Мері Патриція Пленгман (англ. Mary Patricia Plangman), відома як Патри́ція Га́йсміт (англ. Patricia Highsmith, 19 січня 1921 — 4 лютого 1995) — американська письменниця, прославилена психологічними (нуар)-детективами та серією книг про (Тома Ріплі).
Патриція Гайсміт | ||||
---|---|---|---|---|
Patricia Highsmith | ||||
Патриція Гайсміт у 1988 році | ||||
Ім'я при народженні | Мері Патриція Пленгман | |||
Псевдонім | Claire Morgan[1] | |||
Народилася | 19 січня 1921 (Форт-Верт), Техас, США | |||
Померла | 4 лютого 1995 (74 роки) (Локарно), Швейцарія ·(Апластична анемія) і (рак легень) | |||
Поховання | d[2] | |||
Громадянство | США | |||
Місце проживання | Нью-Йорк | |||
Діяльність | романістка | |||
Alma mater | (Бернард-коледж) | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1950 — | |||
Напрямок | (модернізм) | |||
Жанр | (саспенс), психологічний трилер, кримінальна (белетристика) | |||
Magnum opus | d, d[3], d[4], d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, (Талановитий містер Ріплі), (Ріплі під землею), (Ріплі під водою), (Хлопчик, який слідував за Ріплі), d, d і d | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Автограф | ||||
Нагороди | | |||
| ||||
Патриція Гайсміт у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у (Вікіцитатах) |
Її перший роман «(Незнайомці в потягу)» (1950) про подвійне вбивство був екранізований (Альфредом Гічкоком). У (пенталогії) про Томі Ріплі вона створила образ злочинця, що викликає захоплення, змішане з відразою.
Біографія
Гайсміт народилася в містечку (Форт-Верт) (штат Техас), але спочатку виховувалася бабусею по материнській лінії і жила в Нью-Йорку (пізніше вона називала цей час «маленьке пекло»), а пізніше матір'ю Мері Коатс (13 вересня 1895 — 12 березня 1991) і вітчимом Стенлі Гайсмітом (мати побралася з ним у 1924), які були професійними акторами. Мати Патриції розлучилася з її батьком Джеєм Бернардом Пленгманом (1889—1975) за 10 днів до її народження. Юна Гайсміт була в досить напружених стосунках з матір'ю, часто кривдила вітчима, хоча пізніше нерідко намагалася переманити його на свій бік у сварках з матір'ю. Як говорила сама Гайсміт, її мати зізналася, що намагалася (перервати вагітність), випивши скипидар. Гайсміт так і не звикла до стосунків «люблю-ненавижу», що переслідувало її до кінця життя і описане нею в оповіданні «Черепаха» (про хлопчика, що зарізав свою матір).
Бабуся навчила Патрицію читати ще в ранньому дитинстві. Гайсміт простудіювала велику бібліотеку матері й вітчима. У 8 років Гайсміт відкрила для себе «Людський розум» і прийшла в захоплення від обстежень пацієнтів із такими психічними відхиленнями, як (піроманія) та шизофренія.
Як стверджує біограф письменниці Ендрю Вілсон у книзі «Красива тінь», життя Гайсміт не було простим: вона мала (алкоголізм), її романи тривали не більше кількох років, а сучасники бачили її жорстокою людиноненависницею.
Вона віддавала перевагу над людьми компанії тварин. У неї жили кішки і (равлики). Останні, за словами Гайсміт, вселяли їй дивний спокій, в саду у письменниці жили кілька сотень цих молюсків, іноді вона возила частину з них із собою. Якось Гайсміт сказала: «Моя уява працює значно краще, якщо мені не доводиться спілкуватися з людьми». За словами її знайомого Отто Пенцлера, «Гайсміт була недоброзичливою, важкою, неприємною, жорстокою, нелюблячою людиною. Я так і не зміг зрозуміти, як взагалі людська істота може бути настільки відразливою».
Патриція Гайсміт не була у шлюбі і не мала дітей. Деякі з сучасників приписують їй лесбійські схильності, і, зокрема, роман з американською письменницею ([en]).
Патриція Гайсміт померла 4 лютого 1995 року в (Локарно) (Швейцарія) від (лейкемії).
Нагороди
- 1946 — «за найкраще дебютне оповідання» «Героїня», опубліковане в журналі (Harper's Bazaar)
- 1951 — Номінована на (Премію Едгара Алана По) «за найкращу дебютну повість» «Випадкові попутники»
- 1956 — Номінована на (Премію Едгара Алана По) «за найкращий роман» («Талановитий містер Ріплі»)
- 1957 — Нагорода за найкращій іноземний роман французької премії («Гран-прі поліцейської літератури») за «Талановитий містер Ріплі»
- 1963 — (Премія Едгара Алана По) «за найкраще оповідання» «Черепаха»
- 1964 — Премія Даггер в категорії «найкращий іноземний роман» присуджена (Асоціацією письменників детективних жанру) Великої Британії за роман «The two faces of January»
- 1975 — [fr] за «L'Amateur d'escargot»
- 1990 — Офіцер французького (Ордена мистецтв та літератури)
Бібліографія
Романи
- Випадкові попутники (Strangers on a Train, 1950)
- Ціна солі (The Price of Salt, 1953)
- The Blunderer (1954)
- (Талановитий містер Ріплі) (The Talented Mr. Ripley, 1955)
- Deep Water (1957)
- Гра на виживання (A Game for the Living, 1958)
- This Sweet Sickness (1960)
- The Two Faces of January (1961)
- Крик сови (The Cry of the Owl, 1962)
- The Glass Cell (1964)
- Вигадник вбивств (A Suspension of Mercy, aka The Story-teller, 1965)
- Ті, хто йдуть геть (Those Who Walk Away, 1967)
- Сходження (The Tremor of Forgery, 1969)
- (Ріплі під землею) (Ripley Under Ground, 1970)
- Викуп за собаку (A Dog's Ransom, 1972)
- (Гра Ріплі) (Ripley's Game, 1974)
- Edith's Diary (1977)
- (Хлопчик, який слідував за Ріплі) (The Boy Who Followed Ripley, 1980)
- People Who Knock on the Door (1983)
- Found in the Street (1987)
- (Ріплі під водою) (Ripley Under Water, 1991)
- Small g: a Summer Idyll (1995)
Збірки оповідань
- Eleven (1970)
- Little Tales of Misogyny (1974)
- The Animal Lover's Book of Beastly Murder
- Slowly, Slowly in the Wind (1979)
- The Black House (1981)
- Mermaids on the Golf Course (1985)
- Tales of Natural and Unnatural Catastrophes (1987)
- Nothing That Meets the Eye: The Uncollected Stories (2002)
- Man's Best Friend and Other Stories (2004)
Екранізації
- 1951 — (Незнайомці в потягу)
- 1961 — (На яскравому сонці)
- 1977 —
- 1977 —
- 1981 —
- 1987 —
- 1999 — (Талановитий містер Ріплі)
- 2002 —
- 2005 —
- 2009 —
- 2014 — (Дволикий січень)
- 2015 — (Керол) (за романом «Ціна солі»)
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- http://www.nytimes.com/2003/08/31/books/review/31HARRIST.html
- http://lccn.loc.gov/54006048
- // (untranslated) — 2013.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Літературний мережевий ресурс Litportal (рос.).
- Мейсон Каррі. Щоденні ритуали: так працюють митці = Daily Rituals How Artists Work. — К. : (Самміт-книга), 2020. — 415 с. — . (укр.)
- . Архів оригіналу за 19 травня 2008. Процитовано 27 травня 2015.
- A passion that turned to poison
- Patricia Highsmith. Internationales Biographisches Archiv 02/2005 от 15.01.2005
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Патриція Гайсміт |
- Біографія
- Фільми за творами П. Гайсміт на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет