Під дзвони

«Під дзвони» — тип православної церкви, молитовне приміщення якої увінчується не барабаном з куполом, а дзвіницею з відкритими дзвонами, тобто дзвіничний ярус розташований просто над центральною частиною будови, у її вертикальній осі. Особливо поширені храми цього типу на території Росії, де щодо них вживається церковнослов'янський за походженням термін «иже под колоколы» («що під дзвонами»).

Церква Введення Покровського собору в Охтирці

Отримав поширення в російській архітектурі в XV — першій половині XVI століття. Вважається, що церкви «під дзвони» — властиві лише Московській Русі споруди, що не мають аналогів на Заході. Першою будовою подібного типу, здогадно, став храм Івана Ліствичника в Московському Кремлі, зведений за часів Івана Калити в 1329 році (не зберігся, стояв на захід від сучасної ).

Деякі з храмів в стилі збудовані за цим типом.

Приклади храмів «під дзвони»

• Церква Введення Покровського собору в Охтирці
• Церква Сошестя Святого Духа на апостолів у Троїце-Сергієвій лаврі
• Церква святої Катерини в селі Муріно Всеволозького району Ленінградської області
• Спаська церква в селі Убори Одинцовського району Московської області

Примітки

1. Тимофієнко В. І. Під дзвони // Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К., 2002.
2. Церкви под звоном на сайте hramy.ru
3. Церкви под колоколы [ 2016-06-04 у Wayback Machine.]. Zvon.ru
4. Слово «колоколы» — давня форма орудного відмінка від «колокола», тому правильніший переклад українською мав бути «під дзвонами»
5. Пухначёв Ю. В. Колокол. // Наше наследие: журнал. — № 3. — 1991.

Література

• Кавельмахер В. В. Способы колокольного звона и древнерусские колокольни // Колокола: История и современность. — М., 1985. — С. 39-78. (рос.)