Першотра́венка — село в Україні, у Магдалинівській селищній громаді Новомосковського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 813 осіб. Орган місцевого самоврядування — Першотравенська сільська рада.
село Першотравенка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Новомосковський район |
Громада | Магдалинівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12100050250041948 |
Облікова картка | Першотравенка |
Основні дані | |
Населення | 813 |
Поштовий індекс | 51163 |
Телефонний код | +380 5691 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°47′27″ пн. ш. 34°47′22″ сх. д. / 48.79083° пн. ш. 34.78944° сх. д.Координати: 48°47′27″ пн. ш. 34°47′22″ сх. д. / 48.79083° пн. ш. 34.78944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 88 м |
Водойми | річка Чаплинка, Балка Суха |
Місцева влада | |
Адреса ради | 51163, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Першотравенка, вул. Центральна, 90 |
Сільський голова | Костюк Людмила Миколаївна |
Карта | |
Першотравенка | |
Першотравенка | |
Мапа | |
Першотравенка у Вікісховищі |
Географія
Село Першотравенка розташоване на березі річки Чаплинка (в основному на правому), вище за течією примикають села Шевченківка і Тарасо-Шевченківка, нижче за течією примикає село Чаплинка (Петриківський район). У селі Балка Суха впадає у річку Чаплинку. Селом проходить автомобільна дорога Т 0414.
Історія
Заснування села
Історія села нараховує більше 200 років. Перші хутори тут були засновані наприкінці XVIII ст. переселенцями із двох регіонів України: розгромленої Запорозької Січі та покріпаченої Полтавщини. Кріпаки-втікачі продовжували заселяти територію сучасного села до другої половини XIX ст. Часто тут же вони змінювали і свої прізвища, ховаючись від панів-хазяїв (Дубняки, наприклад, ставали Дубовиками і т. д.) За свідченням місцевих старожилів Дугенця С. Я. та Борисенко Є. Ф., першими поселенцями були сім'я Дугенців, яка створила хутір на північній, та сім'я Штефанів, яка оселилась на південно-східній околиці села.
Перші хати ставились на так званих «сохах»: спершу із лози виплітався каркас стіни, а потім вже обліплювався глиною із січеною соломою або очеретом до потрібної товщини. Вкривалися хати тією ж соломою та очеретом. Часто, особливо в неврожайні роки, така покрівля згодовувалася худобі, а потім відновлювалася. Усі хати «на сохах» згоріли під час війни. Більш міцними виявилися так звані «литі» будівлі, які могли собі в свій час дозволити лише заможні господарі. Декілька таких хат вціліли навіть після пожеж 1943 року.
Жителі північно-західної околиці теж могли собі дозволити добротні будинки, оскільки тут у ті часи знаходився невеликий лісовий масив, де переважали дубові дерева. Залишки лісу було вирубано у тяжкі післявоєнні часи для відбудови села. Сьогодні цей куток називають Ліском, а вулицю — Лісною.
Переселенці з Полтавщини принесли із собою секрети землеробства і садівництва. Старожили свідчать, що колись село славилось садами. Були навіть рідкісні морозостійкі сорти яблунь і груш, які сьогодні вже забуті.
За свідченням Дугенця С. Я., землі, на яких розташована сучасна Першотравенка, ніколи не знали кріпацтва. Старожили переповідають історію, згідно з якою жителі місцевих хуторів під час війни 1812 р. відіслали до російської армії багато продовольства, коней та фуражу, за що цар дарував поселянам «вільну грамоту». Саме тому село, що невпинно розросталося, називалося Вільним або Непанським. Через особливі кліматичні умови в народі його називали ще Сухою Балкою. А вже після ряду адміністративних реформ другої половини XIX ст. воно увійшло до складу с. Чаплинка.
ХХ століття
У 1912 р. за кошти місцевого земства збудовано 2 цегляні школи та велику дерев'яну церкву. У часи окупації шкільні приміщення були перетворені в складські, а під час відступу німців наполовину зруйновані. Найтрагічнішою була доля церкви. Після революції у ній служив отець Симіон. Проживав з дружиною та тещею, які померли майже одночасно. Священик власноручно перед церквою збудував для них підземний склеп, де вони й поховані. Під час антирелігійної кампанії 1937 року отець Симіон виїхав із села у невідомому напрямку. Церкву підпалили у вересні 1943 року німці, коли втікали із села. Поруйноване приміщення так і не вдалося відновити. Довго лежав на попелищі самотній дзвін. Нині покійний Рижик Г. В. пригадував, як за наказом місцевої влади той дзвін розбивали на шматки. Він був мідний, гучний. Велика туга стояла навкруги. Тривожні звуки докотилися навіть до сусідніх сел.
У 1913—1914 р.р. царський уряд розпочав будівництво залізниці у напрямку Гришино - Рівне, яке припинене у зв'язку з подіями першої світової війни і продовжено уже в часи Німецько-радянської, оскільки в західному напрямку була дуже вигідна німецькому командуванню. Проте знову ж таки лишилась недобудованою за браком часу.
Бурхливі події початку 20 ст. багато в чому змінили долю моїх односельців. Після чергових єврейських погромів утік до нашого села Лапідус Іван Михайлович. Приїхав сюди разом із лавкою на колесах, де було повно всякого краму. Вихрестився у церкві, за дружину взяв місцеву дівчину. Пізніше облаштував дворище в центрі села, біля школи. Від його лавки почало розростатися велике ярмарище, яке займало площу майже 2 га. Продавали тут багато худоби, птиці, предметів домашнього вжитку. Популярністю користувалися вироби із лози, особливо червоної, за якою майстри їздили аж в с. Очеретувате, оскільки в Першотравенці вона була рідкістю. Старожили пригадують місцевого майстра Киктя Івана, який виставляв для продажу верші, корзини тощо. Особливо славилося взуття місцевих чоботарів: Лося Павла, Лисиці Артема, Солоного Харитона. Взуття шили майже в кожному дворі, але лише на одну колодку. Тож майстри-чоботарі, які вміли виготовляти взуття на ліву і праву колодки, могли його продавати, швидше збагачувалися. Саме вони в першу чергу під час колективізації потрапляли під розкуркулювання.
У 1926 році відбувся перерозподіл земель. Тепер її наділяли не на сім'ю, а на кожного дорослого її члена. Господарі ставали заможнішими. У 1927-28 роках з'явився перший триколісний трактор.
Проте багате, заможне життя перервала колективізація. У 1930 р. утворено 5 господарств: ім. Калініна, «Правда», «Нове життя», «Червоний хлібороб» та «Перше Травня». В честь останнього, центрального, і було назване наше село — Першотравенка. Люди противилися насильницькому зганянню в колгоспи. У 1932 р. на територію колгоспу ім. Калініна було навіть введено артилерійський взвод із Дніпропетровська, який допомагав придушити місцевий бунт.
Тяжким видався день 23 вересня 1941 року. Німці ввійшли в село несподівано, з боку Прядивки. Радянські війська чекали їх зі сторони Чаплинки, відповідно будували і оборонні рубежі, а тому відступ був раптовим. Очевидці тих подій добре пригадують гуркіт та шипіння снарядів, що падали в р. Чаплинку, оскільки основна частина населення, налякана шквальною атакою, намагалася сховатися в зарослях очерету.
Сьогодні в центрі Першотравенки знаходиться братська могила, у якій у 1946—1947 роках були переховані останки медсестри та 5-ти солдат, що загинули на території села у вересні 1943 року. На могильних плитах також викарбувано імена 298 односельчан, що загинули в часи другої світової. Більшість із них — без зброї і військового одягу, не підготовлені — були кинуті на форсування Дніпра, на висоти в районі Пушкарівки-Бородаївки-Верхньодніпровська. Цих людей, посланих на вірну смерть, солдати називали «піджаками». Без прикриття артилерії та авіації вони гинули водночас сотнями.
Розпочалися важкі роки окупації. У степах орали землю волами і коровами. Населення було обкладене непомірними податками. Худоба, хліб — все вивозилося до Німеччини.
У часи війни на території села знаходився німецький штаб та склад боєприпасів.
Рівно через два роки, 23 вересня 1943 року, силами 58 гвардійської дивізії Степового фронту Першотравенку було визволено. Несподівано і стрімко наступали радянські війська. Німці все ж встигли спалити село дощенту. Людей, які намагалися рятувати свої домівки, розстрілювали на місці. Збереглися лише поодинокі хатини та частина вулиці Шляхової (тепер — вулиця Лісна). Допоміг у цьому збіг обставин. У свій час німці зберігали бочки із пальним у сараї одного із жителів цієї вулиці — Грисенка Григорія Прокоповича. Бригада, що підпалювала будинки, про це не знала. І коли вищезгаданий сарай вибухнув, окупанти сприйняли це як диверсію з боку радянських військ, тому і поспішили втекти із села.
Старожили Борисенко Є. Ф., Чорнов І. А. та інші пригадують, як німці, спаливши село, вигнали усіх, від старого до малого, хто міг ходити, і погнали юрбою у напрямку до р. Дніпра, користуючись ними, мов живим заслоном. Проте вже біля с. Єлизаветівки Петриківського району наші війська їх наздогнали, і людям вдалося уникнути тяжкої долі, повернутись додому. Зиму жили у землянках. А весною 1944 року мешканці села вже вийшли на посівну, одночасно відбудовуючи господарські приміщення, ферми тощо.
Повоєнні роки
Першотравенці творили чудеса. Так, у колгоспі «Нове життя» у 1944 році налічувалося 323 двори, у яких проживало 641 чоловік, а в колгоспі імені Калініна — 140 дворів (530 чоловік).
У 1947—1948 роках були створені 2 ставки, на місці спаленої церкви збудовано клуб. У відбудовчий період колгоспи очолювали Григорій Чубенко, Дмитро Солоний, Іван Свистун, Василь Іващенко, Олексій Штефан, Іван Мартиненко, Петро Самойленко та інші.
У 1954 році всі 5 колгоспів були об'єднані в один, імені Леніна. У часи правління голови колгоспу Івана Харитоновича Богомола, в 1963 році, коли пройшло злиття Магдалинівського і Царичанського районів, колгосп дістав нову назву — «Рассвет».
Відремонтована і перебудована у 1956 році школа запрацювала в повному режимі, а разом з нею — і новий дружний педколектив, керований Яценком Семеном Михайловичем. У повоєнні роки тут працювали вчителі: Платон Тимофійович та Зінаїда Юріївна Волкови, Григорій Корнійович та Наталія Дмитрівна Корсуни, Марія Сидорівна Кононенко, Марфа Никифорівна Дубовик, Андрій Гаврилович Овсієнко, Олексій Прокопович та Марія Федорівна Дубовики, Федора Кононівна Штефан та інші. Більшість із них були учасниками Німецько-радянської війни та відроджували школу із попелища.
Подружжя Волкових запам'яталось випускникам школи як інтелігентні, високоосвічені люди. Платон Тимофійович під час війни був перекладачем, у школі викладав іноземну мову. Зінаїда Юріївна, його дружина, викладала російську мову і літературу. У них була дуже велика власна бібліотека, якою користувалися учні, вчителі та жителі села.
Подружжя Корсунів віддали школі понад 30 років. Григорій Корнійович залишився інвалідом після війни. У школі викладав математику. Наталія Дмитрівна працювала вчителем початкових класів. Теплий слід залишили вони в душах своїх учнів. Школу в різні роки очолювали мудрі керівники-наставники:
- Яценко С. М. 1956—1962 р.р.
- Загорулько В. П. 1962—1971 р.р.
- Овсієнко А. Г. 1971—1972 р. р.
- Загорулько Л. О. 1972—1977 р.р.
- Васильєв С. О. 1977—1979 р. р.
- Василенко М. І. 1979—1980 р. р.
- Кононенко М. С. 1980—1985 р. р.
- Кандела В. А. 1985—2005 р.р.
У 50-х роках педагогічним і учнівським колективами було закладено фруктовий сад, дендропарк, посаджено алею випускників, закладено багато квітників.
У 1977-78 роках, коли директором був Васильєв С. О., шкільне приміщення було добудоване, споруджено спортзал, бібліотеку, два класи і учительський кабінет.
У 1994 році школа знову отримує статус повної середньої.
До 2019 року було центром Першотравенської сільської ради.
Сьогодення
Сьогодні в центрі села величається двоповерхове приміщення нової школи-красуні, збудоване на честь 10 річниці з Дня незалежності України і урочисто відкритої 19 грудня 2000 року. Тут працює 19 вчителів і навчається 103 учні. Матеріальну базу школи складають 13 класів-кабінетів, майстерня, кабінет обслуговуючої праці, комп'ютерний клас, актовий та спортивний зали, їдальня. Поруч зі школою обладнано сучасний спортивний майданчик. Добрими і талановитими людьми славиться першотравенська земля.
21 лютого 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади,місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Любомирівка, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді.
Економіка
- «Світанок», сільгосппідприємство.
Релігія
В селі знаходиться Свято-Іллінський храм ПЦУ (вул. Вишнева, 60).
Відомі люди
- Дубовик Володимир Юхимович — журналіст, письменник, член обласної спілки письменників. У книгах «Присязі вірні», «Червона гвоздика юності» він описує подвиги своїх земляків у роки Німецько-радянської війни. Повість «Чорноробочі війни» письменник присвячує своєму батькові, колишньому командиру саперної роти, нашому односельцю Юхиму Петровичу Дубовику. Ряд газетних і журнальних публікацій відтворюють історію рідного села.
- Кандела Володимир Васильович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
- Прибєга Василь Степанович — штурман авіації далекої дії. Пробув у повітрі 5,5 тисяч годин. Облетів з краю в край територію нашої країни. Від скореного Берліна маршрут проліг на Далекий Схід, працював на Камчатці, Сахаліні. Літав на станцію «Північний полюс — 4», на острів Діксон, у бухту Тіксі. 8 травня 1945 року при перельоті за маршрутом Вишкув - Варшава - Київ - Ростов - Мінеральні Води він повідомив своїм землякам про Перемогу. Пізніше в своїх спогадах він опише: «Ніколи не думав і не гадав, що так боляче вплинуть на мене рідні місця, понівечена війною земля. З землянок, куренів, то тут, то там виринали виснажені люди. Мене вразила зосередженість, наполегливість, з якою вони трудилися, щоб швидше пробивалися паростки життя з попелу згарищ». Брат Василя Степановича, гвардії старший лейтенант Прибєга Григорій Степанович, загинув на Луганщині. Його іменем і сьогодні названа одна із вулиць селища Маломиколаївки.
- Розумний Петро Павлович — український правозахисник, член Гельсінської спілки, політв'язень 1979 року.
- Шевченко Іван Оникійович — колишній директор фабрики петриківського розпису «Дружба».
- Мережко Іван Семенович — відповідальний секретар газети «Зоря». У своїй збірці поезій із символічною назвою «Останній лист» він пише:
Для щасливих хай лунають здравиці.
Радуйтеся, земляки мої!
А мені у рідній Першотравенці
Відспівали весни солов'ї.
Посилання
- Погода в селі Першотравенка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Комітет підтримав перейменування окремих населених пунктів Дніпропетровської та Миколаївської областей, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pershotravenka Pershotra venka selo v Ukrayini u Magdalinivskij selishnij gromadi Novomoskovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 813 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Pershotravenska silska rada selo Pershotravenka Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Novomoskovskij rajon Gromada Magdalinivska selishna gromada Kod KATOTTG UA12100050250041948 Oblikova kartka Pershotravenka Osnovni dani Naselennya 813 Poshtovij indeks 51163 Telefonnij kod 380 5691 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 47 27 pn sh 34 47 22 sh d 48 79083 pn sh 34 78944 sh d 48 79083 34 78944 Koordinati 48 47 27 pn sh 34 47 22 sh d 48 79083 pn sh 34 78944 sh d 48 79083 34 78944 Serednya visota nad rivnem morya 88 m Vodojmi richka Chaplinka Balka Suha Misceva vlada Adresa radi 51163 Dnipropetrovska obl Novomoskovskij r n s Pershotravenka vul Centralna 90 Silskij golova Kostyuk Lyudmila Mikolayivna Karta Pershotravenka Pershotravenka Mapa Pershotravenka u VikishovishiGeografiyaSelo Pershotravenka roztashovane na berezi richki Chaplinka v osnovnomu na pravomu vishe za techiyeyu primikayut sela Shevchenkivka i Taraso Shevchenkivka nizhche za techiyeyu primikaye selo Chaplinka Petrikivskij rajon U seli Balka Suha vpadaye u richku Chaplinku Selom prohodit avtomobilna doroga T 0414 IstoriyaZasnuvannya sela Istoriya sela narahovuye bilshe 200 rokiv Pershi hutori tut buli zasnovani naprikinci XVIII st pereselencyami iz dvoh regioniv Ukrayini rozgromlenoyi Zaporozkoyi Sichi ta pokripachenoyi Poltavshini Kripaki vtikachi prodovzhuvali zaselyati teritoriyu suchasnogo sela do drugoyi polovini XIX st Chasto tut zhe voni zminyuvali i svoyi prizvisha hovayuchis vid paniv hazyayiv Dubnyaki napriklad stavali Dubovikami i t d Za svidchennyam miscevih starozhiliv Dugencya S Ya ta Borisenko Ye F pershimi poselencyami buli sim ya Dugenciv yaka stvorila hutir na pivnichnij ta sim ya Shtefaniv yaka oselilas na pivdenno shidnij okolici sela Pershi hati stavilis na tak zvanih sohah spershu iz lozi viplitavsya karkas stini a potim vzhe obliplyuvavsya glinoyu iz sichenoyu solomoyu abo ocheretom do potribnoyi tovshini Vkrivalisya hati tiyeyu zh solomoyu ta ocheretom Chasto osoblivo v nevrozhajni roki taka pokrivlya zgodovuvalasya hudobi a potim vidnovlyuvalasya Usi hati na sohah zgorili pid chas vijni Bilsh micnimi viyavilisya tak zvani liti budivli yaki mogli sobi v svij chas dozvoliti lishe zamozhni gospodari Dekilka takih hat vcilili navit pislya pozhezh 1943 roku Zhiteli pivnichno zahidnoyi okolici tezh mogli sobi dozvoliti dobrotni budinki oskilki tut u ti chasi znahodivsya nevelikij lisovij masiv de perevazhali dubovi dereva Zalishki lisu bulo virubano u tyazhki pislyavoyenni chasi dlya vidbudovi sela Sogodni cej kutok nazivayut Liskom a vulicyu Lisnoyu Pereselenci z Poltavshini prinesli iz soboyu sekreti zemlerobstva i sadivnictva Starozhili svidchat sho kolis selo slavilos sadami Buli navit ridkisni morozostijki sorti yablun i grush yaki sogodni vzhe zabuti Za svidchennyam Dugencya S Ya zemli na yakih roztashovana suchasna Pershotravenka nikoli ne znali kripactva Starozhili perepovidayut istoriyu zgidno z yakoyu zhiteli miscevih hutoriv pid chas vijni 1812 r vidislali do rosijskoyi armiyi bagato prodovolstva konej ta furazhu za sho car daruvav poselyanam vilnu gramotu Same tomu selo sho nevpinno rozrostalosya nazivalosya Vilnim abo Nepanskim Cherez osoblivi klimatichni umovi v narodi jogo nazivali she Suhoyu Balkoyu A vzhe pislya ryadu administrativnih reform drugoyi polovini XIX st vono uvijshlo do skladu s Chaplinka HH stolittya U 1912 r za koshti miscevogo zemstva zbudovano 2 ceglyani shkoli ta veliku derev yanu cerkvu U chasi okupaciyi shkilni primishennya buli peretvoreni v skladski a pid chas vidstupu nimciv napolovinu zrujnovani Najtragichnishoyu bula dolya cerkvi Pislya revolyuciyi u nij sluzhiv otec Simion Prozhivav z druzhinoyu ta tesheyu yaki pomerli majzhe odnochasno Svyashenik vlasnoruchno pered cerkvoyu zbuduvav dlya nih pidzemnij sklep de voni j pohovani Pid chas antireligijnoyi kampaniyi 1937 roku otec Simion viyihav iz sela u nevidomomu napryamku Cerkvu pidpalili u veresni 1943 roku nimci koli vtikali iz sela Porujnovane primishennya tak i ne vdalosya vidnoviti Dovgo lezhav na popelishi samotnij dzvin Nini pokijnij Rizhik G V prigaduvav yak za nakazom miscevoyi vladi toj dzvin rozbivali na shmatki Vin buv midnij guchnij Velika tuga stoyala navkrugi Trivozhni zvuki dokotilisya navit do susidnih sel U 1913 1914 r r carskij uryad rozpochav budivnictvo zaliznici u napryamku Grishino Rivne yake pripinene u zv yazku z podiyami pershoyi svitovoyi vijni i prodovzheno uzhe v chasi Nimecko radyanskoyi oskilki v zahidnomu napryamku bula duzhe vigidna nimeckomu komanduvannyu Prote znovu zh taki lishilas nedobudovanoyu za brakom chasu Burhlivi podiyi pochatku 20 st bagato v chomu zminili dolyu moyih odnoselciv Pislya chergovih yevrejskih pogromiv utik do nashogo sela Lapidus Ivan Mihajlovich Priyihav syudi razom iz lavkoyu na kolesah de bulo povno vsyakogo kramu Vihrestivsya u cerkvi za druzhinu vzyav miscevu divchinu Piznishe oblashtuvav dvorishe v centri sela bilya shkoli Vid jogo lavki pochalo rozrostatisya velike yarmarishe yake zajmalo ploshu majzhe 2 ga Prodavali tut bagato hudobi ptici predmetiv domashnogo vzhitku Populyarnistyu koristuvalisya virobi iz lozi osoblivo chervonoyi za yakoyu majstri yizdili azh v s Ocheretuvate oskilki v Pershotravenci vona bula ridkistyu Starozhili prigaduyut miscevogo majstra Kiktya Ivana yakij vistavlyav dlya prodazhu vershi korzini tosho Osoblivo slavilosya vzuttya miscevih chobotariv Losya Pavla Lisici Artema Solonogo Haritona Vzuttya shili majzhe v kozhnomu dvori ale lishe na odnu kolodku Tozh majstri chobotari yaki vmili vigotovlyati vzuttya na livu i pravu kolodki mogli jogo prodavati shvidshe zbagachuvalisya Same voni v pershu chergu pid chas kolektivizaciyi potraplyali pid rozkurkulyuvannya U 1926 roci vidbuvsya pererozpodil zemel Teper yiyi nadilyali ne na sim yu a na kozhnogo doroslogo yiyi chlena Gospodari stavali zamozhnishimi U 1927 28 rokah z yavivsya pershij trikolisnij traktor Prote bagate zamozhne zhittya perervala kolektivizaciya U 1930 r utvoreno 5 gospodarstv im Kalinina Pravda Nove zhittya Chervonij hliborob ta Pershe Travnya V chest ostannogo centralnogo i bulo nazvane nashe selo Pershotravenka Lyudi protivilisya nasilnickomu zganyannyu v kolgospi U 1932 r na teritoriyu kolgospu im Kalinina bulo navit vvedeno artilerijskij vzvod iz Dnipropetrovska yakij dopomagav pridushiti miscevij bunt Tyazhkim vidavsya den 23 veresnya 1941 roku Nimci vvijshli v selo nespodivano z boku Pryadivki Radyanski vijska chekali yih zi storoni Chaplinki vidpovidno buduvali i oboronni rubezhi a tomu vidstup buv raptovim Ochevidci tih podij dobre prigaduyut gurkit ta shipinnya snaryadiv sho padali v r Chaplinku oskilki osnovna chastina naselennya nalyakana shkvalnoyu atakoyu namagalasya shovatisya v zaroslyah ocheretu Sogodni v centri Pershotravenki znahoditsya bratska mogila u yakij u 1946 1947 rokah buli perehovani ostanki medsestri ta 5 ti soldat sho zaginuli na teritoriyi sela u veresni 1943 roku Na mogilnih plitah takozh vikarbuvano imena 298 odnoselchan sho zaginuli v chasi drugoyi svitovoyi Bilshist iz nih bez zbroyi i vijskovogo odyagu ne pidgotovleni buli kinuti na forsuvannya Dnipra na visoti v rajoni Pushkarivki Borodayivki Verhnodniprovska Cih lyudej poslanih na virnu smert soldati nazivali pidzhakami Bez prikrittya artileriyi ta aviaciyi voni ginuli vodnochas sotnyami Rozpochalisya vazhki roki okupaciyi U stepah orali zemlyu volami i korovami Naselennya bulo obkladene nepomirnimi podatkami Hudoba hlib vse vivozilosya do Nimechchini U chasi vijni na teritoriyi sela znahodivsya nimeckij shtab ta sklad boyepripasiv Rivno cherez dva roki 23 veresnya 1943 roku silami 58 gvardijskoyi diviziyi Stepovogo frontu Pershotravenku bulo vizvoleno Nespodivano i strimko nastupali radyanski vijska Nimci vse zh vstigli spaliti selo doshentu Lyudej yaki namagalisya ryatuvati svoyi domivki rozstrilyuvali na misci Zbereglisya lishe poodinoki hatini ta chastina vulici Shlyahovoyi teper vulicya Lisna Dopomig u comu zbig obstavin U svij chas nimci zberigali bochki iz palnim u sarayi odnogo iz zhiteliv ciyeyi vulici Grisenka Grigoriya Prokopovicha Brigada sho pidpalyuvala budinki pro ce ne znala I koli vishezgadanij saraj vibuhnuv okupanti sprijnyali ce yak diversiyu z boku radyanskih vijsk tomu i pospishili vtekti iz sela Starozhili Borisenko Ye F Chornov I A ta inshi prigaduyut yak nimci spalivshi selo vignali usih vid starogo do malogo hto mig hoditi i pognali yurboyu u napryamku do r Dnipra koristuyuchis nimi mov zhivim zaslonom Prote vzhe bilya s Yelizavetivki Petrikivskogo rajonu nashi vijska yih nazdognali i lyudyam vdalosya uniknuti tyazhkoyi doli povernutis dodomu Zimu zhili u zemlyankah A vesnoyu 1944 roku meshkanci sela vzhe vijshli na posivnu odnochasno vidbudovuyuchi gospodarski primishennya fermi tosho Povoyenni roki Pershotravenci tvorili chudesa Tak u kolgospi Nove zhittya u 1944 roci nalichuvalosya 323 dvori u yakih prozhivalo 641 cholovik a v kolgospi imeni Kalinina 140 dvoriv 530 cholovik U 1947 1948 rokah buli stvoreni 2 stavki na misci spalenoyi cerkvi zbudovano klub U vidbudovchij period kolgospi ocholyuvali Grigorij Chubenko Dmitro Solonij Ivan Svistun Vasil Ivashenko Oleksij Shtefan Ivan Martinenko Petro Samojlenko ta inshi U 1954 roci vsi 5 kolgospiv buli ob yednani v odin imeni Lenina U chasi pravlinnya golovi kolgospu Ivana Haritonovicha Bogomola v 1963 roci koli projshlo zlittya Magdalinivskogo i Carichanskogo rajoniv kolgosp distav novu nazvu Rassvet Vidremontovana i perebudovana u 1956 roci shkola zapracyuvala v povnomu rezhimi a razom z neyu i novij druzhnij pedkolektiv kerovanij Yacenkom Semenom Mihajlovichem U povoyenni roki tut pracyuvali vchiteli Platon Timofijovich ta Zinayida Yuriyivna Volkovi Grigorij Kornijovich ta Nataliya Dmitrivna Korsuni Mariya Sidorivna Kononenko Marfa Nikiforivna Dubovik Andrij Gavrilovich Ovsiyenko Oleksij Prokopovich ta Mariya Fedorivna Duboviki Fedora Kononivna Shtefan ta inshi Bilshist iz nih buli uchasnikami Nimecko radyanskoyi vijni ta vidrodzhuvali shkolu iz popelisha Podruzhzhya Volkovih zapam yatalos vipusknikam shkoli yak inteligentni visokoosvicheni lyudi Platon Timofijovich pid chas vijni buv perekladachem u shkoli vikladav inozemnu movu Zinayida Yuriyivna jogo druzhina vikladala rosijsku movu i literaturu U nih bula duzhe velika vlasna biblioteka yakoyu koristuvalisya uchni vchiteli ta zhiteli sela Podruzhzhya Korsuniv viddali shkoli ponad 30 rokiv Grigorij Kornijovich zalishivsya invalidom pislya vijni U shkoli vikladav matematiku Nataliya Dmitrivna pracyuvala vchitelem pochatkovih klasiv Teplij slid zalishili voni v dushah svoyih uchniv Shkolu v rizni roki ocholyuvali mudri kerivniki nastavniki Yacenko S M 1956 1962 r r Zagorulko V P 1962 1971 r r Ovsiyenko A G 1971 1972 r r Zagorulko L O 1972 1977 r r Vasilyev S O 1977 1979 r r Vasilenko M I 1979 1980 r r Kononenko M S 1980 1985 r r Kandela V A 1985 2005 r r U 50 h rokah pedagogichnim i uchnivskim kolektivami bulo zakladeno fruktovij sad dendropark posadzheno aleyu vipusknikiv zakladeno bagato kvitnikiv U 