Яків Григорович Пункін (8 грудня 1921, Запоріжжя, Українська РСР — 12 жовтня 1994, Запоріжжя, Україна) — український радянський борець класичного стилю, олімпійський чемпіон. За походженням — єврей.
Пункін Яків Григорович | |||||
---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||
Громадянство | СРСР | ||||
Народження | 8 грудня 1921[1] Запоріжжя, Українська СРР[1] | ||||
Смерть | 12 жовтня 1994[2](72 роки) Запоріжжя, Україна | ||||
Вага | 61 кг | ||||
Спорт | |||||
Країна | СРСР | ||||
Вид спорту | спортивна боротьба[d] | ||||
Участь і здобутки | |||||
|
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Пункін Яків Григорович | |||
Греко-римська боротьба | |||
Представник СРСР | |||
Олімпійські ігри | |||
Золото | 1952 Гельсінкі | Напівлегка вага (62 кг) |
Ще в довоєнні роки встиг зарекомендувати себе перспективним борцем. З перших днів німецько-радянської війни — на фронті. Пережив полон і нацистські концтабори. Став першопрохідцем запорізьких олімпійців на Іграх 1952 року у Гельсінкі й завоював титул чемпіона з греко-римської боротьби у напівлегкій вазі (62 кг). За це досягнення він отримав звання «Заслужений майстер спорту СРСР». Тренувався в Запоріжжі в клубі «Металург».
Життєпис
Яків Пункін народився в Запоріжжі 8 грудня 1921 року. У восьмирічному віці він залишився без батька. У 1935 році Яків Пункін став тренуватися в секції французької боротьби (так у ті роки називалася греко-римська боротьба) у тренера Фешотта Олексія Фердинандовича у міському будинку фізкультури. 7 листопада 1937 року в Києві відбулася матчева зустріч між юними динамівцями Запоріжжя і командою борців київського Будинку піонерів. У складі запорізької команди, очолюваної тренером Олександром Полудневим, боровся і Яків Пункін. Зустріч завершилася внічию, але Яків свою зустріч впевнено виграв.
Закінчивши сім класів, у 1937-му році, Яків Пункін отримав першу в житті професію, ставши токарем на заводі ім. Войкова. У 1938 році Пункін переходить працювати на завод № 29 або, як він тоді називався — ім. Баранова (нині, «Мотор — Січ»). У тому ж році Яків отримує перше визнання, як спортсмен — газета «Червоне Запоріжжя» публікує «десятку», так званих рекордсменів області, куди увійшли і два борця — Павло Козін і Яків Пункін. Обидва спортсмени завоювали право увійти в десятку кращих спортсменів року, успішно виступивши в складі збірної команди Запоріжжя на VII командній першості СРСР у квітні 1938 року. У 1939 році Пункін стає призером Центральної ради «Динамо», а потім дебютує на десятому чемпіонаті СРСР в Тбілісі.
22 жовтня 1940 року в Запоріжжі головний суддя особистого чемпіонату України з французької боротьби у Запоріжжі Олексій Фердинандович Фешотт оголосив змагання відкритими. В результаті триденних запеклих поєдинків, жетон чемпіона республіки в напівлегкій ваговій категорії завоював Яків Пункін.
Навчально-спортивним управлінням Всесоюзного комітету у справах фізичної культури і спорту при Раді народних комісарів Союзу РСР за результатами найбільших змагань 1940 року затверджено список "Десяти кращих борців СРСР на 1 січня 1941 року. Восьму сходинку в найлегшій вазі зайняв запорожець Яків Пункін. У тому ж році Пункін закінчує курси тренерів у Києві і стає тренером ДСО «Динамо». Яків продовжує посилено тренуватися і разом зі своїми наставниками Олексієм Фешоттом і Олександром Полудневим планують завоювання нагород на чемпіонатах республіки.
У квітні 1941 року Якова Пункіна закликають в РСЧА і направляють у танкову школу міста Волочиськ в Білорусії. Курсант школи молодших командирів 126 танкового полку 204 моторизованої дивізії 11 мехкорпусу 3 армії Західного особливого військового округу Яків Пункін сумлінно вивчав військову справу. Він освоював стрілецьку зброю і військову техніку, як вірші вчив статути Червоної Армії, а у вільний час готувався до чемпіонату округу з французької боротьби. Яків готовий порадувати своїх командирів, ставши чемпіоном Західного Особливого Військового Округу, який повинен був відбутися в кінці липня в Мінському Будинку офіцерів. Проте все закінчилося 22 червня 1941 року. Почалася Велика Вітчизняна війна.
На початку липня 1941 року Яків Пункін потрапляє в полон. Пройшовши нелюдські випробування протягом 4-х років нацистської неволі, він після звільнення в квітні 1945 року військами союзників, проходить перевірку у перевірочно-фільтровочному таборі НКВС і продовжує службу у складі групи радянських окупаційних військ у Німеччині до 1948 року. Після демобілізації Яків Пункін повертається в рідне Запоріжжя, де і продовжує свій шлях на Олімп. Тренуючись і працюючи тренером з класичної та вільної боротьби в СК «Металург» заводу «Запоріжсталь» Яків здобув 5 золотих медалей чемпіона СРСР, двічі став переможцем Всесвітніх фестивалів молоді і студентів (1951 р. в Берліні в 1953 р. у Бухаресті). У серпні 1952 року Яків Пункін завоював звання чемпіона XV Олімпійських ігор у Гельсінкі з греко-римської боротьби в напівлегкій ваговій категорії (62 кг). Першому Олімпійському чемпіону серед українських борців було присвоєно високе звання — Заслужений майстер спорту СРСР.
З 1961 року Яків Григорович Пункін працював тренером з вільної боротьби, виховавши велику плеяду чудових спортсменів. Він проводив велику роботу по вихованню молоді, виступаючи перед школярами, студентами, трудовими колективами.
12 жовтня 1994 року Яків Григорович Пункін помер. Він похований на центральній алеї Первомайського кладовища Запоріжжя.
Вшанування пам'яті
У 2006 році Запорізька міська федерація греко-римської боротьби заснувала медаль імені Якова Пункіна, якою нагороджуються борці, тренери та меценати за вагомий внесок у розвиток та популяризацію спортивної боротьби.
У 2017 році у Запоріжжі Якову Пункіну встановили бронзову скульптуру в Парку трудової слави.
У місті Запоріжжя вулицю Дивногірську перейменували на вулицю Якова Пункіна.
Посилання
- Олімпійський профіль
- А. Бондаренко 50 лет назад впервые запорожский спортсмен Яков Пункин стал олимпийским чемпионом, 24.07.2002
- К олимпийскому золоту… через концлагерь
- http://m-necropol.narod.ru/punkin.html
Примітки
- Большая олимпийская энциклопедия — 2006. — , 978-5-94299-088-6
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 червня 2010.
- http://evreimir.com/article.php?id=6439&res=1[недоступне посилання з липня 2019]
- Новини / На Алеї слави відкрили пам’ятник першому запорізькому олімпійцю Якову Пункіну. Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA) . 28 грудня 2018. Процитовано 3 січня 2024.
- Без Маяковського та Тюленіна - у Запоріжжі перейменували понад 140 вулиць (список). ZPRZ.CITY (укр.). Процитовано 20 травня 2024.
Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakiv Grigorovich Punkin 8 grudnya 1921 Zaporizhzhya Ukrayinska RSR 12 zhovtnya 1994 Zaporizhzhya Ukrayina ukrayinskij radyanskij borec klasichnogo stilyu olimpijskij chempion Za pohodzhennyam yevrej Punkin Yakiv GrigorovichZagalna informaciyaGromadyanstvo SRSRNarodzhennya8 grudnya 1921 1921 12 08 1 Zaporizhzhya Ukrayinska SRR 1 Smert12 zhovtnya 1994 1994 10 12 2 72 roki Zaporizhzhya UkrayinaVaga61 kgSportKrayina SRSRVid sportusportivna borotba d Uchast i zdobutkiNagorodiSportivni medaliPunkin Yakiv GrigorovichGreko rimska borotbaPredstavnik SRSROlimpijski igriZoloto 1952 Gelsinki Napivlegka vaga 62 kg She v dovoyenni roki vstig zarekomenduvati sebe perspektivnim borcem Z pershih dniv nimecko radyanskoyi vijni na fronti Perezhiv polon i nacistski konctabori Stav pershoprohidcem zaporizkih olimpijciv na Igrah 1952 roku u Gelsinki j zavoyuvav titul chempiona z greko rimskoyi borotbi u napivlegkij vazi 62 kg Za ce dosyagnennya vin otrimav zvannya Zasluzhenij majster sportu SRSR Trenuvavsya v Zaporizhzhi v klubi Metalurg ZhittyepisYakiv Punkin narodivsya v Zaporizhzhi 8 grudnya 1921 roku U vosmirichnomu vici vin zalishivsya bez batka U 1935 roci Yakiv Punkin stav trenuvatisya v sekciyi francuzkoyi borotbi tak u ti roki nazivalasya greko rimska borotba u trenera Feshotta Oleksiya Ferdinandovicha u miskomu budinku fizkulturi 7 listopada 1937 roku v Kiyevi vidbulasya matcheva zustrich mizh yunimi dinamivcyami Zaporizhzhya i komandoyu borciv kiyivskogo Budinku pioneriv U skladi zaporizkoyi komandi ocholyuvanoyi trenerom Oleksandrom Poludnevim borovsya i Yakiv Punkin Zustrich zavershilasya vnichiyu ale Yakiv svoyu zustrich vpevneno vigrav Zakinchivshi sim klasiv u 1937 mu roci Yakiv Punkin otrimav pershu v zhitti profesiyu stavshi tokarem na zavodi im Vojkova U 1938 roci Punkin perehodit pracyuvati na zavod 29 abo yak vin todi nazivavsya im Baranova nini Motor Sich U tomu zh roci Yakiv otrimuye pershe viznannya yak sportsmen gazeta Chervone Zaporizhzhya publikuye desyatku tak zvanih rekordsmeniv oblasti kudi uvijshli i dva borcya Pavlo Kozin i Yakiv Punkin Obidva sportsmeni zavoyuvali pravo uvijti v desyatku krashih sportsmeniv roku uspishno vistupivshi v skladi zbirnoyi komandi Zaporizhzhya na VII komandnij pershosti SRSR u kvitni 1938 roku U 1939 roci Punkin staye prizerom Centralnoyi radi Dinamo a potim debyutuye na desyatomu chempionati SRSR v Tbilisi 22 zhovtnya 1940 roku v Zaporizhzhi golovnij suddya osobistogo chempionatu Ukrayini z francuzkoyi borotbi u Zaporizhzhi Oleksij Ferdinandovich Feshott ogolosiv zmagannya vidkritimi V rezultati tridennih zapeklih poyedinkiv zheton chempiona respubliki v napivlegkij vagovij kategoriyi zavoyuvav Yakiv Punkin Navchalno sportivnim upravlinnyam Vsesoyuznogo komitetu u spravah fizichnoyi kulturi i sportu pri Radi narodnih komisariv Soyuzu RSR za rezultatami najbilshih zmagan 1940 roku zatverdzheno spisok Desyati krashih borciv SRSR na 1 sichnya 1941 roku Vosmu shodinku v najlegshij vazi zajnyav zaporozhec Yakiv Punkin U tomu zh roci Punkin zakinchuye kursi treneriv u Kiyevi i staye trenerom DSO Dinamo Yakiv prodovzhuye posileno trenuvatisya i razom zi svoyimi nastavnikami Oleksiyem Feshottom i Oleksandrom Poludnevim planuyut zavoyuvannya nagorod na chempionatah respubliki U kvitni 1941 roku Yakova Punkina zaklikayut v RSChA i napravlyayut u tankovu shkolu mista Volochisk v Bilorusiyi Kursant shkoli molodshih komandiriv 126 tankovogo polku 204 motorizovanoyi diviziyi 11 mehkorpusu 3 armiyi Zahidnogo osoblivogo vijskovogo okrugu Yakiv Punkin sumlinno vivchav vijskovu spravu Vin osvoyuvav strilecku zbroyu i vijskovu tehniku yak virshi vchiv statuti Chervonoyi Armiyi a u vilnij chas gotuvavsya do chempionatu okrugu z francuzkoyi borotbi Yakiv gotovij poraduvati svoyih komandiriv stavshi chempionom Zahidnogo Osoblivogo Vijskovogo Okrugu yakij povinen buv vidbutisya v kinci lipnya v Minskomu Budinku oficeriv Prote vse zakinchilosya 22 chervnya 1941 roku Pochalasya Velika Vitchiznyana vijna Na pochatku lipnya 1941 roku Yakiv Punkin potraplyaye v polon Projshovshi nelyudski viprobuvannya protyagom 4 h rokiv nacistskoyi nevoli vin pislya zvilnennya v kvitni 1945 roku vijskami soyuznikiv prohodit perevirku u perevirochno filtrovochnomu tabori NKVS i prodovzhuye sluzhbu u skladi grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini do 1948 roku Pislya demobilizaciyi Yakiv Punkin povertayetsya v ridne Zaporizhzhya de i prodovzhuye svij shlyah na Olimp Trenuyuchis i pracyuyuchi trenerom z klasichnoyi ta vilnoyi borotbi v SK Metalurg zavodu Zaporizhstal Yakiv zdobuv 5 zolotih medalej chempiona SRSR dvichi stav peremozhcem Vsesvitnih festivaliv molodi i studentiv 1951 r v Berlini v 1953 r u Buharesti U serpni 1952 roku Yakiv Punkin zavoyuvav zvannya chempiona XV Olimpijskih igor u Gelsinki z greko rimskoyi borotbi v napivlegkij vagovij kategoriyi 62 kg Pershomu Olimpijskomu chempionu sered ukrayinskih borciv bulo prisvoyeno visoke zvannya Zasluzhenij majster sportu SRSR Z 1961 roku Yakiv Grigorovich Punkin pracyuvav trenerom z vilnoyi borotbi vihovavshi veliku pleyadu chudovih sportsmeniv Vin provodiv veliku robotu po vihovannyu molodi vistupayuchi pered shkolyarami studentami trudovimi kolektivami 12 zhovtnya 1994 roku Yakiv Grigorovich Punkin pomer Vin pohovanij na centralnij aleyi Pervomajskogo kladovisha Zaporizhzhya Vshanuvannya pam yatiU 2006 roci Zaporizka miska federaciya greko rimskoyi borotbi zasnuvala medal imeni Yakova Punkina yakoyu nagorodzhuyutsya borci treneri ta mecenati za vagomij vnesok u rozvitok ta populyarizaciyu sportivnoyi borotbi U 2017 roci u Zaporizhzhi Yakovu Punkinu vstanovili bronzovu skulpturu v Parku trudovoyi slavi U misti Zaporizhzhya vulicyu Divnogirsku perejmenuvali na vulicyu Yakova Punkina PosilannyaOlimpijskij profil A Bondarenko 50 let nazad vpervye zaporozhskij sportsmen Yakov Punkin stal olimpijskim chempionom 24 07 2002 K olimpijskomu zolotu cherez konclager http m necropol narod ru punkin htmlPrimitkiBolshaya olimpijskaya enciklopediya 2006 ISBN 978 5 94299 089 3 978 5 94299 088 6 d Track Q1803873 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 chervnya 2010 http evreimir com article php id 6439 amp res 1 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Novini Na Aleyi slavi vidkrili pam yatnik pershomu zaporizkomu olimpijcyu Yakovu Punkinu Zaporizka oblasna derzhavna administraciya ua UA 28 grudnya 2018 Procitovano 3 sichnya 2024 Bez Mayakovskogo ta Tyulenina u Zaporizhzhi perejmenuvali ponad 140 vulic spisok ZPRZ CITY ukr Procitovano 20 travnya 2024 Ce nezavershena stattya pro prizera abo prizerku Olimpijskih igor Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi