Проба Ґмеліна — хімічний тест, який використовується для визначення наявності жовчних пігментів у сечі. Він названий на честь Леопольда Ґмеліна, який запровадив тест. П'ять мілілітрів сечі повільно додають до п'яти мілілітрів концентрованої азотної кислоти в пробірці. Різнокольорові кільця між двома шарами видно, якщо жовчні пігменти присутні, оскільки вони окислюються до різних хімічних продуктів. Як окислювач використовується азотна кислота. При наявності білірубіну видно сині, зелені та фіолетові кільця. Проба Ґмеліна не є чутливою, тому позитивний результат завжди свідчить про наявність жовчних пігментів, але негативний результат не виключає наявності невеликої кількості жовчних пігментів.
Список літератури Редагувати
- Erwin Kuntz; Hans-Dieter Kuntz (11 березня 2009). Hepatology: Textbook and Atlas. Springer. с. 11. ISBN 978-3-540-76839-5.
- John Daintith; Derek Gjertsen (4 березня 1999). A Dictionary of Scientists. Oxford University Press. с. 216. ISBN 978-0-19-280086-2.
- John Daintith (12 грудня 2010). Biographical Encyclopedia of Scientists, Third Edition. CRC Press. с. 295. ISBN 978-1-4200-7272-3.
- Srinivas B Rao. Practical Biochemistry for Medical Students. Academic Publishers. с. 56.
- Dandekar (1 січня 2004). Practicals And Viva In Medical Biochemistry. Elsevier India. с. 47. ISBN 978-81-8147-025-6.
- D M Vasudevan (2013). Textbook of Biochemistry for Medical Students. JP Medical Ltd. с. 279. ISBN 978-93-5090-530-2.
- Malhotra (1 січня 2003). Practical Biochemistry for Students. Jaypee Brothers Publishers. с. 46. ISBN 978-81-8061-109-4.
- A.C. Croftan. Clinical Urinology. William Wood & Co. с. 123. ISBN 978-1-275-01265-3.