Панас Кочура Панас Кочу ра справжні ім я і прізвище Кочур Панас Федорович нар 18 липня 1905 Кролевець пом 5 листопада 19

Панас Кочу́ра (справжні ім'я і прізвище Кочур Панас Федорович; нар. (18 липня) 1905, Кролевець — пом. 5 листопада 1976, Київ) — український радянський письменник, прозаїк; член Спілки письменників України з 1954 року. Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора.

Панас Кочура

Народився	18 липня 1905(1905-07-18) Кролевець, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	5 листопада 1976(1976-11-05) (71 рік) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	письменник
Членство	НСПУ
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кочура.

Біографія ред.

Народився 5 [18] липня 1905(19050718) року у місті Кролевці (тепер Сумська область, Україна) в сім'ї робітника. З 1913 року навчався в трирічній школі, потім у реальному училищі, яке пізніше реорганізоване у семирічну школу, яку він закінчив 1921 року.

Працював на Кролевецькому механічному заводі, у мандрівній театральній трупі Чернігівської губернської політпросвіти. Впродовж 1924–1927 років — секретар, голова Чапаєвської сільської ради Кролевецького району. В 1927 році покликаний до Червоної армії, два роки навчався в артилерійському училищі. Під час служби в 1929 році потрапив в аварію і тяжко захворів. З того часу був прикутий до ліжка. Член КПРС з 1956 року.

Могила Панаса Кочури

Помер 5 листопада 1976 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 74).

Творчість ред.

«Родина Сокорин» (журнал «Українська література», 1945, № 12; окремо — Київ, 1962; повість про боротьбу українського народу проти німецьких окупантів);
«Остання подорож» (журнал «Вітчизна», 1951, № 3; оповідання присвячене Тарасу Шевченку);
«Окрилені» (1953, у співавтостві із Миколою Ятком; повість про колгоспне життя повоєнних років);
«Світлий ранок» (1954; роман про Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького);
«Вогні юності» (1957; повість про колгоспне життя повоєнних років);
«Золота грамота» (1960, роман про події Франко-російської війни 1812 року, революційну діяльність декабристів);
«Апостоли правди» (1969, роман про події Франко-російської війни 1812 року, революційну діяльність декабристів);
«Із іскри — полум'я» (1972, роман про події Франко-російської війни 1812 року, революційну діяльність декабристів);
«Сичі на дзвіниці» (1974, про підпільні гурти в Україні напередодні революційних подій 1905—1907 років);
«Початок вічного» (1977, про підпільні гурти в Україні напередодні революційних подій 1905—1907 років);
«Блакитна мрія. Довга ніч» (1987).

Пам'ять ред.

Ім'ям письменика названо одну з вулиць Кролевця і середню загально-освітню школу № 1.

Література ред.

Афанасий Кочура // «Писатели Советской Украины», Радянський письменник, Київ, 1960, сторінка 261 (рос.);
Косян В. Х. Кочура Панас Федорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
Косян В. Х. Кочура Панас Федорович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н.;
Жадько В. О.. Український Некрополь. Київ. 2005. IBSN 966-8567-01-3. сторінка 209;
Корнющенко І. П. Кочура Панас // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.