Периферійний пристрій Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Периферія (значення).

Перифері́йний при́стрій (англ. peripheral device, peripheral; скор. перифері́я) — частина апаратного забезпечення, конструктивно відокремлена від системного блоку комп'ютера і призначена для передавання інформації до і від комп'ютера.

Периферійний пристрій

Частково збігається з	пристрій вводу-виводу
Периферійний пристрій у Вікісховищі

Периферійні пристрої мають власне керування і функціонують за командами центрального процесора. Периферійні пристрої призначені для зовнішньої обробки даних, що забезпечує їх підготовку, введення, зберігання, керування, захист, вивід та передачу по каналах зв'язку.

Основне призначення периферії — забезпечити надходження до процесора із зовнішнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів його роботи у вигляді, придатному для сприйняття людиною або для передачі на іншу систему, або в іншій, необхідній формі. Периферійні пристрої багато в чому визначають можливості застосування комп'ютера.

Джерела Редагувати

Laplante, Philip A. (2000). Dictionary of Computer Science, Engineering and Technology (англ.). CRC Press. с. 366. ISBN 0-8493-2691-5. оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2018.

[1] Laplante, Philip A. (2000). Dictionary of Computer Science, Engineering and Technology (англ.). CRC Press. с. 366. ISBN 0-8493-2691-5. оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2018.