Абруптивні приголосні МФА Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У ГПроривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ ʡʼАфрикати p fʼ t θʼ tsʼ t ʃʼ tʂʼ kxʼ qχʼФр

МФА: Абруптивні приголосні

	Г	ГЗ	З	Я	ЗЯ	РФ	СП	ЗЯ	У
Проривні	pʼ	tʼ	ʈʼ	cʼ	kʼ	qʼ	ʡʼ
Африкати	p̪fʼ	t̪θʼ	tsʼ	t̠ʃʼ	tʂʼ	kxʼ	qχʼ
Фрикативні	ɸʼ	fʼ	θʼ	sʼ	ʃʼ	ʂʼ	ɕʼ	xʼ	χʼ
Бокові африкати	tɬʼ	c𝼆ʼ	k𝼄ʼ
Бокові фрикативні	ɬʼ

Довідка про МФА
audio
докладніше
шаблон

Затемнення вказує, що дана артикуляція вважається неможливою.

Абрупти́вний приголосний (від лат. abruptus — різкий, уривистий) — зімкнено-гортанний, закритогортанний, глоталізований, рекурсивний — різновид зімкненого приголосного звука, який утворюється в гортані під дією повітря, стиснутого між зімкненою голосовою щілиною і ротовою змичкою, а не за допомогою видихуваного повітря з легень (для артикуляції потрібно значно менше повітря, ніж для творення інших звуків).

Абруптив характеризує зімкнення або зближення голосових зв'язок у кінцевій фазі артикуляції. Замкнута гортань швидко підіймається вгору, і стиснуте повітря утворює в ротовій порожнині тиск. Відтак настає гортанний прорив, який надає приголосному різкого забарвлення.

Такі звуки трапляються приблизно у 20 % мов світу, зокрема в кавказьких (грузинській, осетинській, аварській та ін.), деяких афразійських, мовах мая. У транскрипції їх позначають як, наприклад, [p’], [s’], [t’], [k’].

У таблиці символів Юнікод для абруптивів є спеціальний знак — modifier letter apostrophe (’) (U+02BC).

Посилання ред.

Абруптив // ВУЕ

Примітки ред.

Lindau, Mona (1 квітня 1984). Phonetic differences in glottalic consonants. Journal of Phonetics 12 (2). с. 147–155. ISSN 0095-4470. doi:10.1016/S0095-4470(19)30861-7. Процитовано 7 жовтня 2023.
Nathan, Geoffrey S. (1998). The sounds of the world's languages. By Peter Ladefoged and Ian Maddieson.. Language 74 (2): 374–376. JSTOR 417875. doi:10.1353/lan.1998.0168.
Кочерган, Михайло. Кочерган М.П. - Вступ до мовознавства. Процитовано 7 жовтня 2023.

[1] Lindau, Mona (1 квітня 1984). Phonetic differences in glottalic consonants. Journal of Phonetics 12 (2). с. 147–155. ISSN 0095-4470. doi:10.1016/S0095-4470(19)30861-7. Процитовано 7 жовтня 2023.

[2] Nathan, Geoffrey S. (1998). The sounds of the world's languages. By Peter Ladefoged and Ian Maddieson.. Language 74 (2): 374–376. JSTOR 417875. doi:10.1353/lan.1998.0168.

[3] Кочерган, Михайло. Кочерган М.П. - Вступ до мовознавства. Процитовано 7 жовтня 2023.