Протестація — у литовсько-руському праві скарга чи заява, з якою скривджена сторона зверталася до суду. П. вносилися як на правопорушення, що вже сталися, так і на дії, які несли потенційну загрозу гідності чи майновим правам особи. Протестації вписувалися в актові книги (див. Акти гродські і земські) центральних чи місцевих судів і могли використовуватися в подальшому як один із доказів у справі. Подання П. зазвичай передувало правовій дії позивання — виклику до судової установи. Обвинувачений мав право спростувати П. або звернутися із власною заявою, ініціювати зустрічний позов. У випадку, коли учасники конфлікту укладали мирну угоду, позивач відкликав П. відповідним листом.
Джерела та література Редагувати
- Крупка О. В. Протестація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 43. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Посилання Редагувати
- Зустрічний позов [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.