Пір Мухаммед бл 1374 22 листопада 1407 емір та володар Держави Тимуридів в 1405 1407 роках Народився 1374 1374 Помер 22

Пір-Мухаммед (*бл.1374 —22 листопада 1407) — емір та володар Держави Тимуридів в 1405—1407 роках.

Пір-Мухаммед
Народився	1374(1374)
Помер	22 листопада 1407(1407-11-22) ·вбито
Країна	імперія Тимуридів
Національність	тюрко-монгол
Діяльність	Член королівської родини, державний діяч, правитель
Титул	емір Тимуридів
Термін	1405—1407 роки
Попередник	Тимур
Наступник	Халіль-Султан
Конфесія	іслам
Рід	Тимуриди
Батько	Джахангір Мірза
Мати	Севін-бега
Діти	1 син

Життєпис Редагувати

Походив з династії Тимура. Другий син Джахангір Мірза, старшого сина Тамерлана, та Севін-беги (онуки Узбек-хана, правителя Золотої Орди). Народився близько 1374 року. Втім, уже 1376 року втратив батька. Його старший брат Пір-Мухаммеда — Мухаммед-Султан (помер 1403 року) — вважався спадкоємцем Тимура. Спочатку мешкав в Самарканді, де здобув початкову освіту.

Згодом брав участь у походах свого діда. У 1392 році призначено намісником Кандагару, Кабула, Бадахшану і Хутталу. У 1398 році році брав участь у поході проти делійського султана. Спочатку невдало себе виявив, з величезними труднощами перетнув Гіндукуш, ледь здолав опір прикордонних афганських племен. Проте звитяжив у битві при Паніпаті, де зазнало нищівної поразки військо делійського султана. Брав участь у захопленні Делі.

У 1401 році брав участь у поході Тимура проти Османської імперії, зокрема у битві при Анкарі (тут також добре відзначився). У 1404 році повернувся до власних володінь, зробивши головною ставкою місто Кандагар. У 1405 році після смерті діда, який напередодні назвав Пір-Мухаммеда своїм спадкоємцем, не встиг дістатися Самарканду, який було захоплено родичем Халіль-Султаном.

Не отримавши підтримки від стрийка Шахрух Мірзи, Пір-мухаммед зумів зайняти південні області Трансоксіани, але двічі зазнав поразки від Халіль-Султана, відступивши до Кандагару. Тут у листопаді 1407 року Пір-Мухаммеда було вбито власними емірами. Син Пір-Мухаммеда — Кайду — визнав зверхність Шахрух Мірзи.

Джерела Редагувати

Peter Jackson, Lawrence Lockhart (1986). The Cambridge History of Iran, Volume 6. Cambridge University Press. pp. 98–99. ISBN 9780521246996.
Stier, Roy (1998). Tamerlane: The Ultimate Warrior. BookPartners. ISBN 1885221770.
Marozzi, Justin (2006). Tamerlane: Sword of Islam, Conqueror of the World. Da Capo Press. ISBN 030681465X