Григо́рій Яки́мович Подойніцин (рос. Григорий Якимович Подойницын; 13 жовтня 1897, Чермоз — 13 березня 1956, Київ) — радянський військовий юрист, генерал-майор юстиції.
Григорій Якимович Подойніцин | |
---|---|
рос. Григорий Якимович Подойницын | |
Народження | 13 жовтня 1897 Чермоз |
Смерть | 13 березня 1956 (58 років) Київ |
Поховання | Лук'янівський військовий цвинтар |
Країна | СРСР |
Роки служби | 1918—1955 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 13 жовтня 1897 року в місті Чермозі (тепер Іллінського району Пермського краю) в робітничій родині. Росіянин. Закінчив двокласне училище. З десятирічного віку працював на видобутку торфу. Потім працював на тавруванні листів заліза, лічильником ударів у залізооздоблювальному цеху, потім — конторником. На початку квітня 1917 року вступив до РСДРП. У грудні 1917 року був делегатом губернського з'їзду.
З виходом декрету про створення Робітничо-селянської Червоної армії вступив до Чермозівського загону, який пізніше став називатися Чермозівською ротою 1-го Пермського радянського полку, перейменованою потім в полк Рад Приуралля. Григорій Подойніцин був обраний головою ротного комітету. В складі роти брав участь в Громадянській війні в Росії. Воював на Верхньоуральському фронті з білогвардійськими загонами генерала Дутова. У вересні 1918 року повернувся до Чермоза разом із залишками роти. З цього часу обраний військовим комісаром . Після падіння Пермі і відступу частин Червоної армії в 1919 році призначений секретарем політвідділу бригади в одній із стрілецьких дивізій. У тому ж році — судовим секретарем військового трибуналу. З тих пір вся його життя було пов'язане з діяльністю військових трибуналів: Уральського військового округу, , Особливого корпусу на білофінському фронті, Архангельського військового округу тощо.
На фронті німецько-радянської війни з 3 липня 1941 року. Спочатку голова військового трибуналу 28-ї, а потім 43-ї армій. Генерал-майор з 11 березня 1943 року. Разом з радянськими військами дійшов до Берліна.
З квітня 1949 року до відходу в 1955 році у відставку, внаслідок важкої хвороби, був головою військового трибуналу Київського військового округу. Помер 13 березня 1956 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому цвинтарі.
Нагороди
Нагороджений:
Примітки
- База даних «Подвиг народу»(рос.)
- Пермський край. Енциклопедія [ 2016-06-02 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Yaki movich Podojnicin ros Grigorij Yakimovich Podojnicyn 13 zhovtnya 1897 Chermoz 13 bereznya 1956 Kiyiv radyanskij vijskovij yurist general major yusticiyi Grigorij Yakimovich Podojnicinros Grigorij Yakimovich PodojnicynNarodzhennya13 zhovtnya 1897 1897 10 13 ChermozSmert13 bereznya 1956 1956 03 13 58 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivskij vijskovij cvintarKrayina SRSRRoki sluzhbi1918 1955PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 13 zhovtnya 1897 roku v misti Chermozi teper Illinskogo rajonu Permskogo krayu v robitnichij rodini Rosiyanin Zakinchiv dvoklasne uchilishe Z desyatirichnogo viku pracyuvav na vidobutku torfu Potim pracyuvav na tavruvanni listiv zaliza lichilnikom udariv u zalizoozdoblyuvalnomu cehu potim kontornikom Na pochatku kvitnya 1917 roku vstupiv do RSDRP U grudni 1917 roku buv delegatom gubernskogo z yizdu Z vihodom dekretu pro stvorennya Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi vstupiv do Chermozivskogo zagonu yakij piznishe stav nazivatisya Chermozivskoyu rotoyu 1 go Permskogo radyanskogo polku perejmenovanoyu potim v polk Rad Priurallya Grigorij Podojnicin buv obranij golovoyu rotnogo komitetu V skladi roti brav uchast v Gromadyanskij vijni v Rosiyi Voyuvav na Verhnouralskomu fronti z bilogvardijskimi zagonami generala Dutova U veresni 1918 roku povernuvsya do Chermoza razom iz zalishkami roti Z cogo chasu obranij vijskovim komisarom Pislya padinnya Permi i vidstupu chastin Chervonoyi armiyi v 1919 roci priznachenij sekretarem politviddilu brigadi v odnij iz strileckih divizij U tomu zh roci sudovim sekretarem vijskovogo tribunalu Z tih pir vsya jogo zhittya bulo pov yazane z diyalnistyu vijskovih tribunaliv Uralskogo vijskovogo okrugu Osoblivogo korpusu na bilofinskomu fronti Arhangelskogo vijskovogo okrugu tosho Na fronti nimecko radyanskoyi vijni z 3 lipnya 1941 roku Spochatku golova vijskovogo tribunalu 28 yi a potim 43 yi armij General major z 11 bereznya 1943 roku Razom z radyanskimi vijskami dijshov do Berlina Mogila Grigoriya Podojnicina Z kvitnya 1949 roku do vidhodu v 1955 roci u vidstavku vnaslidok vazhkoyi hvorobi buv golovoyu vijskovogo tribunalu Kiyivskogo vijskovogo okrugu Pomer 13 bereznya 1956 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu cvintari NagorodiNagorodzhenij ordeni Lenina Chervonogo Prapora Chervonoyi Zirki medali XX rokiv RSChA PrimitkiBaza danih Podvig narodu ros Permskij kraj Enciklopediya 2016 06 02 u Wayback Machine ros