Перша Мессенська війна — війна між Мессенією та Спартою, що тривала з 743 по 724 рік до нашої ери (за датуванням Павсанія) та закінчилась перемогою Спарти.
Перша Мессенська війна | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мессенські війни | ||||||||
| ||||||||
Сторони | ||||||||
Спарта | Мессенія | |||||||
Командувачі | ||||||||
Полідор; Феопомп; Алкмен | Клеоніс; Євфей | |||||||
Сили | ||||||||
Максимум 3000 піхоти, 1500 кавалерії | Так само, як і спартанців | |||||||
Втрати | ||||||||
1800 | 2700 |
Мета та умови Редагувати
Мету цієї війни сформулював спартанський цар Полідор, який заявив: «Йду на неподілені землі!». Після завершення війни частина землі була розподілена між спартіатами, але більша частина залишилась за мессенцями. Натомість мессенці зобов'язувалися сплачувати данину, що становила половину річного врожаю. За Павсанієм було ще дві умови після закінчення війни — заборона повстань та участь у жалóбі після смерті важливих спартанців.
Примітки Редагувати
- Pausanias (1918). Description of Greece [Павсаній. Опис Еллади.]. Digital Loeb Classical Library.
- Ставнюк, Віктор (2007). Спартанський поліс в архаїчну епоху (Стаття). 5. с. 5.
- Hall, Jonathan M. (2013). A history of the archaic Greek world, ca. 1200-479 BCE (вид. 2nd ed). Hoboken: Wiley-Blackwell. ISBN 978-1-118-34036-3. OCLC 852899165.