Плазмоїд — плазмовий згусток, обмежена конфігурація магнітних полів і плазми.
Нікола Тесла отримував кулясті плазмоїди на резонансній передачі енергії за допомогою високовольтних розрядів. Можливе використання генерованих НВЧ-випромінюванням плазмоїдів в промисловості.
Деякі дослідники розглядають частки мікросвіту як плазмоїди.
Автономні плазмоїди Редагувати
Магнітне поле автономного плазмоїда підтримується власними струмами плазми, і чим менше при цьому втрати енергії, тим довше він може існувати, таким чином, дослідження плазмоїдів — можливий шлях до отримання лабораторної кульової блискавки.
Форма життя Редагувати
Ціолковський висловлював гіпотезу про існування життя на Сонці в плазмовой формі, і про нього як джерело життя на Землі. Було отримано експериментальне підтвердження того, що в певних умовах плазмоїди можуть розмножуватися, що ілюструє їх потенційну можливість бути основою для життя.
Плазмоїди в приземній тропосфері Редагувати
Плазмоїдні утворення поблизу поверхні Землі утворюються переважно над грязьовими вулканами і тектонічними розломами. Розміри плазмоїдів коливаються від 3-5 см до 100 і більше метрів. Деякі з них можна зафіксувати фотоапаратом (інфрачервоний і ультрафіолетовий діапазони частот електромагнітних хвиль), в рідкісних випадках можуть бути зафіксовані навіть неозброєним оком. Утворення плазмоїдів відбувається за моделлю кульової блискавки, згідно з якою плазмову фазу утримує тонка молекулярно-кристалічна оболонка, що складається з електрично заряджених кластерів «прихованої» фази води.
Джерела Редагувати
- Татаринов А.В., Яловик Л.І. Молекулярно-кристалічні оболонки природних плазмоидов // Тези доповідей міжнародної наукової конференції «Федоровська сесія 2008». — Санкт-Петербург, 2008. — С. 223-225. з джерела 31 жовтня 2014. Процитовано 2014-10-31.
Ланки Редагувати
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |