Патрикеєвичі, Патрикійовичі, Патрикеєви — литовський князівський, московський боярський рід в XV—XVI ст. Був однією з гілок Гедиміновичів. Засновано Патрикієм Наримунтовичем. Від Патрикеєвичів походять роди князів , (Корецьких), Булгакових, (Голіциних), (Щенятевих), (Куракіних).
Історія
(Патрикій), син (Наримунта) отримав (князівство Пінське). У кінці XIV ст. запрошений (Новгородською республікою) на посаду князя для охорони держави. Мав трьох синів. Старший, , отримав землі у Московському князівстві та став писатися Хованським. Третій син залишився у великому князівстві Литовському, заснувавши лінію князів (Корецьких).
Другий син Патрикія, приїхав до Московії разом із батьком. Він був впливовою персоною за часів великих князів Московських (Василя I) та (Василя II), неодноразово виконував військові та дипломатичні доручення. Більше того, князь Юрій був спочатку обвінчаний з (Анною Московською), донькою (Дмитра Донського) (1387), потім — з княжною , донькою Василя I (1418). Через ці шлюби його нащадки увійшли до вищої родової знаті Москви. Юрій мав двох синів — Василя, що помер раніше за батька, та . Останній був значним державним діячем Московії у часи (Івана III), проте потрапив в опалу у 1499 р. та прийняв насильницький чернечий постриг разом з синами Василем та Михайлом. (у чернецтві Вассіан, ?—1531, заморений голодом) — провідний діяч в часи (Василя III), загинув у боротьбі з йосифлянами. Зі смертю синів Івана Юрійовича, на початку XVI ст., рід Патрікеєвих вигас.
У рано померлого Василя Юрійовича залишилось два сина — (?—1498) та (Данило Щеня) (?—1519). Обидва вони вже не носили прізвище Патрикеєвих. Данило Щеня був значним воєводою Івана III. У 1500 році він вщент розбив великого гетьмана литовського (Костянтина Острозького) (на Ведроші) (проте в 1502 р. сам був розбитий тевтонцями при Смолині). Від Данила Щені пішов нечисленний рід князів (Щенятєвих). За часів опричнини, у 1568 року, князь був страчений разом із сином за звинуваченнями у державній зраді, і з їхньою загибеллю рід згас.
Іван Васильович Булгак залишив чотирьох синів — князів Булгакових, проте з них мали дітей лише другий син — Михайло Голіца Булгаков (? — бл. 1558) та третій — Андрій Курака Булгаков (? — бл. 1521). Від них пішли роди (Голіциних) і (Куракіних).
Джерела
- Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — Санкт-Петербург.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
- Анхимюк Ю. В. Слово на «Списание Иосифа»-памятник раннего нестяжательства. — М., 1990
- История родов русского дворянства: В 2 кн. / авт.-сост. П. Н. Петров. — М. : Современник; Лексика, 1991. — Т. 1. — 431 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет