Плютей бурий Біологічна класифікаціяЦарство Гриби Fungi Відділ Базидіомікотові Basidiomycota Клас Базидіоміцети Basidiom

?

Плютей бурий

Біологічна класифікація

Царство:	Гриби (Fungi)
Відділ:	Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас:	Базидіоміцети (Basidiomycetes)
Порядок:	Агарикальні (Agaricales)
Родина:	Плютеєві (Pluteaceae)
Рід:	Pluteus
Вид:	Плютей бурий

Біноміальна назва

Pluteus cervinus
Jacob Christian Schäffer, Elias Magnus Fries, P. Kumm. (1871)

Синоніми

Agaricus atricapillus Batsch,

Agaricus fertilis Pers.,
Agaricus phonospermus Bull.,
Gymnopus fertilis (Pers.) Gray,
Agaricus cervinus Schaeff.,
Agaricus curtisii Berk.,
Pluteus atricapillus var. albus Vellinga,

Посилання

Вікісховище:	Pluteus cervinus
EOL:	2920841
NCBI:	181527
MB:	114780
IF:	114780

Плютей бурий (Pluteus atricapillus (Secr.) Sing.) або плютей оленячий , або підграбник— вид грибів роду плютей (Pluteus). Сучасну біномінальну назву надано у 1889 році.

Назва ред.

В англійській мові гриб називають «оленячий щит» (англ. deer shield), «оленячий гриб» (англ. fawn mushroom).

Будова ред.

Сіро-коричнева шапинка, діаметром 3-15 см, з темнішими смугами, що радіально відходять від центру. Має форму дзвоника у молодому віці, згодом відкривається, залишаючи горбик по-центру. Пластини густі, вільні, білі у молодому віці, згодом рожевіють. Споровий порошок рожевий. Ніжка — 12 см, біла з коричневими волокнами, товстішає при основі. М'якуш блідий, пахне злегка редькою.

Життєвий цикл ред.

Плодові тіла з'являються протягом всього року. У інших джерелах у травні — листопаді.

Поширення та середовище існування ред.

Зростає у листяних та мішаних лісах на пеньках, на мертвій деревині. Зустрічається на купах тирси.

Практичне використання ред.

Добрий їстівний гриб.

Галерея ред.

Примітки ред.

Elenchus fungorum. Continuatio prima: 77, t. 16:76 (1786)
Synopsis methodica fungorum: 328 (1801)
Herbier de la France 12: t. 534 (1812)
A natural arrangement of British plants 1: 606 (1821)
Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 6, t. 10 (1774)
Hooker's Journal of Botany and Kew Garden Miscellany 1: 98 (1849)
Persoonia 12 (4): 342 (1985)
. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 2017-05-16T07:57:13+00:00.
E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.
Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.

Джерела ред.

Pluteus atricapillus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [ 1 березня 2018 у Wayback Machine.]
Fayod, M.V. 1889. Prodrome d'une histoire naturelle des Agaricinés. Annales des Sciences Naturelles Botanique. 9:181-411
Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.
E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.

[1] Elenchus fungorum. Continuatio prima: 77, t. 16:76 (1786)

[2] Synopsis methodica fungorum: 328 (1801)

[3] Herbier de la France 12: t. 534 (1812)

[4] A natural arrangement of British plants 1: 606 (1821)

[5] Fungorum qui in Bavaria et Palatinatu circa Ratisbonam nascuntur Icones 4: 6, t. 10 (1774)

[6] Hooker's Journal of Botany and Kew Garden Miscellany 1: 98 (1849)

[7] Persoonia 12 (4): 342 (1985)

[8] . www.mycobank.org. Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 2017-05-16T07:57:13+00:00.

[9] E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 366.

[10] Вассер С. П. Флора грибов Украины. Агариковые гибы.- К.: Наукова думка, 1980.- 328 с.