Рада генеральних директорів Бессарабії — назва кабінету міністрів (генеральних директорів), який керував (Молдавською Демократичною Республікою,) а потім Румунською областю Бессарабія між 7 грудня 1917 року та 12 грудня 1918 року.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9kL2RlL0Nhc2EtTm9hc3RyJUM0JTgzX2Rpbl9DaGklQzglOTlpbiVDNCU4M3UuanBnLzIyMHB4LUNhc2EtTm9hc3RyJUM0JTgzX2Rpbl9DaGklQzglOTlpbiVDNCU4M3UuanBn.jpg)
Під час діяльності (Крайової Ради) діяли три уряди Бессарабії на чолі з (Пантелеймоном Ерханом), д-ром. (Даніелем Чугуряну) та д-р. (Петру Казаку). Уряди зіткнулися з особливо складними політичними, соціальними, економічними та духовними проблемами.
7 грудня 1917 року була створена Рада генеральних директорів Бессарабії у складі 8 генеральних директорів. Пантелімон Ерхан був обраний першим президентом Ради генеральних директорів.
Склад ради
- Президент Ради генеральних директорів
- (Пантелеймон Ерхан) (24 листопада / 7 грудня 1917 — 17 січня / 30 січня 1918)
- Д-р (Даніел Чугуряну) (17 січня / 30 січня 1918 — 8 квітня / 21 квітня 1918)
- Доктор (Петру Казаку) (9 квітня / 22 квітня 1918 — 29 листопада 1918 / 12 грудня 1918)
- Генеральний иректор, відповідальний за зовнішні зв'язки
- (Іон Пеліван) (7 грудня 1917 — ?)
- Генеральний директор з питань внутрішніх справ
- (Володимир Крісті) (7 грудня 1917 — ?)
- Генеральний директор армії і флоту
- (Теодор Кожокару) (7 — 11 грудня 1917)
- (Герман Пинтя) (11 грудня 1917 — ?) — проміжний
- Генеральний директор, відповідальний за фінанси
- (Теофіл Йонку) (7 грудня 1917 — ?)
- Генеральний директор, відповідальний за залізницю, пошту, телеграф і телефон
- (7 грудня 1917 — ?)
- Генеральний директор, відповідальний за громадську роботу
- (Штефан Чобану) (7 грудня 1917 — 16 січня 1918)
- (Пантелеймон Ерхан) (17 січня 1918 — ?)
- Генеральний директор, відповідальний за правосуддя та релігійні питання
- (Михайло Савенко) (7 грудня 1917 — ?)
Література та примітки
- Timpul, 26 martie 2008 — Sfatul Țării și Unirea
- T. Кожокару відмовився обійняти посаду, мотивуючи свій вчинок поганим станом здоров'я. Він надіслав листа 11 грудня 1917 року, в якому пояснив своє рішення, запропонувавши Герману Пинті зайняти цю посаду і поінформувавши про це Іона Інкулеца, голову повітової ради.
Посилання
Бібліографія
- *** — Молдавська радянська енциклопедія (Кишинів, 1970—1977)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет