Олександр Олександрович Пономарьов (23 квітня 1974, м. Костянтинівка, Донецька область, Українська РСР — 26 вересня 2016, ?) — сержант Збройних сил України, учасник війни на сході України, головний сержант взводу (54-та окрема механізована бригада), позивний «Сан Санич».
| Пономарьов Олександр Олександрович | |
|---|---|
| Сержант | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 квітня 1974 м. Костянтинівка, Донецька область, УРСР |
| Смерть | 26 вересня 2016 (42 роки) |
| Псевдо | «Сан Санич» |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
| |
Життєпис Редагувати
Мобілізований у березні 2015 року, служив головним сержантом — командиром відділення взводу охорони в Костянтинівському військовому комісаріаті. Після року служби був демобілізований, після чого підписав контракт на службу в 54-й окремій механізованій бригаді (в/ч В2970). Мав можливість служити в тилу у м. Бахмут, проте попросився на передову, куди був відправлений у травні 2016 року.
Помер від поранення, отриманого в бою.
Похований м. Костянтинівка, Донецька область на цвинтарі поблизу району Червоний 48°32′48″ пн. ш. 37°41′19″ сх. д. / 48.54667° пн. ш. 37.68861° сх. д..
По смерті залишилися дружина та донька.
Відзнаки Редагувати
Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Увічнення пам'яті Редагувати
6 грудня 2016 року на фасаді Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16 (вул. Преображенська, 60) відкрито меморіальну дошку.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 21 березня 2017.
- Find a grave: Олександр Олександрович “Сан Санич” Пономарьов
- . Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 21 березня 2017.