www.wikidata.uk-ua.nina.az

Партійна система Було запропоновано приєднати статтю Місце партії в системі влади до цієї статті або розділу але можливо

Партійна система

Було запропоновано приєднати статтю Місце партії в системі влади до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з травня 2014.

Парті́йна система — система відносин суперництва та співробітництва між політичними партіями у конкретному суспільстві (іноді деякі дослідники вважають, що між легальними партіями).

2) Партійна система — це частина (підсистема) політичної системи, яка в свою чергу є певною єдністю політичних інститутів, політичних норм, політичної свідомості (ідеології та психології), політичних відносин (режиму функціонування, зв'язків політичних інститутів між собою та з зовнішнім середовищем політичної системи), а у вузькому, суто інституційному розумінні — систему політичних інститутів, що беруть участь у здійсненні політичної влади.

Різновиди партійних систем Редагувати

Різновиди партійних систем можуть виділятися на базі різноманітних критеріїв (безумовно, що не лише кількості партій, як це нерідко робиться у вітчизняній політологічній літературі). Спробуємо позначити теоретичні підходи, що можуть застосовуватися для створення детальнішої типології партійних систем, розрізняючи при цьому, по-перше, загальносистемні та суто політичні критерії класифікації, а по-друге, виділяючи цілу низку конкретних критеріїв у межах кожного з цих двох великих блоків (груп) класифікації.

Виходячи зі специфіки загальносистемних (тобто суто системних, не політичних) характеристик політичних систем, можуть бути запропоновані такі групи класифікацій цих систем:

  • стабільні та нестабільні;
  • здатні зберігати цілісність та такі, що розпадаються;
  • що функціонують у нормальних чи при надзвичайних обставинах;
  • поляризовані (точніше — біполярні), багатополярні та атомізовані;
  • альтернативні (з визначенням принципу допустимості ротації, зміни владних партій) та безальтернативні;
  • молоді та такі, що мають досить тривалу історію і базуються на сталих традиціях;
  • партійні системи, що знаходяться на етапі свого зародження (це може бути так званий період «протопартійності», тобто відсутності партій як таких, але виникнення двох або кількох чітко виражених, але ще недостатньо структурованих політичних блоків, що протистоять один одному), та такі партійні системи, що перебувають на стадії успішного розвитку або увійшли в період свого занепаду і саморуйнування;
  • наднаціональні, загальнонаціональні (ті, що відносяться до конкретної країни), регіональні та локальні (місцеві) партійні системи тощо.

Типологізація партійних систем Редагувати

В основі типологізації партійних систем лежить застосування «суто політичних» критеріїв. На цій теоретичній базі можуть бути запропоновані такі групи класифікації партійних систем:

  • системи, в яких партії мають власне політичний характер, та системи з переважанням партій, що за своєю природою є псевдополітичними і являють собою побудовані на комунальних сімейственних чи земляцьких принципах клани, кліки, чисто ситуативні угрупування «ad hoc» тощо;
  • такі, що відіграють провідну роль у формуванні реальної політики держави і суспільства, та такі, що грають другорядну роль у політичний системі (через суто декоративність політичних партій або їх недостатню розвиненність);
  • системи з «вирізанням певного сегменту політичного спектру» (тобто з забороною партій певних ідеологічних напрямків) та ліберальні (у суто політичному, не економічному розумінні цього терміну) — без встановлення досить суворих ідеологічних критеріїв для надання офіційного дозволу на функціонування конкретних політичних партій;
  • однопартійні, двопартійні, багатопартійні;
  • революційні, реформаторсько-стабілізаційні, консервативні;
  • плюралістичні, обмежено плюралістичні та монолітичні;
  • націоналістичні та полікультурні;
  • релігійні та світські;
  • марксистські, «національного» («арабського», «африканського» тощо) соціалізму та несоціалістичні;
  • соціалістичні, капіталістичні, феодальні, рабовласницькі (можуть бути застосовані й інші критерії та теоретичні підходи для визначення «історичних типів» партійних систем, як і політичних систем в цілому, наприклад, можна розрізняти партійні системи доіндустріального, індустріального, постіндустріального та інформаційного суспільства).

Наведений вище перелік можливих класифікацій партійних систем не є вичерпуючим, охоплючим все різномаїття теоретичних підходів (та їх комбінацій), що застосовуються до аналізу цих систем. Крім того, треба зазначити, що тут були вказані лише теоретично виділені так би мовити «чисті» («рафіновані») типи партійних систем, поміж яких розташовується багато змішаних та проміжних типів, які відповідають реаліям тих чи інших країн. Конкретні критерії класифікації (типологізації) партійних систем у межах кожної з наведених вище класифік ися на прийнятті до уваги її зовсім різних сторін:

а) її сутності та

б) зовнішньої видимості або декларованої форми.

Характеристика системи як двопартійної може даватися на підставі:

а) офіційного закріплення у конституційному законодавстві країни припустимості існування лише двох політичних партій і відповідно — забороні всіх інших партій, або

б) визнання факту переважання у політичному житті конкретної країни двох партій, які час від часу змінюють одна одну при владі (при цьому законодавство країни може офіційно надавати цим двом традиційним партіям формально-юридичні та фактичні переваги перед будь-якими третіми партіями, хоча і обмежувати загальну кількість легальних партій).

Якщо продовжити цей аналіз партійних систем та узагальнити й дещо деталізувати найпоширенішу в сучасній політичній літературі типологію партійних систем, в основі якої лежать два критерії — кількість існуючих партій та наявність принципу альтернативності (можливості ротації, зміни правлячих партій), то можна запропонувати таку комплексну класифікацію партійних систем:

1. Відсутність партійної системи. Вона може виникати у випадках: а) панування у суспільстві такої політичної культури, що не передбачає існування та діяльності політичних партій в їх сучасному розумінні (таким у докапіталістичні часи було становище в більшості феодальних країн); б) введення вищою державною владою заборони (тимчасової або, виходячи з принципових засад", — «назавжди») на створення будь-яких політичних партій. Приклади «тимчасового запровадження» безпартійної системи представлені низкою африканських країн безпосередньо після багатьох військових переворотів 60-х — 80-х років (Дагомея, Верхня Вольта, Нігер та інші), а приклади режиму постійного функціонування безпартійної системи — Саудівська Аравія, Оман тощо. При цьому перший тип ситуацій може іноді характеризуватися такими досить цікавими (для дослідників) моментами, за яких певні політичні сили намагаються утворити політичні партії й відповідно — партійну систему, але традиціоналістичне суспільство фактично відкидає та зводить на нівець ці потуги, перетворюючі новостворені «ніби-то» політичні партії на кліки, клани та інші неполітичні за своєю природою (а скоріше за все комунальні) соціальні утворення. А в другому типі ситуацій можуть за певних обставин виникати нелегальні партії, причому нерідко їх основна діяльність зосереджується або за кордоном, або в тих регіонах країни, що виходять з-під контролю правлячих у державі сил (це сталося, наприклад, в Омані в 70-х роках).

2. Однопартійні системи. Вони представлені двома головними і зовсім несхожими один на одного варіантами: а) системи, в яких всі інші, крім правлячої, партії недвозначно офіційно забороні, або їх створення де-факто унеможливлюється; б) системи, за яких в умовах плюралістичної демократії, але при переважанні непартійної політичної культури існує лише одна партія, а спроби сформувати інші партії просто ще не робились, або зазнали невдачі через хиби дій самих ініціаторів, а не через протидію їм з боку політичної влади. Прикладами першого різновиду однопартійної системи є СРСР до 1989 року, сучасні В'єтнам та Куба, низка інших країн. Фактично такою ж могла би бути визнана й «безпартійна» система в Соціалістичній Народній Лівійській Арабській Джамахірії, якби не офіційна характеристика в «Зеленій книзі» М.Каддафі (одному з основних документів лівійської революції) будь-яких партій як організацій, що не відповідають духу ісламу та принципам народовладдя. Дуже все ж таки схожі за своєю роллю та місцем у суспільстві лівійські «революційні комітети» на правлячу в умовах однопартійної системи єдину політичну партію. Другий варіант — вкрай специфічний різновид однопартійної системи, який по суті був нічим іншим як різновидом безпартійної системи (існуючої через специфіку домінуючої традиціоналістської політичної культури), являв собою на початку нинішнього десятиріччя острів Мен, на якому офіційно існувала лише одна Лейбористська партія — невеличка і аж ніяк не правляча (але й зовсім не підпільна) політична організація. Слід зазначити, що серед класичних різновидів однопартійних систем треба розрізняти два основні стани цих систем (тобто правлячої партії): а) наявність широкої внутрішньопартійної демократії та свободою політичних дискусій; б) з нав'язування офіційної одноманітності.

3. Двопартійні системи. Серед багатьох її варіантів найхарактернішими є такі: А). Неальтернативна ротаційна суто двопартійна. Так, у 1957 році у Колумбії дві традиційні партії (Консервативна та Ліберальна), підписавши угоду про «паритетне правління», домовилися про те, що по черзі і без виборів через кожні чотири роки посада президента буде переходити від однієї до другої партії й буде діяти паритетний (для цих двох партій) принцип формування уряду, регіональних та місцевих органів влади, — створювалася двопартійна система Національного фронту, яка проіснувала до 1970 року. Б). Неальтернативна неротаційна суто двопартійна система з партією-гегемоном. Прикладом її була Болгарська Народна Республіка в якій існувало дві легальних партії — владна Комуністична партія та її «молодший партнер» — Болгарський землеробський народний союз. В). Альтернативна ротаційна суто двопартійна. Його проголосили, але невдало намагалися реалізувати в Нігерії через деякий час після одного з військових переворотів у 80-х роках, коли офіційно державою було декларовано створення двох політичних партій і на період «стабілізації демократії» в країні заборонялася діяльність будь-яких інших партій. Г). Де-факто двопартійна при формальному існуванні багатопартійності з відсутністю обмежень на чисельність партій. Приклади — США й до певного моменту в недавньому минулому — Велика Британія, яка зараз поступово відходить від цієї моделі.

4. Неальтернативні багатопартійні системи з обмеженою кількістю легальних політичних партій і з інституціоналізованою роллю партії-гегемона. Раніше вони існували в Польській Народній Республіці, Чехословацькій Соціалістичній Республіці, а зараз існують в Китайській Народній Республіці, Іраку. Багато в чому схожими на цей різновид партійних систем є ті системи що деякими дослідниками називаються «обмеженими партійними системами» 6 (6 Див.: Вятр Е. Социология политических отношений. — С.334). Їх головна риса полягає в тому, що хоча в них офіційно визнається той чи інший ступінь свободи діяльності політичних партій (при цьому фактично не має значення ані наявність законодавчих обмежень кількості або ідеологічного спектру партій, ані характер їх взаємовідносини та співвідношення сил між ними), однак всі найважливіші політичні питання громадського та державного життя вирішуються не в результаті боротьби та співробітництва між політичними партіями, а через прийняття вольових рішень іншою силою, яку можна умовно назвати інституціоналізованою «безпартійною партією влади» (і це є найсуттєвішим). Роль цієї "партії влади (специфічної партії-гегемона без традиційних ознак партії) можуть виконувати: а) сточення монарха або президента-автократа; б) рада духовенства; в) військова рада (хунта); г) революційний уряд тощо.

5. Альтернативні системи з обмеженою кількістю легальних політичних партій. Одним з її прикладів є своєрідна трьохпартійна формально альтернативна система, яка свого часу (в період правління А.Садата) була офіційно запроваджена в Єгипті після поділу на три частин колишньої єдиної правлячої партії — Арабського Соціалістичного Союзу. Однак фактично (нелегально або напівлегально) в цій країні існували й інші політичні партії. При цьому одна з трьох офіційних партій набула ролі партії-гегемона, хоча така її роль не була формально закріплена в законі. На Мадагаскарі, де в 70-і — 80-і роки на підставі «хартії Малагасійськой революції» в умовах обмеженого політичного плюралізму дозволялося функціонувати лише восьми політичним партіям, також існував такий різновид партійної системи. Там роль партії-гегемона не була формально інституціоналізована, а час від часу «проходила перевірку» на загальних виборах.

6. Де-факто неальтернативні плюралістичні партійні системи з наявністю партії-гегемона. Така система довгий час існувала у Мексиці, Італії, Японії, її намагався створити в СРСР М. С. Горбачов після скасування положень статті 6 Конституції про «керуючу та спрямовану роль КПРС» у радянському суспільстві.

7. Двоблокові багатопартійні системи, в яких жодна з партій не може самостійно здійснювати владу, а основне політичне суперництво йде між двома групами політичних партій (приклад — Малайзія). При цьому така система може характеризуватися як наявністю постійного блоку-гегемона, так і періодичною ротацією правлячих блоків.

8. Багатополюсна система багатопартійної роздробленості, за якої владні коаліції політичних партій не є стабільними і часто змінюють одна одну (прикладом є Таїланд). У чітко стратифікованому суспільстві партійна система (й відповідно політична система в цілому) розподіляється на такі головні соціально-політичні блоки (які не слід плутати з партійними блоками): а) блок правлячих сил; б) блок опозиційних сил; в) блок проміжних та нейтральних сил. Однак у певних ситуаціях — при тих чи інших (як демократичних, так і авторитарно-автократичних) формах майже всезагального соціального консенсусу опозиційний блок на деякий час може практично зникати. А при максимальному посиленні конфлікту між правлячим і опозиційними блоками та відносній рівновазі їх сил може зникати сама єдина партійна система (і єдина політична система в цілому), розпадаючись на дві або цілу низку повністю відокремлених одна від одної систем. При цьому деякі з компонентів старої спільної партійної системи на всій або частині території країни нерідко перетворюються у нелегальні, підпільні. Результатами такого розколу (й навіть атомізації) на рівні політичних структур часто бувають громадянська війна (в тих чи інших її формах), перемога сепаратистських або іредентистських рухів тощо. Наявність (або відсутність) єдиної партійної системи є одним з показників як конкретного стану і стадії розвитку того чи іншого суспільства, так і певного типу самого суспільства й існуючої в ньому політичної системи.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • А. Лузан. Партійна система // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.542 ISBN 978-966-611-818-2
  • Партійних систем типи //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
  • Якушик В. М. Проблеми теорії типологізації суспільного розвитку й держави // Політологічні читання.-1992. — № 3.- С. 10-11
  • Вятр Е. Социология политических отношений. — С. 332—336
  • Каддафі М. Зеленая книга. — М.: Международные отношения, 1989.
  • http://golob.narod.ru/glvt.html
  • Агентство Стратегічних Досліджень

Посилання Редагувати

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Жовтень 2009)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bulo zaproponovano priyednati stattyu Misce partiyi v sistemi vladi do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z travnya 2014 Parti jna sistema sistema vidnosin supernictva ta spivrobitnictva mizh politichnimi partiyami u konkretnomu suspilstvi inodi deyaki doslidniki vvazhayut sho mizh legalnimi partiyami 2 Partijna sistema ce chastina pidsistema politichnoyi sistemi yaka v svoyu chergu ye pevnoyu yednistyu politichnih institutiv politichnih norm politichnoyi svidomosti ideologiyi ta psihologiyi politichnih vidnosin rezhimu funkcionuvannya zv yazkiv politichnih institutiv mizh soboyu ta z zovnishnim seredovishem politichnoyi sistemi a u vuzkomu suto institucijnomu rozuminni sistemu politichnih institutiv sho berut uchast u zdijsnenni politichnoyi vladi Zmist 1 Riznovidi partijnih sistem 2 Tipologizaciya partijnih sistem 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaRiznovidi partijnih sistem RedaguvatiRiznovidi partijnih sistem mozhut vidilyatisya na bazi riznomanitnih kriteriyiv bezumovno sho ne lishe kilkosti partij yak ce neridko robitsya u vitchiznyanij politologichnij literaturi Sprobuyemo poznachiti teoretichni pidhodi sho mozhut zastosovuvatisya dlya stvorennya detalnishoyi tipologiyi partijnih sistem rozriznyayuchi pri comu po pershe zagalnosistemni ta suto politichni kriteriyi klasifikaciyi a po druge vidilyayuchi cilu nizku konkretnih kriteriyiv u mezhah kozhnogo z cih dvoh velikih blokiv grup klasifikaciyi Vihodyachi zi specifiki zagalnosistemnih tobto suto sistemnih ne politichnih harakteristik politichnih sistem mozhut buti zaproponovani taki grupi klasifikacij cih sistem stabilni ta nestabilni zdatni zberigati cilisnist ta taki sho rozpadayutsya sho funkcionuyut u normalnih chi pri nadzvichajnih obstavinah polyarizovani tochnishe bipolyarni bagatopolyarni ta atomizovani alternativni z viznachennyam principu dopustimosti rotaciyi zmini vladnih partij ta bezalternativni molodi ta taki sho mayut dosit trivalu istoriyu i bazuyutsya na stalih tradiciyah partijni sistemi sho znahodyatsya na etapi svogo zarodzhennya ce mozhe buti tak zvanij period protopartijnosti tobto vidsutnosti partij yak takih ale viniknennya dvoh abo kilkoh chitko virazhenih ale she nedostatno strukturovanih politichnih blokiv sho protistoyat odin odnomu ta taki partijni sistemi sho perebuvayut na stadiyi uspishnogo rozvitku abo uvijshli v period svogo zanepadu i samorujnuvannya nadnacionalni zagalnonacionalni ti sho vidnosyatsya do konkretnoyi krayini regionalni ta lokalni miscevi partijni sistemi tosho Tipologizaciya partijnih sistem RedaguvatiV osnovi tipologizaciyi partijnih sistem lezhit zastosuvannya suto politichnih kriteriyiv Na cij teoretichnij bazi mozhut buti zaproponovani taki grupi klasifikaciyi partijnih sistem sistemi v yakih partiyi mayut vlasne politichnij harakter ta sistemi z perevazhannyam partij sho za svoyeyu prirodoyu ye psevdopolitichnimi i yavlyayut soboyu pobudovani na komunalnih simejstvennih chi zemlyackih principah klani kliki chisto situativni ugrupuvannya ad hoc tosho taki sho vidigrayut providnu rol u formuvanni realnoyi politiki derzhavi i suspilstva ta taki sho grayut drugoryadnu rol u politichnij sistemi cherez suto dekorativnist politichnih partij abo yih nedostatnyu rozvinennist sistemi z virizannyam pevnogo segmentu politichnogo spektru tobto z zaboronoyu partij pevnih ideologichnih napryamkiv ta liberalni u suto politichnomu ne ekonomichnomu rozuminni cogo terminu bez vstanovlennya dosit suvorih ideologichnih kriteriyiv dlya nadannya oficijnogo dozvolu na funkcionuvannya konkretnih politichnih partij odnopartijni dvopartijni bagatopartijni revolyucijni reformatorsko stabilizacijni konservativni plyuralistichni obmezheno plyuralistichni ta monolitichni nacionalistichni ta polikulturni religijni ta svitski marksistski nacionalnogo arabskogo afrikanskogo tosho socializmu ta nesocialistichni socialistichni kapitalistichni feodalni rabovlasnicki mozhut buti zastosovani j inshi kriteriyi ta teoretichni pidhodi dlya viznachennya istorichnih tipiv partijnih sistem yak i politichnih sistem v cilomu napriklad mozhna rozriznyati partijni sistemi doindustrialnogo industrialnogo postindustrialnogo ta informacijnogo suspilstva Navedenij vishe perelik mozhlivih klasifikacij partijnih sistem ne ye vicherpuyuchim ohoplyuchim vse riznomayittya teoretichnih pidhodiv ta yih kombinacij sho zastosovuyutsya do analizu cih sistem Krim togo treba zaznachiti sho tut buli vkazani lishe teoretichno vidileni tak bi moviti chisti rafinovani tipi partijnih sistem pomizh yakih roztashovuyetsya bagato zmishanih ta promizhnih tipiv yaki vidpovidayut realiyam tih chi inshih krayin Konkretni kriteriyi klasifikaciyi tipologizaciyi partijnih sistem u mezhah kozhnoyi z navedenih vishe klasifik isya na prijnyatti do uvagi yiyi zovsim riznih storin a yiyi sutnosti tab zovnishnoyi vidimosti abo deklarovanoyi formi Harakteristika sistemi yak dvopartijnoyi mozhe davatisya na pidstavi a oficijnogo zakriplennya u konstitucijnomu zakonodavstvi krayini pripustimosti isnuvannya lishe dvoh politichnih partij i vidpovidno zaboroni vsih inshih partij abob viznannya faktu perevazhannya u politichnomu zhitti konkretnoyi krayini dvoh partij yaki chas vid chasu zminyuyut odna odnu pri vladi pri comu zakonodavstvo krayini mozhe oficijno nadavati cim dvom tradicijnim partiyam formalno yuridichni ta faktichni perevagi pered bud yakimi tretimi partiyami hocha i obmezhuvati zagalnu kilkist legalnih partij Yaksho prodovzhiti cej analiz partijnih sistem ta uzagalniti j desho detalizuvati najposhirenishu v suchasnij politichnij literaturi tipologiyu partijnih sistem v osnovi yakoyi lezhat dva kriteriyi kilkist isnuyuchih partij ta nayavnist principu alternativnosti mozhlivosti rotaciyi zmini pravlyachih partij to mozhna zaproponuvati taku kompleksnu klasifikaciyu partijnih sistem 1 Vidsutnist partijnoyi sistemi Vona mozhe vinikati u vipadkah a panuvannya u suspilstvi takoyi politichnoyi kulturi sho ne peredbachaye isnuvannya ta diyalnosti politichnih partij v yih suchasnomu rozuminni takim u dokapitalistichni chasi bulo stanovishe v bilshosti feodalnih krayin b vvedennya vishoyu derzhavnoyu vladoyu zaboroni timchasovoyi abo vihodyachi z principovih zasad nazavzhdi na stvorennya bud yakih politichnih partij Prikladi timchasovogo zaprovadzhennya bezpartijnoyi sistemi predstavleni nizkoyu afrikanskih krayin bezposeredno pislya bagatoh vijskovih perevorotiv 60 h 80 h rokiv Dagomeya Verhnya Volta Niger ta inshi a prikladi rezhimu postijnogo funkcionuvannya bezpartijnoyi sistemi Saudivska Araviya Oman tosho Pri comu pershij tip situacij mozhe inodi harakterizuvatisya takimi dosit cikavimi dlya doslidnikiv momentami za yakih pevni politichni sili namagayutsya utvoriti politichni partiyi j vidpovidno partijnu sistemu ale tradicionalistichne suspilstvo faktichno vidkidaye ta zvodit na nivec ci potugi peretvoryuyuchi novostvoreni nibi to politichni partiyi na kliki klani ta inshi nepolitichni za svoyeyu prirodoyu a skorishe za vse komunalni socialni utvorennya A v drugomu tipi situacij mozhut za pevnih obstavin vinikati nelegalni partiyi prichomu neridko yih osnovna diyalnist zoseredzhuyetsya abo za kordonom abo v tih regionah krayini sho vihodyat z pid kontrolyu pravlyachih u derzhavi sil ce stalosya napriklad v Omani v 70 h rokah 2 Odnopartijni sistemi Voni predstavleni dvoma golovnimi i zovsim neshozhimi odin na odnogo variantami a sistemi v yakih vsi inshi krim pravlyachoyi partiyi nedvoznachno oficijno zaboroni abo yih stvorennya de fakto unemozhlivlyuyetsya b sistemi za yakih v umovah plyuralistichnoyi demokratiyi ale pri perevazhanni nepartijnoyi politichnoyi kulturi isnuye lishe odna partiya a sprobi sformuvati inshi partiyi prosto she ne robilis abo zaznali nevdachi cherez hibi dij samih iniciatoriv a ne cherez protidiyu yim z boku politichnoyi vladi Prikladami pershogo riznovidu odnopartijnoyi sistemi ye SRSR do 1989 roku suchasni V yetnam ta Kuba nizka inshih krayin Faktichno takoyu zh mogla bi buti viznana j bezpartijna sistema v Socialistichnij Narodnij Livijskij Arabskij Dzhamahiriyi yakbi ne oficijna harakteristika v Zelenij knizi M Kaddafi odnomu z osnovnih dokumentiv livijskoyi revolyuciyi bud yakih partij yak organizacij sho ne vidpovidayut duhu islamu ta principam narodovladdya Duzhe vse zh taki shozhi za svoyeyu rollyu ta miscem u suspilstvi livijski revolyucijni komiteti na pravlyachu v umovah odnopartijnoyi sistemi yedinu politichnu partiyu Drugij variant vkraj specifichnij riznovid odnopartijnoyi sistemi yakij po suti buv nichim inshim yak riznovidom bezpartijnoyi sistemi isnuyuchoyi cherez specifiku dominuyuchoyi tradicionalistskoyi politichnoyi kulturi yavlyav soboyu na pochatku ninishnogo desyatirichchya ostriv Men na yakomu oficijno isnuvala lishe odna Lejboristska partiya nevelichka i azh niyak ne pravlyacha ale j zovsim ne pidpilna politichna organizaciya Slid zaznachiti sho sered klasichnih riznovidiv odnopartijnih sistem treba rozriznyati dva osnovni stani cih sistem tobto pravlyachoyi partiyi a nayavnist shirokoyi vnutrishnopartijnoyi demokratiyi ta svobodoyu politichnih diskusij b z nav yazuvannya oficijnoyi odnomanitnosti 3 Dvopartijni sistemi Sered bagatoh yiyi variantiv najharakternishimi ye taki A Nealternativna rotacijna suto dvopartijna Tak u 1957 roci u Kolumbiyi dvi tradicijni partiyi Konservativna ta Liberalna pidpisavshi ugodu pro paritetne pravlinnya domovilisya pro te sho po cherzi i bez viboriv cherez kozhni chotiri roki posada prezidenta bude perehoditi vid odniyeyi do drugoyi partiyi j bude diyati paritetnij dlya cih dvoh partij princip formuvannya uryadu regionalnih ta miscevih organiv vladi stvoryuvalasya dvopartijna sistema Nacionalnogo frontu yaka proisnuvala do 1970 roku B Nealternativna nerotacijna suto dvopartijna sistema z partiyeyu gegemonom Prikladom yiyi bula Bolgarska Narodna Respublika v yakij isnuvalo dvi legalnih partiyi vladna Komunistichna partiya ta yiyi molodshij partner Bolgarskij zemlerobskij narodnij soyuz V Alternativna rotacijna suto dvopartijna Jogo progolosili ale nevdalo namagalisya realizuvati v Nigeriyi cherez deyakij chas pislya odnogo z vijskovih perevorotiv u 80 h rokah koli oficijno derzhavoyu bulo deklarovano stvorennya dvoh politichnih partij i na period stabilizaciyi demokratiyi v krayini zaboronyalasya diyalnist bud yakih inshih partij G De fakto dvopartijna pri formalnomu isnuvanni bagatopartijnosti z vidsutnistyu obmezhen na chiselnist partij Prikladi SShA j do pevnogo momentu v nedavnomu minulomu Velika Britaniya yaka zaraz postupovo vidhodit vid ciyeyi modeli 4 Nealternativni bagatopartijni sistemi z obmezhenoyu kilkistyu legalnih politichnih partij i z institucionalizovanoyu rollyu partiyi gegemona Ranishe voni isnuvali v Polskij Narodnij Respublici Chehoslovackij Socialistichnij Respublici a zaraz isnuyut v Kitajskij Narodnij Respublici Iraku Bagato v chomu shozhimi na cej riznovid partijnih sistem ye ti sistemi sho deyakimi doslidnikami nazivayutsya obmezhenimi partijnimi sistemami 6 6 Div Vyatr E Sociologiya politicheskih otnoshenij S 334 Yih golovna risa polyagaye v tomu sho hocha v nih oficijno viznayetsya toj chi inshij stupin svobodi diyalnosti politichnih partij pri comu faktichno ne maye znachennya ani nayavnist zakonodavchih obmezhen kilkosti abo ideologichnogo spektru partij ani harakter yih vzayemovidnosini ta spivvidnoshennya sil mizh nimi odnak vsi najvazhlivishi politichni pitannya gromadskogo ta derzhavnogo zhittya virishuyutsya ne v rezultati borotbi ta spivrobitnictva mizh politichnimi partiyami a cherez prijnyattya volovih rishen inshoyu siloyu yaku mozhna umovno nazvati institucionalizovanoyu bezpartijnoyu partiyeyu vladi i ce ye najsuttyevishim Rol ciyeyi partiyi vladi specifichnoyi partiyi gegemona bez tradicijnih oznak partiyi mozhut vikonuvati a stochennya monarha abo prezidenta avtokrata b rada duhovenstva v vijskova rada hunta g revolyucijnij uryad tosho 5 Alternativni sistemi z obmezhenoyu kilkistyu legalnih politichnih partij Odnim z yiyi prikladiv ye svoyeridna trohpartijna formalno alternativna sistema yaka svogo chasu v period pravlinnya A Sadata bula oficijno zaprovadzhena v Yegipti pislya podilu na tri chastin kolishnoyi yedinoyi pravlyachoyi partiyi Arabskogo Socialistichnogo Soyuzu Odnak faktichno nelegalno abo napivlegalno v cij krayini isnuvali j inshi politichni partiyi Pri comu odna z troh oficijnih partij nabula roli partiyi gegemona hocha taka yiyi rol ne bula formalno zakriplena v zakoni Na Madagaskari de v 70 i 80 i roki na pidstavi hartiyi Malagasijskoj revolyuciyi v umovah obmezhenogo politichnogo plyuralizmu dozvolyalosya funkcionuvati lishe vosmi politichnim partiyam takozh isnuvav takij riznovid partijnoyi sistemi Tam rol partiyi gegemona ne bula formalno institucionalizovana a chas vid chasu prohodila perevirku na zagalnih viborah 6 De fakto nealternativni plyuralistichni partijni sistemi z nayavnistyu partiyi gegemona Taka sistema dovgij chas isnuvala u Meksici Italiyi Yaponiyi yiyi namagavsya stvoriti v SRSR M S Gorbachov pislya skasuvannya polozhen statti 6 Konstituciyi pro keruyuchu ta spryamovanu rol KPRS u radyanskomu suspilstvi 7 Dvoblokovi bagatopartijni sistemi v yakih zhodna z partij ne mozhe samostijno zdijsnyuvati vladu a osnovne politichne supernictvo jde mizh dvoma grupami politichnih partij priklad Malajziya Pri comu taka sistema mozhe harakterizuvatisya yak nayavnistyu postijnogo bloku gegemona tak i periodichnoyu rotaciyeyu pravlyachih blokiv 8 Bagatopolyusna sistema bagatopartijnoyi rozdroblenosti za yakoyi vladni koaliciyi politichnih partij ne ye stabilnimi i chasto zminyuyut odna odnu prikladom ye Tayiland U chitko stratifikovanomu suspilstvi partijna sistema j vidpovidno politichna sistema v cilomu rozpodilyayetsya na taki golovni socialno politichni bloki yaki ne slid plutati z partijnimi blokami a blok pravlyachih sil b blok opozicijnih sil v blok promizhnih ta nejtralnih sil Odnak u pevnih situaciyah pri tih chi inshih yak demokratichnih tak i avtoritarno avtokratichnih formah majzhe vsezagalnogo socialnogo konsensusu opozicijnij blok na deyakij chas mozhe praktichno znikati A pri maksimalnomu posilenni konfliktu mizh pravlyachim i opozicijnimi blokami ta vidnosnij rivnovazi yih sil mozhe znikati sama yedina partijna sistema i yedina politichna sistema v cilomu rozpadayuchis na dvi abo cilu nizku povnistyu vidokremlenih odna vid odnoyi sistem Pri comu deyaki z komponentiv staroyi spilnoyi partijnoyi sistemi na vsij abo chastini teritoriyi krayini neridko peretvoryuyutsya u nelegalni pidpilni Rezultatami takogo rozkolu j navit atomizaciyi na rivni politichnih struktur chasto buvayut gromadyanska vijna v tih chi inshih yiyi formah peremoga separatistskih abo iredentistskih ruhiv tosho Nayavnist abo vidsutnist yedinoyi partijnoyi sistemi ye odnim z pokaznikiv yak konkretnogo stanu i stadiyi rozvitku togo chi inshogo suspilstva tak i pevnogo tipu samogo suspilstva j isnuyuchoyi v nomu politichnoyi sistemi Div takozh RedaguvatiPartijna koaliciya Politichna partiya Parlamentska partiya Rozmerzannya partijnih sistem Svoboda stvorennya partijLiteratura RedaguvatiA Luzan Partijna sistema Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 542 ISBN 978 966 611 818 2 Partijnih sistem tipi Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Yakushik V M Problemi teoriyi tipologizaciyi suspilnogo rozvitku j derzhavi Politologichni chitannya 1992 3 S 10 11 Vyatr E Sociologiya politicheskih otnoshenij S 332 336 Kaddafi M Zelenaya kniga M Mezhdunarodnye otnosheniya 1989 http golob narod ru glvt html Agentstvo Strategichnih Doslidzhen Partiya HHI go vekaPosilannya RedaguvatiPartijna sistema Ukrayini viznachennya rivnya nacionalizaciyi Odnopartijna sistema Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Politichni partiyi i partijni sistemi Konstitucijne pravo zarubizhnih krayin Navch posibnik Za zag red V O Riyaki Kiyiv Yurinkom Inter 2006 S 43 55 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2009 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Partijna sistema amp oldid 37827985