Паланкі́н (фр. palanquin від там. pallakku чи тел. pallaki) — (ноші), (крісло) або кузов, (найчастіше) на двох жердинах. Засіб пересування у вигляді критого крісла або ложа, закріпленого на двох жердинах, яке переносили (носильники).
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi82LzY2L1JvYmVydEFkYW1EZXNpZ25vZmFTZWRhbkNoYWlyZm9yUXVlZW5DaGFybG90dGUxNzc1LmpwZy8yNTBweC1Sb2JlcnRBZGFtRGVzaWdub2ZhU2VkYW5DaGFpcmZvclF1ZWVuQ2hhcmxvdHRlMTc3NS5qcGc=.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9jL2NiL1NlZGFuLWNoYWlyLmpwZy8yMjBweC1TZWRhbi1jaGFpci5qcGc=.jpg)
Історія
У Стародавньому Римі паланкіни відомі під назвою лектика (лат. lectica).
Вони стали дуже рідкісними з XIX століття, але таке переносне крісло використовувалося як елітна форма транспорту протягом багатьох сторіч, особливо в культурах, де жінки були ізольовані від суспільства поза їх помешканням.
У літературі в описах побуту західноєвропейського міста XVIII ст. цей тип міського транспорту називають портше́зом (від фр. porte-chaise, у самій Франції європейській паланкін називався chaise à porteurs).
Джерела
- Паланкин // (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона) : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет