Психологічний захист — це
- психічна діяльність, спрямована на спонтанне усунення наслідків психічної травми (В. Ф. Басін, В. Е. Рожнов)
- окремі випадки відношення особистості хворого до травматичної ситуації або хвороби, що вразила його (В. М. Банщиков)
- механізм компенсації психічної недостатності (В. М. Воловик, В. Д. Вид)
- пасивно-оборонні форми реагування в патогенній життєвій ситуації (Р. А. Зачепицький)
- способи репрезентації перекрученого змісту (В. Н. Цапкин)
- крайній засіб збереження суб'єктом душевної рівноваги
- спеціальна регулятивна система стабілізації особистості, система механізмів, спрямованих на мінімізацію негативних переживань — на усунення або зведення до мінімуму відчуття тривоги, пов'язаного з усвідомленням конфлікту, що ставить під загрозу цілісність особистості
- вироблена в онтогенезі стратегія несвідомого викривлення афективних і когнітивних аспектів тих ситуацій, які несуть загрозу сформованої картини світу (О. В. Чумакова)
- механізм адаптивної перебудови сприйняття й оцінки, що виступає у випадках, коли особистість не може адекватно оцінити почуття занепокоєння, викликане внутрішнім або зовнішнім конфліктом, і не може впоратися зі стресом (В. А. Ташликов)
- послідовне викривлення когнітивної та афективної складових образу реальної ситуації з метою послаблення емоційної напруги (Л.Р. Гребенников)
- сукупність мимовільних та усвідомлених психічних процесів і способів розумової діяльності, практичних дій щодо трансформації й оптимізації відображення захисної та руйнівної дії об'єктивної реальності у межах відповідності суспільного буття інтересам людини (О. О. Іллюк) [с. 64]
- способи переробки інформації в мозку, що блокує загрозливу інформацію (І. В. Тонконогий).
Психологічний захист у структурі психіки та підходи до його опису
Основними підходами до опису психологічного захисту є: психоаналітичний (З. Фрейд, В. Ф. Басін, В. Е. Рожнов, Р. А. Зачепицький та ін.); психотерапевтичний (Ф. Перлз, С. Женжер, Д. Енрайт, Н. Каліна та ін.); психофізіологічний (В. С. Ротенберг); психологічний (Т. С. Яценко, М. Й. Варій, О. В. Винославська, В. Л. Зливков та ін.); філософський (О. О. Іллюк) [с. 120–126].
О. В. Чумакова стверджує, що при описі феномену психологічного захисту прийнято віддавати данину психоаналітичній традиції. В. І. Журбін сутнісну конструкцію визначень психологічного захисту, що наведені в його роботі, також зводить до психоаналітичного розуміння психологічного захисту З. Фрейда. Психоаналітичний метод З. Фрейда, як стверджують П. В. Алексєєв і А. В. Панін, має відношення до особистісного несвідомого психіки людини щодо виявлення «комплексів», які у багатьох випадках стають причиною психічних розладів [с. 271].
М. Й. Варій наголошує — механізм психологічного захисту формується поза досвідом і спрацьовує поза сферою свідомості [с. 774]. Як відомо, все що формується поза досвідом людини відноситься до колективного несвідомого, яке відкрив К. Юнг. Змістом цього рівня психіки людини є «прообрази-архетипи» [с. 775–785].
О. В. Винославська та інші науковці, ведучи мову про використання захисту в життєдіяльності людини, наводить приклади свідомого використання особами психологічного захисту а це вже свідома сфера психіки людини.
О. Л. Музика, Н. О. Никончук, М. В. Нестеренко досліджують механізми психологічного захисту в усній народній творчості. А творчість — це сфера надсвідомого, яка базується на свідомому і співвідноситься з процесами духовної творчості [с. 205].
М. Й. Варій зазначає, що компенсаторним засобом психологічного захисту є переміщення неприємних переживань з рівня свідомості на рівень підсвідомого [с. 773]. Підсвідомість це найближчий до свідомості шар (рівень) особистісного несвідомого. До підсвідомості входять психічні явища, пов'язані з переходом з рівня свідомості на рівень автоматизму [с. 266, 267].
Багато дослідників стверджують, що психологічний захист — природний механізм, іманентно властивий психіці, свідомості; інші наголошують, що психологічний захист — це лише один із способів описання деяких форм поведінки, розумової діяльності, прояву афективності.
На думку О. В. Винославської та М. Й. Варія [с. 772] психологічний захист — нормальний, постійний механізм людської психіки, який проявляється не тільки в разі виникнення надзвичайних обставин, але й у повсякденні.
В. І. Журбін стверджує, що спільним для визначень сутності психологічного захисту які зробили В. Ф. Басін і В. Е. Рожнов, В. М. Банщиков, І. В. Тонконогий, В. А. Ташликов, В. С. Ротенберг, В. М. Воловик і В. Д. Вид, Р. А. Зачепицький, В. Н. Цапкин є ситуація конфлікту, травми, стресу.
Змістовну конструкцію психологічного захисту у більшості випадків науковці зводять до захисних механізмів психіки, єдиної класифікації яких не вироблено. Так, К. Перрі аналізує 26 захисних механізмів психіки, А. Фрейд класифікує — 14; Д. Вейлант наводить — 46, Н. Мак-Вільямс класифікує — 28, Л. Дьоміна та І. Ральникова визначають — 42. О. В. Винославська у своїй роботі розкриває 10 форм психологічного захисту, а саме: витіснення, заперечення реальності, деперсоналізація, раціоналізація, проєкція, ідентифікація, компенсація, сублімація, регресія.
На думку О. О. Іллюка, у генезисі психологічного захисту вирішальне значення має інформація щодо відповідності явищ і предметів об'єктивної дійсності інтересам людини, яка (відповідність) визначається на раціональному рівні свідомості. На чуттєвому рівні свідомості інформація про відповідність безпосередньо трансформується у позитивні переживання, а невідповідність детермінує переживання негативні. Для попередження (пониження, усунення) неприємних переживань здійснюється свідома чи мимовільна оптимізація виявленої (прогнозованої) невідповідності. Всі види (форми) механізмів психологічного захисту виконують роль лише способу психологічної оптимізації [c. 59, 60].
Інформація як основний чинник переживань та психологічного захисту
Безпосереднім чинником переживань людини є інформація. Але джерелом інформації, яка надходить до свідомості, є не тільки навколишня дійсність, а й несвідома сфера психіки людини, до якої науковці відносять сукупність психічних явищ, станів і дій, що перебувають поза сферою розуму, несвідомих, таких, що не піддаються, принаймні на цей момент, контролю з боку свідомості. Несвідоме має два глибинні рівні. Це відкрите 3. Фрейдом особистісне несвідоме як відображення у психіці індивідуального досвіду та колективне несвідоме, що є досвідом попередніх поколінь, відкрите К. Юнгом.
Види інформації у несвідомій сфері психіки
Несвідома сфера психіки людини містить такі види інформації: 1 автоматизми; 2 латентні мегабіти; 3 кризисні фантоми; 4 наскризні фантоми; 5 гібридні фантоми.
- 1. Автоматизми — інформація про психічні явища, яка спочатку контролювалася свідомістю, а потім у результаті тривалого тренування й багаторазового повторення набула несвідомого характеру і зберігається в особливому шарі несвідомої сфери психіки — підсвідомості.
- 2. Латентні мегабіти — інформація, що попередньо була у свідомості, але є такою, про яку забули чи свідомо витіснили в особистісне несвідоме несвідомої сфери психіки. Латентний (від латин. latentis) — прихований, невидимий; мега (від грец. μεγας) — великий; біт — мінімальна одиниця кількості інформації.
- 3. Кризисні фантоми — інформація про обставини, явища, предмети та особисті переживання з приводу небезпечної для життєдіяльності людини події (ситуації), яка була мимовільно витіснена зі свідомості до особистісного несвідомого несвідомої сфери психіки. Фантом (від фр. fantome) — привід. Як вважав 3. Фрейд, у несвідоме витісняються травмуючі переживання, які він назвав комплексами.
- 4. Наскризні фантоми — інформація, що потрапила до особистісного несвідомого несвідомої сфери психіки без усвідомлення її людиною в результаті психоаналітичного, нейролінгвістичного, парапсихологічного, екстрасенсорного впливів тощо.
- 5. Гібридні фантоми — інформація, що перебуває у колективному несвідомому несвідомої сфери психіки, яка, можливо, детермінована генотипом людини та космічним інформаційно-змістовним полем і є відображенням досвіду попередніх поколінь . Гібрид (від латин. hibrida) — помісь [c. 155].
Латентні мегабіти
Всі наведені види інформації можуть бути чинниками негативних переживань. Беручи до уваги те, що наскрізні і гібридні фантоми не оптимізуються, а кризисні фантоми підлягають оптимізації лише після втручання психоаналітика, то дослідження внутрішніх причин переживань слід зосередити на латентних мегабітах. Латентні мегабіти у якості внутрішніх чинників переживань класифікуються на такі, як: 2.1 нейтральні; 2.2 гедоністичні; 2.3 травматичні.
- 2.1. Нейтральні латентні мегабіти — це інформація, що перебуває в особистісному несвідомому несвідомої сфери психіки, яка не співвідноситься з інтересами людини, не детермінує синтез та вироблення гормонів які на чуттєвому рівні психіки можуть генерувати позитивні чи негативні переживання.
- 2.2. Гедоністичні латентні мегабіти — це позитивна інформація, що знаходиться в особистісному несвідомому несвідомої сфери психіки, яка відповідає інтересами людини і за безпосередньої участі гіпофізу, гіпоталамусу, епіфізу та парних ендокринних залоз наднирок детермінує синтез та вироблення гормонів які на чуттєвому рівні психіки людини генерують позитивні переживання. Гедонізм (від грец. ἡδονή – задоволення).
- 2.3. Травматичні латентні мегабіти — це негативна інформація, що знаходиться в особистісному несвідомому несвідомої сфери психіки, яка не відповідає інтересами людини і за безпосередньої участі гіпофізу, гіпоталамусу, епіфізу та парних ендокринних залоз наднирок детермінує синтез та вироблення гормонів які на чуттєвому рівні психіки людини генерують негативні переживання [с. 68].
Травматичні латентні мегабіти
За способами усвідомлення (пригадування) травматичних подій травматичні латентні мегабіти класифікуються на такі, як: 2.3.1 фантомні; 2.3.2 перманентні; 2.3.3 нав’язливі; 2.3.4 поточні.
- 2.3.1. Фантомні травматичні латентні мегабіти — це негативна інформація, що знаходиться на рівні особистісного несвідомого несвідомої сфері психіки, не усвідомлюється людиною, не відповідає її інтересам, трансформується у негативні переживання, оптимізується мимовільно, може бути згаданою без зовнішнього впливу і оптимізованою свідомо.
- 2.3.2. Перманентні травматичні латентні мегабіти — негативна інформація, що знаходиться на рівні особистісного несвідомого несвідомої сфері психіки, яка з регулярною періодичністю усвідомлюється людиною, детермінує негативні переживання, піддається мимовільній оптимізації і свідомій – після чергового згадування.
- 2.3.3. Нав’язливі травматичні латентні мегабіти — негативна інформація, що знаходиться на рівні особистісного несвідомого несвідомої сфері психіки, яка нетривалий час настирно усвідомлюється людиною, детермінує сильні негативні переживання, які після мимовільної і свідомої оптимізації, зникають.
- 2.3.4. Поточні травматичні латентні мегабіти — це зовсім нова негативна інформація на рівні особистісного несвідомого несвідомої сфери психіки, яка ще не забувалась, з сильною емоційною трансформацією, спричиненою несприятливою взаємодією людини з навколишньою дійсністю чи особистісним внутрішнім світом [c. 69].
Нейропсихофізіологічні утворення детерміновані травматичною інформацією
Резонанс травматичної акумуляції
Негативна інформація може впливати на людину як послідовно так і паралельно, або одинично та комплексно. Тобто чинником негативних переживань людини може бути не один вид негативної інформації, а декілька.
Одночасний вплив на людину різних видів негативної інформації може спричинити «резонанс травматичної акумуляції».
Це відбувається тоді, коли до негативних переживань, викликаних одним видом негативної інформації, послідовно, чи паралельно приєднуються негативні переживання викликані іншими видами негативної інформації.
Всі види негативної інформації починають діяти в унісон, формуючи резонанс негативних переживань, який може посилити їх сприйняття до непереборної сили і стати причиною суїцидальної поведінки.
Резонанс травматичної акумуляції — це надмірне збільшення відчуття неприємних переживань, спричинених одночасним впливом різних видів негативної інформації, що діють в унісон [c. 69].
Стереотип травматичного заміщення
Тривалий вплив травматичної інформації поступово вносить зміни у фізіологію організму і психіку людини. Так, процес вироблення гормону адреналіну, що детермінує негативні переживання, стає основним. А процес адаптації до негативного впливу стрес-чинників формує в особистісному несвідомому несвідомої сфері психіки автоматизми оптимізації.
Сформовані захисні механізми негативні переживання поступово послаблюють, а згодом можуть взагалі припинити, трансформуючи енергію цих переживань, наприклад, в творчість, досягнення соціально прийнятних цілей, фізичну діяльність та інше.
Зазначені психофізіологічні зміни закріплюються в керуючій (регулюючій) системі фізіології організму у формі «стереотипу травматичного заміщення».
Для підтримання внутрішньої рівноваги і стабільності (стереотипу), небезпека стає внутрішньою потребою людини. З послабленням дії зовнішніх стрес-чинників, або їх повної відсутності, у людини знижується рівень життєвих сил, починаються депресивні розлади.
Для збереження трансформованого алгоритму психофізіоргічних процесів, несвідома сфера психіки починає залучати «негативні ресурси» травматичних латентних мегабітів, кризисних та гібридних фантомів.
Необхідність відновлення життєвої енергії може мимовільно спонукати людину до небезпечних і навіть кримінальних дій. Люди зі сформованим стереотипом травматичного заміщення, зазвичай, провокують конфлікт мимовільно. Але ті, хто усвідомив залежність (зв’язок) особистої участі в конфлікті з покращенням (підйомом) життєвої енергії – можуть провокувати конфлікти свідомо.
Стереотип травматичного заміщення — це хибне сприйняття негативної інформації як корисної або такої, що не шкодить людині, спричинене мимовільним корегуванням програми оптимізації внутрішніх функцій і критеріїв оцінки стану внутрішнього та зовнішнього середовища в керуючій системі фізіології організму, внаслідок тривалого впливу різноманітних загроз і неприємних переживань [c. 69, 70].
Алгоритм травматичної конверсії
Інформація про негативні фактори об’єктивної реальності через складні механізми психофізіологічної взаємодії може детермінувати негативні переживання та невротичні розлади. Але чому невротичні розлади руйнують життя людині і при відсутності зовнішніх стрес-чинників?
Справа в тому, що небезпечність й інтенсивність дії травматичної ситуації буває різною. В одних випадках небезпечна подія може бути чинником лише негативних переживань, а інша – детермінує психічні травми. Внутрішнім (фізіологічним) проявом (вираженням) психічної травми є карбування (формування) в керуючій (регулюючій) системі внутрішніх фізіологічних процесів програми запуску і відтворення алгоритму психофізіологічних процесів формування невротичних розладів. При згадуванні травматичної ситуації програма запускає наведений алгоритм психофізіологічних процесів і відтворює невротичні розлади (ПТСР). Зазначене психофізіологічне утворення запропоновано позначати категорією «алгоритм травматичної конверсії».
Сформованість, стійкість і дія (включення) алгоритму травматичної конверсії залежить від багатьох чинників, а саме: небезпечності й інтенсивності дії травматичної ситуації; способів зберігання травматичної інформації у несвідомій сфері психіки; видів та кількості фрагментів сенсорних компонентів небезпечної події, що зберігаються у травматичній пам’яті; особливостей внутрішніх нейрофізіологічних процесів; соціального оточення; особистісних якостей.
Алгоритм травматичної конверсії — це мимовільно сформована і зафіксована в регулюючій системі фізіології організму програма запуску і відтворення послідовних нейропсихофізіологічних процесів щодо трансформації негативної інформації в неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади [c. 151, 152].
Види психологічного захисту
Методологічними засадами визначення видів психологічного захисту є філософське положення про єдність і боротьбу протилежностей та висновки науковців щодо захисного і руйнівного впливу об'єктивної реальності на життєдіяльність людини.
Видами психологічного захисту є:
- 1) психологічний захист трансформації (відповідно до захисної дії об'єктивної реальності);
- 2) психологічний захист оптимізації(відповідно до руйнівної дії об'єктивної реальності) [c. 61].
Психологічний захист трансформації (Трансформаційний психологічний захист)
1. Психологічний захист трансформації — це інтегральна єдність відображеного на чуттєвому і раціональному рівнях психіки комплексного забезпечення об'єктивною дійсністю життєдіяльності людини у межах відповідності суспільного буття її інтересам, яка проявляється у душевних переживаннях та перманентно впливає на внутрішню силу, що спонукає до діяльності.
Змістовні компоненти психологічного захисту трансформації класифікуються відповідно до чуттєвої, раціональної та ейдетичної форм існування свідомості.
Психологічний захист трансформації включає:
- 1.1) раціональний (розумовий) психологічний захист;
1.2) абсолютний (ідеальний) раціональний психологічний захист;
- 1.3) чуттєвий (емоційний) психологічний захист;
1.4) абсолютний (ідеальний) чуттєвий психологічний захист;
- 1.5) базовий (ейдетичний) психологічний захист [c. 61], [с. 82–91].
Раціональний психологічний захист
1.1. Раціональний психологічний захист особового складу — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей у свідомості військовослужбовців. Аналіз раціонального психологічного захисту свідчить про те, що його суттєві ознаки і логічний обсяг збігаються з моральним духом, а показник раціонального психологічного захисту тотожний дослідженому рівню морального духу [с. 203, 205], який відображає мотиваційно-вольові (раціональні) якості особового складу [с. 19, 20]. Визначити рівень раціонального психологічного захисту можна через застосування доопрацьованих «Методичних рекомендацій щодо оцінювання морального духу».
1.2. Абсолютний раціональний психологічний захист особового складу — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування їх психіки під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах за повної відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного відбиття реальної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців. За 100-бальною шкалою оцінювання рівень абсолютного (еталонного, ідеального) раціонального психологічного захисту завжди дорівнюватиме 100 балам. Різницею між абсолютним раціональним психологічним захистом і реальним (дослідженим) раціональним психологічним захистом визначаються раціональні психологічні втрати [с. 209].
Чуттєвий психологічний захист
1.3. Чуттєвий психологічний захист особового складу — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей у свідомості військовослужбовців. Проведене дослідження свідчить, що суттєві ознаки і логічний обсяг чуттєвого психологічного захисту збігаються з морально-психологічним стананом, а показник чуттєвого психологічного захисту тотожний дослідженому рівню морально-психологічного стану [с. 203, 204, 206], який відображає емоційні (чуттєві) якості особового складу [с. 20]. Визначити рівень чуттєвого психологічного захисту можна через застосування доопрацьованих «Методичних рекомендацій щодо оцінювання морально-психологічного стану».
1.4. Абсолютний чуттєвий психологічний захист особового складу — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування їх психіки під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах при повній відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності та особистісних якостей у свідомості військовослужбовців. За 100-бальною шкалою оцінювання рівень абсолютного (еталонного, ідеального) чуттєвого психологічного захисту завжди дорівнюватиме 100 балам. Різницею між абсолютним чуттєвим психологічним захистом і реальним (дослідженим) чуттєвим психологічним захистом визначаються чуттєві психологічні втрати [с. 209, 210].
Базовий (ейдетичний) психологічний захист
1.5. Базовий (ейдетичний) психологічний захист особового складу — це система захисної дії об'єктивної дійсності та особистісного механізму психологічного захисту військовослужбовців, яка забезпечує надійне функціонування психіки особового складу під час повсякденної життєдіяльності та виконання службово-бойових завдань у надзвичайних умовах на рівні відповідності характеристик суспільного буття і суспільної свідомості їх еталонним зразкам та інтересам особового складу в результаті раціонально-ціннісного та чуттєво-ціннісного відбиття реальної дійсності і особистісних якостей. Характерні ознаки і логічний обсяг базового (ейдетичного) психологічного захисту збігаються з людським фактором військових формувань (частин, підрозділів), а показник базового (ейдетичного) психологічного захисту тотожний дослідженому рівню людського фактору військових формувань (частин, підрозділів). Людський фактор відображає ейдетичні якості особового складу [с. 20, 21]. Через відношення базового (ейдетичного) психологічного захисту до базових психологічних втрат визначається базова психологічна безпека. Базові психологічні втрати дорівнюють сумі раціональних і чуттєвих психологічних втрат [с. 201, 207, 210, 212]. Терміном «ейдос» позначається єдність чуттєвого і раціонального [с. 11]. Визначити рівень базового (ейдетичного) психологічного захисту можна через застосування «Методичних рекомендацій щодо оцінювання людського фактора військових формувань». Показник психологічних втрат і психологічної безпеки визначається через застосування «Методичних рекомендацій щодо оцінювання психологічної безпеки».
Психологічний захист оптимізації (Оптимізаційний психологічний захист)
2. Психологічний захист оптимізації — це сукупність мимовільних психічних процесів, свідомих способів розумової діяльності та практичних дій людини щодо збільшення відповідності суспільного буття її інтересам, наслідком яких є зменшення чи повне усунення неприємних переживань.
Поняття «оптимізація» (від англ. optimisation) тлумачиться як процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень.
Під «інтересами» розуміються актуалізовані потреби соціальної взаємодії у різних сферах життєдіяльності. Тому інтереси можуть бути: ідеологічними, економічними, політичними, соціально-психологічними, правовими, етичними, естетичними, сімейними, службовими, безпековими, релігійними та ін. [с. 152].
Змістовні компоненти психологічного захисту оптимізації класифікуються відповідно до філософського визначення сфер психіки людини, а саме: свідомість, несвідоме, надсвідоме.
Психологічний захист оптимізації включає:
- 2.1) свідомий психологічний захист оптимізації;
- 2.2) несвідомий психологічний захист оптимізації;
- 2.3) надсвідомий психологічний захист оптимізації [c. 61].
Свідомий психологічний захист оптимізації
2.1. Свідомий психологічний захист оптимізації — це повсякденна усвідомлена та цілеспрямована діяльність щодо збільшення відповідності суспільного буття інтересам особистості, зменшення чи повне усунення неприємних переживань.
Свідомий психологічний захист можна класифікувати за джерелами, етапами, засобами, способами здійснення та ін., зокрема:
- за джерелами — особистісний та зовнішній;
- за етапами — попереджувальний, безпосередній, реабілітаційний;
- за засобами — розумовий, словесний, жестикуляційний, діяльнісний тощо;
- за способами — навчальний, виховний, соціальний, розважальний, лікувальний та ін.
Формами свідомого психологічного захисту є: витіснення (переключення), заперечення, деперсоналізація, раціоналізація, проєкція, ідентифікація, компенсація, сублімація, регресія, обман, маніпуляція, агресія тощо.
Форма застосування свідомого психологічного захисту у кожному конкретному випадку залежить від особистісних психологічних якостей людини, її толерантності, моральних принципів, життєвого досвіду, освіти, достатку та ін. [c. 63].
Несвідомий психологічний захист оптимізації
2.2. Несвідомий психологічний захист оптимізації — це сукупність мимовільних психічних процесів для збільшення відповідності суспільного буття людини її інтересам, що зменшує або усуває неприємні переживання.
Змістовні компоненти несвідомого психологічного захисту оптимізації класифікуються відповідно до глибинних рівнів несвідомої сфери психіки людини, а саме особистісного несвідомого, відкритого 3. Фрейдом, та колективного несвідомого, відкритого К. Юнгом.
Несвідомий психологічний захист оптимізації включає:
- 2.2.1) автоматизми оптимізації (на рівні особистісного несвідомого;
- 2.2.2) архетипи оптимізації (на рівні колективного несвідомого) [c. 63].
2.2.1. Автоматизми оптимізації — це зразки (приклади) оптимізації виявленої невідповідності об’єктивної реальності інтересам особистості та стереотипи різноманітних варіантів попередньої оптимізації, які мимовільно витіснені у підсвідомість особистісного несвідомого психіки людини.
До автоматизмів оптимізації відносять психічні явища, що пов’язані з переходом від рівня свідомості на рівень автоматизму, які витіснені до підсвідомості, найближчого до свідомості шару (рівня) особистісного несвідомого.
Автоматизми оптимізації класифікуються за способом їх формуванням:
- ті, що формуються мимовільно, без участі свідомості, доцільно називати «автоматизмами буденної оптимізації»;
- ті, що формуються свідомо і цілеспрямовано, — «автоматизмами свідомої оптимізації».
Автоматизми буденної оптимізації формуються неусвідомлено під час повсякденної життєдіяльності людини. Їх неусвідомлене, мимовільне формування здійснюється від народження до завершення життя кожної людини. Автоматизми буденної оптимізації, як правило, залежать від віку людини, терміну і різноплановості суспільної діяльності, періодичності виконання завдань в особливих (надзвичайних, екстремальних) умовах тощо.
Автоматизми свідомої оптимізації формуються усвідомлено. Їх цілеспрямовано може формувати як сама особистість, так і сторонні особи. Вони формуються у процесі як навчальної, так і виховної діяльності [c. 63 ].
Основним способом формування автоматизмів оптимізації є адаптація, тому, що автоматизми оптимізації є психічними утвореннями, а адаптація є лише процесом щодо їх формування [с. 154].
2.2.2 Архетипи оптимізації — це комплекс мимовільних процесів у сфері колективного несвідомого психіки людини щодо зміни виявленої невідповідності об'єктивної реальності її інтересам із забезпечення життєдіяльності, попередження, зниження або усунення негативних переживань.
До архетипів оптимізації можна віднести всі форми механізмів психологічного захисту, а саме: витіснення, заперечення, деперсоналізація, раціоналізація, проєкція, ідентифікація, компенсація, сублімація, регресія та ін. Архетипи оптимізації — це лише один із багатьох можливих видів прообразів-архетипів колективного несвідомого [c. 64 ].
Автоматизми й архетипи оптимізації в несвідомій сфері психіки формують дворівневу систему автоматизмів психологічного захисту, яка, при несприятливій взаємодії з об’єктивною реальністю, мимовільно оптимізує травматичну інформацію або її сприйняття наближено до інтересів людини, чим понижає або усуває неприємні переживання та посттравматичні стресові розлади.
Автоматизми психологічного захисту — це сукупність свідомо і мимовільно сформованих на рівні особистісного і колективного несвідомого несвідомої сфери психіки психофізіологічних утворень для захисту свідомості від руйнівної дії неприємних переживань, через оптимізацію травматичної інформації про неприємну (загрозливу) взаємодію з об’єктивною реальністю, наближено до інтересів особистості [с. 153,154].
Надсвідомий психологічний захист оптимізації
2.3. Надсвідомий психологічний захист — це сукупність різноманітних видів творчої діяльності щодо розроблення методик з діагностики психічних станів та властивостей людини, новітніх способів формування автоматизмів оптимізації, психологічної адаптації та реабілітації для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.
Надсвідомий психологічний захист класифікується як:
- 2.3.1. «довільно-творчий психологічний захист»;
- 2.3.2. «науково-творчий психологічний захист».
2.3.1. Довільно-творчий психологічний захист — це процес формування нових прийомів та способів досягнення відповідності суспільного буття інтересам людини на основі індивідуального та колективного досвіду в умовах повсякденної життєдіяльності для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.
Довільно-творчий психологічний захист можна поділяти на «психологічний захист у народній творчості» та «особистісний творчий психологічний захист».
Психологічний захист у народній творчості може проявлятися в усній творчості, звичаях, прикладному мистецтві, будівництві та ін.
Особистісний творчий психологічний захист — це цілеспрямований процес створення особистої системи розумової та практичної діяльності для досягнення максимальної відповідності суспільного буття своїм інтересам на основі індивідуального досвіду та науково-теоретичних положень з метою попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань.
2.3.2. Науково-творчий психологічний захист — це цілеспрямована науково-теоретична діяльність, спрямована на дослідження методології, генезису, сутності, змісту, оцінювання психологічного захисту, розроблення методик з діагностики психологічних станів, психологічної адаптації та реабілітації для попередження, зменшення чи усунення неприємних переживань [c. 64].
Основні способи оптимізації у системі психологічного захисту оптимізації
Проблеми емоційної регуляції досліджуються в рамках різних психологічних систем і підходів, наприклад, «копінг-стратегій». У науковців, закономірно, виникає питання, що є спільного між категорією «копінг-стратегії» і, наприклад, категорією «свідомий психологічний захист оптимізації» та в чому полягають відмінності?
На думку О. О. Іллюка спільним є їх системоутворюючий компонент (згідно П. К. Анохіна) – це результат, а саме попередження, пониження чи усунення неприємних переживань.
Головна їх відмінність полягає в тому, що перша категорія передбачає як свідомі так і довільні дії, а друге – лише свідомі.
У співвідношенні цих категорій визначальним є те, що «копінг-стратегії» (свідомої дії) у межах «свідомого психологічного захисту оптимізації» виконують роль лише способів оптимізації.
У «системі психологічного захисту» (філософський підхід) мимовільні процеси розглядаються на рівні «несвідомого психологічного захисту оптимізації», де «копінг-стратегії» (несвідомої дії) також виконують роль лише способів оптимізації (як і захисні механізми) [c. 153].
Система психологічного захисту
Компоненти психологічного захисту, розкриті відповідно до структури психіки людини, формують систему психологічного захисту.
Система психологічного захисту — це стійка сукупність компонентів психологічного захисту трансформації та психологічного захисту оптимізації, що визначені відповідно до структури психіки людини, які комплексно і взаємозалежно впливають на формування нормального психологічного стану військовослужбовців, зниження та усунення негативних душевних переживань людини при взаємодії з об'єктивною реальністю [c. 64].
Залежність ефективності психологічного захисту оптимізації від способів зберігання травматичної інформації
Чому в одних випадках заходи психологічного захисту невротичні розлади послаблюють або усувають, а в інших – проблеми залишаються незмінними?
Для пояснення цього феномену запропоновано концепцію сенсорно-наративного зберігання травматичної інформації . Причина в тому, що інформація про небезпечну подію може зберігаєтись не цілісно, а одночасно в різних видах пам’яті. Так деякі фактори небезпечної події зберігаються в автобіографічній пам’яті у формі вербалізованих (словесно виражених), отже й усвідомлених логіко-понятійних компонентах, а деякі можуть зберігатись у травматичній пам’яті як фрагменти сенсорних компонентів події, що відображаються у вигляді візуальних уявлень, нюхових, слухових, або кінестетичних відчуттів.
Оптимізація усвідомленої інформації про небезпечну подію у формі логіко-понятійних компонентів (травматичних латентних мегабітів), не завжди усуває негативні переживання та ПТСР, саме тому, що у несвідомій сфері психіки можуть залишатись фрагменти інформації тієї ж події у травматичній (імпліцитній) пам’яті у формі сенсорних компонентів події (травматичних наскрізних фантомів). Які, не піддаючись мимовільній і свідомій оптимізації, детермінують негативні переживання та ПТСР в результаті спрацювання алгоритму травматичної конверсії.
Причина такої вибірковості в тому, що алгоритм травматичної конверсії формується мимовільно під впливом цілісного відображення небезпечної події. А інформація про небезпечну (загрозливу) подію може одночасно зберігатись як в автобіографічній (наративній) пам’яті, у формі травматичних латентних мегабітів, так і в травматичній (імпліцитній) пам’яті, у формі травматичних наскрізних фантомів.
При оптимізації травматичних латентних мегабітів неприємні переживання і ПТСР лише послаблюються . Бо навіть випадкова взаємодія з якимись сенсорними компонентами цієї небезпечної події негативну дію травматичних наскрізних фантомів реанімує. Вони мимовільно, через сформований алгоритм травматичної конверсії, неприємні переживання та ПТСР відновлюють. Їх небезпечність, ймовірно, залежить від кількості та інтенсивності сенсорних компонентів події, що наповнили зміст наскрізних фантомів та інше.
Якщо ж інформація про небезпечну (загрозливу, неприємну) подію зберігається лише в автобіографічній (наративній) пам’яті, у формі травматичних латентних мегабітів або кризисних фантомів, то ПТСР, детерміновані цією небезпечною подією, можна усунути повністю , оптимізуючи травматичні латентні мегабіти або їх сприйняття наближено до інтересів особистості. Оптимізація травматичної інформації у формі кризисних фантомів можлива лише після застосування психоаналітичного методу.
Не можна ні послабити, ні усунути негативні переживання та ПТСР, якщо інформація про небезпечну подію зберігається лише в травматичній (імпліцитній) пам’яті у формі травматичних наскрізних фантомів. По-перше, тому, що травматичні наскрізні фантоми не оптимізуються, і, по-друге, тому, що спрацьовує алгоритм травматичної конверсії [c. 156 – 158].
Джерела
- ↑ Журбин, В. И. Понятие психологической защиты в концепциях З. Фрейда и К. Роджерса [Электронный ресурс] / В. И. Журбин. – Вопросы психологии. – 1990. – №4. – С. 14–23. – Режим доступа : http://www.voppsy.ru/issues/1990/904/904014.htm (дата обращения 01.02.2016). – Назва с екрана.
- ↑ Винославська, О. В. Психологія [Електронний ресурс] : навч. посіб. / О. В. Винославська. – К. : ІНКОС, 2005 – Режим доступу : http://www.ebk.net.ua/Book/psychology/vinoslavska_psihologiya/part4/4701.htm (дата звернення 21.01.2016). – Назва з екрана.
- Словник основних термінів і понять [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://infopedia.su/2x69d5.html (дата звернення 07.07.2016). – Назва з екрана.
- ↑ Чумакова, Е. В. Психологическая защита личности в системе детско-родительского взаимодействия [Електронний ресурс] / Е. В. Чумакова. – Диссертация на соискательство ученой степени кандидата психологических наук. – Режим доступа : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/124445.html (дата обращения 17.02.2016). – Назва с екрана.
- ↑ Іллюк О.О. Структура системи психологічного захисту особового складу. Честь і закон : науковий журнал Національної академії Національної гвардії України. 2016. № 2. С. 58–66. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chiz_2016_2_10.
- Іллюк О.О. Зміст та застосування підходів до опису психологічного захисту особового складу. Честь і закон : науковий журнал Національної академії Національної гвардії України. 2018. № 1. С. 120–127. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chiz_2018_1_19.
- ↑ Алексеев, П. В. Философия [Текст] : ученик / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – 3-е изд. перераб. и доп. /. — М. : ПБОЮЛ Грачев С. М, 2001. — 608 с.
- ↑ Варій, М. Й. Психологічний захист особистості [Текст] / М. Й. Варій // Загальна психологія : підручник / М. Й. Варій / – Режим доступу : http://textbooks.net.ua/content/view/5574/47/. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : “Центр учбової літератури”, 2007. — 968 с.
- Причепій, Є. М. Философия [Текст] : підручник / Є. М. Причепій, А. М. Черній, Л. А. Чекаль. — М. : Академвидав, 2007. — 592 с.
- Музика, О. Л. Механізми психологічного захисту в усній народній творчості [Электронный ресурс] / О.Л. Музика, Н.О. Никончук. – Режим доступа : http://eprints.zu.edu.ua/359/1/04.pdf (дата звернення 07.04.2016). – Назва с екрана.
- Нестеренко, М. В. Компенсаторні елементи народної творчості до постановки проблеми [Электронный ресурс] / М. В. Нестеренко. – Режим доступа : http://tur.kosiv.info/ukrainian-culture/440-нестеренко-м-в-компенсаторні-елементи-народної-творчості-до-постановки-проблеми.html (дата звернення 07.04.2016). – Назва с екрана.
- Канке, В. А. Философия. Исторический и системный курс [Текст] : ученик для вузов / В. А. Канке. — 5-е узд., перераб. и доп. — М. : Логос, 2005. — 376 с.
- ↑ Іллюк О. О. Психофізіологічні фактори трансформації травматичної інформації у посттравматичні стресові розлади та психологічного захисту. Вісник Харківського національного педагогічного університету іме-ні Г. С. Сковороди. Сер. Психологія. 2020. Вип. 62. С. 144–161. URL: http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/psychology/article/view/3106.
- ↑ Іллюк О.О. Інформація і фізіологія організму як основні чинники посттравматичних стресових розладів та психологічного захисту. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки. 2019. Вип. 6. С. 67–74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sbfasps_2019_6_11.
- Іллюк О.О. Методика оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки військовослужбовців на основі їх морального духу та морально-психологічного стану. Честь і закон : науковий журнал Національної академії Національної гвардії України. 2010. № 4. С. 82–93. URL: http://chiz.nangu.edu.ua/article/view/145002/167659.
- ↑ Іллюк О.О. Людський фактор військових формувань: зміст оцінювання та прогнозування : монографія / О.О. Іллюк. – Х. : Акад. ВВ МВС України, 2012. – 252 с. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15147666/Monohraf_Lyudskiy_factor.pdf.
- Іллюк О. О. Методичні рекомендації щодо оцінювання морального духу. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15186732/Metodychn_rekomend_otsinyuvanya_MD.pdf
- Іллюк О. О. Методичні рекомендації щодо оцінювання морально-психологічного стану. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15186733/Metodychn_rekomend_otsinyuvanya_MPS.pdf
- Іллюк О. О. Методичні рекомендації щодо оцінювання людського фактора військових формувань. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15186734/Metodychni_rekomend_otsinyuvanya_LF.pdf
- Іллюк О. О. Методичні рекомендації щодо оцінювання психологічної безпеки. URL: http://moemesto.ru/stav/file/15187436/Metodychni_rekomend_otsinyuvanya_PB.pdf