У кримінальному законодавстві підбурювання — це заохочення іншої особи до вчинення злочину. Залежно від юрисдикції деякі або всі типи підбурювання можуть бути незаконними. Там, де це є незаконним, воно вважається початковим правопорушенням, якщо шкода була заподіяна навмисне, але могла чи не могла статися насправді.
Міжнародне право Редагувати
Стаття 20 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права вимагає, щоб будь-яка пропаганда національної, расової або релігійної ненависті, що є підбурюванням до дискримінації, ворожості або насильства, була заборонена законом. Той факт, що мало журналістів було притягнуто до відповідальності за підбурювання до геноциду і військових злочинів, незважаючи на те, що вони були найняті урядами для пропаганди, пояснюється відносно привілейованим соціальним статусом журналістів і привілейованим інституційним становищем інформаційних організацій у ліберальних суспільствах, які надають високу цінність вільній пресі.
Примітки Редагувати
- International Covenant on Civil and Political Rights, Article 20, 2
- Hickman, John.«Why have few journalists been prosecuted for incitement to war crimes?» European Journal of Communication July 28, 2018.
Джерела Редагувати
- Baker, Dennis. (2012). Glanville Williams: Textbook of Criminal Law. London: Sweet & Maxwell. ISBN 0414046137
- Smith, J. C. (1994) «Commentary to R v Shaw». Criminal Law Review 365
- Wilson, Richard A. (2017) Incitement on Trial: Prosecuting International Speech Crimes. Cambridge: Cambridge University Press.
Посилання Редагувати
- Інспірація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 423.
| Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |