Оле́г Валенти́нович Пугачо́в (5 листопада 1964 — 20 квітня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Пугачов Олег Валентинович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 5 листопада 1964 Мурманська область |
| Смерть | 20 квітня 2015 (50 років) Піски |
| Поховання | Жмеринський район |
| Псевдо | «Слід» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях ред.
Народився в Мурманській області, виріс у сім'ї військового; 1980 року закінчив 8 класів жмеринської школи. Учасник війни в Афганістані, ліквідатор аварії на ЧАЕС. Працював на залізничному підприємстві, проживав у Жмеринці. Згодом служив у недержавній охороні, переніс інсульт, мав групу по інвалідності.
Добровольцем пішов на фронт у лютому 2015-го, розвідник, стрілець добровольчого батальйону «ОУН».
Загинув в ніч на 21 квітня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок обстрілу опорного пункту 120-мм мінами з боку російських збройних формувань. Тоді полягли Олег Пугачов та вояк 93-ї бригади Максим Єфімчук, ще один військовик зазнав поранення.
Без Олега лишилися дружина, дорослий син, брат; за тиждень після смерті Пугачова народилася внучка.
25 квітня 2015-го із Олегом попрощалися у Жмеринці, похований в селі Станіславчик.
Нагороди ред.
- Орден «За мужність» III ступеня (12.03.2021, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу.
Вшанування ред.
- у вересні 2016 року в жмеринській школі-ліцеї відкрито меморіальну дошку Олегу Пугачову
Примітки ред.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №97/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 14 березня 2021.
Джерела ред.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |