Пенело́па (грец. Πηνελόπη давньогрецьк. Πηνελόπη, лат. Penelope) — дружина Одіссея, дочка Ікарія і німфи Перібеї, мати Телемаха, який був ще немовлям, коли батько вирушив походом на Трою.
| Пенелопа дав.-гр. Πηνελόπη | |
|---|---|
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Батько | Icarius of Spartad |
| Мати | Periboead або Polycasted |
| Брати/сестри | Thoond |
| Діти | Поліпортd, Італ, Аркесілай[d] і Телемах |
| Персонаж твору | Одіссея і Madness of Odysseusd |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Двадцять років чекала Пенелопа на Одіссея, не маючи від нього жодної звістки. Багаті й родовиті юнаки переконували її в смерті чоловіка і вимагали, щоб вона одружилася з кимсь із них, хоча місцевий віщун Галіферс попередив їх, що отримані знамення віщують повернення Одіссея і смерть залицяльників. Ніхто цьому не повірив, а Пенелопа пообіцяла, що назве ім'я свого обранця тоді, коли витче покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все, що зробила за день. (Звідси вислів «праця Пенелопи» — нескінченна робота, яка не посувається вперед.) Одна служниця викрила хитрощі господині, і Пенелопу примусили закінчити роботу. Тоді вона сказала, що одружиться з тим, хто всіх переможе, стріляючи з Одіссеєвого лука. Але ніхто не зміг навіть натягнути тятиви цього лука. Тоді саме з'явився переодягнений Одіссей, про повернення якого на Ітаку ще ніхто не знав, крім Телемаха й вірного раба. Одіссей натягнув тятиву, влучив у ціль, а потім за допомогою сина й раба перебив усіх женихів Пенелопи (серед них Амфінома).
За післягомерівськими переказами, син Одіссея й Кірки Телегон, випадково вбивши батька, одружився з Пенелопою. Кірка подарувала синові й невістці безсмертя і перенесла їх на Острови блаженних (варіант: Одіссей відправив Пенелопу до батька в Спарту, де вона померла й була похована в місті Мантінея). За деякими пізнішими міфічними версіями, Пенелопа не відзначалася особливою вірністю, під час відсутності Одіссея народила Пана.
Сюжет міта про Пенелопу відбито у грецькому вазописі, на помпейських фресках та в європейському образотворчому мистецтві (Д. Вазарі, Я. Йордане, К. Блумарт, Ф. Лемуан та ін.).
У переносному значенні Пенелопа — вірна дружина.
На честь персонажа названо астероїд 201 Пенелопа.
Примітки Редагувати
- Любкер Ф. Odysseus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 942–944.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела Редагувати
Література Редагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Пенелопа // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1318. — 1000 екз.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пенелопа