Параскева П'ятниця — міфологічний образ, у якому контаміновані риси християнської святої — Параскеви Іконійської (П'ятниці) і реалії місцевого культу родючості. Він був поширений в Україні, Білорусі та Росії і пов'язувався з традицією вшанування «святих місць» — джерел, криниць, каменів.
| Параскева П'ятниця |
|---|
| Параскева П'ятниця у Вікісховищі |
Ось одна з легенд про цю особу:
Колись на тому місці, де збирається тепер ярмарок, на лузі один чоловік косив траву. Раптом звідкілясь підходить до нього сама «Свята П'ятниця» в образі бідної жінки і питає: «Скажи, будь ласка, дядьку, де б тут мені сісти одпочинути?» Косар був без настрою і, вказавши на болото, сердито буркнув мандрівниці: «Сідай, коли хоч, отам!» Мандрівниця, подякувавши за пораду, так і зробила: увійшла в болото, сіла на ньому і враз стала невидимою. Зацікавлений її зникненням косар, підійшов до того місця, де щойно сиділа жінка, і побачив, що там з'явилася криниця, хоча до того часу її там ніколи не було.
— Українська етнологія / За ред. В. Борисенко. — К.: Либідь, 2007 — 400 с.
Це переважно жіночий культ, як ототожнюється з культом русалки. Він має зв'язок з культом родючості через асоціації з магіко-ритуальним комплексом «земля-вода»; з жіночими видами робіт — ткацтвом, пранням, шиттям, вишиванням, золінням і т. ін. П'ятниця вважалася жіночим днем тижня, коли не можна виконувати жіночих робіт. За порушення таких жінок карає Параскева-П'ятниця — коле голкою, шпигає веретеном, рубає сокирою, вдаряє ножем, гребенем по руці, інколи навіть заподіює смерть.
Міфологічними синонімами образу П'ятниці можна вважати інші жіночі міфологічні образи — Середу й Неділю. Середа, за народними віруваннями, також покровителька жінок. Вона сприяє господарству, різноманітних жіночим справам. І тому в середу також накладалося табу на окремі види жіночих робіт (ткацтво, шиття), миття голови тощо, хоча покарання за їх порушення не такі суворі, як у п'ятницю.
Уявлення про антропоморфізовані жіночі дні Середу, П'ятницю, Неділю — це все один тип міфологічного персонажа. Інколи він називався також Кумасею, Долею. Часом ці жінки мали жаб'ячі, гусячі лапки, що свідчить про ознаки чарівниці, відьми. Це жінки-одиначки. Вони з'являються переважно вночі в межах житлового простору (біля вікна, у кутку), або поза ним (на дорозі між двома селами).
Див. також Редагувати
- Свята Параскева Сербська
- Свята Параскева Іконійська (П'ятниця)
Література Редагувати
- Ігнатенко, І. В. Етнологія для народу — Харків: Дозвілля, 2016. — 320 с.
- Культура і побут населення України / В. І. Наулко, Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко. — К.: Либідь, 1993. — 288 с.
- Пономарьов, А., Косміна Т., Боряк, О. Українці: народні вірування, повір'я, демонологія — К.: Центр учбової літератури, 2019. — 216 с.
- Українська етнологія / За редакцією В. Борисенко. — К.: Либідь, 2007 — 400 с.
Посилання Редагувати
- Параскева-П'ятниця // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Параскева-П'ятниця // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 783-784.
- Параскева Пятница (hrono.ru)
- Параскева // Российский Этнографический Музей
- Пятница // Энциклопедия культур
- Українська міфологія. Фольклор, казки, звичаї і обряди
- Історія свята Святої Параскеви П'ятниці
- 10 листопада — День святої П'ятниці