1977 78 rokah koli direktorom buv Vasilyev S O shkilne primishennya bulo dobudovane sporudzheno sportzal biblioteku dva klasi i uchitelskij kabinet U 1994 roci shkola znovu otrimuye status povnoyi serednoyi Do 2019 roku bulo centrom Pershotravenskoyi silskoyi radi SogodennyaSogodni v centri sela velichayetsya dvopoverhove primishennya novoyi shkoli krasuni zbudovane na chest 10 richnici z Dnya nezalezhnosti Ukrayini i urochisto vidkritoyi 19 grudnya 2000 roku Tut pracyuye 19 vchiteliv i navchayetsya 103 uchni Materialnu bazu shkoli skladayut 13 klasiv kabinetiv majsternya kabinet obslugovuyuchoyi praci komp yuternij klas aktovij ta sportivnij zali yidalnya Poruch zi shkoloyu obladnano suchasnij sportivnij majdanchik Dobrimi i talanovitimi lyudmi slavitsya pershotravenska zemlya 21 lyutogo 2024 roku Komitet Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan organizaciyi derzhavnoyi vladi miscevogo samovryaduvannya regionalnogo rozvitku ta mistobuduvannya pidtrimav perejmenuvannya sela na Lyubomirivka odnak ostatochne perejmenuvannya vidbudetsya tilki pislya uspishnogo golosuvannya u Verhovnij Radi Ekonomika Svitanok silgosppidpriyemstvo ReligiyaV seli znahoditsya Svyato Illinskij hram PCU vul Vishneva 60 Vidomi lyudiDubovik Volodimir Yuhimovich zhurnalist pismennik chlen oblasnoyi spilki pismennikiv U knigah Prisyazi virni Chervona gvozdika yunosti vin opisuye podvigi svoyih zemlyakiv u roki Nimecko radyanskoyi vijni Povist Chornorobochi vijni pismennik prisvyachuye svoyemu batkovi kolishnomu komandiru sapernoyi roti nashomu odnoselcyu Yuhimu Petrovichu Duboviku Ryad gazetnih i zhurnalnih publikacij vidtvoryuyut istoriyu ridnogo sela Kandela Volodimir Vasilovich molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2015 rokiv Pribyega Vasil Stepanovich shturman aviaciyi dalekoyi diyi Probuv u povitri 5 5 tisyach godin Obletiv z krayu v kraj teritoriyu nashoyi krayini Vid skorenogo Berlina marshrut prolig na Dalekij Shid pracyuvav na Kamchatci Sahalini Litav na stanciyu Pivnichnij polyus 4 na ostriv Dikson u buhtu Tiksi 8 travnya 1945 roku pri pereloti za marshrutom Vishkuv Varshava Kiyiv Rostov Mineralni Vodi vin povidomiv svoyim zemlyakam pro Peremogu Piznishe v svoyih spogadah vin opishe Nikoli ne dumav i ne gadav sho tak bolyache vplinut na mene ridni miscya ponivechena vijnoyu zemlya Z zemlyanok kureniv to tut to tam virinali visnazheni lyudi Mene vrazila zoseredzhenist napoleglivist z yakoyu voni trudilisya shob shvidshe probivalisya parostki zhittya z popelu zgarish Brat Vasilya Stepanovicha gvardiyi starshij lejtenant Pribyega Grigorij Stepanovich zaginuv na Luganshini Jogo imenem i sogodni nazvana odna iz vulic selisha Malomikolayivki Rozumnij Petro Pavlovich ukrayinskij pravozahisnik chlen Gelsinskoyi spilki politv yazen 1979 roku Shevchenko Ivan Onikijovich kolishnij direktor fabriki petrikivskogo rozpisu Druzhba Merezhko Ivan Semenovich vidpovidalnij sekretar gazeti Zorya U svoyij zbirci poezij iz simvolichnoyu nazvoyu Ostannij list vin pishe Dlya shaslivih haj lunayut zdravici Radujtesya zemlyaki moyi A meni u ridnij Pershotravenci Vidspivali vesni solov yi Posilannya Pogoda v seli Pershotravenka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Komitet pidtrimav perejmenuvannya okremih naselenih punktiv Dnipropetrovskoyi ta Mikolayivskoyi oblastej nazvi yakih mistyat simvoliku rosijskoyi imperskoyi politiki abo ne vidpovidayut standartam derzhavnoyi movi