Панча-таттва (pañca-tattva IAST) - санскритський термін, який використовується в Гауді-вайшнавізмі для позначення п'яти іпостасей Бога, що втілилися на землі в кінці XV століття а. Це був основоположник гаудія-вайшнавізму Чайтан'я Махапрабгу і його чотири найближчі супутника:
- Чайтан'я Махапрабгу - спільне втілення Радхі і Крішни.
- Нітьянанда - втілення Баларами.
- Адвайта Ачар'я - спільне втілення Вішну і Шиви (Харіхара).
- Гададхар Пандіт - втілення внутрішньої енергії Крішни «хладіні-шакті».
- Шріваса Тхакур - втілення Наради, чистого відданого Крішни.
Основною місією Панча-таттви було поширення практики колективного співу ведичної мантри «Харе Крішна» і культу Радгі-Крішни.
Панча-таттва мантра ред.
У традиції Гауді мантра формується з імен п'яти членів Панча-Таттви. Її часто говорять або співають як засіб відданого поклоніння або медитації ( джапа ). Часто ця мантра співається або скандували до мантри Харе Крішна.
Примітки ред.
Див. також ред.
- Панча-таттва мантра
- Бгакті-йога
- Вайшнавізм
- Чайтан'я-чарітамріта
- Маяпур
Література ред.
- Rosen, Steven J. Sri Pancha Tattva: The Five Features of God 1994 ISBN 0-9619763-7-3 Folk Books, New York