Природні інтерметаліди — в мінералогії — гомоатомні сполуки, що складаються лише з металів і виникають у системах, утворених з металів, напр., поліксен — (Pt, Fe), осмірид — (Ir, Os) та ін. Для цих сполук особливо характерна велика здатність до утворення твердих розчинів, що часто утруднює встановлення стехіометричних формул. В інтерметалічних сполуках змінного складу спостерігається тенденція до утворення деякого впорядкування (надструктури).
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.