri graciyi na muziku Friderika Shopena 1996 Bagatel na muziku Lyudviga van Bethovena 1997 Nichni kviti na muziku Kloda Debyussi 1998 Biloruska golosilna na muziku vokalnogo gurtu Kamerata 1998 Stara plativka na pisnyu u vikonanni Mario Lanca 1998 Jogo muzika na muziku Richi Blekmora 1998 Dribnichka na muziku Bobbi Makferrina 1998 Prokidannya na muziku Morisa Ravelya 1998 Ispanska ariyetta na muziku H Kanno 1999 Lakrimoza na muziku Volfganga Amadeya Mocarta 1999 Myuzett na muziku Bobbi Makferrina 2000 Adazhio na muziku Petra Chajkovskogo 2000 Dva romansi na muziku Mihajla Glinki 2000 Improvizaciya na foni stini opovitoyi plyushem na muziku Joganna Sebastyana Baha 2000 Tri gruzinski pisni na narodne gruzinske vokalne bagatogolossya 2001 Vidchalivsha Rus na muziku Georgiya Sviridova 2001 Chokirliya na moldavsku narodnu muziku 2001 Neklasichna variaciya na muziku Lyudviga Minkusa 2001 Tri starovinnih tanci epohi Renesansu na muziku dobi Renesansu 2002 Lyub off na muziku Volfganga Amadeya Mocarta 2002 Mazurka na muziku Friderika Shopena 2002 Tri rumunski pisni na rumunsku narodnu muziku 2002 Marlen na pisnyu u vikonanni Marlen Ditrih 2003 Rosijska na muziku Petra Chajkovskogo 2003 Vesillya na muziku Gorana Bregovicha 2003 Ekzersis na muziku J mix 2003 Lyuli na muziku gurtu Ivan Kupala 2003 Mi na chovniku katalis na en 2003 Lebid na muziku Kamilya Sen Sansa 2004 Provincijni tanci na muziku Friderika Shopena A Glazunova 2004 Mi tancyuyemo Pergolezi na muziku Dzhovanni Pergolezi 2008 Viki kohannya na muziku Antonio Vivaldi 2009 Barkarolla na muziku Zhaka Offenbaha 2009 Con tutti instrumenti na muziku Antonio Salyeri 2010 Slipi na muziku Friderika Shopena 2011 Hochesh na muziku Zemfiri 2011 Sarabanda na muziku Georga Gendelya 2012 prisvyachena Katerini Maksimovij Ne zrikayutsya lyublyachi na muziku Marka Minkova 2012 Yunona i Avos na muziku Oleksiya Ribnikova 2012 Orfej f Yevridiika na muziku Adazhio Albinoni 2012 Bida na muziku Volodimira Visockogo 2012 Golos na muziku Alfredo Katalani 2013 Detali vzayemovidnosin na muziku Joganna Sebastyana Baha 2017 prisvyachena Vesna Lito Osin Zima na muziku A Raskatova 2018 FilmografiyaRik Nazva Rol Primitka1977 tf Opovid pro horobrogo vityazya Fet Frumosa hlopchik Rezh en ta Mikola Isinesku k s Moldova film 1992 f Gena Domin u titrah Poklitar Rezh Yuhim Reznikov ru Granat film 2015 f ru Rezh Olena Hazanova TOV Studiya Tretij Rim Radu Poklitaru horeograf filma2016 f ru kameo chlen zhuri tancyuvalnogo teleshou Rezh Anna Matison Kinokompaniya Sergiya Bezrukova Profesijna ta gromadska diyalnistChlen zhuri mizhnarodnogo konkursu molodih artistiv baletu Fuete Arteka Postijnij chlen mizhnarodnogo zhuri konkursu artistiv baletu Arabesk Perm z 2002 roku 2011 Chlen zhuri mizhnarodnogo konkursu artistiv baletu ta horeografiv imeni Serzha Lifarya Doneck Ukrayina 2011 Profesor kafedri suchasnoyi horeografiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu kulturi i mistectv Chlen zhuri mizhnarodnogo konkursu artistiv baletu u Varni 2016 ta 2018 roki U minulomu chlen zhuri ta golova zhuri Mizhnarodnogo festivalyu suchasnoyi horeografiyi u Vitebsku IFMC Viznannya ta nagorodi1999 Mizhnarodnij konkurs im Olega Danovskogo Rumuniya najkrashij nomer suchasnoyi horeografiyi 1999 Mizhnarodnij festival Music of the World Italiya najkrashij odnoaktnij balet 1999 Mizhnarodnij konkurs artistiv baletu ta horeografiv imeni Serzha Lifarya Ukrayina III premiya u konkursi horeografiv ta specialnij priz vid zhurnalu Mir iskusstva Quo Vadis na muziku Sofiyi Gubajdulinoyi 2000 Mizhnarodnij konkurs artistiv baletu ta horeografiv m Varna Bolgariya I premiya za najkrashu suchasnu horeografiyu 2000 Mizhnarodnij festival suchasnoyi horeografiyi m Vitebsk Bilorus specialna premiya za najkrashu horeografiyu 2000 Mizhnarodnij konkurs artistiv baletu Arabeski Rosiya premiya za najkrashij nomer suchasnoyi horeografiyi 2001 Mizhnarodnij konkurs artistiv baletu ta horeografiv m Moskva Rosiya 1 premiya konkursu horeografiv 2001 Mizhnarodnij konkurs artistiv baletu ta horeografiv imeni Serzha Lifarya Ukrayina I premiya u konkursi horeografiv 2002 Teatralna premiya Kiyivska pektoral Ukrayina najkrasha muzichna vistava balet Vesna svyashenna Igorya Stravinskogo najkrasha robota baletmejstera 2007 Laureat premiyi v galuzi teatralnogo mistectva Kiyivska pektoral sezonu 2006 07 v nominaciyah Najkrasha dramatichna vistava ta Najkrashe plastichne virishennya vistavi balet Karmen TV na muziku Zhorzha Bize 2008 Laureat premiyi v galuzi teatralnogo mistectva Kiyivska pektoral sezonu 2007 08 v nominaciyi Podiya roku vistavi teatru Kiyiv Modern balet u horeografiyi Radu Poklitaru Bolero Morisa Ravelya Dosh na muziku Joganna Sebastyana Baha Veronskij mif Shekspirimenti na muziku Georga Gendelya Petra Chajkovskogo ta dobi Renesansu Luskunchik P Chajkovskogo 2008 Mizhnarodnij konkurs artistiv baletu ta horeografiv m Varna Bolgariya I premiya za najkrashu suchasnu horeografiyu 2010 Mizhnarodnij konkurs artistiv baletu Arabeski Rosiya premiya za najkrashij nomer suchasnoyi horeografiyi 2013 Laureat premiyi v galuzi teatralnogo mistectva Kiyivska pektoral sezonu 2012 13 v nominaciyi Najkrasha muzichna vistava balet triptih Perehrestya na muziku Miroslava Skorika 2014 Teatralna premiya Kiyivska pektoral Ukrayina najkrasha vistava ta najkrasha robota baletmejstera balet Lebedine ozero na muziku Petra Chajkovskogo 2016 berezen Laureat Nacionalnoyi premiyi im Tarasa Shevchenka u nominaciyi Muzichne mistectvo baleti Lebedine ozero Zhinki v re minori Dovgij rizdvyanij obid ta balet triptih Perehrestya 2016 13 veresnya Narodnij artist Moldovi za zaslugi u rozvitku horeografichnogo mistectva vnesok u zmicnennya mizhkulturnih vidnosin i visoku profesijnu majsternist 2017 24 serpnya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini za znachnij osobistij vnesok u derzhavne budivnictvo socialno ekonomichnij naukovo tehnichnij kulturno osvitnij rozvitok Ukrayini vagomi trudovi dosyagnennya ta visokij profesionalizm 2017 Mizhnarodnij konkurs klasichnoyi ta suchasnoyi horeografiyi The International Ballet and Contemporary Dance Competition Domenico Modugno m Lechche Italiya najkrasha robota baletmejstera Tancyuyemo Pergolezi 2018 24 bereznya Laureat XXII zagalnonacionalnoyi premiyi Lyudina roku 2017 u nominaciyi Diyach mistectva roku 2020 Laureat premiyi v galuzi teatralnogo mistectva Kiyivska pektoral v nominaciyi Najkrashe plastichne virishennya vistavi balet Vij 2023 11 zhovtnya laureat premiyi Najkrashij horeograf v ramkah muzichnoyi ceremoniyi Gala Exselentei Muzikale 2023 Moldova LiteraturaElena Uzun Svobodnyj tanec Radu Poklitaru Kishiniv Elan INC tipografiya Elan Poligraf 2012 158 s ISBN 978 9975 4251 2 4 Primitki Arhiv originalu za 10 listopada 2020 Procitovano 14 listopada 2021 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Arhiv originalu za 25 lipnya 2018 Procitovano 15 listopada 2021 Radu Poklitaru v rankovij programi Apostrof TV ukr Apostrof TV 5 zhovtnya 2021 Procitovano 17 listopada 2021 Chomu vidomij horeograf Radu Poklitaru zalishivsya bez roboti ukr Zhittya vidomih lyudej na kanali 1 1 4 bereznya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Charlotte HIGGINS 19 lipnya 2004 angl The Guardian Arhiv originalu za 30 chervnya 2008 Procitovano 17 listopada 2021 Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 Katerina MAShEVSKA 13 bereznya 2017 ukr Zh l Biznes Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 7 chervnya 2018 ukr Ukrinform Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 ros Live Lovelook blog Anastasii Manaenkovoj 12 serpnya 2016 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 ros Delo ua 27 bereznya 2007 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 ukr Teatre com ua 10 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 Oleksandr ChEPALOV 24 kvitnya 2009 ukr Dzerkalo tizhnya 15 Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 Oleg VERGELIS Katerina KONSTANTINOVA 23 kvitnya 2010 ukr Dzerkalo tizhnya 16 Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Liliana FESENKO 13 bereznya 2016 ukr Ukrinform Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 2014 Sochi Olympic Opening Ceremony na YouTube Olena FEDORENKO 9 lyutogo 2014 ros G ta Kultura Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 ukr BBC 3 bereznya 2016 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 Nataliya KRYaZh 13 lipnya 2023 Radu Poklitaru Ya stvoryuyu svij svit bo bilshe nichogo ne vmiyu robiti ukr Kyiv Daily Procitovano 15 lipnya 2023 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Anna ROMANENKO 3 listopada 2011 ukr 0432 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Yuliya MYaSOEDOVA 4 chervnya 2015 ros Ivona Arhiv originalu za 16 chervnya 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Elena FEDORENKO 3 bereznya 2015 ukr G ta Kultura Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 15 listopada 2021 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Olena VARVARICh 18 zhovtnya 2006 ukr G ta Den 178 Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Oleg VERGELIS 23 bereznya 2018 ukr Dzerkalo tizhnya Ukrayina Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 2019 1 02 ukr Dzerkalo tizhnya Ukrayina 9 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2019 Procitovano 2019 4 9 Sofiya ZINOV YeVA 18 listopada 2020 ukr Fakti ICTV Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 19 listopada 2020 Mariya KATAYeVA 22 lipnya 2021 ukr Vechirnij Kiyiv Arhiv originalu za 10 listopada 2021 Procitovano 2021 7 23 Dasha KAShPERSKA 19 zhovtnya 2021 ukr Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Kostyantin RILOV 31 zhovtnya 2021 ukr Zh l Fokus Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 2021 11 7 Tetyana POLIShUK 21 bereznya 2023 Nashe zavtra bude krashim nizh sogodni Radu Poklitaru vidomij horeograf predstaviv u Kiyevi svoyu novu postanovku ukr Teatralno koncertnij Kiyiv Procitovano 21 bereznya 2023 DiskrimiNACIYa Chesno pro vazhlive ukr Teatralno koncertnij Kiyiv 27 veresnya 2023 Procitovano 27 veresnya 2023 Sindrom Petrushki Chyorno belyj tanec Chulpan Hamatova i Evgenij Mironov na YouTube Dmitro DESYaTERIK 21 zhovtnya 1999 ukr G ta Den 195 Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 Ruslana KANYuKI 28 bereznya 2007 ukr G ta Den Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 Arhiv originalu za 24 grudnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2021 Viktoriya KOTENOK 8 kvitnya 2013 ukr Nota bene avtorskij blog pro teatr i mistectvo Arhiv originalu za 14 listopada 2021 Procitovano 14 listopada 2021 Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 27 travnya 2021 ukr G ta Livij bereg 3 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 12 grudnya 2021 Procitovano 12 grudnya 2021 Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 ros The TEAtru 31 travnya 2012 Arhiv originalu za 15 grudnya 2021 Procitovano 15 grudnya 2021 Posilannya Poklitaru Radu Vitalijovich u socmerezhi Facebook Poklitaru Radu Vitalijovich u socmerezhi Instagram Poklitaru Radu Vitalijovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 294 295 Radu Poklitaru na sajti Kiyiv Modern balet 15 listopada 2021 u Wayback Machine Radu Poklitaru na portali Teatralna ribolovlya 14 listopada 2020 u Wayback Machine