www.wikidata.uk-ua.nina.az

Прапороносці роман Прапороносці лірико філософський роман реквієм трилогія українського радянського письменника Олеся Го

Прапороносці (роман)

«Прапороносці» — лірико-філософський роман-реквієм, трилогія українського радянського письменника Олеся Гончара про події німецько-радянської війни. Роман написаний в 1946-1948 роках і складається з частин: «Альпи» (1946), «Голубий Дунай» (1947), «Злата Прага» (1948). Вперше опублікований в журналі «Вітчизна», згодом — окремим виданням. Робота удостоєна двох Сталінських премій.

Роман перевидавалися в СРСР та за кордоном різними мовами близько 150 разів.

Роман присвячений темі долі людини на війні. В романі також оспівані характерні для соціалістичного реалізму так звані «масовий героїзм» та «ратний подвиг».

Сюжет Редагувати

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Критика Редагувати

На думку Тамари Гундорової, роман наповнений «оптимістичним соціалістичним кітчем». Дослідниця показує, що роман «підкреслено сталінський».

Фактично, у романі Гончара стверджується, що перемога у війні відбулася не внаслідок мужності простих солдатів і не внаслідок мудрості воєначальників, а лише завдяки визначальній силі ленінізму і Сталіна як уособлення останнього.

У пізніших виданнях текст роману очищений від згадок Сталіна, «хоча незмінною лишається міфологема «справедливої армії», яка заявлена на початку роману як основний ідеологічний код тексту». Таким чином, за версією Гундорової, Гончар «підставляє на місце сталінізму ідею патріотизму», яка «зрощується з радянським шовінізмом і набуває імперіалістичних ознак».

Вистава за романом Редагувати

1975 року в Львівському академічному драматичному театрі імені Марії Заньковецької за романом «Прапороносці» поставили виставу, приурочену до «30-річчя перемоги над фашизмом». Постановник — головний режисер театру Сергій Данченко, головний художник — Мирон Кипріян, а писати музику доручили Володимирові Івасюку.

Музика спектаклю містить три пісні на вірші Гончара, які той написав ще до створення роману. Фонограми Івасюк записував з симфонічним оркестром у Києві, оскільки у Львові для цього не було умов. Камертоном спектаклю стала пісня «Полкове знамено».

Примітки Редагувати

  1. Кітч і література. Травестії, 2008, с. 199.
  2. «Саме ця ідея — «прапороносці» як посланці Сталіна — і є основною ідеологемою роману Гончара. […] образ сталінської магістралі, сталінського шляху стає центральним […] і визначає сенс усього зображуваного у романі, в якому йдеться про експансію сталінізму в Європу».
  3. Кітч і література. Травестії, 2008, с. 195—196.
  4. Кітч і література. Травестії, 2008, с. 196.
  5. Європа, змальовувана Гончарем у романі, — це Європа зі «злиденними» клаптиками землі, де не вміють обробляти землю, малозаселена навіть порівняно з Донбасом, зруйнована дощенту. […] Позиція персонажів, з якою солідаризується й автор — послідовний ресентимент (неприязнь) щодо Європи і Заходу […]. Європа виявляється і з блохами, і неписьменна, і розтерзана, і «тільки від нас порятунку й жде».
  6. Кітч і література. Травестії, 2008, с. 194—197.
  7. ↑ П. М. Нечаєва. Наш камертон — Володимир Івасюк: спогади. — Чернівці : Букрек, 2016. — С. 65—71. — 500 прим. — ISBN 978-966-399-821-3.

Джерела Редагувати

  • Гончар О. Т. Твори в шести томах / О. Т. Гончар. — Київ : Дніпро, 1978. — Т. 1. — 502 с.
  • Гончар О. Т. Письменницькі роздуми (Як писалися «Прапороносці») / Олесь Гончар // Гончар О. Твори: у 7 т. — К.: Дніпро, 1988. — Т. 6. — С. 654–666.
  • Гончар О. Т. Прапороносці / Олесь Гончар // Гончар О. Твори: у 7 т. — К.: Дніпро, 1987. — Т. 1. — С. 50–476.
  • Тамара Гундорова. Кітч і література. Травестії. — Київ : Факт, 2008. — 284 с. — (Висока полиця) — ISBN 978-966-359-292-3.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Praporonosci liriko filosofskij roman rekviyem trilogiya ukrayinskogo radyanskogo pismennika Olesya Gonchara pro podiyi nimecko radyanskoyi vijni Roman napisanij v 1946 1948 rokah i skladayetsya z chastin Alpi 1946 Golubij Dunaj 1947 Zlata Praga 1948 Vpershe opublikovanij v zhurnali Vitchizna zgodom okremim vidannyam Robota udostoyena dvoh Stalinskih premij Roman perevidavalisya v SRSR ta za kordonom riznimi movami blizko 150 raziv Roman prisvyachenij temi doli lyudini na vijni V romani takozh ospivani harakterni dlya socialistichnogo realizmu tak zvani masovij geroyizm ta ratnij podvig Zmist 1 Syuzhet 2 Kritika 3 Vistava za romanom 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaSyuzhet RedaguvatiCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Kritika RedaguvatiNa dumku Tamari Gundorovoyi roman napovnenij optimistichnim socialistichnim kitchem 1 Doslidnicya pokazuye sho roman pidkresleno stalinskij 2 3 nbsp Faktichno u romani Gonchara stverdzhuyetsya sho peremoga u vijni vidbulasya ne vnaslidok muzhnosti prostih soldativ i ne vnaslidok mudrosti voyenachalnikiv a lishe zavdyaki viznachalnij sili leninizmu i Stalina yak uosoblennya ostannogo 4 nbsp U piznishih vidannyah tekst romanu ochishenij vid zgadok Stalina hocha nezminnoyu lishayetsya mifologema spravedlivoyi armiyi yaka zayavlena na pochatku romanu yak osnovnij ideologichnij kod tekstu Takim chinom za versiyeyu Gundorovoyi Gonchar pidstavlyaye na misce stalinizmu ideyu patriotizmu yaka zroshuyetsya z radyanskim shovinizmom i nabuvaye imperialistichnih oznak 5 6 Vistava za romanom Redaguvati1975 roku v Lvivskomu akademichnomu dramatichnomu teatri imeni Mariyi Zankoveckoyi za romanom Praporonosci postavili vistavu priurochenu do 30 richchya peremogi nad fashizmom Postanovnik golovnij rezhiser teatru Sergij Danchenko golovnij hudozhnik Miron Kipriyan a pisati muziku doruchili Volodimirovi Ivasyuku 7 Muzika spektaklyu mistit tri pisni na virshi Gonchara yaki toj napisav she do stvorennya romanu Fonogrami Ivasyuk zapisuvav z simfonichnim orkestrom u Kiyevi oskilki u Lvovi dlya cogo ne bulo umov Kamertonom spektaklyu stala pisnya Polkove znameno 7 Primitki Redaguvati Kitch i literatura Travestiyi 2008 s 199 Same cya ideya praporonosci yak poslanci Stalina i ye osnovnoyu ideologemoyu romanu Gonchara obraz stalinskoyi magistrali stalinskogo shlyahu staye centralnim i viznachaye sens usogo zobrazhuvanogo u romani v yakomu jdetsya pro ekspansiyu stalinizmu v Yevropu Kitch i literatura Travestiyi 2008 s 195 196 Kitch i literatura Travestiyi 2008 s 196 Yevropa zmalovuvana Goncharem u romani ce Yevropa zi zlidennimi klaptikami zemli de ne vmiyut obroblyati zemlyu malozaselena navit porivnyano z Donbasom zrujnovana doshentu Poziciya personazhiv z yakoyu solidarizuyetsya j avtor poslidovnij resentiment nepriyazn shodo Yevropi i Zahodu Yevropa viyavlyayetsya i z blohami i nepismenna i rozterzana i tilki vid nas poryatunku j zhde Kitch i literatura Travestiyi 2008 s 194 197 a b P M Nechayeva Nash kamerton Volodimir Ivasyuk spogadi Chernivci Bukrek 2016 S 65 71 500 prim ISBN 978 966 399 821 3 Dzherela RedaguvatiGonchar O T Tvori v shesti tomah O T Gonchar Kiyiv Dnipro 1978 T 1 502 s Gonchar O T Pismennicki rozdumi Yak pisalisya Praporonosci Oles Gonchar Gonchar O Tvori u 7 t K Dnipro 1988 T 6 S 654 666 Gonchar O T Praporonosci Oles Gonchar Gonchar O Tvori u 7 t K Dnipro 1987 T 1 S 50 476 Tamara Gundorova Kitch i literatura Travestiyi Kiyiv Fakt 2008 284 s Visoka policya ISBN 978 966 359 292 3 Posilannya RedaguvatiOles Gonchar Praporonosci Igor Nabitovich Sakralizaciya profannogo v romani Praporonosci Olesya Gonchara Ridnij kraj 2018 1 38 S 113 117 ISSN 2075 1222 Bojko Yu Praporonosci Olesya Gonchara Yurij Bojko Blohin Bojko Yu Vibrane u 4 t Myunhen 1971 T 1 S 137 142 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Praporonosci roman amp oldid 39353485