Перший поділ Вірменії — поділ Великої Вірменії на Західну і Східну, що відбувся в 387 році. В результаті цього розділу територіальні межі Вірменії були різко скорочені.
Передісторія
Умови договору 363 року в тій частині, в якій вони стосувалися Вірменії, ймовірно, не були достатньо конкретними. Первісне свідоцтво Амміана явно вказувало, що Рим відмовлявся тільки від свого права захищати Аршака II, проте з подальшої оповіді можна припустити, що ця умова поширювалася і на його наступника Папа. Про те, що відмова Риму від участі в вірменських справах мала більш широкий характер, свідчать також хроніка Зосима і Фауста Візантійського.
Однак надії на міцний мир не справдилися. Шапур II відчував себе зв'язаним зобов'язаннями за договором 363 року тільки за життя Іовіана. Коли римський імператор помер в наступному році, він відновив свою агресивну політику. Основним джерелом подій у Вірменії в цей період є хроніка Фауста. Відповідно до неї, між 364 і 369 відбулося 27 перських набігів на Вірменію. В більшості випадків їх очолювали вірменські перебіжчики, в тому числі принци з роду Аршакідів і Маміконянів. В результаті такої масштабної зради «почалося розпад в таборі вірменського царя». При цьому Шапур наполегливо звав Аршака до себе для ведення переговорів, від чого той постійно відмовлявся, незважаючи на бажання народу укласти мир. Нарешті, на тридцятий рік свого правління, отримавши запевнення у своїй безпеці і ультимативну вимогу приїхати, Аршак відправився в Персію, де був осліплений і ув'язнений до кінця своїх днів. Різні джерела дату цієї події відносять між 364 і 369 роками.
Захопивши Аршака, Шапур став прагнути повного підпорядкування Вірменії та введення в ній вогнепоклонства. Він став також втручатися у справи Іберії, вигнав поставленого Римом Саурмага II передав управління цією країною Аспакурі «надавши йому право носити діадему, щоб явно позначити своє знущання над нашим рішенням». У 370 році Пап, оточений разом з матір'ю в фортеці Артогераса зміг втекти на римську територію, де імператор Валент зустрів його з пошаною і надав для проживання Неокесарію. Проте, побоюючись порушити договір, Валент зважився тільки на надання символічної підтримки — з Папом до Вірменії був віправлений дукс Теренцій, якому не було надано дозволу вступати в зіткнення з персами. В результаті, не дочекавшись допомоги, після 14 місяців облоги, Артогерас здався, а цариця Парандзем була захоплена в полон. Міста Арташаті, Вагаршапат і Зарехаван були також захоплені, зруйновані, а їх жителів забрані в полон.
Нарешті, в 371 році Валент вирішив надати військову підтримку Папі, відправивши коміта Арінфея з військом «щоб надати допомогу вірменам в разі, якщо перси зроблять спробу потривожити країну повториним нападом». У результаті Пап зміг зайняти трон, захоплені персами фортеці були повернуті, а римські гарнізони розмістилися по всій Вірменії. Іверія була розділена на дві частини, одна з яких була віддана вигнаному раніше Саурмагу, який повернувся з дванадцятьма легіонами Теренція, а інша залишилася в Аспакура. З приводу Вірменії Шапур заявив протест, стверджуючи, що надана вірменам підтримка суперечила договору 363 року.
У 372 році вірменський полководець Мушег напав на територію Персії і захопив табір Шапура в Атропатені. І Фауст і Амміан, обидва згодні в тому, що це була виключно вірменська перемога, і римляни брали участь тільки в розділі здобичі. Коли після своєї перемоги Пап став проводити занадто незалежну політику, Валент надав підтримку ворожій царю частині знаті і духівництва, внаслідок чого Пап був зрадницьки вбитий в 374 році. У 387 році Вірменія була розділена і з 391 року правителів Західної Вірменії призначав імператор. У 373 році Валент відправив римські війська до кордону, яким під Вагабантою довелося витримати сильний натиск перської кінноти. Армія Шапура на чолі з шахом прибула в Атропатену, в цій же області стали концентруватися вірменські та римські війська. У зіткненнях, які послідували післі цього римсько-вірменські війська здобули ряд перемог.
У внутрішніх справах цар Пап прагнув до більшої самостійності. Підтримка царем аріанства привела до конфлікту з католикосом Нерсесом і смерті останнього. Після того, як Кесарія відмовилася затвердити кандидатуру, запропоновану царем, він почав обмежувати права і привілеї церкви і схилятися до відновлення язичництва. Запрошений Валентом в Тарс, Пап був поміщений під варту, але зумів втекти. Імператор, який втратив довіру до Папи, наказав убити його.
Поділ
Після цих подій Шапур вирішив вдатися до дипломатичного вирішення конфлікту і запропонував розділити Вірменію й Іберію. Переговори проходили в 375 і 376 роках і не привели до укладення угоди. У 377 році Валент збирався почати кампанію проти Персії, проте вторгнення готів змусило вивести легіони з Вірменії. Залишивсь без підтримки Вараздат був убитий, а влада перейшла до рук проперсидськи налаштованого Мануїла Маміконяна. Катастрофа під Адріанополем дозволила йому на сім років забезпечити мир своїй країні.
Після смерті Мануїла зацарював Аршак III, син Папа, демонстрував вірність християнській ортодоксії й імператору Феодосію Великому. Однак, оскільки велика частина знаті схилялася до авторитету Шапура III, підтримуваний останній аршакідський принц Хосров IV запанував у Вірменії, а Аршаку довелося тікати під захист Риму. Однак конфлікт, що виник вдалося вирішити дипломатичними засобами. У 386 році посольство Шапура досягло Константинополя, а Стиліхон прибув в Ктесифон. Старий проект розділу Вірменії було реанімовано — і з 387 року Хосров став правити приблизно 4/5 Вірменії, а Аршак — залишившоюся частиною. Територіальні межі Вірменії різко скоротилися.
Наслідки
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
- , Пашуто В. Т., Черепнин Л. В. Пути развития феодализма. — Наука, 1972. — С. 45.
- Фавстос Бузанд, XXI
- Lenski, 2002, с. 164.
- Фавстос Бузанд, L-LIV
- Baynes, 1910, с. 636.
- Фавстос Бузанд, LV
- F. Reiche. Chronologie der letzten 6 Bücher des Ammianus Marcellinus. — Liegnitz : Drück von Adolf Niegisch, 1889. — P. 29.
- Baynes, 1910, с. 639.
- Baynes, 1910, с. 640.
- Baynes, 1910, с. 641.
- Baynes, 1910, с. 642.
- K. Güterbock. Romisch-Armenien und die römischen satrapieen im vierten bis sechsten jahrhundert // Festgabe der Juristischen Fakultät zu Königsberg für ihren Senior Johann Theodor Schirmer zum 1. August 1900. — Königsberg, 1900. — 6 Juli. — S. 1-58.
- Baynes, 1910, с. 643.
Література
- . Римская история / Пер. Ю. А. Кулаковского и А. И. Сонни под ред. Л. Ю. Лукомского. — СПб. : Алетейя, 1994. — 558 с. — (Серия «Античная библиотека». Раздел «Античная история») — 5000 прим.
- Фавстос Бузанд. История Армении / Пер. с др.-арм. и коммент. М. А. Геворгяна. Под ред. С. Т. Еремяна. Вступит, ст. Л. С. Хачикяна. — Ереван, 1953.
- The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars (AD 226-363). A Documentary History / Compiled and edited by Michael H.Dodgeon and Samuel N.C. Lieu. — 1991. — 376 p. — .
- The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars AD 363-628 / Compiled and edited by Michael H. Dodgeon, Samuel N. C. Lieu. — Routledge, 2002. — 408 p. — .
Дослідження
- N. H. Baynes. Rome and Armenia in the fourth century // The English Historical Review. — New York-Bombay-Calcutta, 1910. — Vol. XXV (6 July). — P. 625-643.
- Lenski N. E. Failure of empire: Valens and the Roman state in the fourth century A.D. — University of California Press, 2002. — 454 p. — . century AD Lenski N. E. Failure of empire: Valens and the Roman state in the fourth century A.D. — University of California Press, 2002. — 454 p. — .
- Даніелян Е. Л. Рік розділу Вірменії. 387 або 385? // Історико-філологічний журнал АН АрмССР. 1980. № 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershij podil Virmeniyi podil Velikoyi Virmeniyi na Zahidnu i Shidnu sho vidbuvsya v 387 roci V rezultati cogo rozdilu teritorialni mezhi Virmeniyi buli rizko skorocheni Rimo perskij kordon za dogovorom 387 rokuPeredistoriyaUmovi dogovoru 363 roku v tij chastini v yakij voni stosuvalisya Virmeniyi jmovirno ne buli dostatno konkretnimi Pervisne svidoctvo Ammiana yavno vkazuvalo sho Rim vidmovlyavsya tilki vid svogo prava zahishati Arshaka II prote z podalshoyi opovidi mozhna pripustiti sho cya umova poshiryuvalasya i na jogo nastupnika Papa Pro te sho vidmova Rimu vid uchasti v virmenskih spravah mala bilsh shirokij harakter svidchat takozh hronika Zosima i Fausta Vizantijskogo Odnak nadiyi na micnij mir ne spravdilisya Shapur II vidchuvav sebe zv yazanim zobov yazannyami za dogovorom 363 roku tilki za zhittya Ioviana Koli rimskij imperator pomer v nastupnomu roci vin vidnoviv svoyu agresivnu politiku Osnovnim dzherelom podij u Virmeniyi v cej period ye hronika Fausta Vidpovidno do neyi mizh 364 i 369 vidbulosya 27 perskih nabigiv na Virmeniyu V bilshosti vipadkiv yih ocholyuvali virmenski perebizhchiki v tomu chisli princi z rodu Arshakidiv i Mamikonyaniv V rezultati takoyi masshtabnoyi zradi pochalosya rozpad v tabori virmenskogo carya Pri comu Shapur napoleglivo zvav Arshaka do sebe dlya vedennya peregovoriv vid chogo toj postijno vidmovlyavsya nezvazhayuchi na bazhannya narodu uklasti mir Nareshti na tridcyatij rik svogo pravlinnya otrimavshi zapevnennya u svoyij bezpeci i ultimativnu vimogu priyihati Arshak vidpravivsya v Persiyu de buv osliplenij i uv yaznenij do kincya svoyih dniv Rizni dzherela datu ciyeyi podiyi vidnosyat mizh 364 i 369 rokami Zahopivshi Arshaka Shapur stav pragnuti povnogo pidporyadkuvannya Virmeniyi ta vvedennya v nij vognepoklonstva Vin stav takozh vtruchatisya u spravi Iberiyi vignav postavlenogo Rimom Saurmaga II peredav upravlinnya ciyeyu krayinoyu Aspakuri nadavshi jomu pravo nositi diademu shob yavno poznachiti svoye znushannya nad nashim rishennyam U 370 roci Pap otochenij razom z matir yu v forteci Artogerasa zmig vtekti na rimsku teritoriyu de imperator Valent zustriv jogo z poshanoyu i nadav dlya prozhivannya Neokesariyu Prote poboyuyuchis porushiti dogovir Valent zvazhivsya tilki na nadannya simvolichnoyi pidtrimki z Papom do Virmeniyi buv vipravlenij duks Terencij yakomu ne bulo nadano dozvolu vstupati v zitknennya z persami V rezultati ne dochekavshis dopomogi pislya 14 misyaciv oblogi Artogeras zdavsya a caricya Parandzem bula zahoplena v polon Mista Artashati Vagarshapat i Zarehavan buli takozh zahopleni zrujnovani a yih zhiteliv zabrani v polon Nareshti v 371 roci Valent virishiv nadati vijskovu pidtrimku Papi vidpravivshi komita Arinfeya z vijskom shob nadati dopomogu virmenam v razi yaksho persi zroblyat sprobu potrivozhiti krayinu povtorinim napadom U rezultati Pap zmig zajnyati tron zahopleni persami forteci buli povernuti a rimski garnizoni rozmistilisya po vsij Virmeniyi Iveriya bula rozdilena na dvi chastini odna z yakih bula viddana vignanomu ranishe Saurmagu yakij povernuvsya z dvanadcyatma legionami Terenciya a insha zalishilasya v Aspakura Z privodu Virmeniyi Shapur zayaviv protest stverdzhuyuchi sho nadana virmenam pidtrimka superechila dogovoru 363 roku U 372 roci virmenskij polkovodec Musheg napav na teritoriyu Persiyi i zahopiv tabir Shapura v Atropateni I Faust i Ammian obidva zgodni v tomu sho ce bula viklyuchno virmenska peremoga i rimlyani brali uchast tilki v rozdili zdobichi Koli pislya svoyeyi peremogi Pap stav provoditi zanadto nezalezhnu politiku Valent nadav pidtrimku vorozhij caryu chastini znati i duhivnictva vnaslidok chogo Pap buv zradnicki vbitij v 374 roci U 387 roci Virmeniya bula rozdilena i z 391 roku praviteliv Zahidnoyi Virmeniyi priznachav imperator U 373 roci Valent vidpraviv rimski vijska do kordonu yakim pid Vagabantoyu dovelosya vitrimati silnij natisk perskoyi kinnoti Armiya Shapura na choli z shahom pribula v Atropatenu v cij zhe oblasti stali koncentruvatisya virmenski ta rimski vijska U zitknennyah yaki posliduvali pisli cogo rimsko virmenski vijska zdobuli ryad peremog U vnutrishnih spravah car Pap pragnuv do bilshoyi samostijnosti Pidtrimka carem arianstva privela do konfliktu z katolikosom Nersesom i smerti ostannogo Pislya togo yak Kesariya vidmovilasya zatverditi kandidaturu zaproponovanu carem vin pochav obmezhuvati prava i privileyi cerkvi i shilyatisya do vidnovlennya yazichnictva Zaproshenij Valentom v Tars Pap buv pomishenij pid vartu ale zumiv vtekti Imperator yakij vtrativ doviru do Papi nakazav ubiti jogo PodilPislya cih podij Shapur virishiv vdatisya do diplomatichnogo virishennya konfliktu i zaproponuvav rozdiliti Virmeniyu j Iberiyu Peregovori prohodili v 375 i 376 rokah i ne priveli do ukladennya ugodi U 377 roci Valent zbiravsya pochati kampaniyu proti Persiyi prote vtorgnennya gotiv zmusilo vivesti legioni z Virmeniyi Zalishivs bez pidtrimki Varazdat buv ubitij a vlada perejshla do ruk propersidski nalashtovanogo Manuyila Mamikonyana Katastrofa pid Adrianopolem dozvolila jomu na sim rokiv zabezpechiti mir svoyij krayini Pislya smerti Manuyila zacaryuvav Arshak III sin Papa demonstruvav virnist hristiyanskij ortodoksiyi j imperatoru Feodosiyu Velikomu Odnak oskilki velika chastina znati shilyalasya do avtoritetu Shapura III pidtrimuvanij ostannij arshakidskij princ Hosrov IV zapanuvav u Virmeniyi a Arshaku dovelosya tikati pid zahist Rimu Odnak konflikt sho vinik vdalosya virishiti diplomatichnimi zasobami U 386 roci posolstvo Shapura dosyaglo Konstantinopolya a Stilihon pribuv v Ktesifon Starij proekt rozdilu Virmeniyi bulo reanimovano i z 387 roku Hosrov stav praviti priblizno 4 5 Virmeniyi a Arshak zalishivshoyusya chastinoyu Teritorialni mezhi Virmeniyi rizko skorotilisya NaslidkiDiv takozhDrugij rozdil Virmeniyi Tretij rozdil Virmeniyi Zahidna Virmeniya Shidna VirmeniyaPrimitki Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 31 travnya 2020 Pashuto V T Cherepnin L V Puti razvitiya feodalizma Nauka 1972 S 45 Favstos Buzand XXI Lenski 2002 s 164 Favstos Buzand L LIV Baynes 1910 s 636 Favstos Buzand LV F Reiche Chronologie der letzten 6 Bucher des Ammianus Marcellinus Liegnitz Druck von Adolf Niegisch 1889 P 29 Baynes 1910 s 639 Baynes 1910 s 640 Baynes 1910 s 641 Baynes 1910 s 642 K Guterbock Romisch Armenien und die romischen satrapieen im vierten bis sechsten jahrhundert Festgabe der Juristischen Fakultat zu Konigsberg fur ihren Senior Johann Theodor Schirmer zum 1 August 1900 Konigsberg 1900 6 Juli S 1 58 Baynes 1910 s 643 Literatura Rimskaya istoriya Per Yu A Kulakovskogo i A I Sonni pod red L Yu Lukomskogo SPb Aletejya 1994 558 s Seriya Antichnaya biblioteka Razdel Antichnaya istoriya 5000 prim Favstos Buzand Istoriya Armenii Per s dr arm i komment M A Gevorgyana Pod red S T Eremyana Vstupit st L S Hachikyana Erevan 1953 The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars AD 226 363 A Documentary History Compiled and edited by Michael H Dodgeon and Samuel N C Lieu 1991 376 p ISBN 0 203 73358 4 The Roman Eastern Frontier and the Persian Wars AD 363 628 Compiled and edited by Michael H Dodgeon Samuel N C Lieu Routledge 2002 408 p ISBN 0 203 99454 X Doslidzhennya N H Baynes Rome and Armenia in the fourth century The English Historical Review New York Bombay Calcutta 1910 Vol XXV 6 July P 625 643 Lenski N E Failure of empire Valens and the Roman state in the fourth century A D University of California Press 2002 454 p ISBN 0 520 23332 8 century AD Lenski N E Failure of empire Valens and the Roman state in the fourth century A D University of California Press 2002 454 p ISBN 0 520 23332 8 Danielyan E L Rik rozdilu Virmeniyi 387 abo 385 Istoriko filologichnij zhurnal AN ArmSSR 1980 1