| Поляков Ілля Михайлович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 16 вересня 1905 Харків |
| Помер | 4 листопада 1976 (71 рік) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | |
| Країна | Російська імперія → УРСР |
| Діяльність | біолог |
| Alma mater | Харківський інститут народної освіти |
| Заклад | Томський державний університет ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Посада | директор лабораторії розвитку та запліднення рослин АН УРСР |
| Науковий ступінь | член-кореспондент АН УРСР |
| Членство | НАН України |
| Відомий завдяки: | загальна біологічна концепція запліднення рослин |
Ілля́ Миха́йлович Поляков (* 16 вересня 1905, Харків — † 4 листопада 1976) — український радянський біолог та історик науки, фахівець в галузі теоретичної біології, експериментальної ботаніки, 1948 — член-кореспондент АН УРСР.
Життєпис ред.
1926 року закінчив Харківський інститут народної освіти.
По 1934 рік працював викладачем Комуністичного університету в Харкові.
У 1932—1941 та 1944—1948 роках завідував кафедрою генетики Харківського університету, в часі евакуації — в 1941—1944 — професор Томського університету.
Протягом 1947—1956 років працює в інституті генетики та селекції АН УРСР.
З 1956 по 1963 рік — замісник директора та завідувач лабораторії розвитку та запліднення рослин, у 1963—1974 роках — директор лабораторії.
Його наукові праці переважно присвячені експериментальній ботаніці, історії біології та теоретичним проблемам біології та дарвінізму. З'ясував ряд закономірностей запліднення квіткових рослин,
- досліджував цитологічні та фізіологічні причини вибірковості та множинного ефекту запліднення.
Обґрунтував уявлення про три фази запліднення квіткових рослин (загальна біологічна концепція запліднення рослин) — прогамна, гамогенез та постгамна.
В історії науки розробляв проблеми:
- еволюційної теорії,
- класифікації адаптації,
- мімікрії,
- спрямованості еволюції.
Аналізував праці Ч. Дарвіна, Ж. Ламарка, І. Мечникова, А. Т. Болотова.
Є автором першого в СРСР підручники «Курс дарвінізму» — 1941,
В 1935—1936 роках вийшли друком кілька курсів «Загальної біології»,
- 1954 — «Шкідники та хвороби лісових насаджень. Праці Всесоюзного інституту захисту рослин», Сельхозгіз,
- 1962 — «Ж. Б. Ламарк та вчення про еволюцію органічного світу», «Вища школа».
Був одним з авторів та редакторів монографії «Історія біології» — частина перша — 1972, частина друга — 1975.
Джерела ред.
- Експерт
- Знамениті, великі, геніальні люди(рос.)
- Електронічна книжниця(рос.)
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |