Петрівка-Роменська (до 1935 — Петрівка) — село в Україні, центр Петрівсько-Роменської сільської громади Миргородського району, Полтавської області.
село Петрівка-Роменська | |||
---|---|---|---|
| |||
Сільська Рада | |||
Країна | Україна | ||
Область | Полтавська область | ||
Район | Миргородський район | ||
Громада | Петрівсько-Роменська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA53060250010098781 | ||
Основні дані | |||
Засноване | І пол. XVII ст. | ||
Населення | >3003 | ||
Територія | 4550,84 км² | ||
Поштовий індекс | 37333 | ||
Телефонний код | +380 254-58 | ||
Села-побратими | Сергіївка | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°22′13″ пн. ш. 33°45′16″ сх. д. / 50.37028° пн. ш. 33.75444° сх. д.Координати: 50°22′13″ пн. ш. 33°45′16″ сх. д. / 50.37028° пн. ш. 33.75444° сх. д. | ||
Водойми | р. Хорол | ||
Відстань до обласного центру | 142 км | ||
Відстань до районного центру | 52 км | ||
Найближча залізнична станція | Венеславівка | ||
Відстань до залізничної станції | 1,5 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 37333, с. Петрівка Роменська, вул. Соборна, 35 | ||
Сільський голова | Бугайова Валентина Петрівна | ||
Карта | |||
Петрівка-Роменська | |||
Петрівка-Роменська | |||
Мапа | |||
Петрівка-Роменська у Вікісховищі |
Населення 3003 жителя. Працює ряд підприємств нафтогазової промисловості.
Географія
Село Петрівка-Роменська знаходиться на березі річки Хорол, вище за течією примикає село Сергіївка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Балясне. По селу протікає пересихаючий струмок. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч проходять автомобільна дорога Т 1705 та залізниця, станція Венеславівка.
Історія
Заснування
Село виникло в І половині XVII століття й до 1935 року мало назву Петрівка. За однією з місцевих народних легенд, вона походить від того, що колись на високому березі Хоролу жили 2 брати — Петро та Сергій. Одного разу вони посварились, і тоді Петро оселився на місці нинішньої Петрівки, а Сергій — на місці Сергіївки.
Відомості про Петрівку зустрічаються в історичних джерелах XVII століття, зокрема вона відмічена на унікальній карті Г. Л. де Боплана. Першими ЇЇ поселенцями були втікачі від польської шляхти та козаки. Село належало до Гадяцького замку, згодом ним володіли полкові писарі Сидір Раєвський, Стефан , гетьман Іван Скоропадський. Під час Північної війни у цій місцевості відбувались бої, про що свідчить велика кількість курганів біля Петрівки-Роменської.
1713 року Петрівку, що належала тоді до Гадяцького полку, було віддано у власність Захарію Рощаковському. 1781 року, після утворення Гадяцького повіту, Петрівка ввійшла до його складу.
На час перепису 1859 року в Петрівці Сергіївської волості Гадяцького повіту налічувалося 109 дворів та 867 мешканців. Парафіяни мали змогу відвідувати дерев'яну , збудовану ще 1784 року. При ній діяли бібліотека, церковнопарафіяльне попечительство.
На 1900 рік Петрівка була вже центром однойменної волості Гадяцького повіту. У селі діяли 3 громади: дві — селян-власників і козацька, налічувалось 174 двори, була лікарня (збудована 1889 року), де працював один фельдшер. У Петрівці мешкало кілька дрібних поміщиків: пані Стефановська, яка мала 75 десятин орної землі і стільки ж лісу; пан Малинка, котрий володів 8 га саду; та пан Жарахович, якому належало 260 га землі.
Земство належно опікувалося розвитком освіти, із цією метою в центрі волості були відкриті 2 земські школи. 1916 року почало діяти 2-класне реальне училище, яке 1917 року стало 3-річним. Розвиток населеного пункту пожвавився з будівництвом у 1890-х роках залізниці Гадяч-Лохвиця. У Петрівці-Роменській було створено залізничну станцію Венеславівка, яка функціонує там і донині.
Петрівка — центр району
1923 року за новим адміністративним поділом Петрівка стала центром району. Утворений з Березоволуцької, Остапівської, Петрівської, Розбишівської, Краснознаменської волостей, він увійшов до складу Роменської округи, а пізніше — до Лубенської округи. У 1930 район був розформований.
1935 року було створено Петрівсько-Роменський район у складі Харківської області. У цей час назва села Петрівки змінюється на Петрівку-Роменську, відповідну назву отримує і район.
Повсюдне запровадження нових форм господарювання не оминуло й Петрівку-Роменську. У селі працювало 2 товариства зі спільного обробітку землі (так звані ТСОЗи): "Червоний колос та «Червона лука». З часом на їх базі було створено колгосп «Червоний колос».
Війна і повоєнний період
Чимало вихідців з Петрівки-Роменської пішли до лав Червоної армії, багато з них не повернулось додому. Проти гітлерівців діяла партизанська група, яку очолював командир М. М. Боровик. Жителі Балясного, Петрівки-Роменської, Венеславівки на знак вдячності встановили пам'ятники загиблим героям. У Петрівці-Роменській похований Герой Радянського Союзу (1919—1943). На його вшанування названо вулицю в селі та поблизу місцевої школи 1972 року було встановлено бюст.
До 1957 року Петрівка-Роменська залишалася районним центром. Тут працював колгосп «Зоря комунізму». Велике значення для розвитку села мала розвідка та організація на території сільської ради нафтогазовидобувних промислів.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1923—1933 та 1946–1947 роках.
До 2017 було центр Петрівсько-Роменської сільської ради, до складу якої входили також села Венеславівка та Балясне.
Відомі люди
- Микола Бутович (1895 — 1961) — художник і графік, старшина армії УНР.
- (1882 — ?) — письменниця, перекладач.
- Гладкий Михайло Захарович (* 1923) — український скульптор, майстер художньої кераміки, член НСХУ, учасник Другої світової війни, професор.
- (1915–1976) — хімік, член-кореспондент АН СРСР, засновник Інституту хімії Далекосхідного відділення АН (Владивосток).
- Корнійко Олександр Сергійович (1994—2017) — солдат Збройних сил України, десантник, учасник російсько-української війни, псевдо «Чорний».
- Сафі Байс (1991) — письменниця.
- Данилюк Роман Тарасович (1993) — спортсмен, паралімпійський призер 2016, чемпіон світу 2015, чемпіон світу 2019, срібний призер чемпіонату світу 2017, чемпіон Європи 2018.
Сучасність
Нині площа Петрівсько-Роменської сільради, що межує із Сергіївською, Біленченківською, Харківецькою, Ручківською, Середняківською, Качанівською сільськими радами, становить 4550,84 га. Тут проживають 3003 особи. На її території діють чимало підприємств, установ та організацій. Серед них — ДП , тік та хлібозавод ВАТ , електропідстанція ВАТ «Полтаваобленерго», цегельний завод, венеславівська дільниця Полтавського управління , венеславівський бурякопункт і паливний склад, відділи НГВУ , підрозділ та ще багато інших. Земельні паї громадян орендують ВАТ «Гадяцьке бурякогосподарство», ПАПП «Барвінок», Гадяцький міжрайонний комбікормовий завод, СФГ «Колос» та СФГ «В. В. Олексенко».
Соціальна сфера
Розроблена та поетапно реалізується програма соціального розвитку населених пунктів Петрівсько-Роменської сільради. У селах зведені та належно обладнані з відділення зв'язку, середня та початкова школи, дільнична лікарня, аптека, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 дитсадки, житлово-комунальні господарства, будинок культури та профспілковий клуб «Нафтовик», бібліотека. Діє Свято-Покровська церква, відкрита в 1993 року.
Галерея
- Залізнична станція
- Школа
- Сільський будинок культури
- Сільська Рада
- Лікарня 2012
- Будівництво церкви
- Вічний вогонь
- Памятник Невідомому солдату
- Краєвид Веселка
- Свято-Покровська церква
Примітки
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 565)
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Літопис Гадяцької землі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petrivka Romenska do 1935 Petrivka selo v Ukrayini centr Petrivsko Romenskoyi silskoyi gromadi Mirgorodskogo rajonu Poltavskoyi oblasti selo Petrivka RomenskaGerbSilska RadaSilska RadaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Mirgorodskij rajonGromada Petrivsko Romenska silska gromadaKod KATOTTG UA53060250010098781Osnovni daniZasnovane I pol XVII st Naselennya gt 3003Teritoriya 4550 84 km Poshtovij indeks 37333Telefonnij kod 380 254 58Sela pobratimi SergiyivkaGeografichni daniGeografichni koordinati 50 22 13 pn sh 33 45 16 sh d 50 37028 pn sh 33 75444 sh d 50 37028 33 75444 Koordinati 50 22 13 pn sh 33 45 16 sh d 50 37028 pn sh 33 75444 sh d 50 37028 33 75444Vodojmi r HorolVidstan do oblasnogo centru 142 kmVidstan do rajonnogo centru 52 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya VeneslavivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 1 5 kmMisceva vladaAdresa radi 37333 s Petrivka Romenska vul Soborna 35Silskij golova Bugajova Valentina PetrivnaKartaPetrivka RomenskaPetrivka RomenskaMapa Petrivka Romenska u Vikishovishi Naselennya 3003 zhitelya Pracyuye ryad pidpriyemstv naftogazovoyi promislovosti GeografiyaSelo Petrivka Romenska znahoditsya na berezi richki Horol vishe za techiyeyu primikaye selo Sergiyivka nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Balyasne Po selu protikaye peresihayuchij strumok Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera Poruch prohodyat avtomobilna doroga T 1705 ta zaliznicya stanciya Veneslavivka IstoriyaZasnuvannya Selo viniklo v I polovini XVII stolittya j do 1935 roku malo nazvu Petrivka Za odniyeyu z miscevih narodnih legend vona pohodit vid togo sho kolis na visokomu berezi Horolu zhili 2 brati Petro ta Sergij Odnogo razu voni posvarilis i todi Petro oselivsya na misci ninishnoyi Petrivki a Sergij na misci Sergiyivki Vidomosti pro Petrivku zustrichayutsya v istorichnih dzherelah XVII stolittya zokrema vona vidmichena na unikalnij karti G L de Boplana Pershimi YiYi poselencyami buli vtikachi vid polskoyi shlyahti ta kozaki Selo nalezhalo do Gadyackogo zamku zgodom nim volodili polkovi pisari Sidir Rayevskij Stefan getman Ivan Skoropadskij Pid chas Pivnichnoyi vijni u cij miscevosti vidbuvalis boyi pro sho svidchit velika kilkist kurganiv bilya Petrivki Romenskoyi 1713 roku Petrivku sho nalezhala todi do Gadyackogo polku bulo viddano u vlasnist Zahariyu Roshakovskomu 1781 roku pislya utvorennya Gadyackogo povitu Petrivka vvijshla do jogo skladu XIX XX stolittya Na chas perepisu 1859 roku v Petrivci Sergiyivskoyi volosti Gadyackogo povitu nalichuvalosya 109 dvoriv ta 867 meshkanciv Parafiyani mali zmogu vidviduvati derev yanu zbudovanu she 1784 roku Pri nij diyali biblioteka cerkovnoparafiyalne popechitelstvo Na 1900 rik Petrivka bula vzhe centrom odnojmennoyi volosti Gadyackogo povitu U seli diyali 3 gromadi dvi selyan vlasnikiv i kozacka nalichuvalos 174 dvori bula likarnya zbudovana 1889 roku de pracyuvav odin feldsher U Petrivci meshkalo kilka dribnih pomishikiv pani Stefanovska yaka mala 75 desyatin ornoyi zemli i stilki zh lisu pan Malinka kotrij volodiv 8 ga sadu ta pan Zharahovich yakomu nalezhalo 260 ga zemli Zemstvo nalezhno opikuvalosya rozvitkom osviti iz ciyeyu metoyu v centri volosti buli vidkriti 2 zemski shkoli 1916 roku pochalo diyati 2 klasne realne uchilishe yake 1917 roku stalo 3 richnim Rozvitok naselenogo punktu pozhvavivsya z budivnictvom u 1890 h rokah zaliznici Gadyach Lohvicya U Petrivci Romenskij bulo stvoreno zaliznichnu stanciyu Veneslavivka yaka funkcionuye tam i donini Petrivka centr rajonu 1923 roku za novim administrativnim podilom Petrivka stala centrom rajonu Utvorenij z Berezovoluckoyi Ostapivskoyi Petrivskoyi Rozbishivskoyi Krasnoznamenskoyi volostej vin uvijshov do skladu Romenskoyi okrugi a piznishe do Lubenskoyi okrugi U 1930 rajon buv rozformovanij 1935 roku bulo stvoreno Petrivsko Romenskij rajon u skladi Harkivskoyi oblasti U cej chas nazva sela Petrivki zminyuyetsya na Petrivku Romensku vidpovidnu nazvu otrimuye i rajon Povsyudne zaprovadzhennya novih form gospodaryuvannya ne ominulo j Petrivku Romensku U seli pracyuvalo 2 tovaristva zi spilnogo obrobitku zemli tak zvani TSOZi Chervonij kolos ta Chervona luka Z chasom na yih bazi bulo stvoreno kolgosp Chervonij kolos Vijna i povoyennij period Byust geroya Radyanskogo soyuzu M Ye Pigidi Chimalo vihidciv z Petrivki Romenskoyi pishli do lav Chervonoyi armiyi bagato z nih ne povernulos dodomu Proti gitlerivciv diyala partizanska grupa yaku ocholyuvav komandir M M Borovik Zhiteli Balyasnogo Petrivki Romenskoyi Veneslavivki na znak vdyachnosti vstanovili pam yatniki zagiblim geroyam U Petrivci Romenskij pohovanij Geroj Radyanskogo Soyuzu 1919 1943 Na jogo vshanuvannya nazvano vulicyu v seli ta poblizu miscevoyi shkoli 1972 roku bulo vstanovleno byust Do 1957 roku Petrivka Romenska zalishalasya rajonnim centrom Tut pracyuvav kolgosp Zorya komunizmu Velike znachennya dlya rozvitku sela mala rozvidka ta organizaciya na teritoriyi silskoyi radi naftogazovidobuvnih promisliv Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SRSR 1923 1933 ta 1946 1947 rokah Do 2017 bulo centr Petrivsko Romenskoyi silskoyi radi do skladu yakoyi vhodili takozh sela Veneslavivka ta Balyasne Vidomi lyudiMikola Butovich 1895 1961 hudozhnik i grafik starshina armiyi UNR 1882 pismennicya perekladach Gladkij Mihajlo Zaharovich 1923 ukrayinskij skulptor majster hudozhnoyi keramiki chlen NSHU uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni profesor 1915 1976 himik chlen korespondent AN SRSR zasnovnik Institutu himiyi Dalekoshidnogo viddilennya AN Vladivostok Kornijko Oleksandr Sergijovich 1994 2017 soldat Zbrojnih sil Ukrayini desantnik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni psevdo Chornij Safi Bajs 1991 pismennicya Danilyuk Roman Tarasovich 1993 sportsmen paralimpijskij prizer 2016 chempion svitu 2015 chempion svitu 2019 sribnij prizer chempionatu svitu 2017 chempion Yevropi 2018 SuchasnistNini plosha Petrivsko Romenskoyi silradi sho mezhuye iz Sergiyivskoyu Bilenchenkivskoyu Harkiveckoyu Ruchkivskoyu Serednyakivskoyu Kachanivskoyu silskimi radami stanovit 4550 84 ga Tut prozhivayut 3003 osobi Na yiyi teritoriyi diyut chimalo pidpriyemstv ustanov ta organizacij Sered nih DP tik ta hlibozavod VAT elektropidstanciya VAT Poltavaoblenergo cegelnij zavod veneslavivska dilnicya Poltavskogo upravlinnya veneslavivskij buryakopunkt i palivnij sklad viddili NGVU pidrozdil ta she bagato inshih Zemelni payi gromadyan orenduyut VAT Gadyacke buryakogospodarstvo PAPP Barvinok Gadyackij mizhrajonnij kombikormovij zavod SFG Kolos ta SFG V V Oleksenko Socialna sferaDilnicha likarnya Rozroblena ta poetapno realizuyetsya programa socialnogo rozvitku naselenih punktiv Petrivsko Romenskoyi silradi U selah zvedeni ta nalezhno obladnani z viddilennya zv yazku serednya ta pochatkova shkoli dilnichna likarnya apteka feldshersko akusherskij punkt 2 ditsadki zhitlovo komunalni gospodarstva budinok kulturi ta profspilkovij klub Naftovik biblioteka Diye Svyato Pokrovska cerkva vidkrita v 1993 roku GalereyaZaliznichna stanciya Shkola Silskij budinok kulturi Silska Rada Likarnya 2012 Budivnictvo cerkvi Vichnij vogon Pamyatnik Nevidomomu soldatu Krayevid Veselka Svyato Pokrovska cerkvaPrimitkiros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 565 ros doref Adres kalendar Spravochnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1900 Sostavlen D A Ivanenko Sekretarem Poltavskogo Gubernskago Statisticheskogo Komiteta Poltava Tipo litografiya Gubernskago Pravleniya 1900DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Litopis Gadyackoyi zemli