| Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Природний_територіальний_комплекс, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з грудня 2018. |
Приро́дно-територіа́льний ко́мплекс (ПТК) — це частина земної поверхні з відносно однорідними, однотипними природними умовами, які сформувалися в результаті тривалої взаємодії природних компонентів.
В акваторіях формуються природно-аквальні комплекси (ПАК).
ПТК за властивостями і внутрішньою структурою дуже різноманітні: від невеликих (схил яру, долина маленької річки) до таких, що охоплюють значну площу, наприклад географічна оболонка; від простих за внутрішньою будовою до складних. Усім ПТК властиві загальні риси:
- цілісність;
- підпорядкованість, тобто певна залежність від природного комплексу вищого порядку;
- переважання якогось одного або кількох природних процесів, які відбуваються у природно-територіальному комплексі;
- постійний обмін речовиною і енергією між компонентами ПТК.
Чинники формування Редагувати
У формуванні ПТК беруть участь зональні й азональні чинники. У результаті їхньої діяльності утворюються зональні ПТК (наприклад, географічні пояси та природні зони) й азональні (наприклад, фізико-географічні країни, фізико-географічні області). найібльші ПТК — це материки і океани.
Типологія Редагувати
Основний природно-територіальний комплекс — це ландшафт.
Найпростіший ПТК — фація. Послідовно розташовані на схилах або навколо водоймищ елементарні ПТК — катени.