www.wikidata.uk-ua.nina.az

Президентські вибори у США 1940 Президентські вибори в США 1940 року проходили 5 листопада Економіка США поступово виход

Президентські вибори у США 1940

Президентські вибори в США 1940 року проходили 5 листопада. Економіка США поступово виходила з Великої депресії на тлі розпочатої Другої світової війни. Президент-демократ Франклін Рузвельт виставив свою кандидатуру в президенти втретє наперекір традиції, яка склалася з часів Джорджа Вашингтона про те, що одна й та сама людина не може займати пост президента більше двох термінів підряд. Це само по собі було предметом палких суперечок. Республіканська партія висунула маловідомого юриста та «темну конячку» Венделла Вілкі, який раніше жодного разу не обіймав виборні посади. Кампанія Вілкі зосередилася на критиці Рузвельта за його нездатність закінчити економічну депресію та прагнення до війни. Рузвельт, знаючи про широке розповсюдження ізоляціоністських настроїв в Сполучених Штатах, обіцяв, що країна не буде брати участь в іноземних війнах, якщо його оберуть президентом. Інтенсивною кампанією Вілкі зміг частково відновити втрачений вплив республіканців на Середньому заході і в північно-східних штатах. Однак, Рузвельт користувався широкою підтримкою профспілок та населення великих міст. Його підтримували етнічні меншини та традиційно продемократичні штати Півдня. У результаті він легко переграв свого малодосвідченого суперника та вперше залишився президентом США на третій термін.

Президентські вибори у США 1940
Країна  США
Юрисдикція США
Попередник Президентські вибори у США 1936
Наступник Президентські вибори у США 1944
Дата й час 5 листопада 1940
Виборна посада Президент США
Обраний кандидат Франклін Делано Рузвельт
Кандидат Франклін Делано Рузвельт, Венделл Вілкі, Norman Thomasd, Roger Babsond, Ерл Браудер і John W. Aikend
Кількість виборців 84 728 000
Кількість поданих бюлетенів 49 815 312
 Президентські вибори у США 1940 у Вікісховищі

Маючи на увазі ці вибори та перемогу Рузвельта втретє, 1951 року була прийнята 22-га поправка до Конституції США, яка законодавчо обмежує час перебування на посту президента США двома термінами.

Вибори Редагувати

Результати президентських виборів в США 1940 року.
На виборах 1940 року Франклін Рузвельт втретє був обраний президентом США.

Кампанія Редагувати

Вілкі виступав проти спроби Рузвельта порушити сформовану традицію не більше двох президентських термінів із гаслом: «Якщо одна людина незамінна, то ніхто з нас не вільний». Навіть певна частина демократів була налаштована проти третього терміну Рузвельта, на чиї, зокрема, голоси сподівався Вілкі. Крім цього, Вілкі критикував рузвельтівські програми соціальної підтримки в рамках Нового курсу, які, як вважав Вілкі, проводяться некомпетентно та неекономно. Він обіцяв, що, ставши президентом, збереже їх, але зробить ефективнішими. Однак більшість американців усе ще були проти «Великого бізнесу», який вони звинувачували в настанні Великої депресії, а Вілкі багато хто, особливо серед робітників, пов'язували з великим бізнесом. Знаючи про сильні антиреспубліканські настрої у великих містах, Вілкі, тим не менше, безстрашно відвідував великі промислові центри, де його нерідко закидали гнилими фруктами та іншими малоприємними предметами.

Крім цього, Вілкі спробував було критикувати Рузвельта за неготовність до війни. Однак Рузвельт, припускаючи можливість цього питання, заздалегідь збільшив асигнування на військові потреби та заснував програму ленд-лізу, за якою Велика Британія отримувала вкрай необхідні їй озброєння та військові кораблі. Тоді Вілкі перевернув проблему «з ніг на голову» та почав звинувачувати Рузвельта у зворотному: ніби той таємно планує ввести країну в війну. Це звинувачення призвело до деякого зниження підтримки Рузвельта і тоді він заприсягнувся, що «не пошле американських хлопців на жодну іноземну війну», про що пізніше жалкував.

На виборах Вілкі дійсно виступив краще, ніж попередній республіканський претендент Альфред Лендон. Він набрав на 6 мільйонів голосів більше, ніж Лендон та отримав 57 % у сільських регіонах, перемігши в аграрних штатах Середнього Заходу. Однак, Рузвельт впевнено переміг, отримавши 449 голосів виборників проти всього 82 голосів у Вілкі. Більш того, Рузвельт здобув перемогу в усіх американських містах із населенням понад 400 000, крім Цинциннаті.

Результати Редагувати

Кандидат Партія Виборці Виборники
Кількість %
Франклін Рузвельт Демократична партія 27 313 945 54,7 % 449
Венделл Льюїс Вілкі Республіканська партія 22 347 744 44,8 % 82
Норман Томас Соціалістична партія 116 599 0,2 % 0
Ерл Броудер Комуністична партія 57 903 0,1 % 0
інші
65 922 0,1 % 0
Всього 49 902 113 100 % 531

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://www.presidency.ucsb.edu/statistics/data/voter-turnout-in-presidential-elections

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prezidentski vibori v SShA 1940 roku prohodili 5 listopada Ekonomika SShA postupovo vihodila z Velikoyi depresiyi na tli rozpochatoyi Drugoyi svitovoyi vijni Prezident demokrat Franklin Ruzvelt vistaviv svoyu kandidaturu v prezidenti vtretye naperekir tradiciyi yaka sklalasya z chasiv Dzhordzha Vashingtona pro te sho odna j ta sama lyudina ne mozhe zajmati post prezidenta bilshe dvoh terminiv pidryad Ce samo po sobi bulo predmetom palkih superechok Respublikanska partiya visunula malovidomogo yurista ta temnu konyachku Vendella Vilki yakij ranishe zhodnogo razu ne obijmav viborni posadi Kampaniya Vilki zoseredilasya na kritici Ruzvelta za jogo nezdatnist zakinchiti ekonomichnu depresiyu ta pragnennya do vijni Ruzvelt znayuchi pro shiroke rozpovsyudzhennya izolyacionistskih nastroyiv v Spoluchenih Shtatah obicyav sho krayina ne bude brati uchast v inozemnih vijnah yaksho jogo oberut prezidentom Intensivnoyu kampaniyeyu Vilki zmig chastkovo vidnoviti vtrachenij vpliv respublikanciv na Serednomu zahodi i v pivnichno shidnih shtatah Odnak Ruzvelt koristuvavsya shirokoyu pidtrimkoyu profspilok ta naselennya velikih mist Jogo pidtrimuvali etnichni menshini ta tradicijno prodemokratichni shtati Pivdnya U rezultati vin legko peregrav svogo malodosvidchenogo supernika ta vpershe zalishivsya prezidentom SShA na tretij termin Prezidentski vibori u SShA 1940Krayina SShAYurisdikciyaSShAPoperednikPrezidentski vibori u SShA 1936NastupnikPrezidentski vibori u SShA 1944Data j chas5 listopada 1940Viborna posadaPrezident SShAObranij kandidatFranklin Delano RuzveltKandidatFranklin Delano Ruzvelt Vendell Vilki Norman Thomasd Roger Babsond Erl Brauder i John W AikendKilkist viborciv84 728 000 1 Kilkist podanih byuleteniv49 815 312 1 Prezidentski vibori u SShA 1940 u VikishovishiMayuchi na uvazi ci vibori ta peremogu Ruzvelta vtretye 1951 roku bula prijnyata 22 ga popravka do Konstituciyi SShA yaka zakonodavcho obmezhuye chas perebuvannya na postu prezidenta SShA dvoma terminami Zmist 1 Vibori 1 1 Kampaniya 1 2 Rezultati 2 Primitki 3 PosilannyaVibori Redaguvati nbsp Rezultati prezidentskih viboriv v SShA 1940 roku nbsp Na viborah 1940 roku Franklin Ruzvelt vtretye buv obranij prezidentom SShA Kampaniya Redaguvati Vilki vistupav proti sprobi Ruzvelta porushiti sformovanu tradiciyu ne bilshe dvoh prezidentskih terminiv iz gaslom Yaksho odna lyudina nezaminna to nihto z nas ne vilnij Navit pevna chastina demokrativ bula nalashtovana proti tretogo terminu Ruzvelta na chiyi zokrema golosi spodivavsya Vilki Krim cogo Vilki kritikuvav ruzveltivski programi socialnoyi pidtrimki v ramkah Novogo kursu yaki yak vvazhav Vilki provodyatsya nekompetentno ta neekonomno Vin obicyav sho stavshi prezidentom zberezhe yih ale zrobit efektivnishimi Odnak bilshist amerikanciv use she buli proti Velikogo biznesu yakij voni zvinuvachuvali v nastanni Velikoyi depresiyi a Vilki bagato hto osoblivo sered robitnikiv pov yazuvali z velikim biznesom Znayuchi pro silni antirespublikanski nastroyi u velikih mistah Vilki tim ne menshe bezstrashno vidviduvav veliki promislovi centri de jogo neridko zakidali gnilimi fruktami ta inshimi malopriyemnimi predmetami Krim cogo Vilki sprobuvav bulo kritikuvati Ruzvelta za negotovnist do vijni Odnak Ruzvelt pripuskayuchi mozhlivist cogo pitannya zazdalegid zbilshiv asignuvannya na vijskovi potrebi ta zasnuvav programu lend lizu za yakoyu Velika Britaniya otrimuvala vkraj neobhidni yij ozbroyennya ta vijskovi korabli Todi Vilki perevernuv problemu z nig na golovu ta pochav zvinuvachuvati Ruzvelta u zvorotnomu nibi toj tayemno planuye vvesti krayinu v vijnu Ce zvinuvachennya prizvelo do deyakogo znizhennya pidtrimki Ruzvelta i todi vin zaprisyagnuvsya sho ne poshle amerikanskih hlopciv na zhodnu inozemnu vijnu pro sho piznishe zhalkuvav Na viborah Vilki dijsno vistupiv krashe nizh poperednij respublikanskij pretendent Alfred Lendon Vin nabrav na 6 miljoniv golosiv bilshe nizh Lendon ta otrimav 57 u silskih regionah peremigshi v agrarnih shtatah Serednogo Zahodu Odnak Ruzvelt vpevneno peremig otrimavshi 449 golosiv vibornikiv proti vsogo 82 golosiv u Vilki Bilsh togo Ruzvelt zdobuv peremogu v usih amerikanskih mistah iz naselennyam ponad 400 000 krim Cincinnati Rezultati Redaguvati Kandidat Partiya Viborci VibornikiKilkist Franklin Ruzvelt Demokratichna partiya 27 313 945 54 7 449Vendell Lyuyis Vilki Respublikanska partiya 22 347 744 44 8 82Norman Tomas Socialistichna partiya 116 599 0 2 0Erl Brouder Komunistichna partiya 57 903 0 1 0inshi65 922 0 1 0Vsogo 49 902 113 100 531Primitki Redaguvati a b https www presidency ucsb edu statistics data voter turnout in presidential electionsPosilannya Redaguvati1940 popular vote by counties How close was the 1940 election Michael Sheppard Michigan State University Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Prezidentski vibori u SShA 1940 amp oldid 40340955