Писар польний (пол. Pisarz polny, лат. notarius campestris) — військова посада Речі Посполитої. У Великому князівстві Литовському був писар польний литовський, а в Короні — писар польний коронний.
Історія посади
Посада військового (польного) писаря була створена близько 1510 року для того, щоб позбавити гетьманів адміністративної роботи. З 1633 року писар не міг посідати жодної сенаторської посади.
У XVII столітті писар разом зі стражником великим, стражником польним і обозним утворили гетьманський штаб, який вирішував військові та казначейські справи, вів записи та звіти про кількість вояків. Завданням цього штабу був також контроль за якістю озброєнь і устаткування на підставі приписів та укладених угод. Співробітники штабу також займалися комплектацією та забезпеченням армії.
Після значного скорочення армії 1717 року посада писаря польного втратила свою вагу. З моменту створення 1775 року Військового департаменту Постійної Ради, фактично, посада писаря стала непотрібною, оскільки справами фінансування та забезпечення військ займалися Військова комісія, [pl] та Королівська військова канцелярія. Проте писар польний залишився нижчим урядовцем у Військовому департаменті. Він також отримував дуже високу зарплату: писар польний коронний отримував 30 000 злотих щорічно, а писар польний литовський — 15 тисяч злотих.
Протягом 1764—1792 років посада писаря польного була лише формальною та почесною, тому вона залишалася в руках магнатів. Під час реформ Чотирирічного сейму 1790 року Сейм відновив статус цієї посади, піднявши писарів польного коронного та литовського до рангу генерал-лейтенанта (найвищого військового звання тодішньої польської армії), і доручивши їм інспектувати армію по всій країні. Діяльність, яку доручали писарям, була пов'язана з плановим розширенням кількісного складу армії.
Першим писарем польним був Вацлав Баворовський, а одним з останніх і найбільш заслуженим був письменник Казимир Жевуський.
Компетенції уряду
Писар був членом «штабу» гетьмана. До його компетенції належало військове управління (заміщував у цьому гетьмана), проводив перепис армії, який він представляв на початку кожної каденції сейму, проводив перевірки військових частин, виплачував жовнірам зарплату (жолд). Він опікувався устаткуванням підрозділів, пильнував за якістю зброї, і був зобов'язаний повідомити короля або гетьмана про будь-які недоліки. Він інспектував замки України (цей обов'язок перейшов до нього від командувачів Оборони поточної). Зазвичай, він брав участь у всіх військових виправах.
Писар польний, як і інші урядники, перед зайняттям своєї посади повинен був прийняти присягу. Без цього всі дії, які він здійснив, а також звіти, подані до Сейму, вважалися недійсними.
У полках писарі польні допомагали писарям полковим.
Деякі відомі писарі польні коронні
- Станіслав Орлик — предок гетьмана Пилипа Орлика
- Балтазар Станіславський (1581-1582)
- Ян Потоцький (з 1594 р.)
- Стефан Потоцький (з 1612 р.)
- Миколай Потоцький (1629-1637)
- Домінік Александер Казановський (1637–1648)
- Анджей Сєраковський (1649)
- Адам Єронім Синявський (1649)
- Зиґмунт Пшиємський (1650-1652)
- Ян Фридерик Сапіга (1653—1664)
- Якуб Потоцький (1664—1671)
- Міхал Потоцький (з 1686 р.)
- Стефан Станіслав Чарнецький (1671-1703)
- Вацлав Петро Жевуський (з 1732 р.)
- Міхал Юзеф Жевуський (1736-1752)
- Франциск Жевуський (1752-1774)
- Казимир Жевуський (1774–1792)
Деякі відомі писарі польні литовські
- Лев Сапіга (з 1581 р.)
- Олександр Корвін-Госевський (1630—1639)
- Владислав Петрович Волович (1639—1653)
- Ян Самійлович Огінський (1669—1672)
- Кароль Юзеф Сапєга (1730—1748)
- Михайло Казимир Огінський (1748—1764)
Див. також
- Писарі Руської канцелярії
- Пелгжимовський Еліаш - королівський секретар за часів польського короля Стефана Баторія
Посилання
- деякі історики появу посади писаря польного відносять до часів Сигізмунда І Старого (король Польщі й Великий князь Литовський у 1506—1548); Urzędy i godności w dawnej Polsce, s. 178; "Mała Encyklopedia Wojskowa" датує появу цієї посади 1510 роком
Бібліографія
- Zbigniew Góralski. Urzędy i godności w dawnej Polsce. — Warszawa : Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1988. — S. 176—179. — . (пол.)
- Mała Encyklopedia Wojskowa. — 1967. — Wydanie I. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pisar polnij pol Pisarz polny lat notarius campestris vijskova posada Rechi Pospolitoyi U Velikomu knyazivstvi Litovskomu buv pisar polnij litovskij a v Koroni pisar polnij koronnij Istoriya posadiPosada vijskovogo polnogo pisarya bula stvorena blizko 1510 roku dlya togo shob pozbaviti getmaniv administrativnoyi roboti Z 1633 roku pisar ne mig posidati zhodnoyi senatorskoyi posadi U XVII stolitti pisar razom zi strazhnikom velikim strazhnikom polnim i oboznim utvorili getmanskij shtab yakij virishuvav vijskovi ta kaznachejski spravi viv zapisi ta zviti pro kilkist voyakiv Zavdannyam cogo shtabu buv takozh kontrol za yakistyu ozbroyen i ustatkuvannya na pidstavi pripisiv ta ukladenih ugod Spivrobitniki shtabu takozh zajmalisya komplektaciyeyu ta zabezpechennyam armiyi Pislya znachnogo skorochennya armiyi 1717 roku posada pisarya polnogo vtratila svoyu vagu Z momentu stvorennya 1775 roku Vijskovogo departamentu Postijnoyi Radi faktichno posada pisarya stala nepotribnoyu oskilki spravami finansuvannya ta zabezpechennya vijsk zajmalisya Vijskova komisiya pl ta Korolivska vijskova kancelyariya Prote pisar polnij zalishivsya nizhchim uryadovcem u Vijskovomu departamenti Vin takozh otrimuvav duzhe visoku zarplatu pisar polnij koronnij otrimuvav 30 000 zlotih shorichno a pisar polnij litovskij 15 tisyach zlotih Protyagom 1764 1792 rokiv posada pisarya polnogo bula lishe formalnoyu ta pochesnoyu tomu vona zalishalasya v rukah magnativ Pid chas reform Chotiririchnogo sejmu 1790 roku Sejm vidnoviv status ciyeyi posadi pidnyavshi pisariv polnogo koronnogo ta litovskogo do rangu general lejtenanta najvishogo vijskovogo zvannya todishnoyi polskoyi armiyi i doruchivshi yim inspektuvati armiyu po vsij krayini Diyalnist yaku doruchali pisaryam bula pov yazana z planovim rozshirennyam kilkisnogo skladu armiyi Pershim pisarem polnim buv Vaclav Bavorovskij a odnim z ostannih i najbilsh zasluzhenim buv pismennik Kazimir Zhevuskij Kompetenciyi uryaduPisar buv chlenom shtabu getmana Do jogo kompetenciyi nalezhalo vijskove upravlinnya zamishuvav u comu getmana provodiv perepis armiyi yakij vin predstavlyav na pochatku kozhnoyi kadenciyi sejmu provodiv perevirki vijskovih chastin viplachuvav zhovniram zarplatu zhold Vin opikuvavsya ustatkuvannyam pidrozdiliv pilnuvav za yakistyu zbroyi i buv zobov yazanij povidomiti korolya abo getmana pro bud yaki nedoliki Vin inspektuvav zamki Ukrayini cej obov yazok perejshov do nogo vid komanduvachiv Oboroni potochnoyi Zazvichaj vin brav uchast u vsih vijskovih vipravah Pisar polnij yak i inshi uryadniki pered zajnyattyam svoyeyi posadi povinen buv prijnyati prisyagu Bez cogo vsi diyi yaki vin zdijsniv a takozh zviti podani do Sejmu vvazhalisya nedijsnimi U polkah pisari polni dopomagali pisaryam polkovim Deyaki vidomi pisari polni koronniStanislav Orlik predok getmana Pilipa Orlika Baltazar Stanislavskij 1581 1582 Yan Potockij z 1594 r Stefan Potockij z 1612 r Mikolaj Potockij 1629 1637 Dominik Aleksander Kazanovskij 1637 1648 Andzhej Syerakovskij 1649 Adam Yeronim Sinyavskij 1649 Zigmunt Pshiyemskij 1650 1652 Yan Friderik Sapiga 1653 1664 Yakub Potockij 1664 1671 Mihal Potockij z 1686 r Stefan Stanislav Charneckij 1671 1703 Vaclav Petro Zhevuskij z 1732 r Mihal Yuzef Zhevuskij 1736 1752 Francisk Zhevuskij 1752 1774 Kazimir Zhevuskij 1774 1792 Deyaki vidomi pisari polni litovskiLev Sapiga z 1581 r Oleksandr Korvin Gosevskij 1630 1639 Vladislav Petrovich Volovich 1639 1653 Yan Samijlovich Oginskij 1669 1672 Karol Yuzef Sapyega 1730 1748 Mihajlo Kazimir Oginskij 1748 1764 Div takozhPisari Ruskoyi kancelyariyi Pelgzhimovskij Eliash korolivskij sekretar za chasiv polskogo korolya Stefana BatoriyaPosilannyadeyaki istoriki poyavu posadi pisarya polnogo vidnosyat do chasiv Sigizmunda I Starogo korol Polshi j Velikij knyaz Litovskij u 1506 1548 Urzedy i godnosci w dawnej Polsce s 178 Mala Encyklopedia Wojskowa datuye poyavu ciyeyi posadi 1510 rokomBibliografiyaZbigniew Goralski Urzedy i godnosci w dawnej Polsce Warszawa Ludowa Spoldzielnia Wydawnicza 1988 S 176 179 ISBN 83 205 3532 8 pol Mala Encyklopedia Wojskowa 1967 Wydanie I pol