Ві́ктор Петро́вич По́пик (4 листопада 1972 — 17 лютого 2015) — старший солдат Збройних сил України.
| Попик Віктор Петрович | |
|---|---|
| Старший солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 4 листопада 1972 Городок |
| Смерть | 17 лютого 2015 (42 роки) Дебальцеве |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєвий шлях ред.
Народився в Городку, до 1988 року навчався у городецькій ЗОШ № 1. Одружився, з Оксаною проживали на Закарпатті. В 2000-х роках оселилися у Лісоводах, виховували донечку Іринку. Віктор допомагав облаштувати оселі, робота його була високоякісною.
У серпні 2014-го мобілізований, старший навідник, військовик 13-го батальйону «Чернігів-1».
Загинув 17 лютого 2015-го у боях за Дебальцеве від пострілу снайпера. Побратими оповіли, що не змогли під час відходу забрати його тіло з території, яку контролюють терористи.
Побратим упізнав тіло Віктора в дніпропетровському морзі. Похований у селі Лісоводи 7 березня 2015-го, у останню дорогу люди проводжали стоячи зі свічками, на колінах.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 76/2016 від 1 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- в Городоцькій ЗОШ, у якій навчався Віктор, відкрито меморіальну дошку його честі
Примітки ред.
- Указ Президента України від 1 березня року № 76/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |